Урок
Тема: «Західноукраїнська Народна Республіка. Злука УНР та ЗУНР»
Мета: відтворити умови та обставини виникнення двох українських держав – УНР та ЗУНР на початку ХХ ст..; розкрити історичне значення проголошення акту злуки двох держав 22 січня 1919р.; розвивати вміння учнів аналізувати та синтезувати, логічно мислити, порівнювати, робити висновки та узагальнення, формувати вміння аргументовано обстоювати власні погляди; виховувати національну самосвідомість, патріотизм, почуття гідності, честі і гордості за свою Батьківщину.
Обладнання: атлас, портрети видатних історичних діячів періоду ЗУНР.
Тип уроку: підсумкове узагальнення знань
Форма проведення уроку: урок-гра «Круглий стіл».
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
Парти в класі розміщені по колу. Таким чином учні сидять наче за круглим столом, бачать один одного.
ІІ. Мотивація знань.
Перегляд відео матеріалу про події 22 січня 1919р ( 3 хв.).
Епіграф:
Ой, що в Софіївському заграли дзвони,
Не білі голуби-янголи затремтіли у небо полетіли
Ой там збиралися під прапори, під сонячні ще й сині
Віднині не буде більше пана у Вільній Україні.
Ой що в Софіївському та грали дзвони, замовкали
Там прапори приймали, до народу промовляли:
«Гей, разом, разом станемо на ворога ми браття – завзяття,
Хто зрадить неньку-Україну – прокляття тим, прокляття!»
П. Тичина
Проблема уроку:
Чи могло відбутись справжнє об’єднання українських земель в січні 1919р. в результаті проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР?
ІІІ. Повторення вивченого матеріалу.
ІУ. Основна частина.
План.
Розповідь вчителя:
1. Західноукраїнські землі до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Після війни імперія припинила своє існування, українські політичні діячі почали підготовку до створення власної держави. Про це було зроблено заяву 18 жовтня (1 листопада) 1918 р. Цей день вважається днем проголошення держави – ЗУНР.
Наміри українців суперечили намірам поляків щодо утворення великої Польської держави, до складу якої входили західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці планували отримати мирним шляхом з рук австрійської влади, група офіцерів на чолі з Д.Вітовським перехопила ініціативу. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року українські військові з’єднання взяли під контроль Львів, а наступного дня – інші міста Галичини. Ці події отримали назву «Листопадовий зрив».
Обіцянки впровадження демократичних прав та реформ забезпечила новій владі широку підтримку населення. В наступні дні нова влада почала діяти.
Передаю слово джерелознавцям.
2. Виступає перша група. Дослідження історичних джерел.
2.1. Матеріали до виступу:
- Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р.:
Українська Національна Рада є конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій його етнографічній території.
Українська Національна Рада має право і обов'язок:
а) виконати в хвилі, яка признається за відповідну, іменем українського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;
б) здійснити усі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення … перевести в життя.
(Конституційні акти України. 1917-1920. -К.: Філософська і соціологічна думка, 1992.- С. 92.)
- З Прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р.
Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє:
1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно-західна Буковина з містами Чернівці, Строжинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини - творять одноцілу українську територію.
2. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як українська держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби рішення це перевести в життя.
3. Взивається всі національні меншини на цій український области, - причім Жидів призначається за окрему національність, щоби уконституйовалися і негайно вислали своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу населення.
4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утвореної тим способом держави, на основах: загального, рівного, тайного і без посеред нього права голосування з пропорціональним заступництвом, з правом національно-культурної автономії та з правом заступництва в правительстві для національних меншин.
5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції.
Запитання до документів:
На дошці заповнити таблицю «Держави на території українських земель наприкінці 1918 – початку 1919р.»
Назва держави |
ЗУНР |
УНР |
Найвищий законодавчий орган |
Українська Національна Рада |
Трудовий конгрес |
Уряд |
Тимчасовий Державний Секретаріат |
Рада Міністрів |
Діячі |
Є. Петрушевич К. Левицький Д. Вітовський |
В. Винниченко В. Чеховський С. Петлюра |
Військо |
Українська Галицька Армія |
Полк Січових Стрільців |
Виступає ІІ група. Історичні портрети Є.Петрушевича, К.Левицького (повідомлення учнів).
3.Повідомлення учасників ІІІ групи – українсько-польська війна.
Заповнити таблицю «Події кінця 1918 – початку 1919 рр. в Українських державах»
Дата |
Події на території ЗУНР |
Події на території УНР |
Листопад 1918р.
Грудень 1918- початок 1919рр.
Червень 1919 р. |
Проголошення ЗУНР Початок українсько-польської війни Відступ зі Львова Формування УГА
Чортківська офензива Контрнаступ польсь-ких військ, відступ УГА до р.Збруч |
Утворення Директорії, боротьба проти гетьмана Скоропадського, наступ радянських військ
Прихід Директорії до влади, відновлення УНР Проголошення злуки Вступ радянських військ до Києва, встановлення рад. Влади Армія УНР закріпилась на лінії Староконстянтинів – Проскурів – Кам’янець-Подільський |
Висновок: УГА під натиском польських та інших ворожих військ залишила територію ЗУНР та підійшла до її кордонів; армія УНР також відступала на захід і наближалась до кордонів із ЗУНР. Обидві армії йшли назустріч одна одній.
4. Злука УНР та ЗУНР. Розкрити обставини проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР. Яке історичне значення цієї події?
- Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р.:
Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі української.
3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки - в одноцільну, суверенну Народну Республіку.
Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року. ... Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.
22 січня 1919 року, у м. Києві. Голова Директорії: Володимир Винниченко, Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко, Панас Андрієвський, Федір Швець
(Конституційні акти України 1917-1920.- С. 107.)
Запитання
1.Яке значення проголошення злуки УНР та ЗУНР?
2.Чи могло відбутись справжнє обєднання українських земель?
ІУ. Підсумок уроку.
І хоча українські землі в силу обставин були ще розлучені, та зараз ми маємо єдину незалежну соборну державу. Те, що усі українці прагнуть до єднання, засвідчив «живий ланцюг» у січні 1990р., коли люди, взявшись за руки, з’єднали українські міста Київ – Львів – Івано-Франківськ. День Соборності тоді відзначали вперше.
На сьогоднішній день нам, українцям, необхідно усім об’єднатися єдиною національною ідеєю, яка єднає народ, розкриває національну самосвідомість, розуміння народом суті свого існування, свого призначення. Для нас, українців, це: НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ДЕРЖАВНІСТЬ, СОБОРНІСТЬ,
Головне, щоб ідея соборності проходила через наші душі. Коли ми єдині – ми непереможні!
У. Домашнє завдання: параграф21;
Написати есе «Проблема Соборності України: 1919 та сьогодення»