Тема «Володимир Великий»

Мета:  охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати його зовнішню й внутрішню політику; сформулювати значення проведених князем реформ;

 розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їхнє значення; працювати з історичними джерелами, картою;

виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира, почуття гордості за свій народ та приналежність до українського етносу.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

Обладнання: атлас, підручник Ю.Ю.Свідерський, Т.В.Ладиченко,Н.Ю.Романишин «Історія України для 7 класу», презентація, роздатковий матеріал,  відеозаписи.

Основні терміни та поняття:реформи, посадники, централізація,  сепаратизм, язичництво, ідоли, капища, християнство, Десятинна церква.

Основні дати:

980—1015 рр. — князювання Володимира Великого,

 958-1015 -  роки життя,

 980 р. — спроба реформувати язичництво,

988 р. — запровадження християнства як державної релігії,

996 р. — завершення будівництва Десятинної церкви.

 

                                     Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.  Початок правління Володимира Великого.
2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.
3. Територіальне зростання Київської Русі
4. Запровадження християнства як державної релігії.

 

ІV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Проблемне завдання:

Чому князя Володимира Святославовича народ назвав – Красним Сонечком, церква – Святим, а  історики - Великим?

 

І. Організація навчальної діяльності

Інформую учнів про результати тематичного оцінювання проведеного на попередньому уроці, повідомляю про початок вивчення розділу ІІ «Київська Русь наприкінці Х ст. - у п .п ХІ ст.». Після цього оголошую тему й основні завдання уроку. (План уроку, проблемне питання, основні дати  записано на дошці).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дидактична гра «Впізнай про кого з князів йде мова».

ІІ Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів («ВИКЛИК»)

Вчитель пропонує малим групам по свитку з текстом історичного джерела, група повинна вгадати правителя Київської Русі

• «І сів …, князюючи в Києві, і мовив …: «Хай буде се мати городам руським».                (Князь Олег)
• « Коли ж почули деревляни, що він знову іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».                  (Князь Ігор)
• «А деревляни зраділи, погодились, і зібрали від двора по три голуби й по три горобці й послали їх до … з поклоном. А вояки за велінням княжим пов’язали сірку кожному голубові й горобцеві…»  (Княгиня Ольга )
• «Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Таким ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».                 (Князь Святослав)

 

Вчитель разом з учнями розташовує вірні відповіді за ілюстраціями князів та переходить до особистості Володимира.

2. Схематичне зображення послідовного князювання князів Київської Русі – України

Києвичі: Кий, Дір, Аскольд,

 Олег ( 882-912)

 Династія Рюриковичів:  Ігор ( 912-945) , Ольга ( 945-964) ,

Ярополк

 Сятослав  ( 964-972)

Олег
		Володимир ( 980-1015)

 

 

 

 «Подиву гідно, скільки добра вчинив він на Руській землі…»,- пише про цього князя літопис.

 Хто ж він – цей князь? Які добрі справи вчинив він на своїй землі, для свого народу? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

 

На цій фазі потрібно поставити проблемне запитання:

 Чому князя Володимира Святославовича народ назвав – Красним Сонечком, церква – Святим, а  історики - Великим?

 

Відповідно до цього, зростаючий інтерес до вирішення проблеми призведе до переходу учнів в наступну фазу уроку.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

1. Початок правління Володимира Великого.

Слово вчителя.Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (ймовірно, дочки древлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. Від 969 р. князював у Новгороді Великому.

Після смерті Святослава його наступник Ярополк силою намагався встановити своє одноосібне правління на Русі. В 977 році він розпочав війну проти брата Олега, під час якої останній загинув. Рятуючись від розправи Володимир покинув Новгород і Ярополк захопив місто. Проте 980 року Володимир привів зі Швеції загін варягів, з якими захопив Новгород, Полоцьк , а потім і Київ. Ярополк зі своїми прибічниками втік із Києва і заховався у фортеці Родень, де і був убитий за наказом Володимира .Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка й Олега  Володимир  посів у 980 р. київський княжий стіл за підтримки свого дядька (брата своєї матері Малуші) Добрині. Усобиці між братами привели до ослаблення правління Київської держави, тож на самому початку свого правління Володимиру потрібно було багато сил та енергії, щоб об’єднати слов’янські землі та приборкати непокірних князів . А для цього потрібно було щось змінювати. Тому дії  Володимира по укріпленню держави вилилися в ґрунтовні реформи всієї системи управління .

Електронний ресурс

    Перегляд  відео Володимир  Великий   Електронний ресурс https://www.youtube.com/watch?v=8ryLV6KOwyg

 

2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

Робота з підручником

Використовуючи матеріал підручника С.57-62, заповніть таблицю «Реформи  князя Володимира».

Реформа  – це перетворення , зміни , нововведення , що сприяють розвитку соціально-політичних та економічних відносин .

Реформи Володимира

Реформа	Зміст	Наслідки
Адміністративна  Державна реформа щодо управління землями	Ліквідація племінних князівств та злам сепаратизму місцевої племінної верхівки шляхом передачі влади на місцях намісникам князя — його синам або довіреним особам серед старших дружинників «...Було ж у Володимира 12 синів. Посадив їх Володимир правити — одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмутаракані.	Зламано самостійність  місцевої племінної верхівки,  Русь – Україна стає централізованою державою. Заміна родо- племінного  поділу на територіальний.
Військова           Оборонна	Формуванння верхівки військової знаті з місцевого населення та утворення найманого війська.         Укріплення Києва високими земляними валами з баштами так звані Змієві вали.	Створення відданого князю війська, формування верхівки військової знаті з місцевого населення
Судова	Прийняття «Уставу земляного»; розмежування княжого й церковного судочинства; запровадження, а згодом скасування смертної кари, яка не застосовувалася в Русі- Україні  до монгольського завоювання.	Формування передумов для створення в майбутньому першої збірки законів
Фінансова	Карбування за візантійським зразком перших золотих і срібних монет (златників і срібників)	Початок формування фінансової системи

 

Містобудівна	Розпочав розбудову Києва, щоб піднести його значення як столиці держави, будував міста ( Володимир,
Релігійна	Введення християнства
Освітня	З прийняттям християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки. Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 р. і пов'язане з її хрещенням. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. Вони функціонували як школи підвищеного типу, де викладали 7 вільних мистецтв. Навчання здійснювалося у процесі роботи з книжкою, з текстом. Молодь готували до діяльності в різних сферах державного, культурного та церковного життя.

 

Робота з ілюстрацією підручника

Слово вчителя.

Златник Володимира важив 4,2 г і був рівний за вартістю візантійській номісмі та мусульманськомудинару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя та словесною легендою. На зворотному боці розміщувалося зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

На ілюстрації зображено златник та срібники  Володимира Святославовича ,які датуються Х століттям .

• Уважно розгляньте монети .
• Що на них зображено ?
• А тепер подивіться на монету, яка знаходиться у вас на партах , сучасна грошова одиниця нашої держави.
• Що між ними спільного ?

 Слово вчителя.Основні зусилля внутрішньої політики  В.Великого були зосереджені на розбудові держави,формування якої загалом було завершено.

Зовнішня політика Володимира Великого.

Жваві дипломатичні відносини на рівні обміну посольствами Володимир мав із Німеччиною, Римом, Вірменією, дружні відносини — із мадярами, поляками, чехами.

Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, та система мала складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Руської держави. У зовнішній політиці князь Володимир доклав чимало зусиль для зміцнення міжнародного авторитету своєї держави.

3.  Територіальне зростання Київської Русі  ( Рис.1)

Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов’янські землі, Володимир своїми військовими походами 981—993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племінні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.) та ін. Володимир відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста.

Таким чином, територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. км2 і простягалася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні — до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході — до межиріччя Оки та Волги і на заході — до течії  Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двини. Київська Русь – Україна перетворилася на найбільшу європейську державу.

Підкорив в’ятичів у 982 році і радимичів у 984р.		981 рік Приєднав хорватів, дулібів		988рік  похід на Херсонес
Володимир
Приєднав решту слов’янських народів		985 р. похід на волзьких болгар		Захопив і приєднав польські землі та відвоював Червенські міста

 

Розповідь учителя.

Володимир був великим полководцем, але він не був завойовником. Його правління випало на той період, коли на руські землі були часті напади кочівників. Тому князеві доводилося багато воювати з метою захисту кордонів своєї держави, збереження її єдності.

 

1)  Покажіть на карті кордони Київської Русі за правління Володимира Великого.

2)  Позначте територіальні зміни, що відбулися в Київській державі за правління князя Володимира.

 

Завдання

Ознайомившись з територією Київської держави, доведіть, чи заперечте:

• Чи перетворилася Київська Русь за роки правління Володимира на імперію?
• Чи був Володимир завойовником?

Робота в групах  ( свитки )

•  1-га група.

 Кого у джерелі названо основним ворогом держави? Що зробив князь Володимир, щоб убезпечити кордони держави?

 

І сказав Володимир: «Не добре, що мало городів коло Києва». І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов'ян і од кривичів, од чуді, од в'ятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав...»

 

•  2 га  група. 

 

Чи можемо ми назвати князя Володимира боягузом?

 

«Як і отець, він провів багато літ у походах, спав просто на землі, в голови ж поклавши сідло, їв в’ялену конину й сухарі, запиваючи водою.

Проте між походами його й отця була велика відміна — князь Святослав усе життя боровся й життя навіть віддав на бранях з ворогами Русі — печенігами, хозарами, ромеями, — Володимир жив оточений тими ж ворогами, але мусив найперше йти, і то з мечем…»

 

•  3-тя група. 

Чи можна було б віддати частину власної держави заради внутрішнього спокою?

 

«На світанні свого життя, маючи від роду тільки-но двадцять літ, молодий, дужий князь Володимир вирушає на захід, щоб визволити й захистити червенські городи й руські землі, які захопив князь Мешко».

 

3.Запровадження християнства як державної релігії

Слово вчителя.Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. Володимир з усією гостротою усвідомлював роз’єднаність усередині держави, етнографічне й культурне тло якої складали десятки чи навіть сотні племен і релігій. Він вишукував засади для їхнього політичного й ідеологічного єднання. Не без впливу християнської громади, що виникла в Києві ще за часів Аскольда і Діра, та бабусі-християнки — княгині Ольги — Володимир прийняв хрещення й одружився з грецькою принцесою Анною, дочкою візантійського імператора Романа ІІ, сестрою візантійських братів-імператорів Василія II Болгаробійця та Константина (скориставшись для цього політичною нагодою: у 987 р. війська Володимира допомогли братам-імператорам придушити заколот на чолі з воєначальником Вардою Фокою). У 988—990 рр. князь запровадив християнство як державну релігію, що відкрило перед Київською Руссю – Україною широкі перспективи економічних і культурних зв’язків як із Візантією, так і з країнами Західної Європи.

Значення

1. Політичне та культурне об’єднання східнослов’янських племен.
2. Єдина релігія, віра в Ісуса сприяла децентралізації та укріпленню

 влади київського князя – єдиного правителя Русі- України. Зміцнення влади князя ,надання їй святості і законності. Християнство мало освятити владу князя як «Богом дану» і тим самим підняти її над суспільством , виділити її носія серед інших

3. Християнська мораль  лягла в основу  української культури , мистецтва та національного характеру.
4.  Запровадження християнства унеможливило племінний сепаратизм. Тепер все населення Русі поклонялося одному богу, а не багатьом язичницьким богам. Це, звичайно, сприяло консолідації всього давньоруського суспільства. Крім того, прийняття християнства вивело Русь в один ряд з європейськими країнами. Тепер Русь – Україна була в очах європейців високорозвиненою державою з сильним князем. Відтак зв’язки Русі з іншими державами пожвавилися. Важливим було також і те, що зміцніли зв’язки із Візантією. Це сприяло політичному, економічному, культурному розвиткові країни. 

 Електронний ресурс

 Перегляд  фрагменту відео  Володимир Великий. Хрещення Русі (укр.) Історія України середніх віків за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=8ryLV6KOwyg

 

Робота із джерелом, підручник стор. 60

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ»,  дайте відповіді на запитання подані після документа.

…Пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький… І ввійшов Володимир у город, і дружина його. І послав Володимир [послів] до цесаря Василія і Константина, говорячи так: «Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте, дівчину. Тож якщо її не оддасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що й сьому вчинив». І, це почувши, опечалились цесарі, [і] послали [йому] вість, так говорячи: «Не належить християнам заміж виходити за поган і оддавати за них. Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш — не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе». І, це почувши, Володимир мовив: «Скажіте обом цесарям так: "Я охрещусь, тому що раніше від сих днів іспитав я закон ваш, і він мені єсть до вподоби, і віра ваша, і служба. Бо мені розповіли послані нами мужі”»… Охрестився ж він у церкві святої Софії. Корсунь же він оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва… І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли… і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли»… І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили… А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його… І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі…

За переказами, в Корсуні сталася ще одна подія, яка укріпила віру князя ще більше. Володимир захворів і раптово осліп, але після Таїнства Хрещення зір також раптово повернулося до нього. Князь вигукнув: "Тепер я пізнав Бога істинного!".Володимир говорив, що хоче щоб його народ, як і він сам побачив Христа, і отримав надію на порятунок. З цими думками він вирушив з новою дружиною і священиками з Корсуня до Києва.
Хрещення сильно змінило правителя. З жорстокого і аморального він перетворився в щедрого і терпимого. При дворі влаштовувалися благодійні обіди для бідняків і свята для простого народу, значно зменшилася кількість страт.  Після повернення з Корсуня, насамперед Володимир охрестив своїх синів і підданих, а також розпустив своїх язичницьких дружин. Князь наказав знищити капище і ідолів богів. Статую Перуна прив'язали до хвоста коня і протягли по землі до володінь печенігів, при цьому 12 воїнів били ідола палицями.  У День хрещення Київської Русі біля берегів Почайни (на притоках Дніпра) за наказом князя зібралися жителі Києва. Напередодні Володимир закликав киян хреститися зі словами: "Хто не прийде завтра на річку - багатий чи бідний, жебрак або раб - буде мені ворог".

 

Метод «Чиста дошка»

1. Яку умову поставив візантійський імператор Василь для того щоб дати дозвіл на одруження Володимира з візантійською царівною.

2. В якому місті Володимир став християнином ?

3. Назвіть рік запровадження християнства на Русі .

4. Скільки років минуло з того часу ?

5.Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з ідолами язичницьких богів.

6.  Як і де відбулося хрещення киян? Уякій атмосфері воно проходило?

7. Це було добровільне бажання чи примусове ?

 Слово вчителя.

За правління Володимира 989 у Києві збудовано церкву Богородиці Десятинної – перший кам’яний храм на Русі . Його назва походить від десятої частини княжих прибутків ,які Володимир виділяв на утримання храму. Сьогодні в Києві залишився фундамент Десятинної церкви .Православна церква пропонує відбудувати цю церкву , яка була зруйнована ще 1240 р. ( підручник ілюстрація на стор. 61), св. Василія у Києві на горбі, Преображення у Василеві.

Літописи стверджують, що хрещення цілком змінило вдачу Володимира. Цей колишній суворий поганин у дуже короткому часі став ідеальним християнином: щедрим, лагідним і побожним. Колись він любив тільки дружину, а тепер його любов звернулася до хворих, убогих і нещасних. Володимир після охрещення став батьком усіх бідних, нещасливих і голодних. Слава про його щедрість і милосердні діла переходила поза межі держави. При дворі влаштовувалися благодійні обіди для бідняків і свята для простого народу, значно зменшилася кількість страт.Митрополит іларіон так вихваляє Володимира: "Ты быль одеждею нагимь, ты быль питателемъ алчущихъ, быль прохладою для жаждущихъ, ты быль помощникомъ вдовицамъ, ты быль успокоителемъ странниковъ, ты быль иокровомъ не имеющимъ крова, ты быль застугпшкомъ обидимыхъ, обогатителемъ убогыхъ". Ці слова могли б бути тільки панегіричною риторикою, якби їх не потверджували також літописці.Лагідність Володимира після охрещення не раз переходила межі державної конечності; наприклад, Володимир зніс кару смерті на розбійників; злочини карано тільки грошевою "вирою". Але незабаром прийшли наслідки розбіжності між життям і законом: розбої і розбійники намножилися так, що навіть єпископи нахиляли князя повернути кару смерті. А Володимир відповів на це словами: "Боюся гріха"[7, c. 18-19].

Володимир Великий помер 15 липня 1015 р., проживши 55 літ. Його поховано в Десятинній церкві біля гробу цариці Анни, яка померла раніше (1011). Мощі великого князя знаходилися тут до 1635 р. Київський митрополит Петро Могила знайшов їх і переніс до Софійського собору. Голову князя Володимира було перенесено до Успенської Печерської церкви.

“Помер же Володимир, князь великий, на [селі] Берестовім, і потаїли [смерть] його, бо Святополк був у Києві. І вночі ж, розібравши межи покоями поміст [і] в ковер загорнувши, вірьовками опустили його на землю. І, поклавшийого на сани, одвезли його, і поставили його у святій Богородиці — в церкві, що її він сам бувспорудив¹. Коли ж довідалися про це люди, то зійшлися без числа. /75/ І оплакували його бояри яко заступника землі їхньої, [а] вбогії — яко заступника і кормителя. І положили його в гробі мармуровім, опрятавши тіло його, блаженного князя, з плачем великим.»

ІV. Закріплення нових знань учнів

Політика Володимира вже як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об’єднання розрізнених східнослов’янських племен. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання фактично завершилося формування державності Київської Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор.

1. Вікторина.

- Хто був батьками Володимира?

- Як звали брата Володимира, після перемоги над яким він посів київський престол?

- Якого року це сталося?

- Як називалася реформа, проведена Володимиром, з метою зміцнення князівської влади й посилення зв’язків із землями?

- Як називалася система укріплень на кордонах держави, споруджена за наказом князя?

- Яку назву мав звід законів усного звичаєвого права, запроваджений Володимиром?

- Як називалася перша кам’яна церква, споруджена у Києві за наказом Володимира ?

- Чому вона так називалася?

- Як називалися гроші, які карбувалися за князя Володимира?

- Що було зображено на цих монетах?

- Коли помер Володимир Великий?

-  На якій купюрі сучасних українських грошей зображено князя Володимира Яким чином на ній позначена основна заслуга Володимира – хрещення Русі ?

 

Використання прийому «Піраміда роздумів»

Учитель називає учням по черзі дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не надає відповідь, то він має встати, тобто перервати ланцюжок.

• Князь Володимир:
• 1.Закінчив ... .
• 2.Підкорив ... .
• 3.Переміг ... .
• 4.Побудував ....
• 5.Заснував ... .
• 6.Упорядкував ... .
• 7.Прийняв .....
• 8.Укріпив ... .
• 9.Розвивав ... .
• 10.Карбував ... .
•  
• Відповідь: 1 об'єднання слов'янських племен; 2 в'ятичів, радимичів; 3 печенігів; 4 міста-фортеці, Десятинну церкву; 5 м. Володимир-Волинський, м. Переяслав; 6 управління державою; 7 християнство; 8 Давньоруську державу; 9 культуру, освіту, торгівлю; 10 златники, срібники.

V. Підбиття підсумків.

Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ – Красним Сонечком?

Учні висловлюють свої думки.

 Слово вчителя.

Володимир Великий  - провів реформу, створив централізовану державу найбільшу у Європі, видатний державний діяч, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор.

  Святий

Князя Володимира зараховано долику   Святих завдяки хрещенню ним Русі. Перший раз Володимира Великого названо в літописах святим у 1254 р. Лише 1263 р. князя вперше було згадано як святого православної церкви грецького спрямування.  Пам’ять ушановується церквою 28 липня (15 липня за ст. ст.).Володимир після охрещення став батьком усіх бідних, нещасливих і голодних. Слава про його щедрість і милосердні діла переходила поза межі держави.

У 2008 році Указом № 668/2008 Президента Віктора Ющенка в Україні було засновано державне свято - День хрещення Русі. З тих пір він щорічно відзначається офіційно 28 липня. Дата святкування вибрана не випадково. За церковним календарем християни в цей день вшановують пам'ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі – України.

Красне Сонечко

   Володимир після охрещення став батьком усіх бідних, нещасливих і голодних. Слава про його щедрість і милосердні діла переходила поза межі держави.

 Князь Володимир постійно роздає своє багатство бідним. Почувши євангельське «блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть», він наказав кожному нужденному і вбогому приходити на княжий двір і брати все необхідне…але немічні не могли прийти, тоді він наказав положити на вози хліб, м’ясо, рибу, різні овочі, мед, розвозити по місту, запитуючи: «Де хворі і вбогі» –і роздавати їм все, що треба».

 

Учитель. А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Юрій Андрійович  Шкрумеляк.

 

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж “Сонцем ясним”,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу до Карпат –

І від моря аж по Волгу

Став “Великий” панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас “Великий”,

А “Святий” у церкві божій!

 

VІ. Домашнє завдання

Вивчити параграф № 6;   відповісти усно на запитання в кінці параграфу.

      1. Обгрунтувати власну думку про характер, вчинки, дії князя.

2. Написати твір-роздум « Якби князь Володимир жив в наш час та керував державою…»

 

 

 

                            Рис.1