Воєнно-політичні події 1649-1651 рр.

Тема: Воєнно-політичні події 1649-1651 рр.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649-1651 рр. і дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне й другорядне, робити висновки та порівняння.

Основні події: Збаразько-Зборівська кампанія, Зборівсбкий договір, Берестецька битва, Білоцерківський договір.

Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького», картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати основні події Національно-визвольної війни у 1649-1651 рр., пояснювати їхнє значення;
• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів;
• показувати на карті територію Української гетьманської держави за Зборівським договором, українські землі, що не ввійщли до складу Гетьманщини;
• визначити хронологічну послідовність основних подій;
• порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни;
•  удосконалити уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів

Учні вирішують задачу:

« Тих … польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки , з’єднавшись разом з татарами , всіх  побили , інших в полон побрали , а гетьманового … сина , Потоцького , взяли в полон живим …’’

+ ( додати ) « Виб’ю з лядської неволі руський народ увесь ! … Досить нам на Україні ,Подоллю і Волині ; тепер досить достатку й пожитку в землі і князівстві своїм – по Львів , Холм і Галич . А ставши над Віслою , скажу дальшим ляхам : сидіте , мовчіте , ляхи !»

- ( відняти ) « Увесь народ , вийшовши з міста вся чернь вітала його . Академія вітала його промовами і вигуками як … спасителя і визволителя народу від польського рабства … Патріарх надав йому титул найсвятішого князя…’’ =  1649р.

1. Які битви відбулися у 1648р.?

2. Що спонукало Богдана Хмельницького припинити воєнні дії на початку листопада 1648?

3. У чому Богдан Хмельницький убачав остаточну мету війни з поляками?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті).

Перемовини в Переяславі між Богданом Хмельницьким й королівськими послами завершилия укладанням перемир’я. Лінія розмежування між козацькою Україною й Річчю Посполитою проходила від Кам’янця-Подільського на північ уздовж р. Горинь до р. Прип’ять. Заключаючи перемир’я обидві сторони розуміли, що війсбкові дії розпочнуться навесні. Першими порушили перемир’я Річ Посполита, розпочавши каральні акції проти подолян і волинян. Польща прагнула повернути втрачене. На козацьку Україну рушили з заходу польське та наймане німецьке військо, а з півночі, в напрямку на Київ, литовська армія під командуванням Януша Радзивіла.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь.

Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Сюди ж направив свої війська і Б. Хмельницький.

Робота з підручником

Кожен ряд отримує завдання на опрацювання джерел інформації. Також діти продовжують ведення хронологічної таблички, яку вони розпочали на попередньому уроці.

1-й ряд: битва під Лоєвом

*Який результат битви?

2-й ряд: облога Збаража

*Як відбувалась облога?

3-й ряд: Зборівська битва

*Чим закінчилася битва?

 Робота з джерелами

Джерело 1. М. Аркас про облогу Збаража

«Козаки й татари усе стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше обступали їх і за ніч насипали такі високі вали, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. … Облога була така тісна, що навіть продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люде і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть… Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневецького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське військо. Раз-у-раз вони благали прийти короля скоріше». (Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів, 1991. – С. 64-65)

Джерело 2. М. Аркас про Зборівську битву

«…Хмельницький покинув чистину свого війська під Збаражем, з рештою подався під Зборов, і там застукав короля з його військом. Літо того року було дуже дощове, Багнюка по дорогах стояла дуже велика, річки порозливалися, і трудний для поляків був той похід. …Вони були певні, що Хмельницький із військом був ще далеко, то не дуже й стереглися. А Хмельницький був вже таки тут. Поляки почали переходити по мостах через річку. Ледве половина їх війська перейшла на другий бік і сіла спочивати і пообідати, як у Зборові задзвонили в усі дзвони. По тому знаку, як з-під землі, виросли перед переляканими поляками козаки, а з ними й татари, і почалась страшенна. 5000 поляків,самих панів,не кажучи про слуг, лягло тут трупом. Кров річками текла по рівчаках. Гармати й з усіляким добром, багато зброї досталося до рук козаків. …Як почув король, яка буча счинилася в його війську, …виїхав, вигукуючи: «Ось я, ваш король. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» Сльози капали з його очей. …Тим часом на раді начальників положили послати до хана послів, щоб умовити його одступити од козаків. І се удалося!» (Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів,1991. – С. 64-65)

Бесіда

1.Як відбулася Збаразько-Зборівська кампанія і чим вина закінчилась?

2.Як ви думаєте, що примусило Б. Хмельницького піти на переговори з По-

льщею й підписати мирний договір?

Учитель. 

Іслам-Гірей вступив у таємні перемовини з польською стороною й погодився на підписання мирного договору. За це король дозволив йому брати ясир і  грабувати українські землі на шляху до Криму й виплатив 200 тис. талерів.              Суть політики кримського хана щодо України. Іслам-Гірей не був зацікавлений у створенні незалежної та сильної Української козацької держави. Адже вона не дозволила б татарам займатися здобуттям ясиру на українських теренах,та продажем невільників на східних ринках.Тому Іслам-Гірея влаштовували однаково ослаблені Україна та Польща, які ворогуючи між собою, зверталися б за допомогою до кримського хана.                                                                                                              

Зборівський мирний договір

Договір укладений 8 серпня 1649 року . За його умовами :

• Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.
• Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права.
• Державні посади могли обіймати тільки православні.
• Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.
• Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

Бесіда

1.Чи відповідав він фактичним успіхам Національно-визвольної війни? Чому?

2.Чи задовольняли умови договору обидві сторони?

3.Як сприйняли укладення цього договору в Україні і в Польщі?

4.Польські магнати, які втратили свої володіння в Україні, заявили: «Такого безчестя Короні Польській і Великому князівству Литовському ніколи не було». Прокоментуйте ці слова.

5. Чому багато козаків, селян  і міщан не визнали цього договору і звинуватили Хмельницького у зраді?

6.Яке значення Зборівського договору? Гетьманові не вдалося створити незалежну державу, об’єднати всі українські землі. Водночас здобута автономія давала можливість гетьманському уряду продовжити боротьбу за втілення державних ідей.                                         

Учитель (розповідь супроводжує показом на карті). Отже, умови договору не задовольнили інтереси обох сторін. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала змогу нетривалого перепочинку.

Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну.На початку 1651 р.польська армія напала на м. Красне, що на Брацлавщині.В нерівному бою загинув Данило Нечай. Іван Богун героїчно обороняв Вінницю. Але вирішальна битва відбулася на Волині 18-30 червня 1651р. біля м. Берестечка в межиріччі Стиру й Пляшівки.

Потім діти знову починають самостійно працювати, досліджуючи, як надалі розвивалися події Національно-визвольної війни.

Транслюється відеофрагмент з фільму Історія України «Берестецька битва».

Джерело 3. П’єр Шевальє про Берестецьку битву

«В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих… Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним… Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська ; він зайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримував стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто намірявся його схопити… Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан… кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка». (Власов В . Історія України : Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2000. – 128с.)

Бесіда

Використовуючи джерела, дайте відповідь на питання:

1.Яку роль відіграли татари в битві?

2.Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?

3.Хто з соратників Б.Хмельницького відіграв вирішальну роль у Берестецькій битві?

4.Чим закінчилась битва для військ Б.Хмельницького?

Відеофрагмент з фільму Історія України.

Дайте відповідь на питання.

1.Які причини спонукали Б. Хмельницького підписати у 1651р. Білоцерківський мирний договір?

2.Які умови цього договору?

Умови Білоцерківського мирного договору 1651 р:

• Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч;
• Територія Гетьманщини обмежувалась Київщиною;
• На Поділля, Волинь, Чернігівщину вступало польське військо і поверталося до своїй маєтків польські пани;
• Гетьман брав на себе зобов’язання розірвати союз із татарами і без польського короля не вести ніяких закордонних переговорів;
• Гетьман мав присягнути польському королю;
• Усю старшину й полковників затверджував також король;
• Проголошувалася амністія для всіх учасників повстання.

3.Відшукайте на карті території Української козацької держави за Білоцерківським мирним договором.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Метод: «Правильні та помилкові твердження».

1.Переяславське перемир’я порушили козаки.

2.М. Калиновський очолив литовську армію.

3.У 1648р. розпочалася облога Збаража.

4.Битва під Зборовом закінчилася перемогою.

5.Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств за Білоцерківським договором.

6.Територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною за Зборівським договором.

7.Державні посади могли обіймати тільки православні за Зборівським договором.

8.Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків за Білоцерківським договором.

9.Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч за Зборівським договором.

10.Усіх учасників війни було амністовано , і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

11.Білоцерківський договір задовільнив обидві сторони.

12.

V.Домашнє завдання

1.Опрацювати відповідний параграф підручника.