Урок на тему "Вода. Властивості води - рідини"

 

Тема: Вода. Властивості води – рідини.

Мета: Формувати поняття „вода”, дати учням уявлення про три стани води: рідкий, твердий, газоподібний. Дослідити властивості води – рідини. Розвивати спостережливість, уважність, уміння працювати групами, висловлювати свою думку. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до води.

Обладнання: індивідуальні картки, ребус,  склянка з водою, ложка, мультимедійна презентація.

Хід уроку:

І. Організація класу.

 Всі, сідаймо тихо, діти,

 Домовляймось не шуміти.

 Руку гарно підіймати,

 Чітко влад відповідати.

 На уроці не дрімати,

 А знання мерщій хапати.

 Щоб не було нам мороки,

 Всі готові до уроку?

 Діти: - Так!

 - То ж гаразд, часу не гаймо,

 І урок розпочинаймо.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1) Технологія «Продовж речення»

- Продовж речення: повітря – це…

- До складу повітря входять …

- Я знаю такі властивості повітря …

2) Технологія «Мікрофон»

 - Для чого необхідно піклуватися про чистоту повітря?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

- Сьогодні наша розмова піде про те, що сховалося в ребусі.

 

 

 

 

 

 

Слайд 2.      Відома здавна рідина, усяк її вживає.
  Буває хмаркою вона, сніжинкою буває…

 

1. Розповідь вчителя.

 - Вода в природі зустрічається скрізь. Її бачили всі і знають, що таке вода. Вода – це життя. Тисячі років можуть пролежати зернятка у сухій землі. Та коли їх зволожить краплинка води, вони обов’язково проростуть. Споконвіку перетворювала вода посушливі степи – на родючі землі, а жаркі пустелі – на квітучі оазиси.

 Спробуйте уявити сучасне життя без води. І ви зрозумієте: вода – безцінний дар природи, який потребує вивчення, збереження та великої пошани!

 Більша частина поверхні Землі вкрито водою. Це озера, моря, річки, океани. Вода є в повітрі, в ґрунті, під землею. Хмари в небі і льодовики в горах – це теж вода. Вода входить до складу всіх живих організмів. Наприклад, в організмі людини вода становить понад половину маси тіла, а огірок майже повністю  складається з води. Без води засихають рослини, гинуть тварини. Людина може прожити без води декілька днів. Вода – багатство землі. Вона необхідна всім.

З космосу, як стверджують космонавти, Земля надзвичайно гарна. Вона виблискує всіма відтінками білих, синіх, зелених та фіолетових фарб. І все це – завдяки воді. А на Землі - зелені долини звивистих річок... Блакитні лісові озера... Дзвінкі джерела... Криниці з кришталевою водою... Безмежна морська гладінь, у якій потонуло високе синє небо... Крижані гори – айсберги серед сірих холодних океанічних хвиль... Білі льодові пустелі Арктики та Антарктики. Усі ці краєвиди – такі різні, створені водою. Але вода є не тільки на поверхні Землі. Під поверхнею Землі також ховаються ріки та озера.

2. Робота в групах:

- Подумайте і скажіть, чому кажуть, що

  1 група  -  Без води і ні туди, і ні сюди.

  2 група - Куди водиця тече, там травиця росте.

 

Слайд 3-5. У природі вода перебуває у трьох станах. Як ви думаєте – в яких?

(міркування дітей)

- Вода у природі перебуває в таких станах: рідкому - вода, твердому – сніг і лід, газоподібному – водяна пара.

           

3. Словникова робота.

Словничок

Рідкий стан, твердий стан, газоподібний стан.

- Згадай, в якому стані ти бачив воду? Де і коли?

- Чому білизна висихає? З якого в який стан переходить?

-  Пара — це газоподібний стан води, її не видно, як і будь—який газ. Як довести, що такий стан води існує?

-  У який стан переходить вода, коли вона закіпа у чайнику?

4. Відгадування загадок. Відгадай загадки і поясни в якому стані знаходиться вода. Слайд 6.

1.   Я падаю на ваші хати,

Я білий, білий, волохатий,

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто ... (сніг)

2.  Коли нема – чекають,

Коли прийду – тікають.(дощ)

3. Зоря-зоряниця, молода дівиця,

Гуляти ходила, сльозу зронила,

Місяць бачив – не підняв,

Сонце побачило – підняло.(роса)

4. Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою,

А тільки сонечко засяє –

Вона заплаче й помирає.(бурулька)

- А тепер, користуючись рекомендаціями підручника та підготовленими речами ми з вами будемо досліджувати властивості води – рідини.

5. Дослідницька діяльність.

Вода текуча. Якщо вилити воду, наприклад, на стіл, вона розтечеться по його поверхні.

Вода не має власної форми, а набуває форми посудини, в яку її наливають. Щоб дізнатися про інші властивості, виконаємо досліди.

Досліди.

• У склянку з чистою водою опусти ложку. Чи добре її видно? Про яку властивість води це свідчить?
• Подивись, чи має вода колір?
• Визнач, чи має вода запах.

Слайд 7. Отже, ми з’ясували, що вода текуча, не має власної форми, прозора, безбарвна, без запаху.

5. Гра „Обери правильну відповідь ”

Завдання. Вибери правильні відповіді :

Вода -   а) – це багатство Землі.

б) - без води можна жити.

Вода перебуває в таких станах:

1) в рідкому;   2) в газоподібному;  3) в рідкому, газоподібному, твердому.

 

Фізхвилинка

Ось пливе товста хмаринка,

А везе вона сніжинки,

Їм набридло так сидіти,

Закортіло полетіти. (рух по колу)

 

Почали вони кружляти,

Ніби танець танцювати.

Вітерець із ними грав,

Сніжну віхолу підняв.

Та сніжинки покрутились

І на землю опустились. (присідають)

 

ІV. Робота за підручником.

1. Читання та обговорення статті „ Властивості води – рідини ”.

 

ІV. Створення «асоціативного куща»у вигляді схеми  під керівництвом вчителя.

 

 

V. Хвилинка-цікавинка. Повідомлення дослідників.

Надзвичайні дощі.

 Яких тільки витівок не посилає на землю небо: урагани і смерчі, шквали, зливи, хурделиці. Зрідка трапляються незвичайні дощі — „апельсинові", „риб'ячі", та „ жаб'ячі", „ срібні" дощі і „ небесна манна "...

 У 1608 році на півдні Франції випав густий червоний дощ.

 Ніхто не сумнівався: з неба ллється справжня кров. Перелякані люди скидали з себе забруднений одяг і викидали геть. Багато хто почав провіщати кінець світу. Однак дощ пройшов і всі залишилися живими.

 У минулому столітті подібні явища спостерігали в Західній Європі понад 25 разів. У 20 столітті воно було на території Угорщини, Італії, Франції, Туреччини та інших країн.

 31 березня 1847 року у Франції поблизу міста Шабері випав „білий" дощ, схожий на молоко, а в 1956 році „молочний" дощ пройшов біля Києва.

 Звідки й чому пройшли „криваві" і „молочні" дощі?

 Причиною таких дощів є вітер ураганної сили. Пролітаючи над далекими пустелями, він часом піднімає вгору багато червоного пилу і несе з собою. Пил, змішуючись з краплями дощу, випадає у вигляді крові. Якщо вітер підхоплює пил крейди, або білої глини, то краплі дощу забарвлюються в білий.

 Бувають дощі іншого характеру. Населення приморських країн неодноразово спостерігало дощі з риби. Одного разу в Данії протягом 20 хвилин з неба падали живі раки. В різних місцях Землі випадали „дощі" з жаб, павуків, гусениць. Причиною цьому є смерч. Він діє, як потужний пилосос. Проносячись над поверхнею землі, смерч забирає дрібних мешканців суші чи водойми, підіймає їх високо в небо, а потім, як він втратить силу, вони починають падати на голови переляканих людей.

 

VІ. Підсумок уроку.

1. Ознайомлення з гімном воді.

 «Вода. У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти є саме життя. Ти найбільше в світі багатство, але і найміцніше. Ти не терпиш домішок, не виносиш нічого чужорідного. Ти божество, яке таке легке злякати». Антуан де Сент-Екзюпері

 

2. Гра «Продовж речення»

 “На уроці я навчився…” (дізнався, запам’ятав, зрозумів, повторив; зацікавився).

 

VІ. Домашнє завдання. Поміркуй: Яке значення має вода для людей? та Для чого на Землі необхідна вода? (за бажанням – намалюй!).

Тема. Гірські породи. Тверді, рідкі, газоподібні гірські породи. Корисні копалини.

Мета: формувати поняття „гірська порода”, „корисні копалини”; ознайомити з найвідомішими корисними копалинами та їх властивостями; з'ясувати данні про використання корисних копалин, вчити порівнювати, виділяти істотні ознаки, а також довести важливість і необхідність їх використання. Розвивати спостережливість, уміння порівнювати, класифікувати; розширювати кругозір учнів; виховувати бережливе ставлення до  використання корисних копалин рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: колекція корисних копалин, таблиці, кроссворд, алгоритми  дослідження, диск (презентація до уроку)

 

Хід уроку.

І. Організація класу.

 Станьте, діти, посміхніться.

Землі нашій поклоніться.

За радісний день вчорашній

І до сонця потягніться.

До сусіда поверніться.

Вдачі йому побажайте

Та й на місця свої сідайте.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Тестування:
   1. Вода може перебувати у станах:

 а) рідкому;

 б) рідкому, газоподібному, твердому;

 в) рідкому, газоподібному, текучому.

2) Запиши властивості води-рідини.

3) Народне прислів’я каже: «Де вода, там і верба». Чому? Доведи свою думку.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці пропоную вам прийняти участь в геологічній експедиції та стати справжніми геологами.

Словничок

Експедиція - (від лат. expeditio — похід) — одна з організаційних форм наукових досліджень, як правило пов'язана з переміщенням дослідників по вивчаємій території.

Геологи - це ті люди, які вивчають з чого, з якого матеріалу складається наша планета. Їм доводиться перепливати бурхливі ріки, підніматися високо в гори, ходити по болотах, пробиратися невідомими стежками, в мороз і спеку жити в палатках. З давніх-давен людина навчалася використовувати різноманітні багатства, які лежать на поверхні землі або в її надрах, будуючи шахти, утворюючи кар'єри.

Геологи відкривають нові і нові родовища.

Щоб виготовити різноманітні машини, літаки необхідні чавун, сталь, мідь, алюміній, їх виплавляють із залізної, алюмінієвої та мідної руди.

Для опалення житлових будинків потрібно паливо і нафта, кам'яне вугілля та горючий торф.

Щоб виготовити скло, потрібний спеціальний пісок.

Щоб суп був солоний – потрібна сіль. І це також корисна копалина.

• ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

 Багато років тому назад клімат на земній кулі був інакшим, він сприяв утворенню багатьох корисних копалин. Про деякі з них ми дізнаємось в сьогоднішній експедиції.

 Корисні копалини – це природні багатства, які люди видобувають з надр (глибин) Землі або з її поверхні і використовують у господарстві. Скупчення корисних копалин називається родовищем.

2. Знайомство з корисними копалинами.

Знайомитись з корисними копалинами ми будемо, працюючи в групах. Вам доведеться читати статтю, проводити досліди і робити висновки. Виконуйте свої обов'язки старанно, сумлінно, тому що від результатів вашої роботи залежатимуть результати роботи ваших товаришів.

Метод «Навчаючись учусь»

1. об’єднання учнів у групи (3 групи по 6 учнів)
2. вибір експертними групами корисної копалини за відповідями на загадки.

Загадки

• Чорне, блискуче, у воді тоне, у вогні горить. (кам'яне вугілля.)
• Маленьке, біленьке.

По чорному полю скаче

І слід залишає. (Крейда.)

• Буре, м'яке, із рослин складається,

Легко загоряється. (Торф.)

3. робота в групах за алгоритмом. Створення таблиці з даними:
   • назва;

• властивості;

• як утворилася;

• як добувають;

• що виробляють з неї.

(під час роботи учні користуються матеріалом підручника)

Алгоритм дослідження:

•                      Розглянь корисну копалину. Визнач її колір.
•                      Понюхай корисну копалину. Визнач її запах.
•                      Якщо корисна копалина тверда, спробуй її розламати. Визнач її твердість.
•                      Укинь корисну копалину у воду. Плаває вона на поверхні чи опускається.

    4) обмін інформацією з іншими групами

  5) ознайомлення з умовним позначенням корисних копалин.

 

3. Фіхзхвилинка

4. Перегляд мультимедійної презентації.

1) Розв’язування проблемної ситуації. Технологія «Мікрофон»

 - Гірські породи дуже потрібні людям. Територія України багата на корисні копалини. Але людям необхідно використовувати їх дуже економно. Чому?

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота за кросвордом «П’ять каменів»

                             ’

1	К							в
2								п
3								с
4
5	г

 

1. Чорне, блискуче, у воді не тоне, у печі горить.

     Цілу зиму людей веселить (кам’яне вугілля)

2. Я найменший з поміж всіх. Малюком зовуть на сміх.

 Бо ж малеча мною грається, пече бабку й осипається. (камінь піщинка)

3. У воді родилася, на столі опинилася.

    А у воду знов попала, взяла й розчинилася. (кам’яна сіль)

    4. Білий камінець потоншав сильно, а сліди на дошці видно. (крейда)

5. Найміцніший і найкращий.

    На віку вже більше мільярда літ.

    Як же звуть його? … (граніт)

2.Тест.

1. Хто створив гірські породи?

           а) люди;

           б) природа;

           в) тварини.

2.  Які бувають гірські породи?

           а) тверді й рідкі;

           б) тверді й газоподібні;

           в) тверді, рідкі й газоподібні.

3.   Як потрібно ставитися до корисних копалин?

           а) економно;

           б) дбайливо й економно;

           в) знищувати.

 

VІІ. Підсумок уроку.

• Які корисні копалини ви запам’ятали?
• Яка корисна копалина допомагає нам учитися?
• Чому корисні копалини треба економно використовувати?

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати статті підручника.

Довідатися, які корисні копалини видобувають у нашому місті.

Скласти казку або загадку про одну з корисних копалин (за бажанням учнів)

Тема: Ґрунт.  З чого складається ґрунт.

Мета: Формувати поняття „ґрунт”, „родючість”; дослідити склад ґрунту. Розвивати спостережливість, увагу. Виховувати зацікавленість до дослідницької діяльності, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: Ребус, схеми, склянка з водою, грудочка ґрунту, нагрівач, скло, таблиця „Шари земної поверхні”.

 

Хід уроку

І. Організація класу.

 Вже дзвінок нам дав сигнал:

 Працювати час настав!

 Розпочнемо свій урок.

 Тож назад не зробиш крок.

 Будем ми трудитись гарно,

 Не мине хвилинки марно.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Бесіда:

 - Які гірські породи ти знаєш?

 - Що тобі відомо про корисні копалини місцевості, де ти живеш?

2. Лото «Корисні копалини»

- постав умовний знак корисних копалин у відповідному квадратику.

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 - Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, про що піде мова сьогодні на уроці (в ребусі зашифровано слово ґрунт).

Ґ

Г     ’’          НТ

 

 

- Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про ґрунт та з чого він складається.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.               Розповідь вчителя.

 Ґрунт можна порівняти з тоненькою плівкою, що вкрила сушу нашої величезної планети. Але без цієї „плівки” не було б на суші ні рослин, ні тварин, ні людей. Чому? (учні висловлюють свої думки)

Уявіть собі, що ґрунту раптом не стало. А значить не зможуть жити на Землі люди. Ось чому говорять, що ґрунт дорожчий золота. Без золота люди змогли б прожити, а без ґрунту - ні...

 2. Робота за таблицею.

- Розгляньте таблицю. Чи схожий цей малюнок з тим, що ви спостерігали, коли були біля яру? Ви бачили кілька шарів землі, різних за кольором і товщиною. Верхній шар – темного кольору, під ним залягає світлий шар піску, потім глина. Ще нижче – каміння.

Верхній пухкий, родючий шар землі, в якому ростуть рослини, називається ґрунтом.

- Чому ґрунт має темний колір?

- Так, ви пам’ятаєте, що основна частина  ґрунту – перегній. Опале листя, рештки відмерлих рослин і тварин повільно перегнивають. Утворюється перегній. Перегній чорного кольору. Від нього ґрунт набуває темного забарвлення. Перегній містить поживні речовини, необхідні для росту і розвитку рослин.

3. Проведення дослідів.

1) Робота в групах.

     - З чого складається ґрунт?

     Група 1. Дослід.

     Визначте, якого кольору ґрунт. Від чого залежить колір ґрунту?

     Група 2. Дослід. Вкиньте грудочку ґрунту у воду. Що виходить з неї? (бульбашки повітря.)

       Група 3. Дослід.    

 - Роздивіться уважніше, які частини ви бачите в ґрунті?

(Дрібні корінці, стебельця, залишки листочків, дрібних комах.)

• Про що це свідчить? (У ґрунті живуть рослини і тварини.)

2) Продовження роботи над дослідами під керівництвом вчителя.

Дослід 1. Нагріватимемо ґрунт на вогні, тримаючи над ним холодне скло.

Спостерігай, як на склі з’являються краплинки води.

Дослід 2. Продовжимо нагрівати ґрунт.

Спостерігай: над ним з’являється димок. Відчувається запах паленого перегною. Порівняй колір ґрунту до прожарювання і після нього. Як він змінився?

Дослід 3. Прожарений ґрунт покладемо у склянку з водою і розмішаємо. Поставимо на деякий час, щоб вода відстоялася і стала прозорою.

Спостерігай: на дно склянки  осяде шар піску, а над ним буде шар глини. Порівняй їх за кольором.

Дослід 4.У вогнетривку чашку наллємо зі склянки трохи відстояної води і нагріватимемо її до повного випаровування. На дні чашки залишилося трохи білої речовини. Це мінеральні солі. Вони були в ґрунті. Потім розчинилися  у воді. Після випаровування води перетворилися на маленькі кристалики.

Мінеральні солі – це поживні речовини. Вони утворюються в ґрунті з перегною під дією бактерій. Без мінеральних солей рослини не можуть рости.

Отже, ґрунт складається з повітря, перегною, глини, піску і мінеральних солей.

Ґрунт, у якому багато перегною. називають родючим. У ньому добре ростуть і розвиваються рослини. Родючість – головна ознака ґрунту. Найродючіший ґрунт – чорнозем. Наша держава багата на чорнозем.

 

3.  Самостійне складання схеми  „Склад ґрунту”.

 

Ґрунт

 

пісок          ?            ?            ?         ?

 

4. Фізхвилинка

 

5. Робота за підручником.

    Самостійне опрацювання статті „Охорона ґрунту”.

• Яке значення має ґрунт у природі?
• Для чого люди використовують ґрунт?
• Яке значення має ґрунт для людини?
• Чому руйнується ґрунт?
• Як треба охороняти ґрунт?

ІV. Закріплення нового матеріалу.

     1. Розв’язування творчих завдань.

     Люди називають землю годувальницею. Чому?

     Чому не треба спалювати в садах, парках опале листя і суху траву?

     Як ви розумієте прислів’я: „Є сніг на полях – буде хліб на столах?”

     2. Робота в зошитах.

     3. Метод «Займи позицію».

         Питання для обговорення:

 - Який ґрунт найродючіший?

1. у якому багато корінців;
2. у якому багато мінеральних солей (поживних речовин);
3. у якому багато піску.

 

    (На дошці  варіанти відповідей на запитання)

 Діти обговорюють запитання в групах. Після обговорення представник кожної групи підходить до того номера на дошці, який співпадає з відповіддю групи. Обґрунтовує свій вибір.

 

V. Підсумок уроку.

• Що таке ґрунт?
• З чого складається ґрунт?
• Як треба охороняти ґрунт?
• Який вид роботи на уроці сподобався вам найбільше?
•  

VІ. Домашнє завдання. 

 Опрацювати с. 101 – 104, дати відповіді на питання.   Підготувати повідомлення про заходи щодо збереження ґрунтів.

Тема: Зелене диво Землі - рослини. Будова рослини.

Мета: Ознайомити учнів з різноманітністю живих організмів на Землі. Формувати поняття „рослини”; знайомити учнів з природними царствами, з будовою рослин. Розвивати уважність, спостережливість, логічне мислення. Виховувати почуття краси, любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Обладнання: папір, кольорові олівці, схеми, мультимедійна презентація

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу.

 Любі малята, хлопчики і дівчата.

 Пролунав дзвінок, починаємо урок.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1) Бесіда:

- Чому землю називають годувальницею?

- Як ти розумієш прислів’я: „Є сніг на полях – буде хліб на столах”?

2) Розв’язування кросворду «Ґрунт».

По вертикалі:

1. Одна із складових ґрунту.
2. Верхній шар землі, на якому ростуть рослини.
3. Ґрунт повільно пропускає воду, якщо у ньому є …
4. Що ти виявиш у ґрунті, коли кинеш грудочку його у склянку з водою?

По горизонталі:

         1.  Рослинні і тваринні рештки,що перегнили.

5. Рідина, що входить до складу ґрунту.
6. Головна ознака ґрунту.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань. 

1. Технологія «Мікрофон»

- Чому необхідно піклуватися про захист ґрунтів?

 2. Повідомлення про заходи щодо збереження ґрунтів.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нового матеріалу, я пропоную вам послухати легенду. Вона називається „Флора і Фауна”.

Флора і Фауна

У цариці Природи не було дітей. І тоді вона вирішила звернутися в замок до Сонця, до Ранкової Зорі, до Доброго дня і до Спокійної ночі з проханням допомогти їй. Ранкова Зоря  послала на Землю Росинку і та залишила там дві краплинки. Сонечко нагріло їх. День вкрив їх своєю легкою, повітряною мантією. На зміну Дню прийшла Ніч. Її легка, повітряна, зоряна шаль лягла на краплинки. Послала Ніч Місяця, і він освітив їх слабеньким світлом. Лежали дві краплинки в зоряній колисці, співала їм Ніч свою колискову пісеньку. Зоря наблизилась і зняла зоряну шаль, покликала Сонечко і воно своїм промінням освітило, зігріло краплинки. Сталося дійсне чудо. Прозорі дві краплинки, схожі на перлини, перетворилися в чудову квіточку і чудового метелика. Вони відразу ж потоваришували і покохали один одного. Сонечко, День і Ніч покликали царицю Природу.

Природа доторкнулася до них своїми вустами і всі побачили чудове перетворення. Квіточка і метелик перетворилися в чарівних дівчаток.

- Я назву їх Флорою і Фауною. Ти, Флора, будеш володаркою  над рослинами. Тобі, Фауно, бути володаркою над тваринним світом. Нехай квіточка, метелик, зайчик, берізка будуть для вас, дочки мої, братом, сестрою, другом, - сказала цариця Природа.

- Діти, сьогодні  ми починаємо знайомитися першою сестрою  Флорою – з зеленим дивом Землі.

Подивіться навколо себе. Вас оточують безліч живих організмів. Усі живі організми вчені поділили на п’ять царств: рослини, тварини, гриби, дроб’янки, віруси. Хоча царства різні, між ними існує тісний взаємозв’язок.

                                                                   

      Рослини                                                           Тварини

 

       

 

Гриби Дроб’янки

 

 

          

                                               

   

     Віруси

 

• Завітаємо у царство „Рослин”.

2. Бесіда про значення рослин для людей.

Рослини називають зеленим дивом Землі. Чому?

Рослини називають зеленими друзями людини. Вони дають продукти харчування. З них виготовляють тканини, ліки.

Пригадай, що виробляють із пшениці, кукурудзи, рису, цукрового буряка, соняшника. А для чого вирощують льон і бавовник?

Рослини прикрашають наше життя. Учені встановили, що рослин на Землі дуже багато. Вони заселяють ґрунт, воду, повітря. Рослини розрізняються будовою, розмірами, умовами життя і його тривалістю. Так, у лісах України зростають 30 - 40-метрові  сосни-велетні, а поряд з ними – маленькі суниці. Одні рослини живуть сотні, а то й тисячі років, інші - декілька місяців. Наприклад, дуб і липа можуть жити до тисячі років, а маленька веснянка проростає в березні й у травні вже відмирає.

3. Робота в групах.

4. Вивчення будови рослин. Слайди  презентації 2-6

 

5. Робота в групах.

 Учні, об’єднавшись у групи, готують відповіді на питання:

 1 група   - Яку роль відіграє корінь в життя рослини?

 2 група – Як розмножуються рослини?

 3 група – Як  живляться і дихають рослини?

 (Під час роботи в групах учні використовують матеріал підручника, таблиць )

6. Презентація роботи груп.

Фізхвилинка

V. Первинне закріплення.

1. Тест.

1. Усі живі організми вчені поділили на…

а) 5 царств;  б) 6 царств;  в) 4 царства.

2. Рослини заселяють…

а) ґрунт, воду;   б) воду, повітря;    в) ґрунт, воду, повітря.

3. Плід утворюється на місці:

а) листя;             б) квітки;                в) кореня.

4. Стебло – важливий орган рослини, тому що…

а) ним рослина вбирає з ґрунту воду;

б) на ньому ростуть листки, квіти, плоди;

в) по ньому до листків, квіток, плодів надходить вода з поживними речовинами.

(Відповіді: 1а, 2а, 3б, 4в)

2. Хвилинка-цікавинка. Перегляд презентації.  Слайди презентації 7 –  18.

 

 

 

VІ. Підсумок уроку.

- Які почуття у тебе викликають рослини?

Технологія «Мікрофон»

• Чому рослини називають зеленим дивом Землі?

 

VІІ. Домашнє завдання. с. 105-107, склади усну розповідь „Що мені дають рослини”. З’ясуй, скільки видів рослин росте на шкільній клумбі?

Тема.  Дерева, кущі, трав’янисті рослини.

Мета: розширити знання дітей про дерева, кущі, трави; знайомити з особливостями їх будови; формувати поняття „однорічні”, „дворічні”, „багаторічні” рослини; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, робити висновки; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Обладнання: кросворд, папір для малювання, кольорові олівці.

 

Хід уроку

І.Організація класу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 1) Робота в групах

 - Уявіть собі, що до вас завітали гості з іншої планети. На цій планеті немає рослинності. Що б  ви розповіли відвідувачам нашої планети  про:

1 група - корінь; 2 група - стебло; 3 група – листки; 4 група – квіти.

 2) Розв’язування кросворду:

По вертикалі:

1. Що дарують восени нам фруктові сади? Назви одним словом. (плід)

2. На чому у рослин утримуються гілки і листки? (стебло)

3. Орган, за допомогою якого рослина кріпиться у ґрунті?(коріння)

По горизонталі:

4. Що скидають на зиму дерева? (листок)

5. Що знаходиться всередині плода? (насіння)

1
4		2			3
					5

                                                                                            

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Які дерева ростуть навколо нашої школи?

- Які у вашому саду?

- З яких кущів ви любите їсти ягоди?

- Які квіти вам найбільше подобаються?

- Як ви гадаєте, якою буде тема нашого уроку?

- Для чого нам це знати?

ІV. Робота над темою уроку.

1. Бесіда:

• Запрошую вас на екскурсію до садочка. Екскурсію уявну.  Будемо малювати все, про що говоритимемо. Одже, в садку росте вишня.
• З чого почнемо малювати? (З кореня.)
• А що виростає з кореня? (Стебло.)
• В усіх дерев одне стебло, яке називається стовбуром.
• Який стовбур? (Міцний, дерев’янистий).
• Давайте підведемо підсумок. Дерево – це рослина, у якої одне міцне дерев’янисте стебло, яке називається стовбуром.
• У саду окрім яблунь, слив, абрикосів, можуть ще рости аґрус, смородина, порічки, малина. Як одним словом назвати ці рослини? (Кущі.)
• Чим кущі подібні до дерев, а чим відрізняються? (У них однакові органи, стебла міцні, дерев’янисті, але у дерев стовбур – один, а у кущів їх багато.)

(Вчитель схематично малює на дошці кущ, а учні на своїх  листочках.)

Висновок. Кущі – це рослини, які мають багато міцних, дерев’яних стебел.

-  За нашим садочком розпочинається ліс. В лісі ростуть ялинки та сосни.

• А чи тільки дерева і кущі ростуть на подвір’ї. (Ще росте трава.)
• Так, є ще трав’янисті рослини. Стебла у них м’які. А ще, коли ви розімнете травинку в руці зі стебельця виділиться сік.

Висновок. У трав’янистих рослин стебла трав’янисті,  м’які,  соковиті.

 

2. Гра “Капкан”

- Я стверджую, що яблуня, це кущ. Доведіть, чи я права.

- Картопля – дерево...

- Які істотні ознаки цих рослин? (Відповіді учнів)

Висновок.

3. Технологія «Незавершене речення»

 1). Рослина, яка має одне міцне, дерев’янисте, товсте стебло (стовбур) – це ...

 2). Рослина, що має кілька міцних, дерев’янистих, але значно тонших, ніж у дерева стебел – це ...

 3). Рослина, яка має м’яке соковите стебло, - це ...

 

Фізхвилинка

 

4. Робота в групах.

 1 група – назвати рослини, які є символами України.

 2 група -  назвати улюблені квіти українців.

 

V. Закріплення вивченого.

1. Робота з підручником (с.111-112):

а) читання статті „Дерева, кущі, трави”;

б) розгляд і аналіз ілюстрації;

в) відповіді на запитання;

г) розповідь про рослину, яка найбільше подобається.

•  

2. Робота з гербарієм.

- Розгляньте гербарії рослин: клен, ялина, дуб, каштан, сосна.

- Поділіть їх за формою листка на дві групи:

1 група: клен, дуб, каштан.

2 група: ялина сосна.

Висновок: Дерева першої групи – листяні, другої – хвойні.

- Як ви думаєте, скільки років може жити клен? Калина? Ромашка?

- Дерева і кущі – це багаторічні рослини.

- Поміркуйте, з яких слів утворилась назва „багаторічні”.

- Трав’янисті рослини можуть бути однорічними, багаторічними, дворічними?

 

3. Складання таблиці  „Однорічні. Дворічні. Багаторічні рослини”.

- Що вам підказує назва „однорічні”?

- До однорічних належать ті рослини, які протягом одного року проростають із насіння, квітують, дають плоди з насінням і відмирають.

- Які ви знаєте однорічні рослини?

- Які рослини належать до дворічних?

- Рослини, які першого року проростають, але не квітують. На другий рік в них з’являється квітка і плід з насінням.

- Що вам підказує назва „багаторічні”?

- Багаторічні рослини мають довговічні підземні стебла цибулини, бульби, кореневища. У них накопичуються поживні речовини. В них є бруньки, з яких виростають надземні стебла, які квітують, дають плоди з насінням і відмирають. А цибулини, бульби, кореневища зимують у ґрунті.

- Що вам підказує назва „дикорослі” рослини?

- Рослини, які ніхто не висаджує і не доглядає.

- На полях, городах, у садах люди вирощують культурні рослини: хлібні, овочеві, плодові, декоративні.

- Які культурні рослини вам відомі?

4. Творча робота.

- Відгадайте загадки. Розподіліть рослини на однорічні, дворічні, багаторічні.

• На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки. (кукурудза)
• Стоять у лузі сестрички, золотенькі очки, білі вічка. (ромашки)
• Довгий, зелений, добрий, солений, добрий і сирий, - хто він такий? (огірок)
• Стоїть дід над водою, хитає сивою бородою. (очерет)
• Сидить дівчина в коморі, а  коса її надворі. (морква)

5.  Технологія «Коло ідей»

- Поясніть вислів: „Будь рослинам другом”

 

VІ. Підсумок уроку.

- Над чим працювали?

- Що запам’ятали?

2. Гра „Засади свій город”

- Посадіть на городі 2 однорічні, 2 дворічні і 2 багаторічні рослини.

 

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати статтю „Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини”.

Підготувати проект «Охорона рослин»

Література

 

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. –  К.: Веселка , 1998. –333с.

2. Біда О.А. Формування природничих понять .// Початкова школа , 2000. - № 5.- с.23–25.

 3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. - К.: Академвидав,2004.

4.  ВікторенкоЛ.І. Формування пізнавальної активності молодших школярів засобами усної народної творчості.  – Слов’янськ, 2001. – 51 с.

5. Волошин О.М. Цікаві завдання з природознавства. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 48 с.

 6. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Вид.группа «Основа», 2009. - 176

7. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5,2007.-255 с.

8. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення / Упор. Г. О. Ярош, Н. М. Седова.- X.: ВГ «Основа»,2005.