Урок на тему "світло мудрості Григорія Сковороди (Біблійна основа творчості та філософські погляди).."

9 клас

Тема уроку: світло мудрості Григорія Сковороди (Біблійна основа творчості та філософські погляди).

Мета уроку: ознайомити учнів з біблійною основою творчості Г.Сковороди та його філософськими поглядами; розвивати логічне та образне мислення, навички й уміння коментувати афоризми, уривки з текстів,робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості автора.

Тип уроку: урок-філософсько-психологічне дослідження.

Обладнання: портрет Г.Сковороди, відеоролики «Світло мудрості Г.Сковороди», «Обличчя української історії», «Філософія серця Г.Сковороди», хрестоматія «Джерела пружно б’ють», роздатковий матеріал (тестові завдання, таблиці).

Хід уроку:

Урок розпочинається переглядом уривку «Світло мудрості Григорія Сковороди» (від початку, закінчуючи словами «…Яке ж то щастя, утверджене на піску плоті, на обмеженому місці і часі, на смертній людині? Чи це не трудне?..»)

1 Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Як ви вже зрозуміли, сьогодні на уроці ми будемо говорити про таке необхідне, важливе для кожної людини поняття як щастя. Кожен із нас хоче бути щасливим. І скільки існує людство, кожне покоління прагне знайти відповідь на запитання: у чому ж щастя людини? Ми спробуємо також, звернувшись до поглядів українського поета, педагога, музиканта, філософа 18 століття Григорія Сковороди .

Отже, наше завдання: знайти відповіді на запитання, які прозвучали (питання записані на дошці). Що таке щастя? Чи залежить щастя людини від місця і часу? Чи можливе щастя у чомусь одному?

2 Основний зміст уроку.

Що для вас є щастя? (Складаємо інформаційне гроно).

Запитаємо Григорія Сковороду, що є щастям для нього? Чи щасливий він?

Виходить відповідно одягнений учень, у руках тримає посох.

Сковорода: Я ходив по світу, пізнаючи життя. Мене називають філософом, а життя – це і є сама філософія. Мене запитують, чи щасливий я? Так, бо жив у гармонії з собою, моя доля і творчість не роздільні, жодного разу я не зрадив своїм ідеалам, тому світ ловив мене, та не впіймав. У спокої думок, у радуванні серця, оживленні душі – ось надра щастя.

З’являються два учні.

Перший учень: Добрий день, Григорію Савичу! Ми почули, що ви завітали у наші краї.

 Сковорода:Добрий день!

Другий учень: А можна Вас щось запитати?

Сковорода: Звичайно, друже!

Другий учень: Ми часто сперечаємося з товаришем. Хочемо почути Вашу думку. Нас цікавить, тільки Ви правильно зрозумійте, що таке любов?

Сковорода: Гм, любов? Любов! Це почуття не лише найсолодше і найприємніше, а й животворне. Міцна і вічна любов виникає із спорідненості дум, які зміцнюються доброчесністю. Але прекрасною є та любов, яка є істинною і міцною, яка не породжується тлінними речами, тобто багатством. Хто любить, той щасливий.

Перший учень: Григорію Савичу, Ви говорили, що таке щастя. Як досягти його?

Сковорода: Шукаймо щастя на своїй землі, а не за морями. Повне щастя найперше не в досягненні якогось результату, а в самому процесі за покликанням. Людина не може бути щасливою, якщо діє всупереч природі. Пізнання природи – це пізнання Бога.

Другий учень: Скажіть, учителю, а як навчитись пізнавати себе?

Сковорода: Від природи, як матері, легенько доспіває наука. Сокола навчили швидко літати, але не черепаху. Орла в одну мить навчили дивитися на сонце й забавлятися, але не сову. Всяке діло доспіває, коли природа керує, серце тоді насичується, коли освічується. Тільки не перешкоджай природі.

Вчитель: Такі настанови нам дає Г.Сковорода. Основною проблемою його філософії є проблема людини, її щастя і шляхів його досягнення. Ця проблема органічно випливає з учення про дві натури і три світи, на основі якого мислитель розробив етичні принципи, а все своє життя підпорядкував їх реалізації.

Перегляд відеоролика «Обличчя української історії».

Вчитель: Нагадайте, будь ласка, у чому полягає зміст вчення про дві натури і три світи?

Учні розповідають. (Григорій Сковорода вважав, що все у світі має дві природи (натури) – зовнішню (видиму) і внутрішню (невидиму). Він переконаний, що в усьому слід бачити подвійність: видиме і невидиме, зовнішнє і внутрішнє, тілесне і духовне, тлінне і вічне, правда й неправда… Видимим, зовнішнім Сковорода називав світ речей, світ матеріальний. Видимість минуща, тому вона не може бути істинною. Істинне, за Сковородою, тільки те, що вічне, єдиною, постійною і вічною основою всього сущого є Бог).

Вчитель: Що являє собою вчення про три світи?

Учні розповідають. (Другим основоположним принципом філософської системи Г.Сковороди є поділ усього сущого на три світи: великий – макрокосмос,малий – мікрокосмос, символічний – Біблія.

Великий світ – макрокосмос – це Всесвіт, весь світ речей. Великий світ складається з багатьох світів, наче «вінок з віночків», і кількість світів нескінченна.

Малий світ – мікрокосмос – це людина. Сутність людини Сковорода пояснює, спираючись на вчення про дві натури. У людині, як і у всьому, є видиме і невидиме, тілесне і духовне, тлінне і вічне. Людина повинна знати, що в ній є «тіло земляне і тіло духовне, таємне, вічне». І справжньою, на думку Сковороди, людина стає тоді,коли осягає невидиме, приховане. Тоді вона народжується вдруге, стає людиною духовною, і сутністю людини є не тілесне, а духовне).

Вчитель: Усі люди різні, кожен із нас – це цілий мікрокосмос. Щоб вкотре у цьому переконатися, пропоную виконати таке завдання: (обрати кілька учнів, розмістити їх у два кола) ви маєте сказати людині, яка знаходиться навпроти «Ми з тобою схожі тим, що…» Коли обійшли коло, говоримо «Ми з тобою відрізняємося тим, що…»

Яким є третій світ, за вченням Г.Сковороди?

Світ символів – Біблія. Тексти Біблії філософ тлумачив як сукупність певних символів, алегорій, за якими приховувався таємний, справжній смисл Біблії. У світогляді Сковороди вона посідає дуже важливе місце. Немає жодного філософського твору, в якому б Сковорода не посилався на Біблію.

У чому ж щастя людини вбачав Г.Сковорода? (Розглядаємо схему, яка розміщена на дошці).

Філософ був переконаний, що кожна людина спроможна досягти щастя шляхом морального самовдосконалення, актуалізуючи в собі «внутрішню людину» - Бога. Центром усього складного процесу є серце – духовна субстанція, джерело життєдіяльності, яке він ототожнює з Богом. Необхідною умовою досягнення щастя є дотримання принципу «сродної праці». Саме споріднена праця дає людині впевненість, відчуття душевного спокою. Щастя Сковорода вбачає у чистоті сердечній. Людина – це емоційно-вольова істота, її центром є дух. Серце народжує думки, устремління, самопочуття. Ідея філософії – самопізнання людини. Людина спроможна вийти за межі свого тлінного завдяки любові. Любов і віра несуть глибокий пізнавальний зміст та живлять душу людини, допомагають пізнавати себе. Ця філософія набула визнання у Європі.

Перегляд відеоролика «Філософія серця Григорія Сковороди».

Чи буде людина щасливою, якщо обере щось одне?

У людини завжди є вибір: жити за філософією серця, працювати над самовдосконаленням чи ні, розвивати свої природні обдарування або розкривати нові… Повертаючись до питань, на які сьогодні шукаємо відповіді на уроці, звернемося до афоризмів Г.Сковороди. Ключові слова – це людина, час і місце, вибір.  Прошу Вас розгорнути хрестоматії на сторінці 85. Попрацюємо за підручником.

Які з афоризмів віднесемо до названих філософських категорій?(На дошці з’являються слова: людина, час і місце, вибір).

Людина

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим.

Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру.

Що вподобав, на те й перетворився.

Час і місце

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Тільки тоді пізнається цінність часу, коли він втрачений.

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

Вибір

Бери вершину – і матимеш середину.

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти.

Після розміщення афоризмів запитання, де ж розмістити слово щастя?

Щастя розмістити у самій людині.

Отже, щаслива людина – це та, яка має риси: (учні разом називають, учитель записує на дошці). Наприклад: привітність, довіра, щирість, оптимізм…

У кожного на парті є три кружечки, ваше завдання записати ім’я однокласників, які володіють такими рисами. Отже, привітність (учні записують імена). Потім «визначаємо найщасливішу людину» за найбільшою кількістю кружечків.

3 Підсумки уроку.

Сподіваюся, що сьогоднішня зустріч з  Григорієм Сковородою та ознайомлення з його «філософією щастя» викликає у вас бажання працювати над собою, прагнути до гармонії в усьому. Універсального «рецепту щастя» не існує. Кожна людина щаслива по-своєму.

Австралійські вчені-психологи взялися вразити світ, бо склали список «інгредієнтів» людського щастя. Виявляється, твердження «Не родись красивим, а родись щасливим» вже ролі не грає. Бо людина незалежно від свого минулого, зовнішності і соціального положення може бути щасливою. Для цього потрібно: вести здоровий спосіб життя, мріяти, ставити перед собою цілі та вірити у їх досягнення, мати улюблену справу, роботу, брати участь у суспільному житті, вдало обрати супутника життя.

Керівник дослідження Брюс Хеді наголошує: «Якщо обидва партнери дивляться в майбутнє одними очима, підтримують не тільки в радості, а й в горі, допомагають одне одному вести домашнє господарство, виховувати дітей, така сім’я «приречена на щастя». При цьому матеріальному становищу, тобто грошам, також не відмовили в тому, що вони можуть стати «інгредієнтом» щасливого життя. Але не головним. Вони потрібні лише як наслідок цікавої і «правильної» для щастя роботи.

Також австралійські вчені рекомендують:

Щоб бути щасливим,

• похвали хоч трьох людей кожного дня;
• спостерігай схід сонця хоча б раз на рік;
• щиро тисни руку при зустрічі з людиною;
• дивися людям в очі;
• витрачай менше з того, що тобі платять;
• умій прощати собі й іншим;
• жартуй, але не ображай людину;
• віддай все, що ти позичив;
• сприймай інших так, як хочеш, щоб сприймали тебе;
• знаходь нових друзів;
• усміхайся – це нічого не коштує, але є безцінним;
• давай іншим другий шанс;
• нічого не вирішуй, коли ти сердитий;
• не перекреслюй надій інших;
• спілкуйся з людьми, які несуть позитив;
• цінуй момент жити: щастя, мов здоров’я: коли його не помічаєш, то означає, що воно є.

Бажаю кожному з вас бути щасливим. Бажаю я і Григорій, син Сави Сковороди.

Перегляд завершення відеоролика «Світло мудрості Григорія Сковороди».

4 Оцінювання.

5 Домашнє завдання (учні  обирають один із варіантів)1 варіант – написати твір-мініатюру «Чи актуальною у наш час є «філософія щастя» Григорія Сковороди?», 2 варіант – виконати тестові завдання.