Урок на тему: Рей Дуглас Бредбері. Новела "Усмішка". Значення образу Джоконди для розкриття основної ідеї твору.

 

Тема: Рей Дуглас Бредбері. Новела «Усмішка». Значення образу Джоконди для розкриття основної ідеї твору.

Мета: допомогти учням проаналізувати новелу «Усмішка» у культурологічному аспекті, з’ясувати ідейно-тематичний зміст; ознайомитися з відомостями про Леонардо да Вінчі та його картину «Джоконда»; поміркувати про причини деградації людської цивілізації; стимулювати розвиток образного та креативного мислення, творчої уяви, уважного ставлення до художньої деталі твору; створити умови для виховання любові до краси, поваги до мистецтва та відповідальності за майбутнє людства.

Обладнання: портрети Рея Бредбері та Леонардо да Вінчі, аудіо запис «Місячної сонати » Бетховена, видання твору та ілюстрації до нього, репродукція картини Леонардо да Вінчі «Джоконда», опорно-логічні схеми, «дерево рішень», листочки, маркери.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Краса врятує світ…

Ф.М.Достоєвський

I. Організаційний момент.

 Психо-емоційне налаштування.

Учитель. Попрошу вас налаштуватися на позитив, на творчу співпрацю і пам’ятайте: «Ми творчі особистості, ми все вміємо, ми все знаємо!».

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Презентація учителем портретів Рея Бредбері та Леонардо да Вінчі (під звуки «Місячної сонати» Бетховена).
2. Слово вчителя.

Леонардо да Вінчі та Рей Дуглас  Бредбері… Їх поєднала «Джоконда» («Мона Ліза»). Між цими двома митцями лежить велика відстань довжиною у п’ять віків. Перший жив у XV столітті у Італії, був представником епохи Відродження, другий – у Америці, писав фантастичні романи і оповідання. Обидва цікавилися наукою; їхня увага була прикута до життя людини зокрема та людства вцілому; «вдивлялися» у душу людини, шукаючи відповіді на гострі питання доби. Леонардо досліджував анатомію людини, а Бредбері – «анатомію» людства.

  Отже,чим вони різняться, і чим подібні дізнаємося від наших «дослідників-мистецтвознавців».

3. Рольова гра «Я - письменник» (учень у ролі Р.Бредбері).

 Народився я 1920 року в тихому містечку Вокігані (штат Іллінойс). У дитинстві мама читала мені дуже багато казок.

  Моя сім’я була великою, але в родині панувала атмосфера любові і взаєморозуміння.

  Школу я закінчив у Лос-Анджелесі, куди батьки переїхали в пошуках роботи. Через бідність я не міг учитись далі, довелось багато працювати. Але головним моїм захопленням було читання.

  Писати почав у 12 років, з-під мого пера вийшло багато творів. Особливо мене вабить фантастика. А ще у своїх творах я намагаюсь розкрити думку про те, що бездуховність людини може спричинити загибель нашої планети.

 Учитель: Діти, що ви хочете сказати письменникові, що побажати? (Можливі відповіді: писати довго, бути таким же оптимістом, вірити в хороше майбутнє, подякувати за хороший твір).

4. Повідомлення творчої групи «Біографи» про Леонардо да Вінчі.

Леонардо да Вінчі – італієць, скульптор, архітектор, музикант, письменник і учений.

5. Перегляд репродукцій картин доби Відродження та сучасних людей, що посміхаються.

Учитель. Завітаємо на мить до невеличкої картинної галереї й поглянемо на обличчя, які дивляться на нас із портретів, починаючи з доби Відродження і до сьогодення.

• Які почуття та емоції викликали у вас ці зображення? Що відразу кидається у очі? (очі, посмішки, приємні погляди).
• Про що свідчить посмішка? (про радість, хороший настрій, доброю чи злою є людина).

III. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Зачитування та запис до зошитів епіграфа.

• Чи згодні ви з цим висловом?
• Повернемось до нього наприкінці уроку.

2. Слово вчителя.

Живучи у різні віки, у різних кутках земної кулі, маючи різні погляди та уподобання, Леонардо да Вінчі  та Рей Дуглас Бредбері мають схожість: їхня увага завжди була прикута до життя людини зокрема та людства в цілому. Окрім того, попри усі відстані їх ще поєднала любов до «Джоконди» - шедевра епохи Відродження. Для чого ж Бредбері звертається до картини Леонардо да Вінчі? Спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Заочна подорож до Лувра (Франція); лунає аудіозапис «Місячної сонати» Бетховена.

Рольова гра «Я - екскурсовод» (Знайомство з картиною Леонардо да Вінчі «Джоконда»; випереджувальне завдання).

Учень. Про «Джоконду» достеменно відомо лише те, що написана вона на початку XVI столітя. Все інше викликає різні думки і дискусії. Спочатку вважали, що на картині зображено портрет Мони Лізи – дружини багатого флорентійського купця Франческо да Дзанобі дель Джокондо. Згодом була інша версія про те, що то була не дружина, а чоловік. Версії й досі продовжують виникати час від часу.

  Сприймали  «Джоконду» теж по-різному. Протягом віків ставлення до неї змінювалося. Одні вважали її красунею, другі – потворною, треті – мстивою, четверті – доброю тощо. Тобто, вона – в одному образі – уособила все людство з його минулим і майбутнім, жіночим і чоловічим началами, миттєвим і вічним, тривалою боротьбою між Добром і Злом.

Учитель: Протягом п’яти століть людство намагалося  дати відповідь на запитання: «У чому магічність образу Мони Лізи?» Зверніть увагу, що де б ви не стояли – погляд жінки звернений на нас. Вона усміхається тільки нам, передаючи тепло живої посмішки. «Джоконда» бентежить людей, змушує зазирнути у свою душу, переосмислити своє життя. Недаремно Рей Бредбері робить картину головною дійовою особою своєї новели «Усмішка».

• Назвіть решту дійових осіб оповідання. (Том, Грізблі, людина з натовпу - оптиміст).

2. Дослідження змісту твору (у групах).

Учитель. Ви об’єдналися у групи за домашнім завданням ( 1 група-«Усмішка», 2 група- «Мир»). Перечитуючи текст, ви мали дослідити час і простір художньої реальності твору.

Бесіда (експрес-контроль на знання тексту):

-Де і коли відбуваються описані події? (Планета Земля, місто, «на міській площі», ранок, приблизно 2061 рік.)

-Яку катастрофу пережили мешканці міста? (Війну.)

-Яке враження на вас справило місто, у якому проживав Том? Опишіть його.(Зруйновані будинки, розбиті бомбами дороги, поля вночі світяться від радіоактивності – гнітюче враження.)

-Що можна сказати про населення міста? (Домотканий грубий одяг, кава з диких ягід у потрісканих щербатих чашечках, засмальцьовані капелюхи, голодні, холодні, живуть у печерах.)

-Чи бачимо ми їхні обличчя? (Ні, їх не видно.)

-Який час описано у творі? («Ніхто не знає напевне, який нині рік. Дві тисячі шістдесят перший. А, може, це брехня. Може, й тритисячний чи п’ятитисячний, хто знає?»… )

-Як ми називаємо цей світ, коли люди втратили відчуття і відлік часу? (Світ утраченого часу, а для мешканців – теперішній час, висловлений у слові «нині».)

-Чому о п’ятій ранку на площі міста уже зібралася черга? (Зібралися на ярмарок – фестиваль.)

-Що таке фестиваль? (Це свято, на якому демонструють різні види мистецтва.)

-Коли це свято, то люди мали б радіти. Які почуття переповнюють мешканців? (Люди сповнені ненавистю.)

-Ненавистю до кого чи до чого? (До минулого, що залишило руїни та розруху, до минулої цивілізації.)

3. Словникова робота: цивілізація – ступінь науково-технічного розвитку суспільства.

4. Складання діаграми Венна (в групах).

1 група- описати місто, 2 група- описати спосіб життя людей.

-Що спільного мають об’єкти дослідження?

 

           Місто(вигляд)                                        Люди(спосіб життя)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Проблемні запитання:

- Які моральні цінності цих людей? (відсутність духовності, втрата культури, моралі, вони деградували як особистості.)

-  Простежте, як автор називає мешканців міста і зачитайте. («черга», «один з тих», «якийсь чоловік», «скажена зграя».)

-  Яким словом можна ще назвати цих людей? (натовп, стадо.)

-  Для чого люди плюють на картину? (це одна з їхніх забав.)

-  А яким терміном можемо позначити знищення матеріальних цінностей? (вандалізм)

-  А якщо люди займаються такими вчинками, то до чого це призведе у майбутньому? (до деградації.)

6. Інсценізація уривку (від слів «Я розбив переднє скло…» до «Картину? Здається… «Мона Ліза». Точно, «Мона Ліза».)

Учитель. Давайте ж, подивимось, як усе відбувалося у творі.

   7. Проблемне запитання.

       - Про що свідчать слова Тома: «Чому ми повинні плювати?» (Це говорить дитина, а діти ще не настільки брехливі, підступні і жорстокі як дорослі. У Тома «чиста», не зіпсована душа.)

8. Переказ тексту.

- Перекажіть близько до тексту, яке враження справила на Тома картина.

9. Складання схеми «Минуле, теперішнє, майбутнє в новелі Р.Бредбері «Усмішка»».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Чи є майбутнє в цивілізації, зображеної письменником? (Так. Воно пов’язано з Томом, бо саме він є «людиною з душею». Він відчуває красу, а вона, сподіваємось, врятує світ.)

- Давайте ж зачитаємо той епізод, де Том узяв шматочок полотна з усмішкою.

10. Символіка твору.

- Зачитайте кінцівку твору від слів «Він повагався…»

- Яку ж символіку несе в собі ця Усмішка? (це своєрідна ниточка в майбутнє, символ духовної краси, віри, надії, любові, морального відродження, духовного прозріння, щастя і радості.)

V. Рефлексія. Підсумок уроку.

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»:

- Отже, яка роль Усмішки Джоконди у творі Р.Бредбері? (Людина знову стала людиною під впливом мистецтва.)

- То ж чи врятує краса світ? (звернення до епіграфа уроку).

2. Інтерактивний метод «Дерево рішень» (діти прикріплюють листочки з відповідями до «дерева рішень».)

- У чому ж, діти, полягає значення та основна ідея новели Р.Бредбері «Усмішка»? (автор передбачає події майбутнього, показавши читачам, до чого може призвести технократичне суспільство; тільки спілкування з красою може створити краще майбутнє; застерігає не нищити минуле та сучасне; не бути вандалами; про майбутнє потрібно думати вже сьогодні.)

3. Заключне слово вчителя.

Незважаючи на похмуре зображення майбутнього у своїх творах, Рей Бредбері – оптиміст. Будемо сподіватися, що здійсниться мрія письменника про те, що люди у майбутньому не загублять Красу, що «Джоконда» зцілить своєю усмішкою не одне покоління, що в серцях людей переможе Бог, добро і, як сказав Ф.Достоєвський, «краса врятує світ».

 4. Виставлення та коментування оцінок.

V. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру за методом «Прес» на тему: «Майбутнє – за людиною з душею».