Урок "Нерудні корисні копалини України"

8 клас

 

Нерудні корисні копалини України.

 

Мета уроку:

навчальна: систематизувати знання про корисні копалини та їх класифікацію; сформувати знання про особливості походження, поширення та залягання нерудних корисних копалин України та своєї місцевості; вдосконалювати практичні уміння та навички працювати з картами атласу; самостійно створювати та захищати проекти;

розвивальна: розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити висновки; розвивати вміння працювати з географічними картами та додатковими джерелами знань;

виховна: виховувати патріотизм, почуття відповідальності за природні багатства надр нашої країни.

Обладнання: підручник, тектонічна карта України, карта «Мінерально-сировинні ресурси», навчальні колекції корисних копалин, комп’ютер, мультимедійна дошка, фліпчарт, стікери, учительська та учнівські презентації: «Нерудні корисні копалини», «Джерела мінеральних вод України», «Лікувальні грязі України», «Термальні води України», «Будівельна сировина»; фрагмент відеофільму «Музей коштовного каміння у Володарськ-Волинському» https://www.youtube.com/watch?v=gGMwKPRtjEM.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу

 

Хід уроку:

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Бліц-опитування

1. Що називають корисними копалинами?

2. На які види поділяють корисні копалини

• за агрегатним станом?
• за походженням?
• за використанням у господарстві?

3. Наведіть приклади використання різних груп корисних копалин у різних сферах господарської діяльності.

4. Від чого залежить розміщення корисних копалин у земній корі?

5. Які рудні корисні копалини видобувають на Україні?

6. Які рудні корисні копалини видобувають в нашій місцевості?

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вступне слово вчителя

Перед вами звичайна сіль, яку кожний день ми бачимо на столі.  Подати гостям несолону їжу вважалося образою. І навпаки - дорогих гостей зустрічали з хлібом-сіллю. Хоча цієї речовини на землі достатньо для всіх, тим не менш велися «соляні війни». У Стародавньому Китаї дорожче неї було тільки золото. У Римі воїни отримували «соляріум» - грошове забезпечення на посол їжі. У деяких країнах це слово стало родинним висловом «заробітна плата». Коли в селянській родині хтось з сидячих за столом розсипав сільничку, він тут же отримував ложкою в лоб від батька сімейства. Звідси і приказка про сіль: «Недосіл на столі, пересіл на голові». За неекономне її витрачання могли покарати. Про сіль існує багато висловів, які символізують мудрість:

• Стара хліб-сіль не забувається.
• Пуд солі разом з’їли.
• Хліб-сіль їж, а правду ріж.
• Про бідну сім'ю говорили: «Сльозами хліб солять». Це означало відсутність грошей.
• Про багату: «Добре живуть, хліб-сіль жують».
• На столі солона їжа з'явилася – кухарка, знати, міцно закохалася.
• Наші хлопці міцної замісу та крутого засолу.
• Сіль життя виступає на сивинах людей похилого віку.

     А чи відомо вам те, що головна вулиця нашого Крюкова в минулому була  не чим іншим, як знаменитим Чумацьким шляхом. Саме по цій вулиці везли чумаки свою дорогоцінну поклажу – сіль – із Кримських і Бесарабських соляних озер. Крюків протягом другої половини ХVІІІ – ХІХ століть був одним з найважніших центрів соляної торгівлі в Україні, граючи роль посередника між Кримом і Лівобережною Україною; через Крюків здійснювалися також майже всі операції сіллю з Білорусією і Литвою. В 1840 році на кременчуцько-крюківських пристанях вантажилося не менше 3 млн. пудів солі.

   Цей пакунок солі, який ви зараз бачите, вироблено в м. Соледар Донецької області, а утворилася вона на дні давніх морів.

   Про це та багато іншого ви дізнаєтеся сьогодні на уроці, вивчаючи нерудні корисні копалини України.

    Учитель оголошує мету уроку.

   (робота з фліп-чартом - метод складання ментальної карти)

Очікувані результати:

• дізнатися про різноманітність, способи утворення та райони залягання нерудних корисних копалин на території України, відомості про їх запаси;

• навчитися класифікувати нерудні корисні копалини, знаходити їх родовища на карті;

• з’ясувати,  якими з цих корисних копалин багата наша місцевість.

 

 

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Класифікація корисних копалин за використанням їх людиною (робота з фліп-чартом і стікерами - позначками корисних копалин, повторення позначок корисних копалин)

Із запропонованих позначок корисних копалин обрати і відповідно розставити по групах:

• паливні корисні копалини
• рудні корисні копалини
• нерудні корисні копалин

     Нерудні (неметалеві)  корисні копалини - гірські породи і мінерали, які використовують у різних галузях промисловості

Нерудні :

• Хімічна сировина
• Будівельна сировина
• Технічна сировина

Гідромінеральні:

• Мінеральні води
• Термальні води
• Лікувальні грязі

2. Хімічна мінеральна сировина (Розповідь учителя, перегляд вчительської презентації та одночасна робота з картою корисних копалин)  

Знайти та показати на карті родовища:

• калійної солі (Калуське, Стебницьке)
• кам’яної солі (Слов’янськ, Артемівськ, оз. Сиваш, Солотвино)
• сірки (Новороздольське, Яворівське)
• графіту (Завалівське)
• озокериту (Прикарпаття)

(демонстрація відповідних зразків корисних копалин).

Проблемне питання. У яких тектонічних структурах залягають родовища солі? До якого типу корисних копалин за походженням вони належать?

   Учитель: Кам’яна сіль утворилася на дні давніх морів, які належать до прогину Донецької складчастої області а також Закарпатської западини. Сіль – це осадова гірька порода, залягає в товщах осадового чохла платформи.

Затоку Сиваш називать «хімічною лабраторією», бо з ропи тут добувають багато видів солей. Солі використовують для виробництва мінеральних добрив, з камяної солі виробляють соду.  Родовища солі в України досить виснажені.

Україна добре забеспечена сіркою, поклади якої розташовані в Передкарпатському прогині. Сірка – це сировина для хімічної промисловості.

    Наша країна займає провідне місце в Европі за запасами графіту – поступається лише Китаю. Графіт широко використовують у машинобудуванні.

    Родовища озокериту в Прикарпатті повя’зані з близьким заляганням родовищ нафти. Озокерит використовується в медицині для лікування хвороб суглобів, хребта та інших.

           3. Будівельна сировина (Розповідь учителя, перегляд вчительської презентації та одночасна робота з картою корисних копалин)

• глини
• вапняк
• крейда
• мергель (залягають повсюди)

(демонстрація відповідних зразків корисних копалин).

 

     Пісок – це пухка порода, що складається з найдрібніших частинок, продукт руйнування твердих порід. Незамінний в скляному виробництві, будівництві доріг.

     Вапняк залягає в землі величезними шарами. Звичайний камінь білого або сірого кольору. З нього іноді складаються цілі гори. Використовують в будівництві.

     Глина – широко застосовуваний будівельний матеріал. З глини роблять цеглу, її використовують для виробництва порцелянового посуду. Глина утворюється внаслідок вивітрювання різних гірських порід.

     Каолін – біла глина – результат вивітрювання граніту. Залягає по краях Українського щита. Назва пішла від назви містечка Каолін в Китаї. Використовується для виробництва порцеляни, папіру, мила, косметичних та медтчних засобів.

Проблемне питання. Багато з названих корисних копалин видобувають відкритим способом – в кар’єрах. Це техногенні (антропогенні) форми рельєфу.

Чому кар’єри називають «шрамами на обличчі Землі»? Як ви вважаєте, яким чином необхідно боротися з цим негативним явищем? 

Рекультивація – комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і господарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов довкілля відповідно інтересам суспільства.

Учитель:

     Полтавська область має значні поклади глин. Є тут родовща вохри – червоної глини, що використовується як фарба. Але на всю країну лунає слава Опішні – осередка українського гончарства.

Захист учнівського проекту:

• Керамічні глини України та Полтавської області.    

 4. Облицювальне каміння

• граніти (Житомирська, Дніппропетровська, Рівненська обл...)
• базальти (Український щит...)
• габро
• мармур (Крим, Закарпаття, Донбас)

Завдання: спробуйте знайти в колекції корисних копалин зразки граніту, якого так багато в нашій місцевості.

Проблемне питання. Поясніть,чому основні родовища облицювального каміння розташовані на Українському щиті?

     Для виплавлення заліза в металургійній промисловості використовуються вогнетривкі глини та флюсові вапняки. Їхні поклади розповсюджені в Криму, на Донбасі, в Придніпров’ї.

5. Гідромінеральні корисні копалини.

 (Випереджальне завдання – опрацювати інформацію і підготувати презентацію про групу гідромінеральних ресурсів)

Презентація групами повідомлень:

• Мінеральні і лікувальні столові води.
• Термальні води України.
• Лікувальні грязі України.

Райони залягання:

Мінеральні і лікувальні столові води: Прикарпаття – «Нафтуся», «Трускавецька», «Моршинська»; Закарпаття - «Поляна квасова», «Свалява»;    «Миргородська», «Березівська»...

Термальні води України: Закарпаття – Велятино, Косине, Берегове...

Лікувальні грязі України: Крим та Причорномор’я – Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія; Поділля.

6. Самоцвіти України, ювелірна сировина та декоративне каміння.

(Перегляд фрагменту відеофільму «Музей коштовного каміння у Володарськ-Волинському» https://www.youtube.com/watch?v=gGMwKPRtjEM.)

Райони залягання коштовного та напівкоштовного каміння: Житомирське Полісся, Клесівське родовище (бурштин), згаслий вулкан Карадаг в Криму.

 

V. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Третій зайвий»

Знайдіть зайве слово в трійках і поясніть, чому воно зайве.

1. Графіт, нафта, калійна сіль  (нерудні і паливні к.к.).

2. Глина, мармур, сірка (будівельна та хімічна сировина).

3. Граніт, озокерит, мармур (обліцювальне каміння та озокерит).

4. Миргородське, Трускавецьке, Артемівське  (мінеральні води та сіль).

5. Евпаторійське, Березівське, Куяльницьке (лікувальні грязі, мін. води)

6. Солотвинське, Роздольське,Слов’янське  (родовища солі і сірки).

 

  Учитель аналізує та оцінює роботу учнів на уроці.

   (робота з фліп-чартом - метод складання ментальної  карти)

     А тепер повернемося до задач нашого уроку – очікувані результати стали нашими досягненнями:

• Сьогодні я дізнався…
• Найбільше мене здивувало...
• Найцікавішим для мене було...
• Я зрозумів, що...
• Я навчився...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 17 підручника.

2. Вивчити розташування родовищ нерудних корисних копалин

 (карта атласу на стор. 20-21).

VIІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

     Корисні копалини – це скарб нашої Землі. Тому, як будь-який інший скарб, їх треба берегти і охороняти. Запаси корисних копалин на Землі не безмежні.

Україна має значні поклади різноманітних нерудних корисних копалин, серед яких найбільше розповюдження мають будівельні матеріали.

За запасами калійних солей, сірки, кухонної солі, каоліну обліцювального каміння, мінеральних вод Україна входить до числа провідних країн Європи і світу.

Але часто родовища корисних копалин використовують нераціонально. Території, що порушені кар’єрами, потребують рекультивації – відновлення земель. Також необхідно комплексно та раціонально використовувати багатства земних надр.

А закінчити наш урок я хочу такою цікавою інформацією. В багатьох містах України і світу існують пам’ятники «Граніт науки». Вони встановлені у Вінниці, в російських містах Абакан та Бєлгород, у студентському містечку у Полтаві. Граніт – дуже міцна гірська порода. Тож я бажаю вам наполегливо «гризти» граніт науки і добувати  знання – найбільший скарб!