Урок на тему: Український національний рух в першій половині ХІХ століття.

Тема: Український національний рух в першій половині ХІХ століття.

Мета: охарактеризувати початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII  — на початку XIX  ст.; ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України в першій половині ХІХ ст.  та внеском її видатних представників у цей процес; визначати хронологічну послідовність подій даного періоду ;  розвивати в учнів уміння працювати з  історичними джерелами, схемами, таблицями, аналізувати й  систематизувати матеріал, виділяти головне, висловлювати власну думку; виховувати повагу до людей – носіїв національної ідеї.

Обладнання: підручник, карта «Наддніпрянська Україна в ХІХ ст..», відеоролик за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=8BbscYYgTWk, документи  і матеріали, портрети видатних діячів суспільно-політичного руху Наддніпрянській Україні у XVIII-першій половині XIX ст..

Основні поняття, терміни, назви: національне відродження, національна ідея, історична пам’ять, національна самосвідомість, автономісти, Кирило-Мефодіївське братство, «Історія Русів», «Енеїда».

 Основні дати та події:

1798 р.  - видання в  Петербурзі трьох частин «Енеїди» І.  Котляревського;                                                                                                                 1805 р.  - відкриття Харківського університету;                                                                                                                                           20-30-ті рр. XIX  ст.  - діяльність гуртка харківських романтиків;                                                                                                              1834 р.  - заснування Київського університету;                                                                                                                                1840 р.  - видання в  Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка;                                                                                                                         1846-1847 рр.  - діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

 Історичні постаті:  В. Капніст, М. Милорадович, Я. Маркович, Д. Бантиш-Каменський, Д.  Цертелєв, І. Котляревський, М. Максимович, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, В. Каразін, Є. Гребінка, М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати уроку:

учні навчаться:

 - пояснювати, як відбувалося формування української національної ідеї;

  - визначати особливості українського національного відродження у 30-40-х рр. XIX ст.;

 - аналізувати історичні факти , пов`язані з національним відродженням ;

 - визначати причини, сутність, наслідки піднесення національної ідеї ;

 - характеризувати громадсько - політичну діяльність братчиків, аналізувати програмні документи Кирило - Мефодіївського братства; 

  - пояснювати терміни й поняття.  

Епіграф.

Різні бувають естафети.                                                                                                                      Передають поетам поети                                                                                                                                   З душі в душу,                                                                                                                                                              Із мови в мову                                                                                                                                                        Свободу духу  і правду слова,                                                                                                                          Не промінявши на речі тлінні -                                                                                                                            На славолюбство і на вигоду.                                                                                                                                   І не зронивши.                                                                                                                                                              Бо звук падіння                                                                                                                                                                         Озветься болем в душі народу.

Ліна Костенко «Естафети».

 

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

Учитель оголошує тему й основні завдання уроку, інформує про заплановані форми роботи.

 

II. Актуалізація опорних знань учнів

«Мозковий штурм»

1. Коли була ліквідована автономія Гетьманщини? Назвіть причини її ліквідації.

2. Спробуйте визначити роль українського дворянства (козацької старшини) в боротьбі за відновлення державних прав України у XVIII ст.

3. Пригадайте поняття «нація», «національне відродження», «весна народів».

4. Назвіть етапи українського національного відродження.

 

  III. Мотивація навчальної діяльності.

1. Як ви розумієте слова епіграфа?
2. Як вони співвідносяться з темою уроку?

    IV. Вивчення нового матеріалу.

План.

 1.  Початок формування української національної ідеї.

 2.  Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України.         «Історія Русів».

 3.  Перший етап українського національного відродження у Наддніпрянщині в 20-30 роках ХІХ ст..

 4.  Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

 

1. Початок формування української національної ідеї.

Учитель.  Одним з основних проявів національного відродження українців стало формування національної свідомості, пов`язаної з почуттям  своєї самодостатності, окремішності, власного героїчного минулого. Національна свідомість українців у тяжкі часи живилася думами, легендами, переказами, піснями. То була жива нитка, що пов`язувала українців з їхніми предками - козаками і надихала на боротьбу за національне відродження.

     Початок українського відродження традиційно пов'язують з виходом у світ першої частини «Енеїди»  Івана Котляревського (1798)  - першого твору нової української літератури, написаного живою народною мовою.  Хоч «Енеїда»  була новим явищем української культури, а все ж таки явищем, глибоко вкоріненим у минулу епоху - козацьку добу.   На рівні нового українського дворянства, потомків  козацької старшини славне минуле України пов'язувалося з пам'яттю про козацьку державу - Гетьманщину. Колишня козацька еліта в Лівобережній Україні й Слобожанщині стала головним джерелом постачання діячів першої хвилі українського національного відродження кінця XVIII- початку XX ст. Майже всі політичні діячі, вчені і письменники цього часу вийшли з козацької старшини.

 

Учні самостійно опрацьовують перший пункт параграфа і                                         відповідають на запитання:

 1. Чи була єдність в українському національному русі наприкінці XVIII - у першій третині XIX ст.?

2.  Чому саме з «Енеїди»  І. Котляревського починається становлення нової української літератури? Аргументуйте.

 

 

2-3. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. «Історія Русів». Перший етап українського національного відродження у Наддніпрянщині в 20-30 роках ХІХ ст..

 

Робота в групах: учні діляться на групи

 

1-а група. Діяльність Новгород-Сіверського гуртка. (Опрацювати текст підручника і скласти таблицю «Новгород-Сіверський гурток»)

 

2-а група. Політичний портрет Василя Капніста. (Опрацювати матеріал підручника та біографію Василя Капніста,  скласти історичний портрет).

 

Повідомлення учня

 «Політичні настрої автономістів найкраще відображено у трактаті «Історія Русів» -  першій великій naм’ятці модерної української  політичної думки. Дата створення та  автор її лишаються невідомими.  Імовірно, вона була написана на Новгород-Сіверщині, між 1815-1835 p. «Історію Русів»  було віднайдено в одному з родинних архівів 1828 p.,  у 1830-1840-х роках вона поширювалася у рукописних копіях,  а в 1846 p. ii опублікував у Москві український історик Осип Водянський . Книга мала виразне антипольське й антиросійське спрямування, а її головною ідеєю було відновлення автономних прав України на момент її входження до складу Російської держави (1654). «Історія Русів»  мала величезний вплив на подальше формування ідеології українського національного руху.

 

Повідомлення учня

В. Каразін і Харківський університет.

«Ініціатором створення Харківського університету був місцевий поміщик В. Н. Каразін. На роботу в університет  Каразін запросив багатьох відомих людей, зокрема Й. -В. Гете, П. C. Лапласа та Й. Г. Фіхте. Навіть ті, хто приїхав, забезпечили університету високий рівень викладання. З Ієни, що була тоді одним із центрів європейської гуманітарної культури, в Харків за рекомендацією Гете і Шіллера приїхав Йоган Баптіст Шад (1758-1834), філософ хоча й не дуже оригінальний, але принаймні належний до німецької інтелектуальної еліти. На викладання математики з Петербурга запрошено T. Ф. Осиповського (1765-1832). Осиповський , випускник Володимирської семінарії, працював у столичному педагогічному інституті школи, читав курс математики та небесної механіки на рівні найкращих світових досягнень. Враховуючи, що підручників не було і Осиповському доводилося писати все самостійно, його переклад «Небесної механіки»  Лаплаca і курси диференційного, інтегрального та варіаційного числень були унікальними вРосійській імперії. З 1813 p. T. Ф. Осиповський був ректором Харківського університету».

 

3-а група.  Діяльність представників українського національного відродження в 20-30 роки ХІХ століття. Відтворення історії українського народу. (Опрацювати матеріал підручника і скласти конспект, вказавши авторів і твори)

 

Відповісти на запитання:

1.  Як творці національного відродження початку XIX ст. розуміли поняття «національна ідея», «історична пам'ять», «національна самосвідомість»? В чому ви бачите обмеженість поглядів цих творців?

 

4.  Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

 

Учитель.       Після розгрому декабристського руху на території Російської імперії настав час реакції, пов'язаний з іменем «царя-фельдфебеля» Миколи І, прихильника військових порядків і пильного контролю за життям підданих. Проте це не убезпечило країну від потрясінь — під впливу Липневої революціїу Франції, восени 1830 року у Варшаві почалось повстання польських офіцерів.

       Ознакою активізації національного життя став таємний гурток «Київська молóда», який в 1843 році виник у Київському університеті. Його члени вбачали своє завдання в ліквідації кріпацтва «згори», піднесенні культурно-освітнього рівня селянства. Невдовзі гурток саморозпустився, а вже в кінці 1845 року - на початку 1846-го навколо його членів та молодих людей, які відвідували в університеті лекції професора російської історії Миколи Костомарова, виникла таємна політична організація Слов'янське товариство, яке обстоювало ідею побудови української держави на засадах особистої і національної свободи в межах панслов'янської федерації. Незважаючи на вкрай короткий термін його діяльності, ідеологічні засади товариства в різних модифікаціях знайшли відображення в більшості українських політичних програм аж до проголошення Україною незалежності у листопаді 1917 року.

      Окрім Костомарова, її організаторами також були чиновник канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора Микола Гулак, викладач Полтавського кадетського корпусу Василь Білозерський, письменник Пантелеймон Куліш та тоді ще студент Опанас Маркович. Членами товариства невдовзі стали студенти  Київського університету, а також поет Тарас Шевченко. Як знак приналежності до товариства, його члени мали золоті персні з написом на їх внутрішній стороні: «Св. Кирило і Мефодій. Січень 1846 р.», завдяки чому за ним закріпилась назва Кирило-Мефодіївське.

      Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало трохи більше року і наприкінці березня — на початку квітня 1847 року було розгромлене за доносом студента Олексія Петрова. Жандармам вдалося виявити 12 членів законспірованої організації — представників різних станів, що свідчило про демократичний склад учасників братства. Всі заарештовані отримали різні терміни покарання.

      Після розповіді вчителя учні за підручником записують основні події діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

 

Робота з документами. Метод «Фотоспалах».

Всі групи отримують фрагменти програмових документів братства. Учням треба якомога швидше вибрати з кожного пункту документа слова або словосполучення, які мають важливе значення для розкриттязмісту документів. Члени групи роблять записи фломастерами різних кольорів

 І. «Книга буття українського народу» ( підготував М. Костомаров).

[99]. І Слов'янщина хоч терпіла і терпить неволю, та не сама її створила, бо і цар, і панство не слов'янським духом сотворено, а німецьким або татарським. І тепер в Росії хоч і є деспот цар, одначе він не слов'янин, а німець, тим і урядники у нього німці; тому пани хоч і є в Росії, та вони швидко перетворюються або в німця, або в француза, а істинний слов'янин не любить ні царя, ні пана, а любить і пам'ятає одного бога Ісуса Христа, царя над небом і землею. Так воно було колись-то так і тепер зосталось.

[ 100] . Лежить в могилі Україна, але не вмерла.

[ 101] . Бо голос її, голос, що звав усю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слов'янському.

І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 травня постановили поляки, щоб не було панів і всі були рівні в Речі Посполитій;  а того хотіла Україна за 120 років до того.

[ 102]. І не допустили Польщу до того і розірвали її, як колись-то розірвали Україну.

[103]. I ce їй так і треба, бо вона не послухала України і погубила сестру свою.

[ 104]. Але не пропаде Польща, бо її збудить Україна, котра не пам'ятає зла і любить сестру свою так, якби нічого не було між ними.

[ 105].  І голос України одізвався в Московщині, коли після смерті царя Олександра хотіли руські прогнати царя і панство і установити Річ Посполиту і всіх слов'ян поєднати по образу іпостасей божественних не розділимо і незмісимо: а сього Україна ще за 200 років до того хотіла.

[ 106]. І не допустив до того деспот: одні покінчили життя своє на шибениці, других закатували в копальнях, третіх послали на заріз черкесові

[ 107]. І панує деспот - кат над трьома народами слов'янськими, править через німців, псує, калічить, нівечить добру натуру слов’янську слов'янську, а нічого не зробить.

[ 108]. Бо голос України не затих. І встане Україна з своєї Mогили і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не залишиться ні царя, ні царевича,ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні зверхності, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього».

 

II. «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія» (підготував В. Білозерський)

Головні ідеї товариства:

1. Необхідність об’єднання слов’янських народів в одну федеративну державу, в якій на принципах добровільності й виборності кожен народ зберігав би свою свободу і самостійність;

2. Київ — столиця федерації, де збирався б Загальний сейм (один раз на чотири роки);

3. Досягнення Україною державної незалежності з демократичним ладом за зразком США або Французької революції;

4. Для захисту федерації від зовнішніх ворогів передбачалося мати невелике регулярне військо;

5. Кожен штат, окрім того, мав би і свої збройні сили;

6. Кожна слов’янська держава мала б становити у цій федерації штат або розмежовувалася б на кілька штатів.

 7. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

 

 8. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і  дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

 

 9.  Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

 

 10. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

 

 11. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен».

 

Основні правила товариства (їх 11):

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.

        5.  Братство утворюється для поширення ідей через виховання юнацтва, літературу і збільшення її членів.

        6.  За взірцем масонських організацій встановлено таємні знаки членства у вигляді обручки чи ікони з зображенням Святих Кирила і Мефодія

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього».

 

Відповісти на запитання:

        1. Які програмні документи діяльності Кирило –Мефодіївського братства ви знаєте? Сформулюйте основні ідеї Кирило-Мефодіївського  братства.

2. Який політичний устрій мав бути запроваджений в Україні ?

3. Кому відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

4. Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

5. Хто має здійснювати управління Слов’янською федерацією?

        6. Як ви думаєте, чому у переліку слов’янських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації північно руси – росіяни стоять на другому місці, а південно-руси українці стоять на першому місці?.

7. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

8. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

 

V. Узагальнення та систематизація знань. Метод «Прес»

Учні, ознайомившись у ході уроку з документами Кирило-Мефодіївського братства: «Статут Кирило -Мефодіївського братства»,  «Книга буття українського народу», дають відповідь на таке запитання.

Які ідеї Кирило-Мефодіївського братства були втілені в життя в сучасній Україні? Доведіть.

 

VI. Підбиття підсумків уроку.Висновки.Рефлексія

Аналіз учителем роботи учнів на уроці.Визначення результативності діяльності, виставлення оцінок учням.

 

VII. Домашнє завдання.