Урок на тему: "Велична пісня геройству й мужності. Образи Ахілла та Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна."

Велична пісня геройству й мужності.

Образи Ахілла та Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна.

Мета уроку: вивчати епізоди поеми «Іліада», античний ідеал воїна-героя на прикладі образів Ахілла та Гектора, аналізувати «Двобій Ахілла та Гектора» (пісня 22, вірші 140-410); розвивати навички аналізу художнього тексту, компаративного аналізу образів твору, формувати етно-культурні компетенції шляхом аналізу перекладного тексту; виховувати людяність, патріотизм, осудження війни та жорстокості, мужність.

Обладнання: інформаційні картки, репродукції картин, аудіозапис саундтреку з фільму «Троя», США, 2004, реж. Б.Петерсен, фотографії палацу Ахіллеон на грецькому острові Корфу.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок, урок-підсумок отриманих знань.

Хід уроку

І. Позитивне емоційне налаштування на роботу.

Слайд 1

Слово вчителя.

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.
Как журавлиный клин в чужие рубежи, –
На головах царей божественная пена, –
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?
И море, и Гомер – всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит,
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.

Слайд 2

Так писав російський поет Осип Мандельштам. І дійсно, Гомерівськи рядки зачаровують, звучання віршів гекзаметру нагадують гойдання корабля на хвилі. Сьогодні ми продовжимо подорож сторінками безсмертної поеми Гомера «Іліада». У цій подорожі нас будуть супроводжувати твори мистецтва, на які надихнув митців різних часів Гомерівський епос. Щоб розпочати роботу, нам необхідно пригадати відомості, які ми вивчали на минулих уроках.

ІІ. Актуалізація опірних знань. 

Слайд 3

Вчитель викликає учнів для роботи біля дошки. Поки учні працюють біля дошки, проводиться опитування.

Слайд 4

1. Розказати про Гомера.

Відповідь учня. Достовірні дані про життя Гомера відсутні. Найімовірніше поет жив у кінці ІХ – на початку VІІІ століття до нашої ери. Є припущення, що поета звали Мелісінгером, а «гомерами» у Греції називали сліпих співців. Стародавні біографи вважали, що Гомер народився на узбережжі Малої Азії, начебто був воїном і осліп через поранення, за іншою версією – вирушив до Ітаки в юнацькі роки. Він навчився музиці і рано осиротів. Гомер осліп через хворобу очей, повернувся на батьківщину, щоб у поетичному слові розповісти людям про все побачене і почуте. Та Батьківщина непривітно прийняла поета і почалося мандрівне життя поета-аеда. Лише в глибокій старості його запросили Афіни, бо слава Гомера лине по всьому світу. Та на півдорозі до Афін він помер на острові Іос, де його було поховано. Греки збудували на честь Гомера в Олександрії, тодішній столиці Єгипту, храм Гомерйон, де вшановували його як бога.

Слайд 5.

Коментар вчителя. Дійсно, насичені описи в поемах Гомера говорять про те, що вірогідно він не був сліпим від народження. На нагробку поета зроблено напис:

Тут божественний Гомер під покровом землі спочиває,

        Той, який словом своїм нездоланних героїв уславив

Лише поряд з іменем Гомера давні греки вживали епітет «божественний».

На наступному слайді вміщено назви міст. (Зачитати). Що це за назви?

Слайд 6.

Відповідь учнів. Слава Гомера була настільки великою, що сім грецьких місць сперечались за право назватись його батьківщиною.

Поетична хвилинка. Слово вчителя. Послухайте вірш Миколи Негоди «Гомер». Учень читає вірш.

Безжальний час все зводить нанівець,

І що ви, люди, знаєте про мене?

Хіба лиш те, що я, сліпий співець,

Спізнав, як Бог, осяяння натхненне.

Де народився я – ніхто не зна,

Сім древніх міст на те претендували.

Та піднялася забуття стіна,

І залягли століття, мов завали.

Моїх річок розмиті береги,

Поховані давно руїни Трої.

Але жили й живуть, немов боги,

Ахілл і Одіссей – мої герої.

Мій епос, як божественний чертог,

Піднісся над минулими віками,

І я живу з античними богами,

Вже й сам напівлегенда, напівбог.

Слово вчителя. Саме про безсмертних героїв Гомера ми будемо говорити сьогодні. Але давайте пригадаємо, що ми знаємо про Трою.

2. Розказати про історико-міфологічну основу «Іліади».

Слайд 7.

Відповідь учня. В основу поеми ліг Троянський цикл міфів, що розповідає про викрадення прекрасної Єлени, дружини царя Спарти Менелая, троянським царевичем Парісом. Через це виникла десятилітня Троянська війна. Поема розповідає про події останнього року війни. Дослідники вважають, що Троянська війна відбулася близько 1200 року до нашої ери, в результаті цієї війни Троя була спалена.

Коментар вчителя. Вчитель показує розташування Трої на карті та демонструє слайд з планом міста.

Слайд 8.

Слайд 9.

Перевірка завдань, виконаних біля дошки.

3. Скласти ланцюжок Троянського циклу міфів. Учні зачитують і коментують виконане завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 10.

4. Розподілити героїв на два табори:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментар вчителя. У поемі зображено останні 50 днів облоги Трої. Згідно тексту поеми, у ахейців було 100 000 воїнів і 1186 кораблів.

5. Розподілити богів і богинь за їх симпатією до війська троянського чи ахейського.

 

 

              

  5. Скласти сюжетний ланцюжок поеми «Іліада».                    

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Викладення нового матеріалу.

Слово вчителя. Ми пригадали події і героїв безсмертної гомерівської поеми.

Слайд 11

Війна – це тир, де цілий світ мішені. Ліна Костенко

 Оголошення теми, епіграфу і мети уроку, запис у зошит

Слайд 12

Герої йдуть на смерть… Які почуття рухають ними, про що думають воїни у смертний час? Сьогодні на уроці ми проаналізуємо два образи поеми – Ахілла і Гектора. Нашим завданням буде зрозуміти рушійні сили поведінки головних героїв «Іліади», ми порівняємо двох воїнів, що зійшлись у протиборстві. Адже епос дає зразок поведінки для народу. Нашою метою буде розкрити драми людей, які стали жертвам ворожнечі. Гомер описує криваве протистояння, гнів головного героя Ахілла. То чому ж таку жорстоку поему людство цінує так багато століть? А може в Гомеровій «Іліаді» міститься потужна гуманістична думка? Протягом уроку нам необхідно буде відповісти на проблемне питання:

 

 

 

Слово вчителя. Для досягнення зазначеної мети протягом уроку нам необхідно буде дібрати матеріал, що характеризує обох героїв. Для цього ми заповнимо відповідну таблицю (або кола Вена).

 Складання опірної таблиці для характеристики Гектора та Ахілла. Можна використати «Кола Вена».

Слайд 13

Слайд 14

Отже, що є темою поеми?

Відповідь учнів. Темою твору є гнів Ахілла. Саме це зазначено на початку поеми.

1] Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея,

2] Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв…

Вчитель. Чому розізлився Ахілл на початку поеми?

Відповідь учня. Ахілл розізлився на Агамемнона, адже його зневажили як воїна, забравши у нього військову здобич.

Вчитель. Що вдруге викликало потужний гнів героя?

Відповідь учня. Ахілл розізлився і страждав через загибель свого побратима Патрокла.

Вчитель. Як вирішив Ахілл помститися за смерть свого побратима Патрокла?

Відповідь учня. Ахілл викликав на бій Гектора, у поєдинку з яким загинув Патрокл.

Слайд 14

Вчитель. Для поєдинку герою необхідний обладунок, а свій Ахілл втратив через Патрокла. Де герой взяв обладунок?

Відповідь учня. Мати Ахілла Фетіда попросила бога ковальства Гефеста виготовити обладунок для сина.

Слайд 15

Вчитель. Як виглядав щит Ахілла, з чого він був зроблений? Зачитайте. В якому перекладі опис щита справляє враження більш надійного? (Робота з роздатковим матеріалом.)

Відповідь учня. На щиті був зображений всесвіт, своєрідний каталог життя давніх греків.

Приготував він насамперед щит – міцний і великий, 
Гарно оздоблений всюди, ще й викував обід потрійний, 
Ясноблискучий, та ззаду посріблений ремінь приладив. 
Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато 
Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко.

(Переклад Бориса Тена)

 

Щит він спочатку зробив для героя міцний і великий,

Пишно прикрасив його, і в обід заправив блискучий,

Білий потрійний до нього прибравши посріблений ремінь.

Щит цей складався з п’яти нерозривних пластинок.

На ньому Вигадав безліч прикрас у мистецтві досвідчений майстер.

(Переклад Поступаленка)

Слово вчителя. Герої збираються на двобій… Ахілл здобув обладунок, зроблений самим богом. З опису щита ми дізнаємося, що щити давніх греків виготовлялись з шести круглих шарів шкіри, кожен наступний за діаметром був менший попереднього.

Слайд 16

А Гектор перед смертельним двобоєм відвідує свою красуню-дружину і маленького сина. Давайте Перенесемося на вежу Троянської фортеці,куди пішла Андромаха з маленьким сином спробуємо уявити, як це відбувалося. Подумайте,як ця сцена характеризує Гектора.

Автор	Стріла вона чоловіка. За нею ішла годівниця 400] З милим при грудях дитям, ще зовсім малим немовлятком, 401] Гектора сином коханим, гарненьким, мов зіронька ясна. 404] Мовчки всміхнувся, малого синочка побачивши, батько, 405] А Андромаха підбігла до нього, роняючи сльози, 406] Руку схопила, назвавши на ймення, і так промовляла:
Андромаха	407] «О божевільний! Завзяття загубить тебе! Не жалієш 408] Ти ні дитяти свого, ні мене безталанної,  – скоро 409] Стану вдовою я, скоро зженуть тебе з світу ахеї, 410] Разом напавши; отож, якщо тебе втратити маю, 411] Краще зійти мені в землю, ніякої більше не буде 412] Втіхи мені у житті, коли ти осягнеш свою долю… Зглянься ж на мене тепер і зостанься тут з нами на вежі, 432] Щоб не лишить сиротою дитя і дружину вдовою.»
Гектор	«Все це й мене непокоїть, дружино. Та сором страшенний 442] Був би мені від троян і троянок у довгім одінні, 443] Як боягузом я став би далеко від бою ховатись. 444] Та не дозволить і дух мій цього, бо давно вже навчився 445] Доблесним бути я завжди та битися в лавах передніх, 446] Батькові свому й собі голосну добуваючи славу… 464] Краще нехай я умру, хай пагорб землі мене вкриє, 465] Аніж почую твій зойк, як вестимуть тебе до полону!»
Автор	Мовив це й руки простяг до дитини осяйливий Гектор, Любе на руки узявши дитя, погойдав його трохи 475] Й Зевса та інших богів почав молитовно благати:
Гектор	476] «Зевсе та інші богове, зробіть, щоб дитя моє любе 477] Стало таким же, як я, у троянському війську найкращим, 478] Дужим таким же й хоробрим, міцним владарем Іліона…»
Автор	484] Мати крізь сльози всміхнулась. А муж її, пойнятий жалем, 485] Гладив рукою її й, на ім'я називаючи, мовив:
Гектор	486] «О бідолашна! Серця свого не роз'ятрюй журбою! 487] Всупереч долі ніхто до Аїду мене не спровадить. 488] Але й судьби, я гадаю, ніхто із людей не уникне, 489] Чи боягуз, чи відважний, якщо вже на світ народився.»

Записи у таблицю

 Слайд 17

Гектор	Спільні риси	Ахілл
Люблячий ніжний батько і чоловік Сміливо йде на зустріч долі Ладен загинути, захищаючи рідне місто Патріот Стриманий Щирий Людяний Далекоглядний Іноді вагається Може усвідомити свої помилки впокірник коней, божистий, шоломосяйний (4), осяйливий.	Мужність Сміливість Відвага Вірність обов’язку	Нестримний гнів, який породжує  жорстокість Мстивий Вірність у дружбі Гордість Запальність Здатність сумувати,  співчувати богосвітлий (7), прудконогий (5), ясний, бездоганний, богоподібний.

Емпатія. Слово вчителя. Спробуйте уявити, що відчувають Гектор і Ахілл перед боєм. Передайте ці почуття від першої особи.

Відповіді учнів. Вправа «Я – Гектор… Я – Ахілл…»

Слайд 18.

Слово вчителя. І ось герої сходяться у смертельному двобої. Це кульмінаційний момент поеми. Як поводяться себе воїни? Що передувало початку поєдинку?

Відповідь учнів. Гектор тікає від Ахілла навколо Трої, тричі оббігає місто. З Троянських мурів ганьбу свого сина бачить Пріам.

Вчитель. На якись час серце героя охопив страх. Та й долю його ще не вирішили всемогутні боги. Гомер ніби уповільнює дію твору, описуючи пейзаж біля Трої. Як була вирішена доля героїв і результат поєдинку? Зачитайте.

Відповіді учнів. Боги кинули жереб, хто з героїв отримає перемогу.

209] Батько безсмертних богів, терези золоті натягнувши,

210] Кинув на шальки два жереби довгопечальної смерті –

211] Гектора, коней баских упокірника, й другий – Ахілла,

212] І посередині взяв. Долі Гектора день похилився,

213] Вниз, до Аїду пішов…

Вчитель. Як поводиться Ахілл під час бою з Гектором? Якими почуттями він охоплений?

Відповіді учнів. Ахілл злий на Гектора. Герой сповнений люті і жаги помсти за побратима. Він звертається до троянця зухвало, різко, навіть грубо, прагнучи крові свого ворога. Можлива робота з різними перекладами.

260] Глянув спідлоба і мовив до нього Ахілл прудконогий:

261] «Не говори мені, Гекторе клятий, про жодні угоди!

262] Як не бува між людьми і між левами клятв непорушних,

263] Як між вовками й ягнятами згоди не буде ніколи,

264] А без кінця споконвік одне з одним вони ворогують, -

265] Так і між нами не бути любові, не бути ніяким

266] Клятвам нерушним, аж поки один з нас чолом не поляже

267] Й крові його Арей не нап'ється, боєць войовничий.

Вчитель. Про що просить Гектор Ахілла, про яку угоду?

Відповідь учня. Гектор просить у Ахілла, щоб у разі смерті одного з героїв, перможець передав тіло переможеного його друзям, щоб ті могли його достойно поховати.

Слайд 19.

Вчитель. Бачимо, Ахілл жорстоко відмовляє Гектору в його останньому проханні. Під час бою герої ведуть діалог і Ахілл є непорушним у своїй злості. Він лютує навіть тоді, коли наносить смертельний удар. Як Гектор характеризує Ахілла, помираючи?

Відповідь учня. «Серце у грудях у тебе залізне!»

Робота з таблицею-характеристикою героїв. Запис якостей Ахілла, доповнення якостей Гектора.

Вчитель. Які образні засоби використовує Гомер, описуючи двобій героїв?

Відповідь учня. Порівняння і постійні епітети.

Слайд 20.

Слайд 21.

Словесне малювання.(Можна не використовувати).

Вчитель. Спробуйте «усно змалювати», якими ви бачити героїв під час бою, використовуйте постійні епітети, які ви виписали з тексту.

Учні виконують вправу «Словесне малювання».

Вчитель. Що зробив Ахілл з тілом Гектора після бою?

Відповідь учня. Ахілл сплюндрував тіло ворога, прив’язавши його за ноги до колісниці, і протягнув повз ворота Трої.

Мовивши так, він на Гектора діло замислив негідне:

Попробивав на обох йому дужих ногах сухожилля

В п’ятах, де щиколоть; ремені в них протягнувши бичачі,

до колісниці припнув, голові ж дав в пилу волочитись.

На колісницю зійшов, славну зброю убитого взявши,

Коней стьобнув батогом, і охоче вони полетіли.

Куряви хмара знялась над волоченим тілом, звихрилось

Чорне волосся, і вся голова його, досі прекрасна,

В поросі билась густім. Ворогам-бо його на наруги

Зевс хмаровладний віддав у ріднім вітчизнянім краї.

Робота з текстом. Виписати з тексту розділу «Двобій Ахілла і Гектора постійні епітети, що відносяться до героїв. (Робота в парах. За потреби, дати визначення постійного епітета)

Учні зачитують і записують до таблиці постійні епітети, що стосуються героїв, шукають спільне і записують у відповідну колонку ті якості героїв, що є спільними для них обох.

Учні доповнюють за допомогою вчителя спільні риси героїв.

Вчитель. Давайте підсумуємо, які  риси єднають і які риси різнять героїв.

 Робота із записами в таблиці над порівняльною характеристикою героїв.

Вчитель. Яка подія змусила Ахілла віддати тіло Гектора троянцям?

Відповідь учня. Нічний візит батька Гектора Пріама до Ахілла.

Слайд 22.

Вчитель. Як Пріам переконав Ахілла віддати йому тіло його загиблого сина?

Відповідь учня. Пріам попросив Ахіллеса, щоб він згадав свого батька і спробував зрозуміти горе людини, яка втратила сина. Після цих слів у Ахілла на очах виступили сльози.

503] Бійся, Ахілле, богів і зглянься ласкаво на мене,

504] Батька свого спогадавши, бо жалю ще більше я гідний,

505] Те-бо терплю, чого інший ніхто не зазнав земнородний, -

506] Рук убивці синів своїх я доторкаюсь губами!»

507] Мовив це, й пам'ять про батька збудив, і викликав сльози.

Вчитель. Яка зміна відбувається з Ахіллом під час цієї сцени?

Відповідь учня. Сивий Пріам зміг розбудити в серці Ахілла милосердя, вміння співчувати.

Доповнення записів у порівняльній таблиці.

Слайд 23.

Вчитель. Ми говорили, що темою поеми є гнів Ахілла, в кульмінаційному епізоді твору багато жорстокість і смерть. То чи навчає нас Гомер своєю поемою «Іліада» гуманізму?

Відповідь учнів. Ахіллеса змінила зустріч з Пріамом, розбудила в ньому людяність і вміння співчувати чужому горю.

Робота з епіграфом та проблемним питанням.

Вчитель. Читаючи жахливі сцени війни, ми вчимося засуджувати війну та її жорстокість, співчувати людському горю, наповнюємось повагою до людини. Адже війна руйнує долі: після двобою вдовою залишається Андромаха і сиротою маленький син Гектора, гине мужній воїн, нещасним залишається сивий батько. Гомер жодного разу не згадує про міфічну невразливість Ахілла, навпаки, говорить про те, що йому необхідно обладунок для захисту в бою, адже він звичайна людина, він смертний, як і всі. Гомер співчуває своїм героям, їх понівеченим долям, адже, як сказала українська поетеса Ліна Костенко, «Війна – це тир, де цілий світ мішені.»

IV. Узагальнення і систематизація вивченого.

Скласти сенкан на тему: «Ахілл. Гектор». Робота в групах.

Слайд 24.

Творча хвилинка. Дати стислу коротку відповідь на проблемне питання.

Варіант закріплення вивченого. Дати відповідь на проблемне питання за допомогою методу ПРЕС

1). Я вважаю… (позиція)

2). Тому що… (пояснення)

3). Наприклад… (докази, аргументи)

4). І тому… (висновок)

V. Підведення підсумків уроку. Фінал уроку. Рефлексія та оцінка діяльності учнів.

Вчитель. У поемі Гомера є слова, які передають ставлення Гомера до війни: «Хай же згине навік між богів і людей ворожнеча.» Поема Гомера «Іліада» – це дійсно велична пісня геройству і мужності.

Вчитель або учень читає напам’ять вірш Арсенія Тарковського «Мщение Ахилла».

Фиолетовый от зноя, Остывающей рукой Рану смертную потрогал Умирающий Патрокл, И последнее, что слышал - Запредельный вой тетив, И последнее, что видел - Пальцы склеивает кровь. Мертв лежит он в чистом поле, И Ахилл не пьет, не ест, И пока ломает руки, Щит кует ему Гефест. Равнодушно пьют герои Хмель времен и хмель могил, Мчит вокруг горящей Трои Тело Гектора Ахилл.

Пожалел Ахилл Приама, И несет старик Приам Мимо дома, мимо храма Жертву мстительным богам. Не Ахилл разрушил Трою, И его лучистый щит Справедливою рукою Новый мститель сокрушит. И еще на город ляжет Семь пластов сухой земли, И стоит Ахилл по плечи В щебне, прахе и золе. Так не дай пролить мне крови, Чистой, грешной, дорогой, Чтобы клейкой красной глины В смертный час не мять рукой.

 

Домашнє завдання. Скласти роздум на тему: «Образи Ахілла та Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна.»

Список використаних джерел

1. Античная литература. Греция. Антология. Ч. 1 / Сост. Н. А. Федо-

ров. – М., Высш. шк., 1989. – 512 с.

2. Антична література: Хрестоматія. 5–9 кл. / Укл. М. Борецький. – Львів: Світ, 1995. – 296 с.

3. Від античності до класицизму// Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В., Кулікова Л.І. – Київ 2001 – 750 с.
4. Гаспаров М.Л. Литература европейськой античности// История мировой литературы: В 9 тт. – т.1. – М.: Наука, 1983э – 584 с.
5. Гомер. Іліада. – Х.: Фоліо, 2006. – 416 с.
6. Дитькова С. Ю. Уроки зарубежной литературы: Образное постижение художественного текста: Книга для учителя. – Запорожье: Просвіта, 2002. – 160 с.
7. Женщина, Жизнь и Любовь. Афоризмы / Сост. М. Шевляков. – М.:

ТЕРРА – книжный клуб, 1999. – 528 с.

8. Княжицкий А. И. Притчи.— М.: МИРОС, 1994.— 216 с.
9. Мартинець А. М. Сучасний урок зарубіжної літератури.— Х.: ВГ «Основа», 2005.— 176 с.
10.  Паращич В.В Усі уроки зарубіжної літератури. Книга І – Харків: Основа, 2016. – 252 с.
11. Хороилова А. В. Усі уроки зарубіжної літератури. – Харків: Основа, 2008. – 369 с.

 

Інтернет-ресурси

http://ae-lib.org.ua

Антична література. – Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-190d32f5942ce/list-b407a47b26#13

http://bilb-book.org/ua/

http://bibliogid.ru/authors/pisateli

http://www.boxdesigh.ru/legend

www.krasivoe.ru

http://www.kostyor.ru/poetry/mandelshtam/?n=1

Клименко А. О. Конспект уроку за технологією зустрічних зусиль. «Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. Гуманістичний зміст «Іліади». – Режим доступу: http://metodportal.com/node/39606

Матеріали Вікіпедії. http://ru.wikipedia.org/wiki

Микитенко Ю. Античність у творчості Тараса Шевченка. – Режим доступу: http://www.ntsh. org/content/antichnist-u-tvorchosti-tarasa-shevchenka