Урок на тему "Сонячна система. Рух планет навколо Сонця. "

Про матеріал
Для розширення знаннь учнів про планети Сонячної системи, їх класифікацію та основні характеристики був розроблений даний урок
Перегляд файлу

 

 Тема: Сонячна система. Рух планет навколо Сонця. 

Мета

  •                     Навчальна: розширити знання учнів про планети Сонячної системи, їх класифікацію та основні характеристики;
  •                     Розвивальна: розвивати процеси мовлення та пам’яті, довільну увагу, логічне мислення, спостережливість; розвивати навички роботи з різними джерелами інформації та робити висновки;
  •                     Виховна: виховувати інтерес до вивчення природничих наук, вміння працювати в колективі та поважати думку інших.

Тип уроку: інтегрований.

Обладнання: підручник, робочі зошити, сенсорні телефони учнів, картки з QR-кодами, відео про планети з Інтернет – ресурсів.

Очікувані результати: учні називають планети Сонячної системи, їх класифікацію та коротку характеристику, вміють користуватися різними джерелами інформації.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Прийом «Очікування».

Учні пишуть на клейких листочках  свої очікування від уроку та наклеюють їх на дошку, на певний малюнок (наприклад, Сонце).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Гра «Так чи ні» (учні використовують кольорові картки).

  1.                 Сонце – це зірка? (Так).
  2.                 Сонце вивчав Галілео Галілей? (Так).
  3.                 Сонце не обертається навколо своєї осі? (Ні).
  4.                 В Сонячній системі безліч зірок? (Ні).
  5.                 В середині Сонця є ядро? (Так).
  6.                 Найпоширеніший Хім Елем на Сонці – це Гелій? (Так).
  7.                 Температура на поверхні Сонця 100000С? (Ні)
  8.                 Сонце – це розжарена газова куля? (Так).
  9.                 Сонце не випромінює тепло? (Ні).
  10.            На Сонці є плями? (Так).

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

 Вчений, що зірки вивчає, добре їх порядок знає.

Всесвіт без меж – не сон, знає все це...(астроном).

-Отже, сьогодні ми з вами будемо астрономами. А що мають астрономи, відгадайте.

2. Роздивитися мікроб допоможе мікроскоп,

А вивчати зорі щоб, треба мати...(телескоп).

- За допомогою чого вивчають зорі астрономи?

 ІV. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми, мети та завдань уроку.
На попередньому уроці ми з вами розпочали уявну подорож Сонячною системою. Ознайомилися з її хазяйкою – Сонцем. З’ясували, які небесні тіла її утворюють. 
Сьогодні об’єктами нашої подорожі будуть планети Сонячної системи. Подорожуючи, ми з’ясуємо їх подібності чи відмінності, розкриємо деякі їх таємниці. На любій подорожі є зупинки.
Отже, увага, ми вирушаємо в уявну подорож Сонячною системою.

.
План (запис на дошці).

1.     Сонячна система.
2. Планети земної групи.
3. Планети - гіганти.
4. Плутон

Сонячна система. 
Бесіда

Сонячна система – це планетна система, яка складається з восьми планет: чотирьох внутрішніх, так званих планет земної групи, і чотирьох зовнішніх планет, які називають газовими гігантами.

Вважається, що вся Сонячна система виникла 4,5 млрд. років тому з газопилової області. Сонячна система складається з трьох великих областей. До першої (групи планет земного типу) належать 4 кам’янисті внутрішні планети – Меркурій, Венера, Земля, Марс. Пояс астероїдів відмежовує їх від 4 гігантських зовнішніх газових планет (Юпітера, Сатурна, Урану і Нептуна). Плутон не належить до жодної з цих груп. Він знаходиться за межами орбіти Нептуна у великій області, де розсіяні малі холодні світи, до яких, крім Плутона, входять і льодяні комети.

Усі планети обертаються навколо Сонця в одному напрямку по орбітах, близьких до колових. Площини обертання планет Сонячної системи майже співпадають. Середня швидкість руху планет по орбітах зростає з наближенням до Сонця. У Меркурія, планети, що найближче знаходиться до Сонця, орбітальна швидкість руху складає 47,8 км/с, Венери - 35, Землі - 29,7, Марса - 24,1, Плутона - 4,7. Відстані планет від Сонця вимірюються в астрономічних одиницях (одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані між Землею і Сонцем, це приблизно 149,6 млн.км). Планети обертаються навколо своїх осей за напрямком, що збігається з напрямком обертання Сонця (виняток становлять Венера та Уран), але з різними швидкостями. Земля здійснює повний оберт навколо осі за 23 год. 56 хв., 4 с., Меркурій - приблизно за 59 земних діб. Період обертання Марса є близьким до Землі і складає 24 год. 37 хв., 23 с., Венера обертається за 243 земних доби.

Різні діаметри планет та їхня відстань до Сонця зумовлюють відмінності у масі, будові їхніх поверхонь і надр, густині речовин, їхньому фізичному стані, складі і щільності планетних атмосфер. Неоднакова відстань планет до Сонця впливає на тривалість їхнього року і швидкість орбітального руху. Різною є і тривалість доби на планетах.

Згідно рішення Міжнародного астрономічного союзу (МАС) від 24.08.2006, зменшено кількість планет до 8 (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун); також створено клас карликових планет, до яких було віднесено 3 космічні об'єкти - Церера, Плутон, Еріда (Ксена, транснептуновий об'єкт 2003 UB313).

24 серпня в Празі пройшло історичне засідання генеральної асамблеї Міжнародного астрономічного союзу. Одним з головних питань в його порядку денному було голосування за визначення планети. Спочатку було запропоноване визначення, згідно якому число планет могло збільшитися спочатку до дванадцяти, а далі, можливо, і до декількох десятків. Проте це викликало серйозну критику, і в результаті на голосування було винесено визначення, що скорочує число планет Сонячної системи до восьми. Воно і було прийнято.

 

Учні самостійно шукають визначення поняття «планета» в словнику або в Інтернеті за допомогою смартфона2. Планети земної групи. 
Розповідь вчителя.
Першою зупинкою нашої подорожі є планети земної групи.
1. Які планети належать до планет земної групи? (Меркурій, Венера, Земля і Марс).
2. Чому саме ці планети віднесли до однієї групи? (Вони схожі між собою і особливо схожі з Землею).
Так, дійсно, ці планети дуже схожі між собою. Вони невеликі за розмірами та масою, мають тверду поверхню, їх середня густина перевищує густину води у 4-5 разів. Вони досить повільно обертаються навколо своїх осей. Так, зоряна доба на Меркурії триває близько 59 з.д., на Венері – 243, 2 з.д. Земля та Марсі обертаються навколо своїх осей значно швидше відповідно 23 год. 56 хв. і 24 год. 37хв., але це все одно набагато повільніше ніж планети – гіганти. Крім того для них характерна невелика кількість природних супутників, а перші дві планети не мають їх взагалі.
Проте, не слід забувати, що кожна з планет має свої особливості, свої таємниці. Тож давайте з’ясуємо, які вони ці планети земної групи.
Меркурій.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Планета Меркурій носить ім'я давньоримського бога — заступника прибуткової торгівлі. За розмірами Меркурій в 2,5 рази менший за Землю, у стільки ж менша сила його тяжіння від земної. Атмосфера являє собою дуже розріджену газову оболонку, основним компонентом якої є Гелій. Через відсутність атмосфери і близькість до Сонця (58 млн. км) фізичні умови на поверхні дуже суворі. Так, на поверхні, оберненій до Сонця, опівдні температура сягає +400 °С, а на протилежному боці в той же час — до - 175 °С. 
Меркурій обертається навколо своєї осі і здійснює один оберт за 58,7 земних діб, а один оберт навколо Сонця — за 88 земних діб. Отже, за 2

2. Планети земної групи. 
Розповідь вчителя.
Першою зупинкою нашої подорожі є планети земної групи.
1. Які планети належать до планет земної групи? (Меркурій, Венера, Земля і Марс).
2. Чому саме ці планети віднесли до однієї групи? (Вони схожі між собою і особливо схожі з Землею).
Так, дійсно, ці планети дуже схожі між собою. Вони невеликі за розмірами та масою, мають тверду поверхню, їх середня густина перевищує густину води у 4-5 разів. Вони досить повільно обертаються навколо своїх осей. Так, зоряна доба на Меркурії триває близько 59 з.д., на Венері – 243, 2 з.д. Земля та Марсі обертаються навколо своїх осей значно швидше відповідно 23 год. 56 хв. і 24 год. 37хв., але це все одно набагато повільніше ніж планети – гіганти. Крім того для них характерна невелика кількість природних супутників, а перші дві планети не мають їх взагалі.
Проте, не слід забувати, що кожна з планет має свої особливості, свої таємниці. Тож давайте з’ясуємо, які вони ці планети земної групи.
Меркурій.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Планета Меркурій носить ім'я давньоримського бога — заступника прибуткової торгівлі. За розмірами Меркурій в 2,5 рази менший за Землю, у стільки ж менша сила його тяжіння від земної. Атмосфера являє собою дуже розріджену газову оболонку, основним компонентом якої є Гелій. Через відсутність атмосфери і близькість до Сонця (58 млн. км) фізичні умови на поверхні дуже суворі. Так, на поверхні, оберненій до Сонця, опівдні температура сягає +400 °С, а на протилежному боці в той же час — до - 175 °С. 
Меркурій обертається навколо своєї осі і здійснює один оберт за 58,7 земних діб, а один оберт навколо Сонця — за 88 земних діб. Отже, за 2 оберти навколо Сонця планета Меркурій три рази здійснює оберт навколо своєї осі. 
Через значну близькість до сонця спостерігати подробиці на поверхні Меркурія з землі було неможливо. Тільки у 1974-1975 рр. на землю були передані знімки Меркурію (АМС «Маринер – 10»). На цих знімках добре видно, що поверхня Меркурія суцільно покрита кратерами, чим він дуже схожий на Місяць (демонстрація фотографії поверхні Меркурія).
Несподівано було виявлено магнітне поле Меркурію, напруженість якого становить близько 1% напруженості магнітного поля землі. Наявність магнітного поля дозволяє припустити, що Меркурій має досить велике металеве ядро, розміри якого можуть сягати 2/3 діаметра планети. Вважається, що в ядрі зосереджено до 80% усієї маси планети, і цим визначається його найбільша середня густина серед усіх планет Сонячної системи.
Венера.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Планета Венера, що дуже добре помітна на небосхилі, здавна надихала закоханих, тому й отримала ім'я давньоримської богині кохання. Відстань до Сонця становить близько 108 млн. км. Радіус і маса планети мало відрізняються від земних.
Рік на Венері триває 225 земних діб, а один оберт навколо осі (напрямок обертання Венери навколо осі протилежний напрямку обертання Землі) — 243 земні доби. Це найдовша доба серед планет Сонячної системи.
Венера має досить щільну атмосферу. Потужний хмаровий шар відбиває у космос 75% сонячного світла, а тому за своєю яскравістю на земному небосхилі посідає третє місце після Сонця і Місяця. Це єдина планета, від світла якої земні предмети можуть відкидати тінь. Головною речовиною атмосфери є вуглекислий газ, крім того, до складу атмосфери входять інші гази, не типові для земного повітря, оскільки небезпечні для людини. Це чадний газ, амоніак, метан тощо. Наявність в атмосфері Венери великої кількості вуглекислого газу спричиняє явище парникового ефекти (про нього ми вже говорили на попередньому уроці). Присутнє воно і на Землі, проте на Венері воно проявляється сильніше, оскільки вуглекислий газ займає 96 % всієї атмосфери. 
У зв’язку з великою температурою (до + 500°С) на планеті немає води. Поверхня являє собою велетенські кратери, сотні згаслих вулканів з діаметрами до 50 км, просторі низовини і плато, високі гірські масиви. Подібно до Меркурія планета не має супутників.
Земля.
Про Землю – планету, на якій ми з вами живемо, та її супутник Місяць ми детальніше поговоримо на наступних уроках.
Марс.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Планета Марс за свій червоний відтінок, що нагадує колір крові, отримала ім'я давньоримського бога війни (демонстрація фотографії поверхні Марсу)
За розмірами майже удвічі, а за масою у 9 разів менший від Землі, сила тяжіння – 0,4 земної.
Марс здійснює один оберт навколо Сонця за 687 земних діб. Вісь його обертання нахилена до площини орбіти майже так само, як і земна , завдяки чому на Марсі відбувається зміна пір року, а тривалість доби тільки на 37 хв. більша за земну.
Марс має розріджену атмосферу, що дозволяє вивчати його з землі. За хімічним складом вона подібна до атмосфери Венери і містить до 95% вуглекислого газу. 
Поверхня планети вкрита кратерами. На планеті розташований найбільший у Сонячній системі вулкан, який носить назву Олімп. Діаметр основи щита, на якому він розташований, становить 600 км. у діаметрі (демонстрація фотографії поверхні Марсу).
Чому Марс – червона планета?
Справа в тому, що у ґрунті велика кількість звичайнісінької іржі (окислів заліза), тому Марс являє собою оранжево – червону пустелю, вкриту численним камінням з різкими краями. По декілька місяців на планеті можуть тривати найсильніші пилові бурі, після закінчення яких ще довго у повітрі зависає значна кількість пилинок, які забарвлюють повітря у рожевий колір (демонстрація фотографії поверхні Марсу).
У Марса два супутники — Фобос і Деймос. У перекладі з давньогрецької означають відповідно страх і жах. Це, за легендою, - сини бога війни Ареса (Марса), вічні супутники свого батька. Їх відкрили в 1877 р. Супутники Марса – дрібні небесні тіла, які за формою нагадують картоплину. Середній діаметр Фобоса дорівнює 22 км, а Деймоса— 12 км. Поверхні супутників поцятковані кратерами, набагато сильніше ніж поверхня Марса.

3. Планети – гіганти.
Ми продовжуємо свою подорож. Наступною зупинкою є зупинка під назвою Планети – гіганти.
3. Які планети входять до цієї групи? (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун).
4. З чим пов’язана назва групи? (Планети цієї групи мають великі розміри).
За вірні відповіді учні отримують картки різного кольору. Колір картки відповідає складності завдань.

Так, дійсно, основна відмінність планет – гігантів від планет земної групи – їхні істотно більші маси та розміри. Проте, планети цієї групи мають меншу густину, що свідчить про різницю хімічного складу, складаються переважно з газів. Всі планети – гіганти мають потужні водно – гелійові атмосфери з домішками амоніаку та метану, а також великі системи супутників і кілець. Крім того, планети цієї групи обертаються навколо осі набагато швидше.
Познайомимося з цими планетами ближче.
Юпітер.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Юпітер - найбільша планета Сонячної системи, носить ім’я головного давньоримського бога громовержця. ЇЇ діаметр становить 142 800 км, що в 11 разів більше за діаметр Землі. За масою цей гігант перевищує землю у 318 разів, а за об’ємом у 1300 разів. Відстань до Сонця становить 778 млн. км., один оберт навколо центрального світили здійснює за 12 з.р. Юпітер швидше за всі інші планети обертається навколо своєї осі - зоряна доба на Юпітері триває 9 год 50 хв., це найменша зоряна доба в Сонячній системі.
Одним з найбільш загадкових утворень на Юпітері є Велика червона пляма, яка була відкрита ще у 1666 році. На думку вчених, це якась нескінченна буря, яка нуртує в атмосфері планети. Виникнення та існування ВЧП пов'язане з різною швидкістю руху атмосферних мас, між якими вона знаходиться. 
В атмосфері планети переважають водень (86%) та гелій (14%), невелика кількість метану та амоніаку. Хмари складаються в основному з амоніаку. Середня температура на планеті до – 150 єС.
Юпітер, як і інші планети – гіганти не має твердої поверхні. 
Сьогодні відомо, що Юпітер є потужним джерелом радіовипромінювання. Планета має магнітне поле, напруженість якого у 50 разів більша, ніж у Землі. 
Планета має велику систему супутників. Чотири із 28 супутників Юпітера - Іо, Європа, Ганімед і Каллісто ще у 1610 р. були відкриті Галілеєм, він же дав їм назви, а тому їх часто називають галілеєвими (демонстрація фотографії галілеєвих супутників Юпітеру).
Особливо вражають поверхні галілеєвих супутників.
Поверхня Іо має жовтувато-червоний колір. На супутнику зареєстровано 7 діючих вулканів. Вулканічні процеси на супутнику проходять досить бурхливо: продукти викиду піднімаються на висоту до 300 км. 
Зовнішня оболонка Європи до глибин від 10 до 100 км складається з водяного льоду. Вважають, що під товщею льоду знаходиться океан (перший океан поза землею), який утворився під дією сильного випромінювання з Юпітера. Вчені роблять припущення, що саме тут можливе життя, бо є океан. 
Ганімед – найбільший серед супутників Юпітера і взагалі у Сонячній системі. Існує припущення що він значною мірою складається з води та льоду (демонстрація фотографії супутника Ганімеду).
Каллісто - четвертий галілеєвий супутник, цікавий тим, що його відвернена від Юпітера сторона вкрита кратерами. Вважають, що їхній вік становить 4 млрд. років, і виникли вони внаслідок потужного метеоритного бомбардування на ранній стадії існування Сонячної системи. 
У березні 1979 р. «Вояджер-2» відкрив навколо Юпітера кільце. Воно подібне до кілець Сатурна, але значно менше за розмірами і дуже тонке. 
Сатурн.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Планета Сатурн названа ім'ям давньоримського бога землеробства та врожаю. Це друга планета – велетень і шоста числом планет Сонячної системи. Діаметр планети 120 600, що у 9,4 рази більше діаметра Землі, за вагою більша за Землю у 95 разів. Сила тяжіння у 1,12 разів більша за земну (демонстрація фотографії Сатурну).
Сатурн має на диво низьку густину, нижчу за густину води. Якби знайшовся велетенський океан з води, куди можна було б занурити Сатурн, він би не потонув. Така маленька густина свідчить про те, що, як і решта планет – гігантів, Сатурн переважно складається з водню та гелію. Середня температура на планеті опускається до -180 єС. 
Майже у всьому подібна до Юпітера. Один оберт навколо Сонця здійснює за 30 земних років. Зоряна доба триває 10 годин і 14 хвилин. Має сильне магнітне поле і є джерелом радіовипромінювання.
До епохи космічних польотів вважалося, що Сатурн — єдина планета Сонячної системи, яка має унікальне утворення — кільця. Будова кілець Сатурна дуже складна. Планета оточена не декількома кільцями, а багатьма тисячами кілець. Товщина кілець ледь досягає 1 км, а загальна їх ширина перевищує 60 тис. км. Самі кільця складаються з окремих часток водяного крихкого снігу розміром від дрібних пилинок до брил у 10-15м завбільшки, які добре відбивають сонячне світло.
На сьогодні Сатурн — «рекордсмен» за кількістю супутників: їх 30. Найбільший з них — Титан, за розмірами перевищує планету Меркурій. 
Уран.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Планета Уран була відкрита великим англійським астрономом В. Гершелем у 1782 р. і названа ім'ям давньогрецького бога неба. Маса планети більша за земну у 14,6 рази, за діаметром у 4 рази. Один оберт навколо Сонця Уран здійснює за 84 земні роки, а навколо власної осі — за 17 годин. Планета має серйозну відмінність від інших планет Сонячної системи — вона обертається навколо Сонця «лежачи на боці», та ще й обертається, як і Венера, у зворотному напрямку (демонстрація фотографії Урану).
Виходячи з останніх даних робляться припущення, що Уран на 50% складається з водяного льоду, на 40% - з різних кам’яних порід, на 10% з водню та інших газів. Має 11 вузьких і темних кілець товщиною кілька десятків метрів, які були відкриті у 1977 році. Мабуть, вони складаються з дрібного пилу, бо погано відбивають сонячне світло.
Відкрито 17 супутників Урана, більшість з них названі іменами шекспірівських героїв: Корделія, Офелія, Дездемона, Джульєтта тощо (демонстрація фотографії супутників Урану).
Нептун.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Був відкритий німецьким астрономом Іоганном Галле у 1846 році. за координатами, обчисленими французьким астрономом Урбеном Левер'є. Нептун носить ім'я давньоримського бога морів. Маса планети більша за земну у 17 разів, за діаметром у 4 рази. Планета здійснює оберт навколо своєї осі приблизно за 18 земних годин, а навколо Сонця — за 164,8 земних років. Середня густина Нептуна найбільша серед планет – велетнів. Особливістю планети є те, що у неї виявлено атмосферу блакитного кольору, на тлі якої видно білі метанові хмари і дві темні плями – велику і малу. Їхня природа, мабуть, така ж, як і природа ВЧП на Юпітері. Нептун, як і інші планети-гіганти, оточений кільцями, які були відкриті останніми, у 1989 році. У тому ж році, крім двох відомих раніше супутників — Тритона і Нереїди,— були відкриті ще шість нових (демонстрація фотографії планети Нептун).

4. Найвіддаленіша планета - Плутон.
Ми продовжуємо свою подорож. Наступною зупинкою є зупинка під назвою Плутон.
5. До якої групи належить Плутон? (Плутон не належить до жодної з груп).
6. Чому? (За хімічним складом він подібний до планет – гігантів, а за розмірами – до планет земної групи).
За вірні відповіді учні отримують картки різного кольору. Колір картки відповідає складності завдань.

Тож давайте познайомимося з цією планетою ближче.
Плутон.
Учні розповідають про особливості планети.
Доповнення вчителя.
Найдальшу, дев’яту числом планету Сонячної системи – Плутон – було відкрито у 1930 році. Тривалість зоряного року становить 248 земних років, тривалість доби – 6,5 з.д. 
Плутон обертається навколо власної осі подібно Урану і Венері у зворотному напрямку. Діаметр планети становить 2300 км, тому це найменша планета Сонячної системи. Поверхня планети являє собою крижану метанову пустелю, середня температура на якій сягає – 220 єС.
Планета має один супутник Харон, який удвічі менший за діаметр Плутона, на відміну від Плутона переважно складається водяного льоду. (демонстрація фотографії системи Плутон - Харон).


VІ. Узагальнення і систематизація вивченого. 
Ось і закінчилася наша уявна подорож планетами Сонячної системи. Ми багато дізналися про ці таємничі небесні тіла. Залишилося підбити підсумки та узагальнити те, про що дізналися .

 Інтерактивна гра «Мікрофон».

    1. Що таке Всесвіт?

    2. Як проводиться дослідження Всесвіту людиною?

    3. Як впливає Всесвіт на розвиток життя на Землі?

    4. Яке місце займає людина у Всесвіті?

    5. Опишіть будову Сонячної системи

     6. Природні супутники планет?



бліц опитування

1. Найменша планета… (9-Плутон).
2. Найбільша планета…(5-Юпітер)
3. Перша планета від Сонця…(1-Меркурій)
4. Остання планета від Сонця…(9-Плутон)
5. Планета, на якій існує життя…(3-Земля)
6. Планета, яка має найбільшу густину серед інших планет…(1-Меркурій)
7. Найспекотніша планета...(2-Венера).).


VІІ. Підбиття підсумків уроку 

Прийом «Мікрофон».

Учні продовжують речення.

«Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася) про…»

Прийом «Очікування».

Якщо  очікування від уроку здійснилися, то учні переносять свої клейкі листочки на середину Сонця, якщо ні, то залишаються на місці.

VII. Домашнє завдання.

• Опрацювати матеріал підручника § 18.
• Виконати завдання 3-4 на стор. 82 письмово. 
• Підготувати повідомлення про о певну планету Сонячної системи (за варіантами) та скласти схему – малюнок про неї..
І варіант – Юпітер
ІІ варіант – Сатурн
ІІ варіант – Нептун



:

 

 

doc
Додано
14 грудня 2020
Переглядів
15898
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку