Життєвий та творчий шлях Ігоря Калинця (до уроку української літератури в 6 класі)

Ігор Калинець – талановитий український поет, автор віршів для дітей. Цікаві епізоди із життя письменника. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» зі збірки «Дивосвіт» . Своєрідність форми його поезій. Персоніфіковані образи природи та явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному житті. Гармонія людини і природи

1.Ознайомлюємось із життєвим та творчим шляхом письменника

 Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 року в місті Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. 1962 року, закінчивши українське відділення філологічного факультету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом -  старшим науковим співробітником.

 Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і здобула прихильні відгуки читачів. У 1972 році Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання за те, що пропагував усе українське. Покарання відбував  на Північному Уралі і в Забайкаллі. Тоді попереднє слідство встановило, що він «унаслідок націоналістичних переконань, починаючи із 1965 року, з метою підриву та послаблення радянської влади проводив антирадянську пропаганду й агітацію шляхом створення, розповсюдження та збереження наклепницьких документів, які порочать радянський державний лад». Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу  Ірину Калинець – спідкала така сама доля.

 В ув’язненні поет працював токарем та кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували письменника лише 1990 року. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського відділу Фонду культури.

 Творчий доробок поета становить 17 збірок, що згруповані у двох циклах: у 1991 році у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза» (9 збірок), а в США – другий том «Невольнича муза» (8 збірок).

 Творчість Калинця істотно вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь. Після повернення із ув’язнення пише та публікує казки для дітей («Дурні казки», 1998). 1994 року журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 року під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в’язниці.

 Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом премії імені Івана Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові 1997 року.

 У доробку поета також чимало творів для дітей, наприклад,  «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві 1991 року. Дзвінка – це ім’я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам’ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім’ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку.

 За визначні заслуги в утверджені національної ідеї, популяризацію українського слова відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

2.Ознайомлення із поетичною збіркою «Дивосвіт» та деякими поезіями Ігоря Калинця

 Вірші збірки «Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки» навчає  нас бачити світ незвично, казково, по-дитячому…

«Стежечка»

Ходім зі мною
стежечко
обережно

не зачепися за камінець 
переступи соломку 
і під спориш не ховайся 
все одно бачу а там
за городом
ого як ти виросла

сама біжиш
через струмок перескакуєш 
батіжком по пилюці цвяхаєш 
а суницею збочуєш 
топчеш горох при дорозі

коли б глянути
стежко
он з тої гори
на всенький світ

тільки не поспішай 
така верчена ти 
як дзиґа
але ж світ красний 
голова крутиться

Художній аналіз вірша

Жанр: вірш

 Рід : лірика

 Вид лірики : пейзажна

 Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.

 Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.

Художні засоби «Стежечка»:

  метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»;

  епітети: «світ красний», «стежечка верчена»;

 порівняння: «…як дзига»;

 риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».
 

«Блискавка»

Пливе собі королева 
королева темряви 
у дзеркало 
а темно

зблисне 
на мить 
світлом

зазирне

хто на світі найгарніший

ви ваша темність 
відкаже дзеркало 
похапцем

заспокоїться королева 
на часину

Художній аналіз вірша

Жанр: вірш

 Рід : лірика

 Вид лірики : пейзажна

Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.

Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.

 Художні засоби “Блискавка”:

  метафори: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;

 епітет: «писана красуня»;

  риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».
 

«Веселка»

Надягла веселка 
стрічок 
стрічок 
як у свято
взяла коромисло
і пішла до річки

дорогою перестрів її 
князенко Соняшник 
із золотим черевичком 
в руці

поміряла веселка 
якраз на ніжку

от вони й побралися

Художній аналіз вірша

Жанр: вірш

 Рід : лірика

Вид лірики : пейзажна

Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.

Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.

 Художні засоби “Веселка”:

 метафори: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;

 порівняння: «як у свято»;  епітет: «золотий черевичок»;

  риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».
 

«Криничка»

Сплю глибоко глибоко

а ще глибше 
мати моя підземна

я їй про зорі розповідаю 
а вона про коріння дуба

я їй про хмаринку
а вона студеним молоком
мене поїть

я їй про метелика 
а вона
з водяного царства 
русалку приводить

а оце
весняна калина
не хоче забрати з мене
свою подобу

тільки сонце

п’є та п’є

калинову воду

через золоті соломинки.

Художній аналіз вірша

Жанр :вірш

 Рід : лірика

Вид лірики : пейзажна

 Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля.

Основна думка: без води не може уявити життя жодна природна істота, людина.

 Художні засоби “Криничка”:

  повторення: «глибоко-глибоко»;

  епітети: «підземна мати», «студене молоко», «водяне царство», «весняна калина», «калинова вода», «золоті соломинки»;

 метафори: «криничка спить, … розповідає», «калина не хоче забрати…», «сонце п’є».

«Дим»

Втік дим від вогнища
просто у синіх джинсах
розпатланий
та й подався у мандри

тільки спечену картоплину
прихопив
по дорозі до міста

сів у трамвай 
принюхується
зітхнула кондуктор — 
осінь мені запахла

залоскотало водієві в носі 
повернув трамвай 
і гайнув у гай

я не в той трамвай сів 
подумав дим 
і через вікно
вистрибнув
хлопчик-фігурка, який
задоволений собою.

Художній аналіз вірша

Жанр : вірш

Рід : лірика

Вид лірики : пейзажна

 Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища.

Основна думка: хоча дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не може.

Художні засоби: епітети: спечену картоплину;синіх джинсах, розпатланий