Урок "Практичне заняття. Аналіз змісту Глухівських статей, Гадяцької угоди, Конституції П.Орлика"

Про матеріал
Практична робота. Підібрано уривки з документів Глухівських статей, Галяцького договору, Конституції П.Орлика. Учням запропоновано три групи завдань для аналізу запропонованих документів.
Перегляд файлу

Тема уроку.  Практичне заняття. Аналіз змісту Глухівських статей, Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика

Мета уроку: На основі аналізу змісту  Глухівських статей, Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика,  простежити боротьбу  української старшини за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету Гетьманщини; розвивати уміння та навички самостійної роботи з   історичними джерелами, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси, працювати в групах, формувати громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії; виховувати почуття патріотизму, громадянської свідомості, повагу до державних традицій українського народу, відповідальності за результати спільної діяльності.

Очікувані результати

На уроці учні мають навчитися: обґрунтовувати і висловлювати власні судження про боротьбу козацької старшини за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету; працювати з різними джерелами знань. 

Обладнання: підручники, картки із завданнями, атласи

Тип уроку Практична робота

І Підготовчий етап

Організаційний момент

Активізація пізнавальної діяльності учнів

Вправа «5 хвилин письмового завдання»

Протягом 5 хвилин учні пишуть історичні події, визначення термінів, діяльність історичних осіб, пояснення суспільних процесів. (Основна вимога – це не розповідь, а лаконічна подача фактів. Такий вид роботи допомагає сформувати вміння обирати найважливішу інформацію, адже оцінюється як кількість інформації, так і її лаконічність та повнота розкриття.)

Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

  1. Пригадайте, внаслідок яких подій постала українська держава Гетьманщина?
  2. Назвіть договори, якими Польща в ході Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.  визнала існування автономної української держави.
  3. Чи поклали ці договори край віні між Україною та Річчю Посполитою?
  4. З якою сусідньою православною державою уклав союз Богдан Хмельницький, намагаючись остаточно звільнити Україну з під влади Польщі?
  5. Якими були наміри Московського царства щодо українських земель. Чи співпадали вони з цілями Богдана Хмельницького?
  6. Як реагував Богдан Хмельницький і його наступники на наміри  Росії обмежити суверенітет Гетьманщини і підпорядкувати її?
  7.  Назвіть гетьмана, який уклав найбільш вигідні договірні статті з Росією.
  8. Назвіть гетьмана, який уклав найбільш невигідні договірні статті з Росією.

ІІ Основний етап

Оголошення теми .  Визначення навчальних цілей

Мотивація

В складних внутрішньо і зовнішньополітичних умовах українські гетьмани боролися за збереження   державного суверенітету української держави. Історичні документи красномовно свідчать про їхню діяльність. На уроці ми будемо з’ясовувати якою мірою договори, союзи з іншими державами захищали суверенітет Гетьманщини.

Вивчення нового матеріалу, формування та розвиток умінь, навичок

Пригадайте, з  діяльністю яких гетьманів пов’язані документи, які ми сьогодні будемо аналізувати на уроці. В союзі з якою державою кожен із цих гетьманів намагався відстояти суверенітет України.

Проаналізуйте  документи  і порівняйте за такими чинниками:

Документ 1. Глухівські статті

2…. його царська пресвітла величність, ударував гетьмана і все військо цього боку Дніпра правами й вольностями за колишнім їхнім правом, і їхні права та вольності ні в чому не порушуватимуться.

3. А які прибутки довелося б узяти на … великого государя, в казну, то збирання того покласти на гетьмана, а гетьман приставить на те вірних людей, а вчинить ті збори.

 Великий государ, його царська пресвітла величність, указав бути в малоросійських містах воєводам і ратним людям для оборони від ворогів і щоб… не було… в малоросійських містах ніякого хитання та зради … бути воєводам та ратним людям в містах в Києві, в Переяславлі, в Ніжині, в Чернігові та в Острі.

4. … збирати у скарб царської пресвітлої величності, а з того скарбу давати на військо за реєстром... А бути козакам реєстровими… до 30 тисяч…

7  … І гетьман, і вся старшина, й козаки погодилися віддати Київ на волю  його царської  пресвітлої величності.

11  колитрапиться гетьманові смерть чи що інше, то щоб великий государ (царь) велів їм (козакам) обирати гетьмана за їхнім правом.

12. … його царська пресвітла величність, указав відмовити … гетьману і всьому війську ...ні з якими государями чинити спілкування, бо від того в малоросійських містах чиниться великий розлад .

17. Коли в царської величності учиниться комісія з будь-якими государями, чи королівською величністю, чи з кримським ханом і тут згадувалося б про Запорозьке військо, то щоб царська величність … дозволив бути козакам, (дозволити присутність козацьких послів на міжнародних переговорах, що стосуються Гетьманщини).

20.  … при здійсненні гетьманом якогось переступу (злочину), окрім зради, без указу царя його не знімати, а тільки після проведення слідства.

      23. …  створення …тисячного полку з реєстрових козаків для вгамування свавілля мужиків ( тисяча кампкнійців для приборкання повстань)

24…. під загрозою жорстокої кари, щоб жителі малоросійських міст, усіляких чинів люди, зовсім не привозили вина й тютюну до Москви, в околичні міста та в уїзди і не продавали та не чинили тим утрат казні великого государя, його царській пресвітлій величності.

29.  щоб ця країна не мала поміж себе з тим боком Дніпра війни, а лишалася в любові і в згоді, а свавільців, які, занедбавши мир і тишу, радіють чварній війні, гамувати. І за указом обох великих государів, великого государя нашого, його царської пресвітлої величності, та королівської величності, покладено утвердження великих і повноважних послів та комісарів, щоб від кримського хана їм відлучитися і більше з ним не мати ніякої згоди, а коли б мала наступати сила кримського хана, то за поміччю всемогутнього Бога міцно й нерушно стояти супроти тієї сили у з’єднанні.

Ізборнік.  Дем’ян Многогрішний  Глухівські статті.  http://litopys.org.ua/suspil/sus121.htm

Документ 2. З  Конституції П.Орлика

1 Ясновельможний Гетьман … зобов'язаний … у законному по­рядку … дбати про те, щоб жодна чужинська релігія не за­проваджувалася на нашій Руській батьківщині. А якщо б вона коли-небудь таємно або явно об'явилася, то (гетьман) повинен буде сам з власної ініціативи її викорінити, не допускаючи проповідування та розмноження кількості її прихильників

2. наша батьківщина, Мала Русь, нехай лишається у своїх кордонах …зокрема тих, що по річці Случ, які визнані за правління Богдана Хмельницького

4…. і під час війни, і в умовах миру збирати … ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини

6. …навічно зберігати у Війську За­порозькому такий закон, …щоб першість належала Генеральній старшині… Після неї у зви­чному порядку мають бути вшановані цивільні Полковники. Окрім того, від кожного полку мають бути обрані за згодою Гетьмана декілька знатних ветеранів, досвідчених і вельми заслужених мужів, для входження до публічної ради. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд (гетьмана) нічого не повинне ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися. … встановлюються три Генеральні Ради, які щороку збиратимуться у Гетьманській Резиденції. Перша — на свято Різдва Христового, дру­га — на свято Великодня, третя — на Покрову Найблагословеннішої Богорівної. На ці ради мають з'являтися відповідно до наказу згаданого Гетьмана … не лише полковники зі своїми урядниками і сотниками, не тільки Генеральні Радники від усіх полків, але й посли від Низового Війська Запорозького для слухання й обговорення справ, щоб взяти активну участь… Якщо надходитимуть якісь листи із іноземних країн чи областей, адресовані Ясновельможному Гетьманові, тоді належить …повідомляти (про них) Генеральну Старшину, а також розкривати відповіді, і щоб не було таємної писемної кореспонденції, особливо чужоземної і такої, яка могла б завдати шкоди цілісності батьківщини і загальному благу. І якщо буде помічене щодо   Ясновельможного   Гетьмана щось супротивне справедливості й таке, що відхиляється від зако­нів або завдає шкоди вольностям і небезпечне для батьківщини, тоді Старшина, Полковники і Радники можуть… публічно на раді ви­словити докір Його Ясновельможності, вимагаючи звіту щодо пору­шення законів і вольностей батьківщини.... За ці докори   Ясно­вельможному Гетьману не належить ображатися чи мститися, в нав­паки — він мусить подбати про виправлення порушень.…Кожен із Генеральних Радників у своєму полку, …повинен, .. твердо стежити   за   порядком …, і рішуче виступати   проти спроб скривдити чи утискати тягарями простий люд.

7. Якщо хтось із Старшини, Полковників, Генеральних Радників, знатних козаків та всіх інших урядників, а також із рядових козаків учинить злочин, … у такому разі подібних винуватців (злочину) не повинен карати сам Ясновельможний Геть­ман із власної ініціативи і помсти, (правопорушення) має підлягати (розгляду) Генерального Суду, який повинен винести рішення не поблажливе й не лицемірне, а та­ке, якому кожен мусить підкорятися, як переможений законом.

9. … обрати Генерального скарбника, мужа видатно­го, заслуженого, багатого і прямодушного, який взяв би під свою опіку державну скарбницю, відав би всіма прибутками і дбав би про них не для власної, а для загальної потреби, врахо­вуючи думку Гетьмана ….

10. … як козацькі, так і прості урядники, а особливо полковники, повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням, і після виборів за­тверджуватися гетьманською владою,   хоча вибори цих виборних (осіб) не повинні оголошуватися і здійснюватися без гетьманської згоди.

 

Ми, Карл XII, з ласки Божої король шведів,… щодо збереження воль­ностей і привілеїв для всіх і кожного… вищеназвані умови чи пакти й кон­ституції законів і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним Гетьманом Паном Пилипом Орликом і Руською Генераль­ною Старшиною та козацтвом  схвалюємо й затверджує­мо, обіцяючи Нашим Королівським словом завжди захищати вищезгадане.

Текст подано за: Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К.: Т-во “Знання України”, 1993. – с.25 – 37.

 

                  Документ 3.Текст із Гадяцького договору

1. Релігія грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби зіставалася при своїх  прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по всіх містах, містечках і селах… тій же грецькій релігії надається право свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і поправляння старих… А унія, що викликала досі змішання в Речі Посполитій, скасовується…

2. Вся Річ Посполита народу Польського, великого князівства Литовського і Руського і належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто ці три народи мають зіставлятися непорушно, як були перед війною в границях своїх і при свободах своїх згідно з законами…

3. Війська Запорозького має бути 6 тисяч під владою гетьмана руського, згідно зі стародавніми вольностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх цінностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але навпаки підтверджуються всякою повагою.

4. Гетьман військ руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ руських і Першим сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і одному з них король надасть гетьманство…

5. Гетьмани з Військом Запорозьким, відступивши від усяких заграничних протекторатів, більше до них приставати не мають… Посольств заграничних гетьман не має права приймати, а якби такі трапились – має відсилати до короля…

6. Король і Річ Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів та інші уряди народу Руського".

7. Король і Річ Посполита дозволяють відкрити без утруднень другу академію, гімназії, колегії, школи і друкарні скільки їх буде потрібно.

 (Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків:ВГ «Основа», 2004. – С. 129-131)

1 група

  1. Який устрій української гетьманської  держави  визначав кожен з цих документів.
  2. Покажіть кордони української держави, визначені кожним з цих документів (на картах атласу)

Назва документу

Гадяцький договір

Глухівські статті

Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького.

 

Сторони, між якими укладенодоговір

 

 

 

Устрій української держави  Гетьманщини

А) Гетьманщина незалежна чи у складі іншої держави

Б) Організація влади в Гетьманщині

 

 

 

 

 

 

2 група

Визначте порядок взаємовідносин між  українською державою Гетьманщиною та  державою, з якою укладено договір ( чи державою, яка виступала в ролі протектора)

Назва документу

Гадяцький договір

Глухівські статті

Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького.

 

Держава, з якою гетьманщина уклала договір ( або яка надала  протекторат Україні)

 

 

 

Порядок взаємовідносин

між  Гетьманщиною та  державою в союзі з якою договір повинен реалізовуватись

 

 

 

 

 

3 група

Визначте, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності  козацької старшини, суверенітет Гетьманщини.

Назва документу

Гадяцький договір

Глухівські статті

Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького.

 

Якою мірою гарантовано права і вольності козацької старшини

 

 

 

Якою мірою гарантовано суверенітет Гетьманщини

 

 

 

 

Команди представляють результати роботи

Підведення підсумків за результатами роботи

  1. Який з документів гарантував повний суверенітет Гетьманщини?
  2. Який з документів найбільше обмежував  суверенітет Гетьманщини? Підтвердьте кількома фактами.

 

ІІІ Завершальний етап

 

Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

Експрес-опитування

  1. Назвіть договір, за яким Україна ставала третім рівноправним членом Речі Посполитої.
  2. Який з трьох документів відобразив факт розподілу Гетьманщини на Лівобережну і Правобережну?
  3. В якому з документів найбільш повною мірою захищено інтереси різних верств українського населення?
  4. Який з документів прийнятий в еміграції? Чому?

Домашнє завдання. Повторити матеріал Ст.201-203, скласти історичний портрет Пилипа Орлика, на контурній карті позначити події, пов’язані з боротьбою П.Орлика.

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Щерба Борис Миколайович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
23 лютого 2021
Переглядів
7258
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку