Урок на тему: "Укуси отруйних змій."
Мета: закріпити знання про отруйні змії , наслідки укусу для постраждалого; розвивати уміння швидко діяти в екстрених умовах; виховувати патріотичність та любов до України.
11 клас
Дата
Тема: Укуси отруйних змій .
Мета: закріпити знання про отруйні змії , наслідки укусу для постраждалого; розвивати уміння швидко діяти в екстрених умовах; виховувати патріотичність та любов до України.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
1. Організаційний етап
2. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності
3. Вивчення нового матеріалу
Щорічно в світі більше 10 мільйонів чоловік піддаються нападам отруйних тварин, більше 50 тисяч потерпілих гинуть. Причому летальних результатів від укусів бджіл або ос в 3 рази більше, ніж від укусів гримучої змії.
Сусідство з комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому – їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.
Отруйні змії
Змії, що живуть на території України, не нападають на людину першими. Укус змії – це вимушена і крайня міра її самозахисту. Укус гадюки, практично несмертельний, хоча і дає неприємні наслідки. Зменшити ці наслідки може негайне надання першої допомоги.
Надайте постраждалому горизонтальне положення, максимально обмежте його рухи, особливо ураженою кінцівкою.
Ніколи не накладайте джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Зміїна отрута розповсюджуються переважно лімфою по лімфатичним судинам, що залягають неглибоко під шкірою і легко здавлюються. Ефективним та безпечним способом сповільнити лімфотік та, відповідно, розповсюдження отрути за рекомендацією Америанської Асоціації Серця (АНА) є накладення тиснучої іммобілізуючої пов’язки по всій довжині укушеної кінцівки.
Не плутайте накладання тиснучої пов’язки з накладанням джгута!
Ранку на місці укусу потрібно обробити антисептиком і накласти стерильну пов’язку. Укушену кінцівку по можливості максимально знерухоміти (після накладання тиснучої пов’язки укушену ногу прив’язати до здорової, руку зафіксувати пов’язкою через шию). По мірі потрапляння отрути в кров з’являються симптоми загальної інтоксикації організму: головний біль, відчуття розбитості, слабкість, зниження артеріального тиску, у важких випадках судоми. Для зменшення загальної інтоксикації потерпілому необхідно давати багато пити. Дати антигістамінні препарати (діазолін, цетиризин, супрастин).
Після проведення всіх цих заходів негайно доставити потерпілого до лікарні.
Найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою. Іноді рекомендується поставити на місце укусу крововідсмоктуючу банку. Якщо навіть вона у вас і буде, то на її приготування підуть найдорогоцінніші хвилини, тому цей спосіб навряд чи буде практичним, хоча якщо вам хтось допомагатиме – можете спробувати. Сучасні настанови з першої допомоги не містять рекомендацій по відсмоктуванню отрути з рани. Більше того, враховуючи небезпеку зараження хворобами, що передаються через кров, є доцільними ті настанови, що містять заборону безпосереднього відсмоктування отрути ротом. Тому ця рекомендація є неоднозначною, яку ми не відкидаємо цілком, але і не рекомендуємо в нашому курсі.
4. Закріплення
Відповіді учнів на питання.
Ситуація, реакція і дії учнів на запропоновану ситуацію.