Урок "Неологізми, їх стилістичні функції"

Українська мова, 10 клас                               

ТЕМА: НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ
Мета:   формування предметних компетентностей: поглибити, узагальнити, систематизувати знання учнів знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв'язків між мовними явищами і суспільними реаліями, вміння аналізувати; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення,  збагачувати словниковий запас, любов і повагу  до поетичних здобутків митців рідного краю.
Очікувані результати:

Знаннєвий: учень розуміє  загальні принципи класифікації словникового складу української мови, називає неологізми;

Діяльнісний: знаходить в тексті неологізми, визначає їх вид; пояснює їх стилістичні функції;

Ціннісний: розуміє важливість підвищення  культури власного мовлення, збагачення словникового запасу, робить висновок про роль неологізмів у художній творчості.

НЛ- 2(громадянська відповідальність), ключова компетентність - спілкування державною мовою.   
Тип уроку: поглиблення та засвоєння нових знань.

Форми  роботи на уроці: індивідуальна, парна.

Види роботи: робота з епіграфом, словниковий, вибірковий диктанти, розподільна робота, виступ із повідомленням, виразне читання уривку із вірша

                                               ХІД УРОКУ
I.    Організаційний момент.

 Сьогоднішній урок  більшою мірою залежатиме від вас, від того, як ви виконали  попереджувальне завдання(створення ситуації успіху). На завершальному етапі ви оціните себе за допомогою  незвичайних карток.
II.    Ознайомлення учнів із темою,метою та завданнями уроку. Запис числа, теми уроку.

- Скажіть, виходячи із теми, яке завдання перед нами стоїть.

Відповіді учнів.
ІІІ. Основний зміст уроку.

1.Мотивація навчальної діяльності.

Прочитайте уривок із вірша Івана Драча

До дівчиська, дівчиниська так і тулиться,

Сиротина ж сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко.

                                                 І. Драч

- Поясніть значення слова сиропташечка, бабумамця, бабутатко,бабусонечко. Як ви вважаєте, чи існують  в словнику такі слова? Це новотвір. Що ж таке неологізми, авторські неологізми, як вони виникають, як довго живуть у мові і яку роль виконують  ми з вами сьогодні і розглянемо.
1. Слово вчителя.

Всі слова нашої мови  – це величезний скарб, ім’я якому лексика. Вона буває активною і пасивною. Яка це активна, а яка пасивна? Поясніть.

 (До пасивної лексики належать слова, які рідко вживаються у повсякденному спілкуванні).
2.  Актуалізація опорних знань.

1.Опрацюйте С 139-140  впр 197. Які ще функції мови ви можете назвати?                 ( Зверніться до  довідкового бюро підручника с 236. таблиця 1).

Доповнення вчителя ( на дошці  табличка –опора).

Ідентифікаційна-ототожнення в межах певної спільноти.

Експресивна - (виражальна) . Це універсальний засіб вираження внутрішнього світу людини.

Імпресивна ( волюнтативна ) - виявляється в дії мовлення на адресата незалежно від того, як  адресат її сприймає ( Напр. військові команди).

Гносеологічна – (пізнавальна). Мова – інструмент пізнання навколишнього світу.

Естетична ( поетична) – задоволення естетичних ( естетика – краса) смаків суспільства.

Номінативна – дати назву ( онім – ім’я ) всьому, що людину оточує.

- Яка на вашу думку найголовніша? Чому? (комунікативна).

 Одна із головних – номінативна. Всьому, що з’являється вперше, треба дати назву.

IV.    Опрацювання і засвоєння  матеріалу

1. Робота біля дошки. Словниковий диктант. Запишіть слова під диктовку. 1 учень біля дошки.

ДИКТАНТ

Аватара, айфон, акаунт, авторизація, ад хок, акціонізм, альтерглобалізм, аск, амбівалентність, апгрейд, аутстафінг, анбандлінг, аутинг, баг, байопік, блог, вейпінг, гендер, кіднепінг, кейтерінг,  атошники, переселенці, автомайданівці. ( пояснення  додається як роздатковий матеріал на кожну парту).

• Які з поданих слів відносно недавно були неологізмами, а сьогодні належать до загальновживаної лексики? Які слова є неологізмами дотепер?

- Я ви вважаєте,чи довго живуть у мові  неологізми? Чому? ( бо переходять у розряд загальновживаних і відомих).

2. Робота з підручником О. Глазова, Ю. Кузнєцов. Українська мова, 10 клас  с. 142 усно опрацювання правила.

3. Виступи учнів, яким було дано попереджувальне завдання.

1. Неологізми – це нові слова, словосполучення, фразеологізми, що зۥявляються у мові.

Вчені розрізняють такі різновиди  неологізмів: загальномовні та індивідуальні (інша назва-авторські чи індивідуально-авторські). Загальномовні неологізми поділяються ще на два види: лексичні та  семантичні.

Види неологізмів:

1) загальномовні неологізми називають нове поняття, виконують номінативну функцію, і, в свою чергу, поділяються на:

а) лексичні неологізми – нові слова, утворені за наявними в мові моделями (закордоння, пропрезидентський, пострадянський) або запозичені з інших мов (райтер,);

б) семантичні неологізми – нові значення вживаних раніше в мові слів: наші (члени фракції «Наша Україна»), зелені (захисники природи), зелені (долари).

2) індивідуальні (авторські) – дають іншу, емоційно-експресивну назву поняттю. Як правило, ці неологізми «зберігають» за собою авторство й завдяки своїй образності не переходять до розряду загальномовних.

Наприклад: прометейно, сонцебризно, золото-поколото. 

Причинами появи неологізмів є:

1) потреба називати нові предмети, явища, поняття.

2) потреба замінити назви точнішими, зрозумілішими, які б більше відповідали нормам сучасної української мови (лексичні неологізми).

3) набуття словами, що вже існують у мові, нових значень (семантичні неологізми).

4) бажання дати предметові чи явищу свіжу образну назву, яка більше відповідає світосприйманню автора (індивідуальні чи авторські неологізми).

Наприклад: бистроплин, яблуневоцвітно, зашовковитися – у П. Тичини; бджолиність, сніговерть, знедуховніти – в О. Гончара.

Необхідно наголосити на такому: неологізми – це історична категорія. Це означає, що вони сприймаються як нові слова доти, поки названі ними поняття не стануть загальновживаними.

Наприклад, ще наприкінці XX – початку XXI ст., до неологізмів у сучасній українській мові належали такі слова: брифінг, бутик, електорат, менталітет, мас-медіа, сканер, тендер, таймер та ін.

На сьогодні, тобто вже в другому десятилітті XXI ст., ці слова набули статусу загальномовних.

Натомість авторські неологізми, як правило, не функціонують поза межами твору й тому не втрачають відтінку новизни, зберігають своє експресивне забарвлення:

Наприклад: «Народе із трипільських запорогів, Древніших за святий Єрусалим, – Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не вірячи своїм?» (Б. Олійник).

Крім того, варто додати, що неологізмами можуть бути також абревіатури.

Абревіатури – досить нове явище в лексичному розвитку мов.

Позитивна риса їх використання – значний обсяг інформації передається за допомогою меншої кількості знаків.

Негативна риса – надуживання абревіатур призводить до штучності, незрозумілості мовлення. Газетні ж тексти насичені, як правило, абревіатурами.

Напр.: ЄС – Європейський союз, ОДА – обласна державна адміністрація, ГПУ – Генеральна прокуратура України.

Також до неологізмів в сучасній українській мові належать оказіоналізми.

Оказіоналізми – слова, що утворюються за наявними у мові моделями, але не використовуються в загальновживаному словнику. Оказіоналізми мають індивідуальний характер, вживаються лише в умовах певного контексту, який дає змогу розкрити їхнє значення.

Напр.: віровикрадач, скандалотворець, Зевсоюпітер, комплексант, фрейдомарксизм.

Доповнення вчителя.

Неологізми типу ваучеризація, спікеріада,  і новотвори  із додатком євро(євроремонт, єврокухня і под.) не варто вживати в офіційній діловій мові.

Це правило стосується і  слів, які мають прямі відповідники: домінувати-переважати, пролонгувати-продовжувати, координувати-погоджувати і под.

Слово зникає з трьох причин:

1. коли зникає народ, носій цієї мови;
2. коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. Це об’єктивні причини, оскільки зумовлені реаліями дійсності. Третя причина є суб’єктивною, бо існуючі реалії починають зумисне називати інакше й навіть іншою мовою.
3. Наприклад: існує Верховна Рада, головує чомусь не голова, а спікер. Саме виборці, а не електорат повинні обирати голову, а не мера  міста, у якому чомусь зникли крамниці й магазини, а натомість зۥявилися шопи, бутики й маркети. 

Не зловживайте іншомовними словами, якщо в українській мові є відповідник.

Неологізми творяться за наявними моделями, властивими  мові способами словотвору. Загальномовні неологізми утворюються і вживаються насамперед в офіційно­ діловому, науковому та публіцистичному  стилях

Стилістичні функції неологізмів Вони виступають засобом надання текстові урочистого, піднесеного звучання.  Іноді авторські неологізми дають негативну характеристику, створюють гумористичні, іронічні, сатиричні ефекти Також авторські неологізми вживаються як засіб небуденного, опоетизованого зображення картин природи, відтворення почуттів людини: 

Наприклад:вірш Миколи Пивоварова ( На вершині літа) с. 43. виразне читання вчителем
 

4.Робота з підручником.  Тренувальні вправи. Розподільна робота. Виконання письмово вправи 206.  С. 145.  Розділити на дві колонки

 І – застарілі слова                                         ІІ – нові слова.

Чадо  - дитина                                    тинейджер - підліток віком від 13 до 18 років

Вечорниці                         сейшен-концерт рок-групи,окремого викон., вечірка

Ґлота ( діалектне с. 228. тлум словник натовп)  тусовка – захід

                                                                                 розважального характеру

Віче - зібрання                      сек ۥюриті –служба безпеки, охоронник

Перст - палець                      хакер-особа, що намагається

                                               отримати   несанкціонований

                                               доступ до комп’ютерних систем

                                               з метою заволодіння секретною інформацією

                                               або досвідчений комп’ютерний програміст

                                               чи користувач

 

Гайдук – (повстанець)         промоутер-особа, яка сприяє організації

                                                певного заходу

Хлоп  - мужик(дорев. Зневажливе

Селянин, мужик, кріпак      дилер – особа або фірма, що займається куплею –

                                                                                                продажею товарів

Сотник – командир сотні    піармен - спеціаліст із зв’язків з громадськістю

Стряпчий –посадова особа при царському          

Дворі, що виконувала різні господарські роботи 

                                               Бігборд -  рекламний щит великого

                                               розміру для розміщеня зовнішньої реклами

Боярин – особа, при Петрі І,

що мала найвищийсан  серед

службовців                           геймер - людина, яка займається

                                              комп’ютерними іграми

Парсуна – лице                  саунд-трек- фонограма до кінофільму чи 

                                            естрадної    вистави

Епістола - ( заст.

послання,  лист)        смайлик- схематичне зображення  людського обличчя

Толмач – (перекладач)              для передачі емоцій

Спудей – учень бурси

 

Робота в парах. На партах лежать картки із завданнями. Попрацювати в парі, знайти неологізми

Он лащиться трава, ще й квіт-ласкавчик,

Мене ж ніщо у серце не торка:

Ні ліс, ні сад — зелений мій кудрявчик,

Ані в луску розплавлена ріка…

(П. Тичина)

Рожевий духоцвіт м’якої глини…

Дівочий образ трепетно ліплю.

Я запросив би Вас на іменини,

Якби не знав, що голову згублю.

А так —

один —

на весь безмежний острів

Гуляю сам з журбою нахильці.

Стримлять чуття,

Такі до болю гострі —

Забиті в серце згадки-пакільці…

(П. Тичина)

 

Настане день, настане час —

І розіллється знов медами

Земля, що освятив Тарас

Своїми муками — ділами,

Земля, що окропив Тарас

Громовозвукими словами.

(М. Рильський)

Назвати вид неологізмів. Пояснити значення.

Фізхвилинка

1.Поглиблення матеріалу. Доповнення вчителя. Письменник Михайло Старицький є автором багатьох неологізмів: мрія, страдниця, приємність, пестливо, пестощі, бруднити, жага, чудодій, з'явисько, пишнобарвний та інші. ( на дошці).  Перекладаючи  твори Джорджа Гордона Байрона, він увів у мову слова, які ми вживаємо, навіть не підозрюючи, що це колишні новотвори. Запишіть їх до зошитів.

- Яка мета  вживання  неологізмів у науковому та публіцистичному стилях?

В науковому – для означення нових понять, винаходів, і т д.

У науковому і публіцистичному стилях неологізми виконують в основному номінативну функцію, а в творах художньої літератури використання неологізмів — авторських новотворів пов’язане, з яскраво вираженим стилістичним завданням. ( УВИРАЗНИТИ МОВНІ ЗАСОБИ).

Неологізми бувають двох типів: загальновживані та індивідуальні.

Найбільше неологізмів ми можемо зустріти   в поезії. Як ви вважаєте, яка ж їхня стилістична роль в художньому стилі.?

(Індивідуальні неологізми письменників-реалістів збагачують художній стиль мови і його виражальні засоби. Вони творяться в межах словотворчих і граматичних закономірностей загальнонародної мови (підхмар’я, золотохвильний, розкрилити).

Стилістично забарвлені неологізми мають художнє, образне спрямування і естетично-виховне значення.

 

2.  З поданими неологізмами-словосполученнями складіть речення. (усно).Яку синтаксичну роль вони відіграють?

Робота по варіантах.
Чорнобривий день, серцем кучерявий (П. Тичина)- І в.

пахуча темрява (М. Рильський) – ІІ в.

без'язика вулиця (В. Маяковський)- ІІІ в.
 

Сьогодні я хочу познайомити вас із творчістю нашого  земляка, прекрасним  поетом  Миколою  Пивоваровим. Фото  автора, виставка його творів.

Наступне завдання - вибірковий диктант. Із віршів поета ви випишете авторські  неологізми.

1. Учень виразно напам’ять читає уривок вірша

 

Таке затишне селище моє

Із гніздами на поверхах останніх…

Хай ластівка гніздо зів’є

На помислах моїх рожево-ранніх.

Хай заколише сутінки земні

І неземне світання розпрозорить!

Я так люблю ці неповторні дні,

Так сподіваюсь на прихильні зорі

 

2 учень

Хай святиться дух Марії,

Непорочність молода, золотиться, сонцевіє

Мов з криниченьки вода,

Що дається для причастя, душу грішну омива ,

й стільки світла, стільки щастя

наче в світі – не бува.

 

3 учень

Звичайно, Божечку, я грішний…

А хто прожив і не згрішив?

Та попусти ще трохи віжки,

Дай ту, яку я так  любив.

 

Вже ж і не п,ю   - лиш причащаюсь,

І білим сплескую крилом,

Та не прощаюсь, не прощаюсь

з своїм осонценим  крилом

 

4. Вдягнемо плащ зелен – клена –

Зможемо в небо  злетіти.

Годі схиляти  рамена,

в полі за плугом ходити!

Так говорив я у квітні…

Осене  жовто  - багряна,

Де ж ті рядки ярозлітні?

Навіть в кленовому вітті

Рима – і та – наче рана…

 

5. Непояснима мука

   Від стресу затуха,

   та з творчістю розлука

    у небуття спиха.

    І не живу, й не дію,

    веди мене, печи …

   Віршаточко, надіє,

   Всміхайся плачучи!

 

6. Як у стужі, замліло кохання.

Тільки вітер гуде без жалю,

тільки вітер, як спомин в бурані,

дарма прагне сказати «Люблю!»

отже – квити! І в прірву, і в прірву

одліта навіть мить забуття.

І так порожньо, так безнемірно,

Що лишається тільки  виття…

 

7. Уже я знаю, що скажу

Своє помітне слово,

Що, наступивши на межу,

засяю  веселково.

О мій читачу, друже мій,

Дивись, як відступає

Пратемний  світ, могутній Віз –

 І вій не піднімає.

Нехай, нехай!. А я мов птах,

уже лечу у слові,

бо розпинавсь на всіх вітрах

і – не придавсь полові...

Зачитайте, які слова ви виписали.
V.    Систематизація й узагальнення засвоєного на уроці

Вправа «Закінчи речення».(усно)
1.     Неологізмами – це… ( нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, що постають унаслідок безперервного розвитку економіки, науки, культури)
2.     Неологізми  утворюються….. ( відповідно до норм словотвору української мови).
3.    Яку стилістичну роль вони відіграють? В науковому стилі – номінативну, в художньому – увиразнюють мову.

 4.    Наведіть приклади загальновживаних і індивідуальних неологізмів.
VI.    Підсумок уроку

Неологізми – ознака розвитку мови. Вони  використовуються у публіцистичному, науковому та більшою мірою  у художньому стилі. Авторські неологізми допомагають увиразнити думку автора, збагачують поетичний синтаксис.

Виставлення оцінок за роботу на уроці.

VIІ. Домашнє завдання. Вправа за підручником 205. Визначити і пояснити письмово авторські неологізми.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                  Додаток 1