Урок ": Наш край у 20-90 рр. XVIII століття. Херсонщина."

Тема   уроку: Наш край у 20-90 рр. XVIII століття. Херсонщина.

Мета уроку: конкретизувати знання учнів про історичний розвиток українських земель у ХVІІIст. на основі матеріалів Херсонщини; визначити зміни, які відбулися в господарському житті краю в зазначений період;, прослідковувати причинно-наслідкові зв’язки в історії, робити висновки, узагальнення, аргументувати свою думку; виховувати в учнів інтерес до історії рідного краю, почуття гордості за своїх земляків.

Обладнання: підручник, атлас з історії України, література з історії краю.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні навчаться: характеризувати адміністративно-територіальний та історико-етнографічний розвиток краю наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст., нові явища у культурному та духовному житті населення; розповідати про історію рідного краю, визначати зміни, які відбулися в господарському житті тощо.

Основні дати:

1778 р. – заснування м.Херсон

1784 р. – перша згадка про  м. Генічеськ 

                                                 ХІД    УРОКУ

І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

(Визначення ходу уроку,його основних етапів та очікуваних результатів)

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Гра «Події,дати,люди»

?	Останній кошовий отаман Війська Запорозького (1690-1803)
Російсько-турецькі війни XVIIIстоліття	?
?	1775 р.
Проголошення незалежності Кримського ханства від Османської імперії	?
?	1778 р.
Ліквідація Кримського ханства	?

 

2. Обговорення в загальному колі ( метод «Чиста дошка»)

                   Яку назву мала остання Запорозька Січ? Скільки років вона проіснувала?

                   Чим уславився останній кошовий  отаман Січі?   

                    Як проявили себе козаки під час російсько-турецьких війн  др. пол.  XVIIIстоліття                

                    Назвіть причини ліквідації Запорозької Січі.

                   Яка доля  чекала  «Південну Україну» після ліквідації Січі?

 

ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель: На минулому уроці ми з ясували, що  унаслідок перемоги Росії у війнах з Туреччиною (1768-1774, 1787-1791 рр.) і ліквідації Запорозької Січі (1775 р.) та Кримського Ханства (1783 р.) утворився масив відносно вільних земель, які Російський уряд став активно колонізувати. Починається розбудова нових міст. Одним із перших було засновано м. Херсон. Тож сьогодні на уроці, вивчаючи історію рідного краю, ми повинні знайти відповіді на питання:

1.З якою метою будували м. Херсон  його засновники?

2.Чому уже в першій половині XIX ст.. Херсон втратив значення головного торгового порту і верфі півдня Росії?

3.Чому Херсонщину у XVIII столітті  сучасники характеризували як «край злиденний»?

IV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель: Безмежний степ і кучерявий од верб Дніпро, піски і сивоголубі лимани, Чорне море і гаряче сонце, лящі і тарань, пшениця і кавуни – все це щедра південна земля Херсонщина!  Хто народився і жив, чи побачив Таврію, хоч раз теплоту сердець людей, що живуть і працюють у цьому благаславенному краї, той не забуде їх ніколи. Історія цього краю теж  особлива . Історія Херсонщини – це частина історії «Південної України».

 Південна (Степова) Україна - історико-географічна назва частини території України, яка сьогодні включає Запорізьку, Одеську, Миколаївську та Херсонську області.

 Від 1780-х років почалася колонізація Півдня. Неухильно зростали російська адміністрація та військова присутність на цих землях.

Колоніза́ція — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням. 

(Робота з  історичною картою)

1.Порівняйте дану мапу із сучасною. Визначте на ній територію Херсонської області.

2.Можемо ми стверджувати,що на початку  XVIII століття    ця  територія була  густо заселена  і тут розвивалися міста?

3.Охарактеризуйте природно-кліматичні умови регіону. Покажіть на  мапі найбільш сприятливі для проживання людей землі Херсонщини.   

 

Учитель:          Хоча в другій половині XVIII ст. Росія одержала великі перемоги у війнах з Туреччиною, становище на півдні лишалося напруженим. Тому сюди  вводилися війська, споруджувалися фортеці. 18 червня 1778 року було видано указ про будівництво в гирлі Дніпра міста з фортецею й адміралтейською  верфю. 19 жовтня закладено фортецю й місто, яке одержало свою назву на честь давнього Херсонеса.

Самостійна робота учнів в групах з інформаційними картками

Картка №1

«Будівництвом керував генерал І. А. Ганнібал. Основний тягар робіт щодо спорудження фортеці ліг на війська місцевого гарнізону. У 1787 році тут, наприклад, розміщувалось 8 полків і 12 майстрових рот. До Херсона з Петербурга та Олонецької губернії прибуло близько 1000 корабельних теслярів. Поряд з вільнонайманими робітниками працювало багато каторжан.

Будівельникам доводилося споруджувати фортецю й місто у надзвичайно тяжких умовах. Болотний грунт, незвичне вологе повітря, неякісні вода і їжа, відсутність пристосованого житла призводили до тяжких захворювань.

Усі роботи, в т. ч. й земляні, провадилися виключно вручну. Фортечні вали насипали землею, яку робітники приносили в плетених кошиках і мішках. Після завершення будівництва на валах фортеці встановили гармати. Всередині неї розміщувалися казарми, майстерні, патронна лабораторія, порохові льохи, склади, монетний двір тощо. Ще й до нашого часу на території фортеці, яка мала кілька кам’яних воріт, частково зберігся арсенал, закладений у 1784 році, та Катерининський собор — будівництво якого розпочалося 1781 року. В огорожі собору поховано воїнів, які загинули під час російсько-турецької війни 1787—1791 років.

Напередодні війни, 1787 року, до Херсона приїхав О. В. Суворов. Під його командуванням війська Херсонського корпусу повинні були обороняти Херсонсько-Кінбурнський район. Суворов оглянув район майбутніх військових дій, у т. ч. Херсонську фортецю, підступи до міста та вжив заходи щодо їх укріплення.

Херсон став колискою і першою базою  Чорноморського флоту. Одночасно зі створенням фортеці йшло будівництво об’єктів Херсонського адміралтейства — верфі, майстерень для ремонту суден, складів. 25 травня 1779 року на Херсонській суднобудівній верфі адміралтейства закладено перший великий 66-гарматний корабель, що був спущений на воду 1783 року. Керував будівництвом корабельний майстер С. І. Афанасьев. Того ж тюку споруджувались фрегати «Херсон», «Обережний», «Поспішний», «Легкий», «Крим», «Хоробрий», «Швидкий» та інші.»

Завдання: Знайдіть відповіді на запитання

- Хто керував Будівництвом м Херсон?

- Які труднощі постали перед будівельниками міста?

- Чому Херсон називають колискою  Чорноморського флоту?

- Коли було спущено на воду перше судно Херсонської суднобудівної верфі?

 

Картка №2

«Херсон розвивався і як торговий порт. Йому належить важливе місце у зміцненні морських торговельних стосунків Росії з Францією, Італією та іншими державами. 1782 року царський уряд видав указ на вільний експорт зерна й лісу. Обсяг товарообороту щороку зростав. Якщо в 1784 році з Херсона до Франції відправлено 4 судна з коноплями, пшеницею, житом, салом, щетиною, лляним і конопляним насінням, то вже 1787 року — 19, а з Марселя до Херсона прибуло 18 суден. До Росії торговий дім Антуана відправляв вина, тонкі сукна, цукор, шовк, прянощі, фарби, меблі тощо. У Францію йшов щогловий ліс, який прибував у Херсон по Дніпру з його верхів’їв.

Економічний розвиток Херсона, особливо в перші десятиліття його існування, тісно пов’язувався з морським суднобудуванням та потребами  торгівлі. Так, 1791 року тут почав діяти ливарний завод, на якому відливалися гармати для військово-морського флоту. Одним з перших підприємств був також салотопний завод, побудований торговельною фірмою Антуана.»

Завдання:

Доповніть схеми!

 

 

 

 

(Відповідь: суднобудування, торгівля)

 

 

 

 

 

 

Картка №3

«Своєрідним був склад міського населення. Першожителями майбутнього міста стали приписані до державної верфі робітники, каторжники, зіслані сюди на примусові роботи, та військові. Будівництво кораблів притягло сотні вільних робітників. Усі ці фактори сприяли тому, що населений пункт розширювався і зростав. 1786 року в Херсоні вже налічувалось близько 10 тис. жителів. Наприкінці XVIII ст. це було досить велике місто. В центрі височіли просторі кам’яні будови адміралтейства та інших адміністративних установ, виділялися фортеця, оточена високим земляним валом, довга дерев’яна набережна.

Будівельники міста жили в тяжких умовах. Вони мешкали в сирих землянках, гинули від непосильної праці і численних хвороб. Навіть новоросійський генерал-губернатор у 1783 році змушений був визнати, що в госпіталях не стільки хвороба косить людей, скільки нужда. Не в кращих умовах перебували й кораблебудівники.

На спорудження Херсона були витрачені величезні кошти. Але невдовзі стало зрозуміло, що місце, де цариця Катерина II і її фаворит Г. О. Потьомкін вирішили спорудити місто, обрано невдало. Мілководдя Дніпровського лиману і особливо гирла Дніпра заважало підходу до нього великих морських суден. Тому після заснування Миколаєва (1789 р.) та Одеси (1794 р.) Херсон поступово втратив значення головного торговельного порту і верфі півдня Росії.

У 90-х роках XVIII ст. адміралтейство поволі почало переводитись до Миколаєва. Все це призвело до різкого зменшення міського населення. На 1799 рік кількість жителів міста зменшилася з 10 тис. до 1957 чоловік.»

Завдання:

Заповни таблицю!

Кількість жителів Херсона на кінець XVIIIст.	?
Соціальний склад населення м.Херсон	?
Умови життя будівельників міста	?
Причини втрати Херсоном значення Головного торговельного порту і верфі півдня Росії	?

 

Знайомство з архітектурною пам’яткою

Вчитель: Щільне місце в культурному житті займають споруди – вони є історичними пам’ятками культури міста. На Херсонській землі чимало споруд, на яких можна бачити охоронну дошку з текстом “Пам’ятка архітектури. Охороняється державою”.

Виступ учня, який працював над випереджувальним завданням

 

«Херсонська фортеця, ось вже 240 років є головною історичною пам'яткою архітектури півдня України. Справжня військова оборонна споруда з великою кількістю тунелів та півтора десятками кварталів. . Пам'ятка входить до переліку семи чудес України. Зведене у 1778 році укріплення і нині залишається одним із визначних історичних місць півдня України.   Історик Сергій Нікітенко розповідає: "У 1778 році розпочалося спорудження фортеці і одночасно з цим будувалося місто, місто якраз будувалося з цього місця. Займало 100 гектар, була огороджена і обкопана волами, потрапити можна було лише через очаківські ворота і північні. Це була єдина фортеця побудована у ті часи на півдні України Кошти величезні, побудований арсенал, шість порохових льохів, аптека, величезний собор, палац  Потьомкіну, навіть була історія про будівництво монетного двору".              Фортечний колодязь, який має глибину в 40 метрів, - найзагадковіше місце фортеці. Археологи і нині намагаються з'ясувати, чи пов'язаний він з підземними ходами укріплення. Існує легенда, якщо кинути у цей  колодязь монетку, то бажання  обов'язково здійсниться.  Фортеця мала велике значення для південних регіонів: якби не було Херсона, пізніше не був би завойований Очаків, не побудовано Одесу та Миколаїв, не завойований Крим. Місце має велике значення для всієї України. Окрасою фортеці є собор Катерини.    Хоча Херсонська фортеця була зведена для захисту, жодного пострілу з її веж так і не здійснили. Нині уся ця територія охороняється законом.»

 

Вчитель: На початку 18ст. Херсон був відомий як край “злиденний” , хоча з чудовою природою. Як ви вважаєте, що стало причиною  вважати цей край «злиденним»? (відповіді-роздуми учнів)

 Херсон поступово перетворювався в промисловий район. В краї зростали нові міста й містечка.. Тут виникало чимало невеликих підприємств, головним чином для переробки сільськогосподарської сировини. В поміщицьких і майже в усіх казенних селах працювали вітряки й олійниці. У Голій Пристані в 1786 році працював цегельний завод. В Кінбурнських і Генічеських озерах видобувалась сіль. Перша згадка про місто Генічеськ належить до 1784 року, коли на берегах Азовського моря та Сивашу виникло невелике поселення Генічеськ. Назва його походить від слова «дженіче», що означає у перекладі з тюркської «тонкий». Перші поселенці називали його Усть-Азовськом. Жителі Генічеська займалися хліборобством, вівчарством та рибальством. Тут містилася також контора солепромислу, якій належали соляні склади.   У першій половині XIX ст. в Бериславі, Олешках і Голій Пристані діяли невеликі суднобудівні верфі. Але основна промисловість вже з кінця XVIII ст. зосереджувалась у головному місті краю — Херсоні, де з 1779 року споруджувалися кораблі Чорноморського флоту. До середини наступного століття  тут діяли 53 фабрики і заводи, зокрема, вовномийні, салотопні, тютюнові.

 

V ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1.Вправа «так-ні»

1.Херсон названо на честь давнього Херсонеса (так)

2.Будівництво м.Херсон розпочалось в 1787 році (ні)

3.Царський уряд планував Херсон як фортецю і суднобудівну верфь (так)

4. Хоча Херсонська фортеця була зведена для захисту, жодного пострілу з її веж так і не здійснили. (так)

5. Після заснування Миколаєва (1789 р.) та Одеси (1794 р.) Херсон поступово укріпив  значення головного торговельного порту і верфі півдня Росії.(ні)

6. Наприкінці XVIII ст. це було досить велике місто,яке налічувало 10 тисяч жителів. (так)

7. Економічний розвиток Херсона, особливо в перші десятиліття його існування, тісно пов’язувався з сільським господарством. (ні)

8.  Херсон став колискою і першою базою  Чорноморського флоту.(так)

9. Перша згадка про місто Генічеськ належить до 1784 року. (так)

10.Солепром розвивався в Олешках і Бериславі.(ні)

2. Відповіді на питання, поставлені на початку уроку.