Урок.Неповторність і багатство внутрішнього світу людини в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак».

Тема. Неповторність і багатство внутрішнього світу людини в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак».

Мета: ознайомити дітей з біографічними відомостями  Г. Тютюнника; опрацювати ідейно-художній зміст твору; вчити характеризувати образ головного героя оповідання, допомогти учням усвідомити ідею неповторності і багатства внутрішнього світу людини; виховувати толерантність, бажання творити добро; чуйність, милосердя, любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник «Українська література 5 клас» (О. Авраменко), портрет Г. Тютюнника, виставка  книг письменника, комп’ютер, презентації «Життєвий та творчий шлях Гр. Тютюнника».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Учитель роздає невеликий листок паперу і просить кожного учня намалювати квітку та прикріпити на дошці. Далі звертає увагу на те, що у кожної дитини вийшла неповторна квітка, не схожа на іншу, бо усі учні талановиті і мають своє бачення краси і природи.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми познайомимося із творчістю українського прозаїка Григора Тютюнника. Створені Г. Тютюнником образи є носіями української ментальності. Втілюючи у собі кращі її риси: працьовитість, закоханість у красу природи, мрійливість, оптимізм, щирість, доброзичливість, дотепність, милосердя, ласкавість, доброту – вони відображають морально-етичні традиції своїх пращурів. Ці позитивні якості національного характеру є основними складовими духовного світу українця. Кожен образ, який створив письменник, наділений цими якостями. І сьогодні ми з вами в цьому переконаємося.

Метою нашого уроку буде: 1) дізнатися про цікаві факти із життя письменника; 2)визначити тему, ідею та основні композиційні елементи твору «Дивак»; 3)з'ясувати, яке місце в системі персонажів займає хлопчик; 4) розкрити ідею неповторності та багатства внутрішнього світу людини.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя

Дитинство Григора Михайловича Тютюнника було нелегке. Доля приготувала йому багато випробувань та страждань ще з дитинства. У 33-му році сімейство опухло з голоду, дід помер, а півторарічний Григір перестав ходити, сміятися і говорити (вже вміючи це робити). Батька несправедливо репресували, а з мамою стосунки у хлопчика були непрості, тому після арешту батька Григір жив деякий час у родині дядька на Донбасі. Коли почалася війна,  вирішив повернутися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов Григір додому. Різні люди траплялися йому. Діставшись додому, побачив замість хати згарище. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і син з матір′ю вимушені були поневірятися в чужих людей. Мерз, голодував, про якісь розваги не могло бути й мови. Так минуло більше року. Закінчилася війна. Навчався в Зіньківському ремісничому училищі. Працювати Г. Тютюнник почав рано: слюсарем на заводі, робітником у колгоспі, потім на будівництві, служив матросом на Тихоокеанському флоті. Після служби вступив до Харківського університету, вчителював у вечірній школі, працював у редакціях та видавництвах Києва. Починає писати. 1980 року удостоєний літературної премії імені Лесі Українки, посмертно — Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка. Доля відвела Григору для творчості лише 14 років. Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом - уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це чотири десятки оповідань і новел, п’ять повістей, кілька нарисів, рецензій, есе, а також спогади про брата Григорія Тютюнника, кіносценарій за його романом «Вир». У багатьох творах Григора Тютюнника головними героями є діти. Саме образ дитини для нього — найулюбленіший. Письменник змальовує звичайні, буденні, життєві ситуації, у яких розкривається характер дитини,  ставлення до інших і до самого життя.

-На сьогоднішній урок ви прочитали чудове оповідання Григора Тютюнника «Дивак». У своєму творі він описує хлопчика, який є незвичним для свого оточення. Малий Олесь милується природою, обожнює малювати.

2. Складання та запис у зошит паспорта оповідання «Дивак» Г. Тютюнника

Тема твору: зображення допитливого, чуйного, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання  світу природи.

Ідея твору: оспівування людей з неповторним внутрішнім світом, заклик любити та берегти природу.

Проблематика твору: бережливе ставлення до природи; особистість характеризується гідними вчинками,  а не порожніми балачками; доброта та милосердя зроблять світ добрішим; індивідуальний підхід до навчання, на чужому нещасті щастя не побудуєш.

Жанр твору:  оповідання.

Композиція твору:

Експозиція: дорога Олеся до школи.

Зав'язка: непорозуміння на уроці малювання між учителькою та учнем.

Розвиток дії: втеча з уроку, блукання верболозами, примирення з Федьком, зустріч з дідом.

Кульмінація: розмова з дідом, непорозуміння та образа.

Розв'язка: вечеря без Олеся, сон хлопця, народження нового дня.

3. Випереджувальне завдання

- Під час попереднього читання оповідання я просила вас написати 5-6 речень, в яких би ви розкрили власне розуміння значення  слова «дивак» (Відповіді за бажанням).

4. Слово вчителя

Диваки… Вони своєю «дивною» поведінкою, вчинками  змінюють світ навколо нас на краще. Таких диваків у сучасному світі зустрінемо немало. Вони привертають до себе увагу і викликають подив у однокласників, односельців, бо, займаючись «дивними справами», не приділяють значної уваги сім’ї, не мають часу для себе. Такі люди займаються безпритульними тваринами, людьми похилого віку, інвалідами, прибирають прибережні смуги від сміття, рятують немічну тваринку, садять дерева. Працюють для загального добра і розмальовують світ у кольори веселки. А є ще інші - «правильні люди», які бачать світ чорно-білим. За кожною такою справою «диваків» вони шукають вигоду. Вважають себе «нормальними», а інших «диваками». Можливо, якби не було так багато на землі «правильних чорно-білих  людей», то світ би став кращим.

5. Проблемне запитання  

-Як ви думаєте, чому оповідання назване саме «Дивак»? (Диваком називали головного героя, оцінюючи його незвичну для сільських дітей поведінку, чутливість до природи, уразливість та прагнення до справедливості.)

- А зараз подивимося в чому ж полягало  дивацтво Олеся щодо природи?

(Йде взимку бором; не любить псувати молодий лід; підпер у лісі вмираючу сосну; залишає шишку для дятла; намагається врятувати пліточку).

-А в чому ж полягало його дивацтво щодо світу людей?

(Відмовляється на уроці малювати глечик,а  хоче дятла; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом).

-Чи був він диваком насправді з’ясуємо пізніше.

6. Аналіз твору «Дивак».

Технологія «Мікрофон»

1) Коли відбуваються події у творі?

2) Куди вирушив Олесь зимового ранку?

3) Яка стежка була зручніша для Олеся?

4) Чому Олесь не поспішав до школи, а багато часу перебував на природі, спостерігаючи за нею?

5)З ким Олесь конфліктував на річці? Чим завершився цей інцидент?

6) Олесеві шкода ламати лід, та все-таки він зробив це. Як таке трапилось?

7) Чому однокласники не сприймали Олеся?

6) Чому він почувався самотнім?

7. Слово вчителя

Отже, ми розглянули за змістом, як розкривається внутрішній світ, дивацтва Олеся у взаємодії з природою. Це є однією умовною частиною оповідання.

Зараз розглянемо другу умовну частину оповідання, де розкриваються Олесеві дивацтва щодо спілкування з людьми.

Технологія «Мікрофон»

1) Як поводить себе Олесь на уроці? Яка причина того, що хлопчик намалював дятла, а не горщик?

2) Чи свідчить цей вчинок  про неслухняність хлопця?

3) Чи розуміють однокласники Олеся? (зачитати уривок з тексту, де про це йдеться).

4) Як би ви почувалися в такій ситуації? До яких дій вдалися? Як зреагував Олесь на удар Федька? (зачитати з тексту).

5) Як дядьки із села охарактеризували Олеся?

6) Як дід Прокіп пояснив онуку слово «дивак»?

7) Чим занепокоєний дід?

8) Як він бачить подальше життя Олеся? 

8. Аналіз образу Олеся

Головна думка оповідання висвітлюється через образ головного героя - хлопця Олеся. Цікаво, що письменник не дає прямої авторської характеристики, а змушує читачів самостійно зробити висновок. Тож проаналізуємо образ, створений письменником.

Метод «Подвійний щоденник».

(До певної риси характеру літературного героя учні виписують із тексту твору цитату, яка ілюструє її)

Завдання

- Поділіть сторінку вашого зошита умовно на 2 частини: ліворуч запишіть рису характеру героя, а праворуч цитату, яка цю рису ілюструє.

(Очікувані відповіді).

Слухняний  - «Олесь смирно стоїть біля порога, слухає».

Малий – «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає».

Допитливий -  «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ».

Любить зиму   -    « Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах…», «…малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди… пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням».

Розвинуте почуття уяви  - «…кожен сучок птицею вздрівається»; «Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного, немов у жмурки грають. Олесь зупиняється — і дерева завмирають».

Не любить сварок -  «Олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша, хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю…».

Щирий - «Олесь ще дужче захвилювався, ледве не заплакав від щирості і солодкого почуття братерства. Він ухопив ремезяче гніздо й обома руками подав його Федькові».

Сором’язливий  - «Олесь сором’язливо ховає обличчя в рукав».

Болісно переживає невдачі - «Олесь глибше зарився в подушку і тоненько заскімлив».

Вірить у добро - «Олесь непомітно для себе заснув. А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про Івасика-Телесика…».

9. Прийом «Почуття героя»

Завдання. Опишіть від імені Олеся його стан душі  після повернення додому

(Очікувані відповіді).

Сьогодні був нещасливий день. Мені було сумно й прикро за діда. Дід Прокіп хльоскав батогом конячі спини та лаявся. Він не любить тварин, не здатний відчувати їхній біль. Він розповів про те, що у світі потрібно жити по-вовчому: якщо не ти б’єш, то тебе поб’ють. Мені болісно від усвідомлення недосконалості навколишнього світу, розуміння того, що у ньому панують зло та несправедливість. Жива природа благає про допомогу, але люди її не чують. Тому я відчуваю, що душа болить.  Я не дочекався, поки дід і мати скинуть солому із воза, не вечеряв, а швидко роздягнувся, поліз на піч і  заплакав від образи, від нерозуміння дорослих.

10. Проблемне запитання

- Чи дійсно Олесь був диваком, як усі навколо вважали? Що робить хлопчик правильно, а що ні?

11. Робота зі схемою «Дивак чи творча особистість».  Алгоритм дії.                                                                                                                                                     1. Після спільного обговорення проблемної теми учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема». 2. Після аналізу інформації за темою (з текстових матеріалів, презентацій) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити школярам, що це нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються припущеннями. 

3. Шляхом аналізу «причин-аргументів» учні формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку-схеми.

(Очікувані відповіді).

Проблема. Чи насправді Олесь був диваком і його потрібно сторонитися?

Причини. 1) Хлопці кличуть ламати лід, а він відмовляється; 2) Вчителька просить намалювати глечик, а він малює дятла; 3)дід поганяє коней і б’є їх, щоб швидше їхати, а він заступається за них і просить не бити, бо їм боляче; 4)  невміння дорослих обговорювати теми, які  дуже цікавлять хлопця.

Наслідки. 1) Діти сміються, називають диваком, навіть Федько вдарив хлопця; 2) вчителька ставить двійку, а Олесь тікає зі школи; 3) Олесь жаліє коней і діду про це нагадує; 4)дід називає онука «дурником» і пояснює, що тут, на землі не бити не можна, бо як не ти, то тебе.

Висновок. Чи насправді Олесь був диваком і його потрібно сторонитися? Ні. Він любив природу, усе живе, тонко відчував несправедливість світу, який його оточує. Був чуйним хлопчиком. І навіть те, що він крізь сон благав маму розповісти казку про Івасика-Телесика, говорить про те, що він вірив у добро, у кращий світ.  Усе він робить правильно.

12. Слово вчителя

Насправді не існує правильних і неправильних рішень, які приймає Олесь. Головне, щоб рішення було прийнято. Він хоче бути людиною, поважати все живе, закликає всіх жити в мирі та злагоді. Залишатися людиною завжди — у малому й великому — нелегко. Навіть дорослі час від часу не можуть впоратися з цим завданням, можуть схибити: жорстоко поставитися до тварини, не зрозуміти власної дитини, виявляють агресію, зло. Автор оповідання «Дивак» Григір Тютюнник зробив усе, щоб читачі повірили маленькому хлопчикові і не вважали його диваком.

Якщо ви були уважними, то помітили, що у Олеся вірить ще одна людина. Г.Тютюнник у оповіданні так ненароком, ненав’язливо виводить образ людини, яка любить малого, підтримує, не вважає його диваком.

-На вашу думку, хто це? (Мама).

-Чому? (Турбується, щоб хлопець взимку не йшов до школи річкою; просить діда облишити його в спокої; розповідає казки).

Мама - найрідніша у світі людина, яка нас зрозуміє і пробачить, яка завжди  буде підтримувати у всіх наших починаннях. І не випадково Г.Тютюнник закінчує своє оповідання словами: «Народжувався новий день». У них звучить віра у те, що новий день принесе радість її дитині.

Кожна людина, що з’являється в нашому житті, приходить з якоюсь місією. Усе взаємопов’язано. І життя Олеся було б зовсім іншим, якби хтось з цих людей (однокласники, дід Прокіп, мама, односельці) не з’явився у його долі або з ним би не трапилися ті ситуації, що автор описав у творі.

Те, ким ви є сьогодні, є результатом всього, через що вам довелося пройти. Так само трапилося і в житті Олеся. Важко прийняти той факт, що люди, які принесли у ваше життя зло і заподіяли жахливий біль, є важливою частиною вашої життєвої подорожі, але це правда. Наші зустрічі з людьми зовсім не випадкові. Кожен, хто перетинає наш шлях, має свою власну місію.

Ось 5 космічних причин, за якими люди приходять в наше життя.

1. Щоб подарувати нам беззастережну любов.

2. Щоб прискорити наш особистісний ріст.

3. Щоб розбудити і змінити нас.

4. Щоб нагадати нам про деякі важливі речі.

5. Щоб залишитися з нами назавжди.

- Як ви гадаєте, чому Г.Тютюнник знайомить нас із таким «диваком» Олесем? Яка його місія у нашому житті (за 5-ма причинами)?

13. Робота в групах

(Діти об’єднуються в 5 груп і кожна група за  2 хвилини пише свою відповідь, а потім озвучує).

(Очікувані відповіді).

1.Олесь-дивак з’явився в нашому житті спонтанно. Він не помічає наших недоліків, приймає недосконалості і обожнює нас такими, якими ми є насправді. Його любов є чистою і справжньою.

2.Олесь прийшов, щоб допомогти нам досягти цілей. Він вчить нас ніколи не здаватися, якби важко нам не було. Нагадує нам про те, що завжди потрібно зберігати свою автентичність.

3.Олесь посланий нам як нагадування, щоб ми почали щось робити. Іноді відчуваємо дуже великий страх перед змінами. У цей момент Всесвіт посилає тих людей, які допомагають зробити цей перший крок і змінити життя на краще.

4.Олесь прийшов до нас, щоб нагадати про речі, які ми якимось чином забули: доброту, любов до природи, до всього живого, до рідних.

5. Олесь прийшов, щоб залишитися з нами до  кінця. Він  змінив наше бачення життя.  Ким би він не був – кращим другом, партнером, колегою, членом сім’ї – в ту хвилину, коли він входить в наш світ, ми всім серцем відчуваємо, що йому судилося знайти нас і стати важливою частиною нашого життя. І тому він залишається, щоб любити нас, надихати, вчити і направляти.

IV.Підсумок уроку

Прийом «Дружня порада»

Завдання

Пропоную від вашого імені дати дружню пораду Олесю, щоб він так не переймався тим, що він не такий, як всі.

Метод «Незакінчене речення

- Мене вразило те, що…

- На цьому уроці я дізнався…

- Після цього уроку я навчився…

- Сьогодні я відчув…

- На уроці я збагнув і зрозумів, що… .

V. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

Написати твір-п’ятихвилинку «Для чого на світі існують диваки?»