Конспект уроку з української літератури. 6 клас. Сміх - це здоров`я
СМІХ – ЦЕ ЗДОРОВ’Я
Мета: викликати інтерес до читання літератури взагалі й гумористичної зокрема, розвивати кмітливість, артистичність, зв’язне мовлення, образне і логічне мислення; виховувати почуття гумору, оптимістичне світобачення, почуття міри і такту.
Обладнання: збірки творів письменників-гумористів, жартівливі малюнки.
1. Повідомлення теми і мети уроку.
2. Визначення цілей уроку (у кожного на столі надруковані цілі уроку). А) виразно читати гумористичні твори.
Б) розкривати лексичне значення слів.
В) складати діалог.
Г) пригадати види унт.
Д) виконувати ситуативне завдання.
2. Основний зміст роботи.
А) Слово вчителя.
“Сміх – це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою”, - говорять у народі. Українці завжди відзначалися дотепністю, розвиненим почуттям гумору, вмінням посміятися над іншими і над самим собою. Це допомагало їм пережити важкі часи, які часто випадали на їхню долю. Гумор, сміх, усмішка – гарні веселі слова. З ними людина стає бадьорішою і здоровішою. Спробуємо визначити, що ж це таке. Розпишемо ці слова за асоціаціями.
Г – гарний
У – усмішка, успіх
М – молодість, мистецтво
О – образність, обережність, образа
Р – радість, регіт, розум
С – сила, світлий
М – мудрість, музика
І – інтелігентність, індивідуальність
Х – хороший, хитрий, хоробрий
- А тепер спробуємо скласти за асоціативними словами твір – визначення понять. ( робота в групах)
Наприклад.
Гумор – це щось гарне, те, що викликає усмішку, сприяє успіху у спілкуванні. Тактовно, в міру використовувати гумор – це велике мистецтво. Для справжнього гумору характерна образність, уміння зіставляти, порівнювати. Але при цьому треба виявляти обережність, щоб нікого не образити. Гумор викликає сміх і регіт, приносить радість. Добрий сміх викликає світлі почуття.
Б) Виразне читання гуморесок Павла Глазового.
Онучок
- Є у вас, дідусю, зуби? –
Онучок питає.
Дід журливо посміхнувся:
- Вже давно немає...-
І зраділо, це почувши,
Хлопченя без краю:
- Тоді пряник потримайте,
А я пострибаю.
Скромність
Учить мати свою доню:
- Пам’ятай, Ларисо,
Скромність – завжди у людини
Найцінніша риса.
- То чого ж тоді ви, мамо,
Сердитесь на тата,
Що у нього дуже скромна
Заробітна плата.
Молодята
Після свадьби каже Рая:
- Прости мені, Грицю.
Я від тебе приховала
Одну таємницю.
Раніш дуже боялася
Про це говорити.
Знай, коханий, я нічого не вмію варити.
Я ніколи навіть супу
Іще не варила...
Гриць утішив: - Не для того
Я взяв тебе, мила.
Не псуватимеш на кухні
Своїх білих рук ти!
Я ж не вмію заробляти
Грошей на продукти.
Пробний виїзд
Купив батько мотоцикла –
Чудесну машину.
Умостився на сидінні.
- Сідай ззаду, сину!
Доки, - каже, - навчимося
Як слід управляти,
Поїздимо потихеньку
Дома кругом хати.
Мотор димом попихкує,
Пасажирів носить.
- Голова вже макітриться...-
Синок плаче. – Досить.
Бідний батько залізяки
То цю, то ту смика.
Як машину зупинити?
Ось де заковика!
- Стрибай, синку, на солому
Та біжи до мами –
Нехай мене з мотоцикла
Стягає граблями.
Найкраща мова
Йде синок до школи вперше,
Пита батька мати:
- Якій мові ми синочка будемо навчати,
Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
- Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.
В) Слово вчителя.
Письменники-гумористи черпають своє натхнення в народному гуморі. А він присутній майже у всіх жанрах фольклору. Хіба не кумедними є такі прислів’я?
У бороді гречка цвіте, а в голові й на зяб не орано.
Нема краще за мене та попову свиню.
Добрий, як із курки молоко, а із верби петрушка.
Хоч вовки коня з’їли, та ми воза не дали.
Не показуй пугачеві дзеркало – він і сам знає, що красень.
Дай Боже нашому теляті вовка з’їсти.
З одної мухи язиком зшиє два кожухи.
Г) Конкурс “Вимови скоромовку”
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
Д) Розкрийте значення слів: усміхатися, кепкувати, глузувати (мікрофон)
Е) Творча робота в групах.
Написати жартівливий діалог: дверей класу і парти, щоденника і оцінок, дошки і крейди.
Написати жартівливий монолог: підручника історії про учня-двієчника, портфеля про учня-відмінника.
Є) Конкурс “Відгадай загадку”
Скільки картоплин у горщик улізе? (0, картоплини не лазять)
У якому місяці люди найменше хліба їдять? (у лютому)
З якого посуду не їдять? (з порожнього)
Який рік тягнеться один день? (Новий рік)
У чому не вивертиш дірки? (у воді)
Коли дурень мудрий? (коли мовчить)
Чого на ярмарку не купиш? (розуму)
Що можна побачити із заплющеними очима? (сон)
Татове й мамине дитя, але не їхній син. Хто це? (донька)
На яке питання не можна відповісти “так”? (ти спиш?)
Що важче: сто кілограмів заліза чи один центнер зерна?
Що на голові по місту ходить? (шляпа)
Ж) Ситуативне завдання.
Уявіть, що з вас посміялися друзі
- стосовно вашого одягу;
- коли ви випадково спіткнулися і впали;
- коли ви запиналися при відповіді, забули слова вірша;
- з вашого прізвища або імені;
- з ваших окулярів.
Як би ви вчинили у кожному з таких випадків, щоб не втратити своєї гідності і дати відсіч насмішникам, котрі вдалися до злого жарту?
З) Випереджувальне завдання. Читання власних гумористичних творів учнями.
И) Сценка за гумористичним твором учня.
4) Рефлексія.
А) Продовжте речення (по одному представнику від групи):
Найбільше на уроці мені сподобалось...
Б) Підсумкова бесіда.
Чи досягли ми поставлених на початку уроку цілей?
5. Оцінювання. Домашнє завдання. Вивчити напам’ять 1-2 гуморески, намалювати до них ілюстрації.