Завдання з дисципліни
Робота з натурою («Начерки»)
(викладача спецдисциплін Федоришин Т. В. ДДХШ № 2) Тема: Начерки фігури людини в стані спокою.
Час виконання: завдання (2 год. (по 45 хв.)
Технічні матеріали: формат від А4 (папір для замальовок), м'які графічні матеріали - олівець (від В2 до В12), вугільний олівець, сепія, сангіна, ластик.
Практична робота: Намічаємо на аркуші А4 кількість начерків людей (смужки, від 10-12 шт.) Відразу компануємо всі постаті на аркуші!
Тепер крок за кроком виконуємо завдання:
1. Розділяємо відрізок на 8 «голів», так як відрізок важко відразу поділити на вісім рівних частин, ми схитруємо:
1.1. Смужку ділимо навпіл (мал. 1).
1.2. Утворені два відрізки ділимо знов навпіл (мал. 2).
1.3. В нас вийшли чотири відрізка, які знов ділимо навпіл (мал. 3) отримуємо потрібні вісім голів людини у висоту фігури.
2. Намічаємо яйцеподібну форму голови – це перший наш відрізок (мал. 4).
3. Знаходимо середину фігури людини, там розміщується таз (лобкова кістка, місце початку росту ніг, мал. 5).
4. Намічаємо плечі та грудну клітину (мал. 6): другий відрізок після голови поділяємо на три частинки, верхня крапочка, верхня третина буде «яремна ямка» та висота шиї, від серединки відкладаємо в ліво і в право відрізок голови (1/8 частинка) – знайшли ширину плеч.
5. Намічаємо суглоби рук та ніг фігури (мал. 7-8): третій відрізок проводимо умовну горизонталь – це лікті фігури людини, а також лінія талії; лінія середини – по краях намічаємо суглоби бедра, наступний відрізок середина бедра умовна горизонтальна лінія до неї дістають кінцівки пальців рук, настуний відрізок – суглоби колін, останній відрізок ділимо на три частинки, третій відрізок
місце розташування п’яток та намічаємо стопи формою трапеції. Також намічаємо лінію груді: це другий зверху відрізок.
6. Далі надаємо нашому скелету округлих форм – м’язів, додаємо людських особливих форм, чи то чоловіча постать чи то жіноча. Голову можна намітити зверху лінію росту волосся, в низ поділити лице на три рівних відрізка та розмістити умовно лінію брів, носа, рот. Вуха навпроти лінії брів та носа – це є висота та відносне розміщення на голові.
Необхідно «набити руку», «напрактикуватися» у відчутті пропорцій людини, намалювати дуже багато скелетів, в наступних практиках нарощуємо м’язи та одяг. Вивчаємо фігуру людини в русі.
Трішки історії та теорії: Пропорції фігури людини.
Пропорції людської фігури цікавили художників, філософів і педагогів протягом останніх 20-ти століть і більше. Римський архітектор Вітрувій написав на початок 1-го століття нашої ери: «Природа так добре склала людську фігуру, що особа — від підборіддя до коренів волосся, є десятою частиною всього тіла».
Він стверджував також, що пупок є центром тіла, тому коло, намальоване навколо цієї точки буде стосуватися витягнутих пальців рук і ніг людини, що лежить на спині. Саме цю теорію проілюстрував у знаменитому малюнку Леонардо да Вінчі, поданій нижче.
На жаль, теорія працює на практиці тільки якщо руки перебувають під певним кутом. Однак можна помітити, що, коли руки витягнуті в сторони відстань між кінчиками пальців рук приблизно таке ж, як і між верхівкою голови та підошвами ніг. Це корисне правило при визначенні довжини рук.
В епоху Відродження, анатомія людини стала предметом детального дослідження, і художники стали брати участь у пошуках значущих математичних відносин між розмірами різних частин тіла. Були винайдені комплексні підходи для визначення «ідеальної фігури». З тих пір сотні таких підходів були розроблені з використанням різних частин тіла в якості одиниць виміру, в тому числі голови, обличчя, ноги, передпліччя, вказівний палець, ніс, хребет і так далі. Але, оскільки жоден підхід не був універсальним, т. к. не можна заперечувати очевидний факт, що всі люди різні, ці підходи представляють інтерес лише для класиків. Прийняті ідеальні пропорції фігури міняються від одного покоління до іншого. Тому ми повинні в цілому вдаватися до спостереження широкого діапазону розмірів і форм людей, яких ми бачимо навколо нас.
Для наших цілей, однак, корисно вивчити фігуру середніх розмірів, так як це дає нам базу, на якій можна будувати пропорції.
Найпоширеніший метод — використання висоти голови в якості одиниці вимірювання для відносних вимірів різних частин тіла. Середня цифра становить сім голів, але діапазон між шістьма і вісьма головами теж вважається нормальним. Насправді найчастіше в посібниках з малювання «ідеальна» фігура зображується висотою у вісім голів — в основному, як я підозрюю, тому що тоді можна розділити тіло вертикально на вісім зручних частин: підборіддя, соски, пупок, промежину, середина стегна, коліна, гомілки і стопи, що полегшує життя інструктора!
Використані інтернет джерела:
1. http://jak-namaljuvaty.pp.ua/8562-proporcyi-fguri-lyudini-dealn-proporcyizhnki-cholovka-dtey-starih-uroki-malyuvannya.html