Урок на тему :"Символізм-вступ у ХХ століття"

9 кл

Тема: Символізм – вступ у ХХ ст.

Мета: познайомити з прикладами та зразками основних напря­мів мистецтва XX століття; систематизувати знання про різ­номанітні напрями в образотворчому мистецтві; розглянути нові поняття та терміни; вчити емоційно сприймати та аналі­зувати твори мистецтва формувати в учнів світо- глядні орієнтації та компетенції у сфері художньої культу­ри; розвивати креативність учнів;  привчати до пошукової роботи, до користування мистецькою термінологією; вчити аналізувати   твори мистецтва; розвивати ерудицію; вихову­вати почуття прекрасного,естетичний смак.

Твори для сприймання: П.П. де Шаванн Свята Женев’єва, яка споглядає Париж; Г. Моро Гесіод і Муза; Е. Сонрель  Хода Флори; О. Редон Натюрморт, «Павук, що плаче»; Ж. Дельвілль «Школа тиші»; Дж, Енсор «Енсор з масками» (Автопортрет); Я. Мальчевський «Польський Гектор» (Автопортрет); М. Реріх «Небесний бій», М. Врубель Автопортрет, «Демон»; СММ О. Скрябін «Прометей» симфонічні поеми Я. Сібеліуса, твори М. Чюрльоніса.

Хід уроку

1 Організація класу.

Налаштування на гарний настрій

Назва прийому    « Вітання»

Опис прийому Учні, промовляючи  слова супроводжують їх  відповідними рухами:

• Долонька до долоньки…
• Рука на плече…
• Помахали рукою…
• Зняли капелюха…
• Потиснули один одному руки…
• Посміхнулися…

2 Актуалізація опорних знань учнів.

Яке поняття ширше модерн чи модернізм?

Які ескізи в стилі «а ля Клімт» ви створили?

3 Основна частина

Прийом                         Картинна галерея

Опис прийому Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об’єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.

Символізм зародився у Франції в 70-80-х роках XIX ст. як противага реалістичній літературно- художній практиці того часу. Основ­ ні принципи символізму вперше виникли у творчості французьких поетів Поля Верлена, Стефана Мал- ларме та ін. Нова поетична течія вела мистецтво в царство мрій і фан­ тазій. Вона захопила також театр, музику, живопис і перетворилася на культурно-мистецький напрям, що одним з перших маніфестував модернізм. Поетів, художників і композиторів нерідко приваблюва­ли схожі міфи, сюжети й символи. Живописці й музиканти знаходи­ли джерела натхнення в поезії, а письменники запозичували деякі свої образи в картинах. Символу завжди притаманна невизначеність, тому що духовний зміст важко передати словами. Сим­ волісти розрізняють два світи: світ речей і світ ідей. Вони вважають, що за світом речей, який ми бачимо, існує інша — справжня дійсність, яку наш реальній світ лише неви­ разно відображає. Митець стає по­середником між цими двома сві­тами. Настає момент прозріння. Мистецтво, на думку символістів,— це ключ до осягнення таємниці, що виходить за межі повсякденного досвіду.

Змістом творів ставали виражені в образах символічні ідеї, тобто уза­ гальнені уявлення про людину, сенс її життя, вічну красу. Символісти намагалися одухотворити дійсність, глибше показати душу людини, сповнену переживань, неясних відчуттів, скороминущих вражень. Живопис символістів часто пронизаний песимістичними настроями. Як і поети-символісти, художники й композитори часто зверталися до міфологічних і біблійних сюжетів, шукали натхнення в темах любові й страждання, захоплювалися містикою, використовували символи, алегорії, натяки, що надавало творам загадковості. Звичайно ж, сим­ волізм брав натхнення й у самій природі. Для всіх представників символізму характерні пошуки власної худож­ ньої мови. Одні приділяли особливу увагу декоративності, інші прагнули до майже примітивної простоти. Хтось малював нечіткі розмиті контури фігур на картинах, ніби силуети розчиняються в тумані. Але всі намага­лися звільнити живопис «від кайда­нів достовірності», тому композиції будувалися на символах, яким на­ лежало центральне місце. Тісно пов’язана із символізмом творчість П ’єра Пюві де Шаванна (1824-1898), хоч образна конкрет­ ність і відточеність малюнка деякою мірою позбавляли його твори ви­ тонченості, властивої цьому стилю. Проте метафоричність перетворю­вала його картини, за власним ви­словом митця, «у щось, паралельне натурі». До кращих творів французь­кого живописця належить цикл панно для паризького Пантеону. Композиція «Свята Женев’єва, яка споглядає Париж» передає дух су­ворої шляхетності. Фігура святої заворожує ясним і лаконічним, як у статуї, силуетом, а панорама міста з річкою, ваза з квітами на передньому плані підкреслюють декоративність панно.

© Проаналізуйте композицію і колорит панно. Який настрій у ньому панує? 2

Характер символіки Гюстава Моро (1826-1898) зовсім інший. Він прагнув зображувати персона­ жів у стані сильної заглибленості в себе. Картина, на його думку, повинна зачаровувати фантас­ тичністю, її краса має давати на­ солоду. Тому французький живо­ писець звертався до міфологічних образів, застосовував гру світла, намагався вражати орнаментами й іншими декоративними деталями. У більшості акварелей францу­ женки Елізабет Сонрель (1874- 1953) змальовано ідеалізований образ жінки. Її широко відомі у свій час твори на фантастичні сюжети, що належали до симво­ лізму і модерну, виставляли в па­ ризьких салонах, репродукували на листівках. Фантасмагоричні ідеї притаман­ ні графіці й живопису Оділона Ре- дона (1840-1916), творчість якого традиційно поділяється на два пе­ ріоди: «чорний» і «кольоровий». У графіці «чорного» періоду — моторошних малюнках вугіллям — переважали образи світового зла, кошмари. Найяскравішим їхнім втіленням стало зображення павука з людським обличчям. Роботи «ко­льорового» періоду полонять вмін­ням французького митця передава­ ти духовність і чистоту за допомогою яскравих кольорових потоків.

- У чому ви вбачаєте незвич­ність композиції французь­ких символістів? Порівняйте з картинами бельгійських худож­ників. Спробуйте інтерпретувати їхній зміст і символіку.

Робота в групах

Учні аналізують твори художників символістів.

Творча робота Звучить музика О.Скрябіна.

Створити міні-розповідь за картиною Реріха Небесний бій.

Підсумок уроку

- Алегорія (з грец. аііедогіа — іносказання) — образ, у якому зображення має переносне значення, вираження ідеї у предметному образі.

Містика (з грец. «потаємний», «прихований») — віра в існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини.

Символ (з грец. «знак») — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.

Символізм (від грец. сюмболон — знак, символ) — одна зі стильових течій мо­ дернізму. Символісти проголосили символ основою мистецької творчості. Синестезія (від грец.  — одночасне відчуття) — художній прийом, що полягає в поєднанні різних асоціацій. Виникнення у людини одночасно від­ чуття не тільки в тому органі чуття, на який діє подразник, а й в іншому органі.

 1 . У яких видах мистецтва виявився символізм?

 2. Назвіть батьківщину символізму та основні ознаки цього стилю.

 3. Поясніть, як ви розумієте значення термінів «символ» і «алегорія» на прикладі конкретних творів мистецтва за ілюстраціями з підручника.

Д омашнє завдання

 Самостійне дослідження:  Самостійно дослідіть, як виявився символізм у театральном мистецтві, у музиці Я. Сібеліуса, С. Рахманінова (прослухайте їхні твори).