27 квітня о 18:00Вебінар: Кольоротерапія: використання технології в роботі з учнями початкової школи

Урок на тему: "Звукові явища. Звукові хвилі."

Про матеріал
Відкритий урок. Поглибити, узагальнити і закріпити знання учнів про звукові хвилі та звукові явища, показати на прикладах поширеність звукових явищ в природі; розвивати логічне мислення учнів, вміння аналізувати, робити висновки, вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях; виховувати увагу, спостережливість, винахідливість, кмітливість, вміння працювати в колективі, впевненість у власних здібностях та прагнення до поповнення знань, формувати інтерес до предмету та наукову культуру усного мовлення.
Перегляд файлу

Тема уроку: Звукові явища. Звукові хвилі.

 

Мета уроку: поглибити, узагальнити і закріпити знання учнів про звукові хвилі та звукові явища, показати на прикладах поширеність звукових явищ в природі;

розвивати логічне мислення учнів, вміння аналізувати, робити висновки, вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях; виховувати увагу, спостережливість, винахідливість, кмітливість, вміння працювати в колективі, впевненість у власних здібностях та прагнення до поповнення знань, формувати інтерес до предмету та наукову культуру усного мовлення.

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

 

Обладнання: картки з завданнями, зведена таблиця результатів гри, камертон, гумовий молоточок, келих з водою.

 

На дошці записи:

 

     Розум – це не тільки знання, а й уміння прикладати ці знання на ділі.

                                                                                                                Арістотель.

 

    Щоб удосконалювати розум, треба більше роздумувати, ніж заучувати.

                                                                                                               Рене Декарт.

    Перемога завжди на боці тих, хто правий. А правість вимірюється гідністю ідеї, яку захищаєш.

                                                                                                               Конфуцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготовка до уроку.

За тиждень до проведення уроку серед учнів виділяють дві команди (по 8 учнів), кожна з яких вибирає свого капітана. Команди одержують домашні завдання від викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Ознайомлення учнів з правилами гри та конкурсами.

ІІ. Основна частина гри.

 

1. Конкурс «Естафета»

Конкурс проводиться у вигляді естафети. Листки з завданнями передаються членам команд. Кожен учень відповідає на одне запитання і передає листок наступному учаснику команди. Виконане завдання передається вчителеві. Оцінюється швидкість і правильність відповіді.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

 

2. Конкурс «Розумники»

Командам пропонується 8-10 запитань. Якщо команда має відповідь, то капітан піднімає руку. Відповідає один учасник команди, якого призначає капітан.

Кожне питання оцінюється 3 балами. Якщо відповідь неправильна, то відповідає інша команда.

 

3. Конкурс «Еврика»

Команди одержують завдання продемонструвати дослід і пояснити його.

 

4. Конкурс кросвордів.

Кожна команда приготувала свій кросворд заздалегідь. Учні обмінюються кросвордами і повинні дати правильні відповіді.

Правильність і швидкість оцінюється 10 балами.

 

5. Конкурс «А чи знаєш що ?..»

Команди отримали домашні завдання – підготувати цікаві факти та повідомлення про звукові явища. (5 балів).

 

6. Конкурс капітанів.

Капітани відповідають на запитання. Час для роздумів – 1 хвилина. (3 бали).

 

7. Конкурс літературний.

Команди заздалегідь готують прислів’я і приказки про звукові явища.

 

8. Конкурс «Ти мені – я тобі»

Команди задають одна одній по 2 запитання.

Кожне питання оцінюється 5балами.

 

ІІІ. Підсумок уроку.

Викладач оголошує підсумкові бали. Оголошуються оцінки учням, які брали участь у грі. Визначається коло питань, над якими ще треба попрацювати.

 

ІV. Домашнє завдання.

Пригадати та записати в зошиті питання конкурсу «Розумники», дати відповіді.

 

 

Додаток 1.

Конкурс «Естафета»

1. Чи можуть космонавти, виходячи у відкритий космос, або висаджуючись на Місяці, спілкуватися за допомогою звукової мови ?

а) так;         б) ні.

 

2. Чи може виникнути луна в степу?

а) так;         б) ні.

 

3. Чи може снаряд, випущений з гармати , випередити звук пострілу?

а) так;         б) ні.

 

4. Чи можна наслух відрізнити, чи працює електродриль вхолосту чи сверлить отвір?

а) так;         б) ні.

 

5. Чи можна звук сильного вибуху на Місяці, наприклад виверження вулкану, почути на Землі?

а) так;         б) ні.

 

6. Чи можна грім під час грози вважати звуковим явищем ?

а) так;         б) ні.

 

7. Чи однаково звучать музика й голоси співаків у порожній залі й у залі, заповненій глядачами?

а) так;         б) ні.

 

8. В воду занурено вібратор, мембрана якого створює музикальні звуки. Чи буде плавець, який знаходиться під водою, чути мелодію такою, якою б він чув її на поверхні води?

а) так;         б) ні.

 

Додаток 2.

Конкурс «Розумники»

 

1. Метелик - капустяник робить 9 змахів крил за 1секунду, джміль – 240, кімнатна муха – 330, бджола – 400, комар – 600, комар - товкунчик – 800. У  кого з них і чому звук польоту найтонший?

(У комара - товкунчика. Висота тону залежить від частоти коливання, і пропорційна їй).

 

2. Чому дзюрчать струмки?

(дзюрчання струмків зумовлене звуком, що виникає під часлопання повітряних бульбашок у воді).

 

3. Чому в лісі важко орієнтуватись за голосом?

(Внаслідок багаторазового відбивання звуку від дерев важко визначити напрям до джерела звуку).

 

4. У природі є метелики, тіло яких вкрите спеціальною речовиною, що вбирає ультразвукові хвилі. яку це відіграє роль для безпеки метелика?

(Щоб не стати здобиччю кажана, який полює, використовуючи ультразвук: до кажана не дійде відлуння надісланих ним розслідуваних сигналів і він не виявить об’єкта полювання).

 

5. Щоб нас почули, ми кричимо, приклавши до рота руки. Пояснити, навіщо ми так робимо.

(За допомогою рук утворюють рупор, який сприяє напрямленому поширенню звуку).

 

6. Чому при перевірці коліс вагонів під час стоянки поїзда їх обстукують молотком?

(Удар молотка по колесу викликає коливання колеса, при цьому виникає звук. Ціле колесо і колесо з тріщиною дають різні звуки, цей використовують при огляді коліс).

 

7. Висота звуку циркулярної пилки знижується, якщо до пилки прикласти дошку. Чому?

(Зменшується швидкість обертання пилки).

 

8. Випадково залетівши у вікно, кажан іноді сідає людям на голову. Чому?

(Волосся поглинає випромінюваний кажаном ультразвук, а кажан, не сприймаючи відбитих хвиль, не чує перешкоди і летить прямо на голову).

 

9. Коли шум від проходження трамваю менший, якщо рейки прокладені на асфальті чи бруківці?

(У першому випадку, тому що асфальт є пластичним матеріалом).

 

10. Якими акустичними властивостями володіють будівельні матеріали?

(Будівельні матеріали характеризуються звукопоглинанням. Звукопоглинання матеріалу залежить від його структури. Матеріали з відкритими порами краще поглинають звук,ніж матеріали з замкнутими порами. Тому рекомендується, щоб збільшити звукопоглинання матеріалу, зробити в ньому ряд дрібних отворів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Конкурс «Еврика»

Завдання «Келих, що співає»

Беремо келих і наливаємо в нього трохи води. Змочуємо у воді вказівний палець і коловими рухами проводимо, не сильно притискаючи по вінцю келиха. Через деякий час почуємо, що з келиха лине звук.

 

Пояснення фізичного явища.

Проводячи пальцем по вінцю келиха, ми примушуємо його коливатися завдяки силі тертя, яка існує між пальцем і склом. Амплітуда коливань, частота яких збігається з частотою келиха, збільшується (настає резонанс) і передається повітрю.

 

Завдання «Камертон»

 

Якщо тримати камертон за ніжку і вдаряти по ньому гумовим молоточком, то звук буде слабким. Зовсім інша річ, якщо торкнутися ніжкою камертона стола. Гучність звуку буде іншою і камертон чутно по всій кімнаті.

 

Пояснення фізичного явища.

Якщо камертоном не торкатися стола, його слабкі коливання продовжуються відносно довго. Під час торкання стола ніжкою камертона кришка починає коливатися з його частотою, що стає причиною збільшення гучності звуку. Якщо торкнутися ніжкою камертона деревяного ящика, власна частота коливань стовпа повітря в ньому збігається з частотою коливань камертона, звук стає ще гучнішим.

 

Додаток 4.

Прислівя і приказки про звукові явища.

 

1. Всяка пташка свої пісні знає.

2. Як вітер не дме, то й листя не шелестить.

3. Мала вода – великий шум.

4. Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

5. Чути порожній віз по гуркоту коліс.

6. Найгірше колесо у воді найголосніше скрипить.

7. Три речі скоро минають: луна, веселка і дівоча краса.

 

Додаток 4.

Конкурс « Ти мені – я тобі»

1. Тріск, що доходить до вуха, коли розламують сухар, здається ледве чутним. Але коли ми кусаємо сухар, тріск перетворюється у справжній гуркіт. Чим це пояснити ?

 

(Звук, що утворюється під час розламування сухаря, досягає вуха через повітря і сприймається як слабкий тріск, а при відкушуванні – через кістки черепа, які є твердим і пружним середовищем, що добре проводить і підсилює звук. Тому тріск відкушуваного сухаря сприймається як дуже сильний звук).

 

2. Жаби – тварини взагалі дрібні. За рахунок чого вони видають такі гучні звуки?

 

(Пристроєм, який у багато разів підсилює звук, тобто виконує оль резонаторного ящика, є голосові мішки).

 

3. Яка з морських істот і завдяки чому відчуває наближення шторму?

 

(Медуза. Вона має «сигналізатор шторму» - прилад, що сприймає інфразвуки, які утворюються хвилями. Оскільки інфразвуки поширюються швидше від звичайних звукових коливань, то медуза знає заздалегідь, що буде буря і намагається відплисти подалі від берега).

 

4. Мешканці острова Ява можуть передбачити наближення землетрусу, спостерігаючи за передчасною появою бутонів королівської примули («квітки землетрусу»). З чим пов’язане це передбачення?

 

(Передчасне цвітіння «квітки землетрусу» викликають високочастотні ультразвукові коливання, які, як правило, передують землетрусу і виверженню вулкана: вони стимулюють обмін речовин у рослин і створюють кращі умови росту).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Васько М. Ігрова технологія навчання фізики як засіб розвитку творчих здібностей учнів //Фізика та астрономія в шк. – 2006. ‒ №1. – С. 4–5.

2. Винокурова К.В. З досвіду проведення нестандартних занять з фізики //

Фізика в школах України. – 2007. ‒ № 11‒12. – С. 10‒11.

3. Дубас З.В., Шаромова В.Р. Нетрадиційні уроки фізики. – 2003. – 143 с.

4. Колюга О.П. Нестандартний урок – один з шляхів підвищення пізнавальної діяльності учня // Фізика в школах України. ‒ 2007. ‒ № 21. – С. 16‒19.

5. Ланіна І.Я. Позакласна робота з фізики. – К.: Рад. шк., 1983. – 270 с.

6. Нестандартні уроки фізики. – Х.: Вид. гр. «Основа», 2005. – 144 с. (Б-ка ж.

«Фізика в школах України»; вип.1(13)).

7. Онищук О.В., Махотнюк Е. Х. Фізика навколо нас.: Збірник задач-запитань. – Вінниця: ОІПОПП, 1994, ‒ 72 с.

8. Римкевич А. П. збірник задач з фізики для 9 - 11 класів середньої школи. – К.: Рад. шк., 1991. – 239 с.

9. Сивашенко С. М. Нетрадиційні уроки з фізики // Фізика та астрономія в шк. – 1997. ‒ №2 – С. 30‒33.

10. Тульчинский М.Е. Качественные задачи по физике.: Пособие для учитилей. – М.: Просвещение, 1972. – 240 с.

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, Розробки уроків
Додано
3 березня 2019
Переглядів
3294
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку