8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Урок на тему: "Як було організовано життя суспільства за первісних часів"

Про матеріал
Мета: простежити процес еволюції найдавніших колективів людей Цільові завдання: • розкрити зміст понять: «сім’я», «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»; • охарактеризувати систему організації влади за первісних часів і причин подальшого її ускладнення; • порівнювати соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України. Очікуваний результат Після уроку учні зможуть: • визначати і пояснювати на прикладах поняття «сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»; • порівнювати суспільну організацію на різних етапах розвитку первісного суспільства; • характеризувати організацію влади за первісних часів та ускладнення суспільного життя; • порівнювати спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України.
Перегляд файлу

Урок №5

Тема. Як було організовано життя суспільства за первісних часів

Мета: простежити процес еволюції найдавніших колективів людей

Цільові завдання:

  • розкрити зміст понять: «сім’я», «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;
  • охарактеризувати систему організації влади за первісних часів і причин подальшого її ускладнення;
  • порівнювати соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України.

Очікуваний результат

Після уроку учні зможуть:

  • визначати і пояснювати на прикладах поняття «сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;
  • порівнювати суспільну організацію на різних етапах розвитку первісного суспільства;
  • характеризувати організацію влади за первісних часів та ускладнення суспільного життя;
  • порівнювати спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід Уроку

  1. Організаційний момент
  2. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

 

 Історичний диктант

1. Як називають новий кам’яний вік? (Неоліт)

2. Який вид господарства бере початок зі збиральництва? (Землеробство)

3. Які заняття первісної людини передували появі скотарства? (Полювання)

4. Як називають дрібне виробництво виробів із застосуванням ручної праці? (Ремесло)

5. Як називають виготовлення предметів побуту з глини? (Гончарство)

6. До якого типу господарювання належать збиральництво, мисливство, рибальство? (Привласнювального)

7. Який тип господарювання поширився з появою землеробства і скотарства? (Відтворювальний)

8. Як називають період кам’яної доби, коли розпочалось застосування міді? (Енеоліт)

III. Перевірка домашнього завдання з теми: «Як відбувалось господарювання первісної людини»

Учні презентують есе «Я первісна людина: чим я займаюсь»

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Людський колектив за первісних часів.

Учитель. найдавнішим людським колективом було стадо, за часів палеоліту відбувається процес переходу до більш сталих зв’язків між людьми, що перебували в родинних стосунках.

Формування поняття

  Рід - це об’єднання давніх людей, що ведуть своє походження від спільних предків.

Полювання, розчищення лісу, землеробство з використанням примітивних знарядь праці вимагали застосування значних колективних зусиль. Із появою залізних знарядь на якісно новий рівень піднялася якість життя людей. Це сприяло появі нерівності всередині родової общини, що призвело до її розпаду і зумовило перехід до сусідської общини. У більшості народів давнини члени родової общини не могли брати собі дружин всередині роду. Тому будь-яка родова община завжди підтримувала дружні стосунки з іншими родами, з якими вона обмінювалася подружжям. Тим самим між родовими общинами виникали відносини спорідненості, що сприяло поглибленню стосунків між ними.

Декілька родів, пов’язаних господарчими та родинними стосунками, об’єднувалися у плем’я. на чолі роду або общини стояв старійшина, а на чолі племені - рада старійшин. зазвичай їх обирали на загальних народних зборах членів з числа найбільш розумних і досвідчених людей, які займалися питаннями розподілу здобичі, організацією полювання та підтримкою і допомогою членам племені.

Визначення понять, про які йшлося, учні записують в зошит.

Складання тез

 Слухаючи розповідь учителя, занотуйте основні положення.

Із появою плуга (плужне землеробство) кожна сім’я могла самотужки обробляти поле, не звертаючись по допомогу до родичів. Із часом старійшини починають ділити общинні землі між окремими сім’ями. Кожна з них отримувала свій наділ, який вона обробляла власними силами і власними знаряддями праці. Їй також належав зібраний з цього поля врожай. не всі сім’ї вміло вели господарство. Дехто почав збагачуватися, інші потерпали від зубожіння. Серед людей виникає нерівність. У руках окремих сімей накопичилися значні багатства - худоба, родючі землі, золоті й срібні прикраси, вироби з міді, запаси продовольства. Поступово родова община починає розпадатися на окремі сім’ї,

хоча деякі продовжували жити разом, але вже вели власні господарства окремо один від одного. У селищі тепер не обов’язково могли жити лише родичі. Деякі сім’ї залишали рідні місця, селилися по сусідству з іншими общинами та починали вести власне господарство. на зміну родовій общині поступово приходить сусідська община. Із появою нерівності між людьми і племенами починають спалахувати війни з метою силою здобути накопичені іншими худобу, продовольство і ремісничі вироби, родючі землі.

на час війни для керівництва військом обирався предводитель - вождь. Йому, а також старійшинам діставалася значна частина захопленої під час війни здобичі. Вони ж забирали собі усіх полонених, які ставали їх рабами. Вожді й старійшини швидко накопичували значні багатства і вважали себе більш знатними, ніж решта одноплемінників. Поступово знать починає передавати дітям у спадок не тільки своє майно, але й посади. Син вождя ставав вождем, а син старійшини - старійшиною. Усі важливі посади тепер могли посідати лише люди, що походили зі знатних сімей. Становище людини племені визначалося не її досвідом чи заслугами, як раніше, а знатністю походження. Великі поселення людей розросталися та поступово перетворювалися на невеликі міста. Для захисту їх від ворогів почали зводити високі укріплені стіни. У містах селилися знатні люди зі своїми слугами, рабами та ремісники, які обслуговували знать. Вони продавали їм свої вироби, прикраси, зброю. У містах жили й вожді племен. Поступово вожді починають керувати справами племені, стають царями - одноосібними правителями держав. Для того щоб керувати своїм народом, вони оточували себе помічниками - урядовців. Урядовці керували всіма справами в державі на основі законів. Кожна держава мала певну територію, яку вона захищала від зазіхань. У головному місті держави - столиці - зводили палац

для царя. Для захисту й утримання в покорі підлеглих царі наймали постійне військо та стражників. Із їх допомогою вони примушували населення держави сплачувати данину (податки), на які утримувались чиновники і військо. Влада царів стала спадковою.

Таким чином, утворилася держава - особлива організація, що служила для управління людьми, що проживали на певній території. У кожній державі були правителі, урядовці, закони, військо, збиралися податки. Відбувся перехід людства від привласню вального господарства до відтворювального, виникли міста і писемність, виникли знать і держави, що засвідчило перехід людства на новий, більш високий ступінь розвитку: від первісного суспільства до цивілізації.

Обговорення

T Яка інформація вам видалася найбільш важливою й чому?

Учні висловлюють власні міркування.

Робота з підручником

T на основі тексту підручника визначте головні риси сусідської общини.

Прогнозована відповідь:

- не всі її члени були родичами;

- земля общини розподілялася на наділи;

- кожна сім’я обробляла власну ділянку і лише найважчу роботу виконували спільно;

- з’являється знать, яка керувала общиною й отримувала частину врожаю та приплоду худоби.

Завдання

 Із числа наведених оберіть ознаки родової общини.

1) колективне господарство;

2) приватне господарство;

3) приватна власність;

4) усі члени общини були рівними між собою;

5) усі члени общини мали рівні права;

6) з’явилися заможні та бідні родини.

7) колективна власність.

Відповідь: 1, 4, 5, 7.

2. Поступове ускладнення суспільного життя та передумови становлення держави та цивілізації

Учитель. Держава як нова форма життя суспільства виникає внаслідок змін, які відбулися в суспільному та економічному житті первісного устрою. зазвичай найдавніші держави виникають як міста-держави. Селище, в якому живуть вільні общинники-землероби, тепер вже не родова (сімейна), а сусідська община. Воно поступово стає адміністративним, господарським і релігійним центром. Це місто разом з прилеглою до нього невеликою сільськогосподарською місцевістю і стає містом-державою. У такому місті постійно проживають вожді і жерці, воно стає місцем, де відбуваються збори населення. Поступово припиняються вибори вождів і воєначальників. натомість традиційними стають присвоєння посад і передання їх своїм нащадкам у спадщину. У ранніх державах особлива роль належала жерцям, що забезпечували знання і дотримання релігійних норм. До того ж правитель поєднував світську і релігійну владу, вважаючи себе посередником між богами і людьми. Теократична державність була первинною в багатьох регіонах.

Таким чином, на відміну від первісного ладу, де родова община захищала загальні інтереси її членів, держава виражала і захищала інтереси панівних верств. Держава виокремилась із суспільства як особлива група людей, основним заняттям яких стало державне управління, організаційна діяльність. У ній з’явилися нові інструменти управління: суди, в’язниці, поліція, армія, інші органи, що можуть застосовувати примус. Держава була сталим територіальним утворенням. Якщо первісна община мала у своїй основі засновану на спорідненні організацію, то на час утворення держави в суспільстві переважає сусідська община, відбувся перехід до осілого способу життя, якого об’єктивно вимагало землеробство. Першим етапом територіальної організації стало місто, що поєднувало вже не стільки родичів, скільки населення, що проживало на певній території. Відтепер і апарат держави орієнтувався на управління тими чи іншими групами, що проживало на певній території в межах державних кордонів.

Таким чином, ознаками держави є єдиний територіальний простір, на якому здійснюється господарська діяльність; наявність особливої верстви людей - апарату управління і примусу, єдина система податків і фінансів. До цих ознак варто додати і мову, єдину для спілкування на території тієї чи іншої держави, єдину оборонну і зовнішню політику, транспортну, інформаційну, енергетичну системи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Репродуктивна бесіда за запитаннями:

1. Дайте визначення поняттю рід.

2. Хто стояв на чолі племені?

3. Хто очолював військо під час воєнних конфліктів?

4. Як називали головний орган влади в общині? Які функції він виконував?

5. з якою метою існувала рада старійшин?

Словниковий диктант

1. Виробнича діяльність, яка обслуговує господарчі потреби людства, - це…

2. Перший найпростіший спосіб обробки землі - це…

3. Вирощення худоби для власних потреб - це…

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 5 підручника.

2. Скласти порівняльну характеристику родової  та сусідської общин.

 

docx
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Пометун О.І., Мороз П.В., Малієнко Ю.Б.)
Додано
18 січня 2019
Переглядів
1077
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку