Урок " Наші друзі птахи"

Екологічне виховання

 

 

 

Проект

«Наші друзі - птахи»

 

 

 

Керівник проекту:

Кузьмич Неля

Степанівна,

вчитель географії

 

 

 

2016

Зміст проекту

Актуальність проекту

Наша планета під загрозою зникнення. І винні в цьому не природні катаклізми, а саме людство. Доки люди не почнуть постійно дбати про  її природу на Землі, не навчаться зберігати і розумно використовувати скарби, нічого не зміниться. Тому мета цього проекту – змалечку привчати дітей любити і цінувати рідну природу, платити їй своєю добротою, увагою, дбайливим поводженням.

Мета проекту:

•                  Ознайомитися з зимуючими та перелітними птахами півдня України;
•                  з’ясувати, які птахи регіону занесені у Червону книгу України;
•                  прийняти участь у  народному обряді – заклички птахів;
•                  активізувати бажання дітей допомагати птахам у несприятливу пору року: виготовити годівнички та підгодовувати пташок;
•                  підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх необхідно оберігати;
•                  виховувати свідоме та раціональне пізнання навколишнього світу без завдання йому шкоди, навіть і ненавмисно;
•                  виховувати у дітей любов до птахів, дбайливе ставлення до них.

Вид проекту:

•                  Груповий;
•                  міжпредметний;
•                  інформаційний, ознайомлювальний;
•                  практично-орієнтований;
•                  довготривалий.

Етапи проекту:

1.              допроектна діяльність;
2.              дослідницький;
3.              презентація отриманих результатів.

Етапи проекту:

I етап - допроектна діяльність.

1.               Формування проектних груп.
2.               Вибір проектними групами завдання.
3.               Визначення проблемного завдання.

а) зібрати та систематизувати інформацію про зимуючих, перелітних птахів  півдня України та пташок, занесених до Червоної книги держави;

б) складання віршів та оповідань «Годівничка»;

в) намалювати малюнки «Допомога птахам взимку», «Зустрічаємо птахів»;

г) виготовлення годівничок;

д) складання народного «пташиного» календаря;

е) підбір загадок про птахів.

4. Вибір методів дослідження:

а) робота з книгою;

б) робота в Інтернеті;

в) екскурсія;

г) творча лабораторія;

д) консультативна робота.

5. Розробка плану дослідження:

а) збір даних з використанням наукової літератури, Інтернету;

б) аналіз та обробка отриманих даних;

в) екскурсія в місцевий парк;

г) складання віршів та оповідання на задану тему;

д) малювання малюнків про птахів;

е) виготовлення годівничок;

є) ліплення з пластиліну пташок;

ж) складання народного «пташиного» календаря;

з) підбір загадок про птахів;

і) оформлення кожною групою колективної творчої роботи у вигляді реферату.

 

II етап – дослідницька діяльність.

1.               Збір даних про перелітних та зимуючих птахів півдня України та пташок, які занесені до Червоної книги України.
2.               Аналіз та оброблення отриманих даних.
3.               Складання віршів та оповідань «Годівничка»
4.               Малювання малюнків «Допомога птахам взимку», «Зустрічаємо птахів».
5.               Підбір загадок про пташок;
6.               Виготовлення годівничок та розвішування їх у міському парку.
7.               Складання народного «пташиного» календаря.
8.               Ліплення з пластиліну пташок.
9.               Підготовка ілюстрацій зимуючих та перелітних птахів.
10.          Підготовка виставки наукової та дитячої літератури про пташок.
11.          Вивчення весняної заклички птахів.
12.          Виготовлення плакату «Зустрічаємо птахів»
13.          Підготовка запитань для гри «Інтерв’ю»
14.          Оформлення групами колективної творчої роботи у вигляді реферату.
15.          Заготовлення нагород для пошукових груп.

 

III етап – презентація отриманих результатів.

Цей етап проводиться у вигляді години спілкування «Зимуючи птахи» (1 березня) та народознавчого свята «Зустрічаємо птахів» (16 березня)

 

 

 

Година спілкування «Зимуючі птахи»

Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про значення птахів у природі та житті людини; довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів; виховувати у дітей повагу та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації зимуючих птахів, дитячі малюнки, пташині годівнички, виставка книг про птахів, записи «голоси» птахів.

 

Хід заняття:

I. Повідомленя теми і мети заняття.

Учитель. Діти, куди ми потрапили? Прислухайтесь. Що це? (Звучать голоси пташок.) Яка пора року на вулицях нашого міста? (Голоси птахів стихають.)

• Чому вони стихли? Що сталося? Куди поді­лися пташки? Чому?
• Чи всі пташки відлетіли в теплі краї?
• Діти, пригадайте, яких птахів  ви знаєте? (Лелеку,   перепілку,   шпака...)   А   ще?   (Соловейка,журавля...) А горлицю, дрозда, мухоловку не забу­ли? Та хіба всіх пригадаєш? Он тільки на Україні їх 360 видів! А всього на Землі 8600.

Сьогодні  ми  говоритимемо  про  птахів,  які зимують у нас. .А ось і вони.

До нас сьогодні завітали гості. Це птахи, які залишилися у нас зимувати.

1-й учень

Гуляють білі сніговиці,

Тріщить мороз,

гудуть вітри.

Сидять зажурені синиці,

І повзики, і снігурі.

2-й учень

Зима-зима. Не те, що влітку —

Біліє далеч снігова,

І на малесеньку чечітку

Колючий острах навіва.

Дзьобатий дятел працьовито

У кору стука — не дріма.

Але тепер йому не літо —

       Кругом зима. Кругом зима!

3-й учень

А сніг лежить, а вітер злиться.

І навіть щиглик на біду,

Хоч звичка в нього — бадьориться,

Притих під кущиком в саду.

4-й учень

Сніжинки білі — не комахи,

А ковдра біла — не тепло,

І повели розмову птахи

Про те, що буде, що було.

 

II. Основна частина.

Учитель. Послухаймо, що цікавого вони нам роз­кажуть. Перший наш гість — Синичка. А тепер, Синичко, розкажи, як тобі живеться.

Синичка:

Скільки тут пташок співало,

Веселилося щодня,

Коли сонце пригрівало

І літала комашня,

Кожний кущик, кожну гілку

Обсідали залюбки,

Щоб не шкодили ніскільки

їм зажерливі жуки.

Сили в крильцях не жаліла

Кожна пташка — ой, люлі!

І комах, і гусінь їла

На зеленому гіллі.

Я одна, тоді, бувало,

Не хвалюся задарма,

За добу комах з'їдала,

Скільки важила сама.

А тепер кругом зима —

Ні комашечки нема.

Учитель. А ось і другий гість. Він вам добре зна­йомий. Хто це? (Дятел) Як тобі, Дятле, живеться взимку?

Дятел:

Ой було, було, було —

Всюди зелено було.

Хто працює, а не спить,

Досхочу міг їсти й пить.

Пробудився на зорі —

Застрибав по корі,

Де сховався жучок,

Короїд, черв'ячок...

Лиш прицілився — стук-стук! —

І вже у дзьобі жук.

А тепер кругом зима,

їжі доброї нема!

 

      Учитель. Веселий і безтурботний Горобчик з'явився тут.

Горобчик:

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджаках.

Сидіти їм під стріхами,

Шукати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна.

Ви хліба накришили б нам,

Посипали пшона.

Горобчики наїлися

І наче у теплінь

Всі радо розлетілися —

Цвірінь, цвірінь, цвірінь!

      Сорока: І мене діти взимку біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока

В садку білобока

Веселої вдачі

Навприсядки скаче.

Де, Вороно-Каркароно,

Ти була?

Що, Вороно-Каркароно,

Принесла?

Ворона:

Я проснулась, стрепенулась

І кар-кар!

На воронячий зібралась я базар,

Рано-рано прилетіла до струмка,

Покружляла, покружляла я вгорі,

Горобців поразгоняла у дворі.

Учитель:

Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знай­ти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні — 1200, тоб­то, додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається од­на надія — на людину. Які з птахів залишаються зимувати у нас?

Група учнів готувала розповідь про зимуючих птахів нашого міста.

1. Про те, що синиця дуже корисний птах, відомо лю­дині ще з давніх давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного лов­ця комах». Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб приваб­лювати синицю у сади, слід вивішувати їжу для них. Си­ниці починають гніздування рано навесні. Тому дуплян­ки для них розвідують з осені. Спочатку птахи ховаються в них від морозу, а потім залишаються і виводять пташе­нят з настанням пори гніздування.

Синички, хоча і тримаються поблизу людини, свої гнізда часто будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджені дуже старанно: вимощують порож­нину дупла або щілини в стіні будинку сухим мохом, су­хою травою і листям, але саму середину гнізда, куди са­мочка відкладає маленькі, білі, з рожевими цяточками яєчка (їх буває 10—12), вимощують ніжним пір'ячком і шерстю тварин. За літо синичка встигає вивести 2 по­коління пташенят. Таким чином, можна підкреслити, що синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

Бережіть цих чудових пташок!

2. Щигол — яскраво-жовті великі плями на крилах, дзьоб оточений оксамитно-червоною широкою смугою, дві світло-коричневі плями на світлих грудях, чорне пір'я крил — це основні ознаки щигла. Щигли завжди рухливі, тримаються парами, зграями, мандрують по дібровах ли­ше весною. Коли настає період виводити потомство, щигли розбиваються на пари і починають вити гнізда, вкриті зверху лишайником та мохом. Всередині самка вистилає гніздо м'яким рослинним пухом, відкладає 4—5 яєць. Якщо щиглів тримати вдома, то слід знати, як і чим їх годувати. Вони поїдають просо, мурашині яйця, насіння лопуха, шматочки яблука, насіння берези, ольхи.

3. Повзик — назву йому дали, мабуть, від того, що по­любляє, причепившись до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лізти по стовбуру вгору і вниз. Цей птах живе у нас протягом цілого року. З ранньої весни, як тільки починає гріти сонечко, в лісі здалеку можна почу­ти мелодійний, гучний свист. Гніздиться він переважно в дуплах дерев листяних або мішаних лісів. Гніздо — отвір дупла, завжди заліплене глиною, залишається лише ма­ленький, геометричне правильний круглий отвір, куди ледве може залізти сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів. Повні кладки з 7—9 плямистих яєць бу­вають двічі на літо — в квітні й в кінці червня. Живить­ся повзик влітку переважно комахами, серед яких багато небезпечних шкідників (наприклад, клоп-черепашка), во­сени і взимку, коли не вистачає тваринного корму, охоче поїдає різне насіння.

Дуже корисний птах, якого слід охороняти і приваблю­вати в усі ліси та парки!

4. Дятел. Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зе­лене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний, конічний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий (8—14 см), завжди змочений липкою слиною. Це в дятлів найбільш чутливий орган дотику. Ним вони добувають з-під кори і навіть з дере­вини комах та їх личинок. За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираю­чись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швид­ко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з скла­деними крилами.

5. Снігур. З'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за гороб­ця (вага 32—34 г). Має чорний корот­кий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить наряд­ні взимку. Вони червоногруді, з чор­ною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям. В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та брунь­ки дерев.

6. Шишкар. За розмірами трохи більший за снігура (вага 43— 57 г). Нижня і верхня щелепи дзьоба загнуті і їх кінчики перехрещуються між собою. Крила довгі, хвіст порівняно короткий, з вирізкою, ноги міцні, короткі. Забарвлення старих самців яскраво-черво­не, крила і хвіст бурі. Самки забарвлені в сіру­ватий та зеленувато-жовтий, а молоді птахи бурий колір. Шишкар живиться насінням хвойних дерев, яке майстерно витягає з шишок

7. Ворона. Ворона сіра, або ґава — добре відомий усім птах. За будовою тіла вона нагадує крука, але менша за нього (вага 500—700 г). Голова, горло, крила, хвіст, дзьоб і ноги чорні, решта оперення сіре. Ворона живиться комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, коли знищує яйця і пташенят як комахоїдних, так і мисливських птахів, напа­дає на домашніх курчат, поїдає насіння на посівах. У зв'язку з цим її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь. Відомо, що ворона разом з галками та граками під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників.

8. Галка. Вона чорна, лише шия, щоки в неї світло-сірі та черево тем­но-сіре. Дзьоб товстий. Живиться галка переважно комахами, якими й вигодовує пташенят. Особливо корисна вона поблизу населених пунктів, де знищує багато шкідників у садах і на городах. В деяких населе­них пунктах галка буває майже єдиним видом птахів, що знищує хрущів у зелених насаджен­нях. Галки визбирують багато черв'яків, лялечок жуків та інших комах під час оранки. Восени вони збираються у великі зграї, іноді разом з граками і мандрують по полях в пошуках їжі.

9. Сорока. Має чорно-біле строка­те оперення, довгий східчастий хвіст. Сорока всеїдний птах. Живиться різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злако­вих культур. Але там, де сорок багато, вони шко­дять, знищуючи багато пташенят як диких так і свійських птахів. Коли пташенята підростуть со­рока починає полювати за мишовидними гризу­нами та комахами і знову стає дуже корисним птахом. Взимку знаходить корм і на смітниках.

Учитель. А зараз ми проведемо віршовану вікторину, з якої дізнаємося як ви засвоїли назви зимуючих птахів.

На землі білосніжна корона,

Біле все, лише чорна... (ворона).

 

Вже безлисте гілля, наче палка,

А на ньому сидить сонна... (галка).

 

На тополі високо-високо

Стрекотить білобока... (сорока).

 

От було б менше снігу, якби

Були б ситі усі... (голуби).

 

А ось тут на малім деревці,

Ніби кульки сидять... (горобці).

 

Все замерзло, немає водички.

Між гілками літають... (синички).

 

В пору цю їсти пташечка хоче,

Он на дереві дятел... (стукоче).

 

З-під кори добуває личинки,

Все ж їда для малої... (пташинки)

 

Все поснуло: жук, муха, комар,

А в ялинах — господар... (шишкар).

 

З шишок від добуває зернятка,

Будуть ситі його... (пташенятка).

 

Десь здалеку доноситься стук,

То горіха роздовбує... (крук).

 

Ліс шумить і хурделиця ойка,

Між гілками з'явилася... (сойка).

 

В теплий край ці пташки не літають,

Зиму тут вони всі... (зустрічають).

 

На берізці на гіллі вгорі

Кольорові сидять... (снігурі).

А омелюхів зграйка ось тут

Горобину червону... (клюють).

 

Десь у лісі, немов у дворі,

Ходять красеники... (глухарі).

 

Зараз стужа, мороз і зима.

Корму доброго птахам... (нема).

 

Та у вирій вони не літають,

Вони мужньо тут зиму... (стрічають).

 

Над усе вони люблять свій край,

То ж пташині ти... (допомагай).

 

Вчитель: друга група дітей складала вірші та оповідання «Годівничка». Надаємо їм слово.

 

Моя годівничка

Цієї зими ми разом з мамою і татом пішли на прогулянку у парк. Він такий гарний!!!

Мене здивувало те, що у парку вільно почуваються не тільки люди, а й птахи. Де ще, як не тут пташки можуть підгодуватися холодною порою. Люди гуляють у парку і охоче кидають птахам їжу. Ми теж принесли, насіння, зерно і шматочки хліба. Коли я побачив з якою радістю та вдячністю пташки дзьобають крихти, то дуже зрадів. Після цього я вирішив підгодовувати птахів. Тато допоміг мені, і ми разом з ним збудували годівничку і прикріпили її у дворі.

Коли я насипаю пташкам їжу і спостерігаю, як вони годуються, то відчуваю справжнє щастя від того, що допоміг вижити холодною порою хоча б одній пташинці.

Маринов Єгор

Учень 4-А класу

 

Годівниця

Ми зробили годівниці:

прилетіла до нас синиця

і про дятла не забули,

як же нам та без ворони,

горобця до себе взяли,

всі птахи в нас побували.

Негрєєва Юлія

Учениця 4-А класу

 

Годівниця

У неділю, в вихідний

Майстрували з татом

Годівницю для птахів

Малюків пернатих.

В нашому саду живуть

Горобці, синиці.

Влітку під’їдають тут

Крихти і суниці.

Завітала на поріг

Осінь різнобарвна

І ластівок прощальний крик

Пролунав печально.

Раптом ранком випав сніг -

Радість всім малятам.

Вийду взимку на поріг

Візьму з собою санчата…

Де синичка? Дятел де?

Думаю… гадаю…

Як насіння він знайде в снігу,?

Не знаю!

Годівниця вже висить

У саду, на сливі.

Прилетіли пташки вмить

Радісні й щасливі!

А я з гордістю дивлюсь

На я свою роботу,

Пташки дякують мені

За мою турботу!

Ткачук Денис

Учень 4-А класу

 

Вчитель: Третя група дітей намалювала малюнки «Допомога птахам взимку» і представили їх на нашому вернісажі. (Розгляд малюнків).

 

1-й учень

А пташкам маленьким де їсти узяти,

Як снігом весь світ замело?

В них лапки маленькі.

Як сніг розгрібати?

Як знати, де зерня було?

2-й учень

Тепер нам пора про пташину подбати,

Від голоду уберегти.

Для неї годівнички малі змайструвати

І крихти туди принести.

3-й учень

Бо ж ми у теплі і в достатку живемо,

І нам не страшні холоди.

А крихтами хліба ми пташку спасемо

Від голоду і від біди.

 

Учитель. Ось ми і дізналися, які пташки зимують у нас. І я дуже рада, що всі ви, діти, потурбувалися про них, виготовили найрізноманітніші годівнички, у які насипатимете різний корм для пташок, щоб вони успішно перезимували. А якого корму потре­бують пташки?

1-й учень. Синичкам можна давати різну крупу, насіння соняшника і гарбуза, а також свіже несолене сало.

2-й учень. Для інших пташок згодяться пшоно, крихти білого хліба і каша, а також дрібно нарі­зані яблука.

3-й учень. А ще можна покласти в годівничку і різне насіння з квітів та трав.

4-й учень. Що б ви туди не насипали, не забувайте, що годівнички до вечора опустіють, тому зранку не забудьте принести корму знову.

1-й учень. Зате навесні ваш садок, навіть те одне деревце, що під вашим віконцем, зацвіте і заспіває веселим щебетом пташок. Його не вразить ані попе­лиця, ані гусінь, ані інші шкідники, адже пташки, про яких ви подбали, не забудуть про ваше тепло і добре серце.

2-й учень

Ми зробили годівнички

Для горобчика й синички.

Корму також принесли,

Щоб голодні не були.

Крихти хліба і жовток,

Ще насіннячка й сирок.

Ще пшонця їм повну жменьку

І горішків чималенько.

От пташки як налетіли,

Мабуть, дуже зголодніли!

Все склювали і наїлись

Та на кущиках розсілись.

З радості защебетали — Так «спасибі» нам сказали.

 

Учитель. А зараз настав час для демонстрації наших годівничок.

(Кожна дитина підходить до тієї годівнички, яку вона вигото­вила, і розповідає про те, як це вона це робила і хто їй допо­магав.)

 

III. Підведення підсумку.

Учитель:

•                    Яких зимуючих птахів ви спостерігали в нашій місцевості?
•                    Чому вони не полетіли до теплих країв?
•                    Які можна зробити годівниці для птахів?
•                    Які птахи прилітають до годівниць?
•                    Який корм краще поїдають?
•                    Яке правило ви засвоїли при підгодівлі птахів?
•                    Чим віддячують птахи?

Отже, ви для себе зробили висновок: кожен, хто лю­бить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди охороняти птахів, сте­жити за тим, щоб ніхто не кривдив їх, не забирав яєчок, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони гніздяться!

 

 

 

Наукова література

1. В мире птиц. Д.В. Владышевский – Новосибирск: Наука, 1982
2. Операция «Стерх». В.Е. Флинт – М.: Леск. Пром.- сть, 1981 – 152с., ил.
3. Охота за голосами: Книга об охоте с магнітофоном /Составитель Н. Сладков; Оформл. Ю.Кириллина. – Л.: Дет. лит., 1982, 207с.,ил.
4. Пернаті друзі. П.Ф. Гальченко, Київ, Урожай, 1978, 200с.
5. Птицы нашего города /А.И. Кошелев, В.А. Кошелев, А.Н. Николаенко, Л.В. Пересадько/ Под общей редакцией А.И. Кошелева. – Мелитополь, 2006,– 178с.
6. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу. / Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко – Х: Торсінг, 2002, 336с.
7. Школьный атлас – определитель птиц. В.М. Храбрый: Кн. для учащихся. – М.: Просвещение, 1988. – 224с.:ил.
8. Щоб жили лебеді: Розповіді про рідкісних і цінних тварин та рослин західних областей УРСР. К.А. Татаринов. – Львів: Каменяр, 1983. – 109с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дитяча література

1. В. Бианки. Лесные домишки. Изд. Веселка, 1978г.
2. А.С. Лошаков. Птицы живут на земле. – Днепропетровск: Промінь, 1980 – 142с., ил.
3. Д.Н. Мамин – Сибиряк. Сказка. Серая шейка. Москва, 1985.
4. Пташине весілля. 3б. віршів, оповідань, казок, пісеньок і лічилок: Для мол. шк.. віку /Упоряд. В.І. Лучука; Мал. Н.В. Кирилової. – К.: Веселка, 1990. – 158с.: ил.
5. Е.И. Чарушин. Моя первая зоология. Лен-издат, 1987

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Результати проекту (творчі роботи дітей, годівнички, зліплені пташки), зацікавленість дітей та активна участь багатьох батьків під час підготовки і проведення проекту довели доцільність проведення цього заходу. Зміст проекту відповідав їхньому віку, було використано оптимальний зміст раціональної та емоціональної інформації.

Діти зрозуміли мету проекту, тому зацікавлено працювали в групах, сумлінно виконували конкретні доручення. Інформація мала достовірний та науковий характер.

Протягом проекту з 7 лютого по 22 березня діти були особливо уважними, дисциплінованими, зацікавленими.

Учні набули знання про зимуючих та перелітних птахів півдня України, з’ясували, які птахи регіону занесені у Червону книгу України. Діти розвили практичні навички турботливого ставлення до навколишньої природи – виготовили годівнички та підгодовували птахів. Учні дізналися та прийняли участь у народному обряді – заклички птахів. Усі діти були залучені до активної пізнавального процесу.