Урок "Народні свята весняного циклу"

Про матеріал

Розробка уроку з Я у світі для учнів початкової школи , який ознайомлює учнів із звичаями і традиціями українського народу під час святкування Великодніх свят.

Перегляд файлу

Конспект уроку «Я  у світі» (3 клас)

Тема. Народні свята весняного циклу. Дослідження змісту свят

Мета: систематизувати й узагальнити знання про зміни у живій та неживій природі навесні;  збагатити знання дітей про народні свята весняного циклу; дослідити зміст цих свят; розвивати дослідницькі вміння, зв’язне мовлення, творчі здібності, вміння співпрацювати у групах; виховувати почуття любові і поваги до традицій українського народу, природи рідного краю, бажання вивчати звичаї та обряди свого краю.

 Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Тему сьогоднішнього уроку нам допоможуть визначити відгадки.

• Дівчинка з коромислом вийшла в дощик весняний,

а на тім коромислі стрічки барвисті. (Веселка)

• Зоря-зоряниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала, ридала.

Місяць сльози не підняв, а Сонце встало — і зібрало. (Роса)

• Не дід, а сивий, не спить, а стелеться.

Вкриває землю й океан, а звуть його... (туман).

• Стала на поляні в жовтім сарафані.

Підросте — всміхнеться, для вітрів вбереться

В платтячко біленьке, пишне і легеньке. (Кульбаба)

• Є на світі кінь — всьому світу не втримати. (Вітер)

— Коли це все відбувається? (Навесні)

— Так, тема нашого незвичайного уроку — «Весна». Весна завжди уявлялася людям прекрасною чарівною дівчиною.  З її приходом оживає природа, радістю сповнюються серця людей.

 Сьогодні ми розглянемо з вами весняні народні свята, традиції  їх проведення. Тема нашого уроку «Народні свята весняного циклу. Дослідження змісту свят».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Серед весняних свят українців найбільшим багатством обрядо­вих дій та звичаїв виділяється свято Паски – Великодня, з яким пов'язані звичаї випікання пас­ки, обрядового печива, фарбування яєць, весняні ігри й танці моло­ді, ушанування пам'яті про померлих родичів та інші обряди.

Про традиції свята Великодня та Вербної неділі, яка передувала цьому великому святу, ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

Сонечко весняне у вікно нам сяє,

    Квітень із весною всіх людей вітає.

    Цей урок в промінні

    Ми вам подаруєм.

    Хай чудовий настрій

    Всіх вас зачарує!

 

Весна красна наступила,

   Великдень благословила.

   І святкує світ увесь,

   Бо в цей день Христос Воскрес!

 

Тож радійте світу, люди,

   Хай між вами згода буде,

   Бо любов прийшла з небес,

   Христос Воскрес!  Воістину воскрес! (всі)

Вчитель  У неділю ми святкували Вербну неділю.

У Вербну неділю люди ідуть до церкви і освячують вербу. За легендою, коли Ісус Христос в'їжджав у Єрусалим верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок в Україні немає, то українці святять  гілки із верби.

Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не за горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень! (Марія Хоросницька)  

 

Останній тиждень перед Великоднем називається вербним, чистим, білим, страсним. Протягом його люди готувалися до цього урочистого свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення.

Понеділок

    Понеділок білить хату

    любить певно працювати:

    і кути побілить й стелю,

    щоб Великдень був веселий!

Вівторок

    Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

    чисто – начисто підлогу –

    шури – шури! – тре завзято

    наш вівторок довгоногий.

Середа

    Пишна пані середа і пере, й прасує.

    До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер

   Чистий четвер – чистий, вдосвіта підвівся,

    ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця

   П’ятниця пече паски – господиня вміла:

   склянки зо три молока до цеберка влила,

   трохи борошна, яєць, додала ванілі,

   щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота

    У суботи, ой, роботи – пише писанки субота,

    ясні крашанки фарбує, вимальовує – малює!

Неділя  

     Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!

     Христос Воскрес! То ж славимо усі!

     Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

     Сміється сонечко в усій його красі!

     Христос Воскрес! Воістину Воскрес! (всі)

 

До нашого часу збереглася традиція у Великодній тиждень виготовляти писанки. Часто цим займалися дівчатка, які, розписуючи писанки, купали кожне яєчко у фарбах, розмальовували так, щоб сподобались писанки мамі.

Пісня « Розмалюю писанку, розмалюю»

            Символ зародження життя

Символ Великодня, началом усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

 Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.

 В українців спочатку побутували «крашанки», а потім з’явилися інші види розписаних яєць. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування. Вшановували сонце як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце – писанка було символом зародження життя.

Пісня « Писанка»

 Пов’язуючи яйце з появою всього живого на Землі, наші предки з давніх – давен поклонялися йому як святині.

 Звідки ж пішла традиція розписувати писанки, крашанки? Існує безліч легенд.

ЛЕГЕНДИ ПРО ПИСАНКИ, КРАШАНКИ

 

 Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то сказав своїм воїнам, які охороняли його гріб: « Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак.» При цьому Ісус узяв зі свого гроба крашанку і дав воякам.

 Відтоді й виник звичай робити крашанки та писанки на Великдень.

 

 Коли Ісуса Христа вели на муки, мати божа творила вночі писанки, виходили вони в неї дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози, коли вони капали на писаночку, там жевріла цяточка. Тому й тепер на писанках малюють цяточки.

 

 Щороку злий Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ божий своїх гінців, а коли повернуться вони, запитує чи ще творять люди писанки. Якщо гінці його не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на Землі. Тож доки малюють писанки, доти й буде Світ.

УЧИТЕЛЬ

- У чому полягає різниця між крашанкою, писаночкою, крапанкою, дряпинкою, малюванкою?

Крашанки – це однокольорові яйця.

Крапанка – розмальовується воском або фарбою, що падає

крапанками.  

Дряпанка – орнамент видряпується гострим предметом.

Мальованка – розмальовується пензликом.

Писанка – це яйце,розмальоване різними фарбами за

    допомогою металевої трубочки з дерев’яним держаком

Пісня « Писанка»

ВЧИТЕЛЬ

Символічних малюнків  у писанці понад сто. Найпоширеніші серед них такі.

(вчитель показує картинки, на яких зображені елементи візерунків писанок, а діти пояснюють їх зображення) 

    O - Колесо – образ безкінечної Божої любові.

  ☼– Сонце – символ світла й життя.

    -  Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу.

    ∆ - Трикутник – символ вогню, пресвятої Трійці.

  Дерево життя – символ відновлення природи.                

            Образ Божої мудрості.

  -  Спіраль – символ плодючості.

    Зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества. Знак  Христового царства.

     Блискавка – небесний вогонь, блиск Божої ласки.

   Колосся і зерно – воскресіння, Боже царство.                 

    Гілочка – Символ безконечного життя.

   Дубовий листок – знак повноти життя.

  Церква – вежа – символ прагнення до вічності

 

Півень – передвісник дня, охоронець добра. Символ світла, яке побороло темряву.

 

  Кінь – символ достатку, багатства.

Риба – символ води, життя, щастя, здоров’я.

Олень – символ сонячного променя.

 

  •      Граблі – символ небесного дощу.

Триріг – символ порядку, знак святого числа 3 і три божества.

 

Писанки не лише захищають

 Людину від зла, а й приносять

 Добробут. Колись пасічники

 Клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

 

  Шкарлупки від писанок зберігають.

 А потім вивішують на городі на палицях,

щоб у землі не заводилися черв’яки.

 

. Коли садять часник, то шкарлупи

Прикріпляють на двох устромлених

У землю палицях, сподіваючись, що

Часник буде круглий, як яйце.

 

Освячену писанку клали до першої купелі

Немовляти, щоб воно зростало сильним і здоровим.

 

Будуючи нову хату, в кожному

Куточку замуровували по одній писанці,

Щоб оберігати оселю від усього злого.

ВЧИТЕЛЬ

 Великдень – одне з найсвятіших, з найрадісніших і найбільших свят християн. Раненько, перед сходом сонця, люди йдуть до церкви. Після служби Божої освячують паски. Це, мабуть, найкрасивіший акт з усіх великодніх. А що ж і ще освячують в церкві цього ранку?

 - Заглянемо в Великодній кошик.

Ласку Бог нам посилає,

Всі дари благословляє:

Паску в кошику лозовім,

У віночку барвінковім.

 

Щоб дозволив Бог спожити,

В церкву всі несуть святити,

В пору радісну, прекрасну

Пасочку, як сонце ясну.

 

         Писанка така барвиста,

Гарна, красна, промениста.

Фарби всі неначе грають.

Бога славлять, величають.

На хресті Ісус вмирає,

Воскресіння смерть долає.

Славне боже воскресіння

    Всьому людству на спасіння

 

Писанка – це Дивосвіт!

Цю красу шанує світ.

З року в рік і крізь віки

Всіх чарують писанки.

Бо ж вони цвітуть, як квіти,

Люблять їх дорослі й діти.

         У віночку барвінковім.

Щоб дозволив все спожити,

В церкву всі несуть святити,

В пору радісну, прекрасну

Пасочку, як сонце ясну.

 

Галушки, ковбаску, шинку,

Яйце чистеньке на родинку,

Яблука, часник і сало,

Гарні писанки і масло,

Корінь хрону й зелен – гичку,

Святять всі воскову свічку.

Святість всіх людей проймає,

Хор Ісуса прославляє.

ВЧИТЕЛЬ

- Кажуть на Великдень перший раз зозуля закує, а за нею Великодні дзвони.

В Україні дзвони дзвонять –

Це ж у нас Великий день.

Народ будиться з просоння

У вінку гучних пісень.

 

Це ж Христос Воскрес із гробу,

А з ним воленька свята.

І ми всі уже з дарами

Привітати йдем Христа.

 

Дзвони. Хай Воскреснуть дзвони

Й несуть радість на весь світ.

Радість й дяку України.

Що чекала стільки літ.

 

На Великдень цей на волі,

Ось він тут, Христос Воскрес.

І воскресла наша доля!

Це дарунок нам з небес.

 

Ось тому співаймо, браття!

Це ж у нас Великий день.

Віри запалим багаття

З наших радісних пісень!

 

Хай дзвенять вони й палають,

Богу славу хай несуть.

У вселену цю безкраю.

Щоб Христос Воскрес нам тут!

 

Христос Воскрес!

Усе радіє,сміється сонечко з небес

Прозора річечка аж мліє

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розплилися,

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

Мир хай буде всім сьогодні,

Сонце сяє хай з небес!

Бо світле свято Великоднє

Нам шле привіт: «Христос Воскрес!»

Пісня « Великдень»

ВЧИТЕЛЬ  На свято Великодня жінки і чоловіки обов’язково вдягали вишиті сорочки.

 Після святкового сніданку, який розпочинався розділом одного свяченого яйця на всіх членів родини, люди збиралися на галявині біля церкви, співали гаївки, веснянки, грали в різні ігри, йшли в гості до родичів, друзів.

         Задзвонив воскресний дзвін,

І розкрились квіти –

Йде народ з усіх сторін –

Як же не радіти?

Що Христос Воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла зими не стало.

 

Розспівалися пташки

Радісно, святково.

Вкрила гори і горбки

Знов трава шовкова.

 

На травиці веснянки

Там виводять в свято –

Не пізнати: чи квітки,

Чи в квітках дівчата.

                                  М О Л И Т В А                 

  Дай нам, Боже, маленьким дітям,

           Щастя, здоров’я, на довгії  літа.

  Щоб виросли розумні і сильні,

  Душею чисті і серцем вільні.

  Щоб нам світила зіронька волі,

  Щоб ми не знали лиха ніколи!

 

Учитель. Діти, ви дуже добре дослідили традиції Великодніх свят і цікаво представили результати своїх досліджень. Давайте поаплодуємо один одному.

ІV. Підсумок уроку

Метод «Мікрофон»

Діти, поділіться своїми враженнями від нашого уроку.

Чи сподобався вам наш урок?

 Що вам найбільше сподобалося, запам’яталося?

Чи сподобалося вам досліджувати?

 


Використана література

  1. Використання ресурсів Інтернет.
docx
Додано
19 березня 2018
Переглядів
3444
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку