"Немає зв'язків, святіших за братерство" Микола Гоголь. Повість "Тарас Бульба". Сюжет твору

Тема. «Немає зв’язків, святіших за братерство». Микола Гоголь. Повість «Тарас Бульба» (переклад М. Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича). Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах повісті

Мета: навчальна - допомогти учням усвідомити патріотичну позицію М. Гоголя у повісті; ознайомити їх із історією написання твору; показати героїзм запорозьких козаків у боротьбі за свободу рідної землі; розширити знання учнів про повість як жанр епічного твору;  удосконалювати навички самостійного пошуку та презентації здобутої інформації;

розвивальна - розвивати в учнів образне мислення, вміння аналізувати художній текст, висловлювати власну думку;

виховна - виховувати учнів у дусі народних ідеалів; плекати патріотичні почуття, гордість за історичне минуле нашого народу, впевненість у щасливому майбутньому; сформувати переконаність у необхідності збереження свободи й незалежності рідного краю, його державності.

Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка, мультимедійні тематичні слайди, повість «Тарас Бульба».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми і форми: слово вчителя, ігрове завдання, учнівські повідомлення, квест-метод, бесіда, асоціативний рядок, прийом «Майстерня художника», анкета твору.

Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика.

Випереджувальні завдання: об’єднатись у квест-групи і виконати дослідницьку роботу, за підсумками якої підготувати презентації: «літературознавцям» - про історію написання та життєву основу повісті; «історикам» - про козацьку добу; «мистецтвознавцям» про переклади , екранізацію та картини-ілюстрації до твору.

Перебіг уроку

Епіграф.  Хай же буде славна довіку Козацька Земля!

М. Гоголь

І. Організаційно-емоційний етап. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Постановка завдань уроку. (Слайд 2)

Слово вчителя.

Сьогодні ми з вами продовжуємо знайомство із великим українцем – М.В. Гоголем. Саме українцем, адже на формування незвичайного гоголівського таланту вплинули мальовнича природа Полтавщини, милозвучна та співоча українська мова, фольклор, літературні здібності й талант батька Гоголя, Василя Панасовича Гоголя-Яновського, та його матері,  Марії Іванівни, а також родинне захоплення театром. Письменник любив свій край, вивчав його історію, звичаї та обряди, прославив мужність і волелюбність українського народу у своїх творах.

Творчість Миколи Гоголя утверджує самобутність України і українців як країни, народу, нації, а не просто «малоросів», як їх сприймали в Російській імперії.

• А як вважаєте ви, до культурних надбань якого народу належить творчість М. Гоголя? Чи варто сперечатися, чий письменник М. Гоголь?»

ІІ Актуалізація опорних знань.

1. Робота в групах. Ігрове завдання -  розгадування тематичного кросворда «Гоголь і Україна».  (Слайд 3)

1.Сучасна назва села, в якому діє музей-заповідник М. В. Гоголя.

2. Село, в якому народився майбутній сатирик.

3.Назва незакінченого роману з історії України.

4. Місто, в якому прожив письменник свої останні роки.

5. Садиба, в якій пройшло дитинство майбутнього письменника.

6. Містечко на Полтавщині, оспіване згодом Гоголем у «Вечорах…»

7. Місто, в якому Микола Васильович закінчив повний курс гімназії вищих наук.

8. Російський поет, з яким Гоголь був особисто знайомий.

9. Хто вважав, що Гоголь був обдарований « найніжнішою любов’ю до людей»?

10. Назва збірки, в яку входить повість «Тарас Бульба».

11. Місто, в якому Гоголь навчався лише рік.

12.  До цього міста письменник  проніс любов через усе своє життя.

13. Річка, за порогами якої була збудована Січ.

14. Місто на півдні України, до якого Гоголь прибув на пароплаві.

(Відповіді – слайд 4)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Слово вчителя.

Микола Гоголь описав початок народно-визвольного руху в Україні кінця 30 – початку 40-х років XVI ст. Митцеві вдалося відобразити історію народу, дух того часу з незвичайною художньою майстерністю та повнотою. Адже Січ – явище унікальне. Козаки глибоко любили свою рідну землю, боронили її в ім’я волі й незалежності. Зв'язок Гоголя з Україною ніколи не переривався. Незважаючи на те, що доля його була пов’язана з чужиною, батьківщина дала йому сюжети, образи, реалістичні деталі, мовну неповторність, колорит. Змалювавши величний образ Запорозької Січі, запорожців, митець віддав данину любові до України, її народу.

Постановка проблемного завдання.

Перед нами сьогодні стоїть проблемне запитання: «Які історичні уроки подає нам М. Гоголь?»

Як же виник задум «Тараса Бульби»? Яка життєва основа твору? Про це ми дізнаємося із підготовленої вдома інформації, здобутої під час виконання пошукових завдань-квестів.

(Повідомлення групи «літературознавців» - розповідь про ідею створення та історію написання «Тараса Бульби»)

(Модератор представляє учасників групи, називає джерела, звідки були почерпнуті відомості, демонструє зібрані матеріали, а також надає слово окремим  учасникам для звіту).(Слайд5)

Орієнтовна відповідь.

1. Ми з’ясували, що роботі Миколи Гоголя над повістю «Тарас Бульба» передувало детальне, глибоке вивчення історичних джерел, а саме: «Опису України» Боплана, «Історії про запорозьких козаків» Мишецького, рукописних списків козацьких літописів Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки тощо. Але найкращим джерелом, звідки митець почерпнув знання про характерні деталі побуту, живі ознаки часу, стали народні пісні, перекази та легенди. Письменник називав їх народною історією, духом козацтва, в якому живе сила, радість і рішучість.

 Перша редакція повісті була опублікована в циклі «Миргород» 1835 року. Друга, перероблена , вийшла 1842 року. Саме вона  отримала позитивні оцінки російських літераторів. У першій редакції, на відміну від другої , немає прославляння російського царя, відсутній художній опис запорозьких козаків як прихильників Росії та російськості, а також  відсутнє їхнє бажання приєднатися до Росії.

Також перша редакція повісті була коротшою за другу. Події відбувались дещо інакше, особливо відрізняється фінал — в першій версії повісті Тараса не спалюють, а лише беруть у полон. У другій версії битви описані більш детально, ніж у першій.

Американський літературознавець Едита Бояновська у своїй книзі «Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом» присвятила окремий розділ двом редакціям повісті.  Ранішу та пізнішу версії вона називає проукраїнською та проімперською.

2. Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха.

Його дядько по батьковій лінії навчався і товаришував із Миколою Гоголем. Той, у свою чергу, зацікавився родинними переказами Миклух. Виявляється, їхній предок Охрім Макуха був курінним отаманом на Запорожжі. За визволення України з-під польської шляхти воювало троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, перейшов на бік поляків і сховався в обложеній запорожцями фортеці. Зганьблені брати вирішили викрасти зрадника. Але на зворотному шляху натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем вдалося втекти. Курінний власноруч стратив сина-перевертня.

Отже, Гоголь використав це і поклав  в основу свого «Тараса Бульби». Отаман Охрім, предок Миклухи-Маклая — прямий прототип головного героя.

3.Такою ж непересічною особою був і козак Степан Макуха на прізвисько Махлай.  Він був прадідом Миколи Миклухи-Маклая. Під час російсько-турецької війни 1788 року під Очаковом він командував кінною сотнею. За військову кмітливість і героїзм йому присвоїли чин хорунжого та жалували дворянство. Козака викликали в Петербург. Сама Катерина II піднесла йому дворянську грамоту й повісила на шию стрічку з орденом Володимира І ступеня. Та козак лишався козаком. Поруч із прізвищем на казенних паперах, за звичаєм запорожців, мусив писати прізвисько. Назвати себе «макухою», тобто недотепою і лопухом, йому не дуже хотілося. Тому приєднав до нього прізвисько зі зміненою літерою — МаКлай. Згодом шотландці вважали його нащадка, вченого Миколу Миклуху-Маклая, за свого, вимовляючи: «Маклей».

Запорожець Охрім Макуха і його звитяжний правнук Степан були легендою і гордістю роду. Обох їх  уособлював гоголівський Бульба. Сам мандрівник називав себе не інакше, як нащадком Тараса Бульби. У листі до брата Сергія писав, що після смерті батька знайшов документ, який свідчив про їхній дворянський рід із подвійним прізвищем Миклуха-Маклай і фамільним гербом: козак із піднятою шаблею на тлі фортечної брами.

Слово вчителя.

Отже, ми познайомилися із історією написання «Тараса Бульби» та його життєвою основою.

• Якими постають у вашій уяві запорозькі козаки?

Асоціативний рядок. Доберіть  асоціації до поняття «запорозькі козаки», визначте ключове слово.

Орієнтовне виконання.

Запорозькі козаки: відважні лицарі, захисники рідної землі, Запорозька Січ, характерники, пороги Дніпра, Тарас Бульба, побратимство…

Бесіда

• Який період історії зображено у творі?
• Чому автор називає Січ «гніздом, звідки вилітають всі ті горді й сильні, як леви»
• На честь кого Гоголь назвав повість?
• Назвіть головних героїв твору .
• Як Гоголь ставиться до козацтва?
• Чи зустрічаємо реальні імена та події у творі?
• Якими були запорозькі козаки? Свою думку підтвердьте словами з тексту повісті.
• Як відтворив Гоголь козацькі звичаї у військових походах і битвах? Наведіть приклади з тексту.
• Яке значення мала Запорозька Січ для українського народу за часів, описаних у творі?
• Яким чином у ході бою виявляється «основний закон товариства»?
• Що вам відомо про Запорозьку Січ із історії?

Презентація групи істориків (квест-група презентує повідомлення та репродукції картин про Запорозьку Січ, її устрій, традиції та звичаї).

Повідомлення учня із квест-групи.(Слайд 6)

1-учень.Українська козацька епопея, котра тривала протягом більш як двох століть (16 – 17 ст.), - одна з героїчних подій світової історії. Невелика кількість селян, що втікала від кріпацтва, незабаром перетворилася в запорозьку вольницю. Вона наводила протягом багатьох десятиліть страх на турків, татар і польську шляхту, що вторглися на українську землю.  Протягом багатьох століть багаті українські землі піддавались спустошливим  набігам татар і турків, литовських і польських завойовників. Вогнем і мечем намагалася шляхта скорити  український народ. У 1588 році було введено «земельний кадастр», котрий давав право власності на землю лише  шляхті. В Україні виникали величезні володіння польських магнатів. Вони захоплювали землі разом з людьми, які на них проживали. Селяни усіляко давали опір і  намагались урятуватись, тікаючи на південь України, в район Запорожжя, котрий на той час став центром козацької вольниці. Так виникло козацтво.

2- й учень. І побут, і адміністративний устрій, і характер взаємовідносин між людьми  - все було незвичним і своєрідним на Січі. Це був озброєний табір. Жили в ньому люди молоді і старі, але без сімей. У перервах між військовими походами вони займались іноді землеробством, але найчастіше – мисливством і рибальством. Тут була сувора дисципліна, особливо під час походів. Кожний курінь очолювався виборним курінним отаманом, котрий підпорядковувався кошовому отаману.  Таким був адміністративний устрій Січі. Запорозьке військо складалося з полків (по 500 чоловік), котрі в свою чергу поділялись на сотні і десятки. Сотня мала десять десятків куренів по десять чоловік.  Всі командирські посади, навіть до самого гетьмана, були виборними.

Слово вчителя.

• Чи збігаються ваші знання та уявлення про козаків з образами, створеними художниками та М. Гоголем?

Микола Гоголь у своїй повісті змалював картину національно-визвольної боротьби нашого народу за свою свободу і незалежність. Так він прагнув прищепити нам, українцям, волелюбні ідеали. Досягнути цього йому вдалося за допомогою складного просторово-часового розгортання дійсності, яке полягало у зображенні спочатку окремого хутора, а згодом – в описі жорстоких битв за свободу нашої Батьківщини. Микола Гоголь майстерно передав тогочасну атмосферу, побут людей, їхні ідеали. Із повісті ми бачимо, що запорозькі козаки – рішучі, самовіддані воїни, здатні на самопожертву заради Батьківщини, своїх побратимів.

Бесіда.

• Як би ви визначили тему й основну думку твору?
• Які конфлікти прослідковуються у творі?
• Як розгортаються події повісті?
• Які епізоди твору є основними сюжетними елементами?

(Учні визначають епізоди, які є основними сюжетними елементами, і коротко переказують їх. При цьому вони зазначать, що розв’язки у повісті немає, адже основний історичний конфлікт залишився нерозв’язаним).

• Як би ви визначили жанр «Тараса Бульби»?(Слайд 7)

(Учні зазначать, що за жанром «Тарас Бульба» - історична повість).

Слово вчителя.

За жанром повість М. Гоголя «Тарас Бульба» - історична повість. Літературознавець Юрій Луцький відніс твір до «українського роману в стилі В. Скотта». Як вам відомо, В. Скотт – основоположник жанру історичного роману. Його твори сприяли зародженню історичної прози.  М. Гоголь також зазнав впливу відомого письменника. Ю. Луцький зазначав, що яскраво романтичні герої, битви серед широких українських степів, були чудовими. Водночас дослідник схиляється до думки, що це «героїчна поема в прозі».

Безумовно, «Тараса Бульбу» можна вважати романом. Адже він має характерні ознаки цього жанру: складну часово-просторову організацію, наявність системи розмаїтих персонажів і низку суспільних та морально-етичних проблем . Та все ж таки «Тарас Бульба»  -   історична повість, оскільки події розгортаються довкола персонажа, самовідданого запорожця, мета якого – служіння Батьківщині, самопожертва в ім’я її свободи.

• Як саме, на ваш погляд, М. Гоголь змалював минуле: реалістично, ідеалізував його чи створив романтичний міф про козацьку добу?

(Змалював як оборонців рідної землі, захисників православної віри. Жорстокі й нещадні до ворогів, вони були вірними товаришами, справжніми побратимами. Безкорисливість, щедрість, вірність у дружбі понад усе цінувалися в Запорозькій Січі. Автор показав їх у піднесеному тоні.)

Слово вчителя.

Серед учених побутують різні погляди на повість: одні вважають, що типові образи запорозьких козаків передають саму суть історичних подій того часу, інші стверджують, що художня природа цього твору  споріднює його з романтичним міфом. Однак усіх вражає цілісність створеної Гоголем картини часу.

• З ким із героїв, вивчених на уроках української чи зарубіжної літератури,  можна порівняти героїв із повісті «Тарас Бульба»? Що спільного вони  мають?

(Учні зазначать, що Тарас Бульба має багато спільного із Захаром Беркутом, головним персонажем повісті І.Франка. Обидва герої  мають однакові життєві цілі, цінності, думають не про себе, гарні оратори, користуються авторитетом, люблять своїх синів і  готові пожертвувати ними заради своєї Батьківщини , а також нещадні до зрадників).

• Чи доводилося вам бачити кінофільм «Тарас Бульба»? Які кіноверсії? Опишіть свої враження.

Повідомлення групи «мистецтвознавців».

Повість «Тарас Бульба»  М. Гоголя цікавила й цікавить не одного митця. Відомо, що  існує понад 10 перекладів твору, над якими працювали відомі письменники. Перший український переклад здійснив у 1850 р. П. Головацький. Протягом 20-х рр. ХХ ст. повість зазнала 5 різних перекладів і 11 окремих видань. Серед перших перекладачів – М. Уманець, М. Садовський, Лесь Гринюк, В. Супранівський. У 2009р. у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» вийшла повість, перекладена на українську мову М. Садовським та М. Рильським, за редакцією І. Малковича.

Була повість і екранізованою. Вперше прем’єра відбулася 1909р. Це було німе кіно. Відомо, що фільми знімалися в Росії, Німеччині, Англії, Італії.

Великий майстер кіно – О. Довженко -  також мріяв зняти кінофільм,   та завадила війна. У 2009 р. було знято український телевізійний художній фільм «Дума про Тараса Бульбу».

Також  до повісті було створено  ілюстрації багатьма художниками. Серед них Т. Шевченко, Є. Кібрик, В Лопата, О. Мухін, С. Овчаренко, М. Дерегус та ін.

Прийом «Майстерня художника».

Т. Г. Шевченко та М. В. Гоголь – два геніальні українці ХІХ ст., тому що їх об’єднував український погляд на світ. Великий Кобзар розглядав Миколу Васильовича як однодумця. В одному з листів до Варвари Рєпніної він писав: «Перед Гоголем слід благоговіти…». Хоча Т. Г. Шевченко не був особисто знайомим із Гоголем, але він читав повість «Тарас Бульба». Вона так захопила Кобзаря, що той вирішив створити власну ілюстрацію. У 1842 р. він їх виконав.

(Учні працюють із ілюстраціями до «Тараса Бульби» Т. Шевченка, М.Зічи, А.Герасимова).(Слайд 8)

• Які враження викликали у вас ілюстрації?
• Які епізоди з повісті зобразили художники? Знайдіть їх у творі.
• Чи вдалося митцям передати характери героїв?

Слід зазначити, що М. В. Лисенко – засновник української класичної музики та національної композиторської школи – також був зачарований повістю Гоголя. Після археологічної експедиції на місце Січі він остаточно вирішив написати оперу «Тарас Бульба». У1890р. твір було завершено, але вперше поставлено у 30-х роках ХХ ст. Послухайте, будь ласка, уривок безсмертного твору видатного композитора.

(Учні слухають уривок опери «Тарас Бульба» М. Лисенка).(Слайд 9)

• Які враження справила на вас музика?
• Чи вдалося композитору передати  дух того часу, риси характеру героїв?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Самостійна робота. Заповніть «анкету твору». (Графа, заповнена курсивним текстом, - учнівські відповіді). (Слайд10)

V. Підсумок уроку.  Рефлексійно-оцінювальна бесіда.

М. Попович зазначав: «Гоголь не тільки відтворив деталі побуту і звичаїв, він, як ніхто, глибоко вивчивши пісенно-фольклорний матеріал, відчув і відтворив «музику» епохи, її неповторний дух та її незабутню образність».

Отже, дайте відповідь на проблемне запитання: «Які ж історичні уроки подає нам Гоголь?»

VI. Домашнє завдання та коментар щодо його виконання. (Слайд 11)

Обов’язкове: дібрати цитати до характеристики Тараса Бульби.

Індивідуальне: написати есе «Історія предків цікава для того, хто гідний мати Батьківщину».