Урок "Німеччина у 30-х роках ХХ століття"

Куниця Зоряна Михайлівна

вчитель історії і права

Хлистунівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Городищенської міської ради

 Черкаської області

 

Тема: Світ у період економічної кризи 1929-1933 рр.

Подолання її наслідків.

Мета: вивчити процес становлення нацистської диктатури в Німеччині, охарактеризувати економічну, соціальну та ідеологічну політику гітлерівського режиму.

Розвивати в учнів уміння порівнювати, аналізувати й критично оцінювати історичні факти та діяльність історичних осіб.

Виховувати негативне ставлення до політики тоталітарних режимів, що супроводжувалося масовими порушеннями законів.

Комплексно-методичне забезпечення: карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни: «пивний путч», «ніч довгих ножів» голокост, гетто, гестапо, концентраційні табори, «кришталева ніч», фашизм.

Тип уроку: комбінований

Епіграф уроку (слайд 8).

Частіше всього перемагає той, кого не сприймали всерйоз

Е. Роттердамський

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Робота з журналом.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Графічний диктант (слайд 3).

Правильні твердження позначте   , неправильні 

1. 31 липня 1919 року прийнято нову Конституцію Німеччини.
2. Вона була найреакційнішою в світі.
3. Була закріплена ліквідація монархії та встановлення республіки.
4. У Конституції проголошувались свобода слова, преси, зібрань, загальне і рівне виборче право.
5. Зберігався поділ Німеччини на області.
6. Законодавча влада належала загально-німецькому парламенту – рейхстагу.
7. Президент, який обирався на 5 років, одержав надзвичайно широкі права.
8. За Версальським мирним договором Німеччина повинна повернути Франції Ельзас і Лотарингію.
9. Країна, відповідно до умов Версальського договору, не повинна виплачувати репарації.
10.  По наслідках Версальського договору Німеччина вийшла із війни переможницею.

2. Самоперевірка роботи (слайд 4).

 

Короткий підсумок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

Пригадайте, які обмеження були встановлені для Німеччини за Версальським мирним договором?

Коли прийнято Веймарську Конституцію?

Назвіть роки існування Веймарської республіки?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Зачитати рядки із книги прем’єр-міністра Великої Британії Уінстона Черчілля «Друга світова війна» Портрет Черчілля (слайд 5).

«У Веймарі було проголошено демократичну конституцію, яка відповідала всім новітнім досягненням в цій галузі. Після вигнання імператорів були обрані нікчеми. Під цим тонким покривом вирувала сила могутньої, переможної, але такої, що в основному залишалася цілою, германської нації. …Веймарську республіку попри всі її переваги та досконалість, розглядають як щось, нав’язане ворогом. Вона не зуміла здобути прихильності або захопити уяву німецького народу. Німці у розпачі спробували вхопитися за старезного маршала Гінденбурга. Порожнеча розверзлася, і через деякий час в цю порожнечу вступив неприборканий маніяк, носій і виразник найогидніших почуттів, що будь-коли роз’їдали людське серце, - єфрейтор Гітлер.»

Ця подія стала доленосною не лише для німецького народу, а для всього людства. Прізвище Гітлер асоціюється з масовим знищенням мирного населення захоплених ним держав. Створенням концентраційних таборів – «фабрик смерті» - сплюндрованими і зруйнованими містами і селами, мільйонами вбитими і покаліченими на фронтах Другої світової війни.

V. Повідомлення теми і мети уроку.

а)   Повідомити тему й мету уроку.

б) План вивчення нової теми (слайд 6).

1. Прихід Гітлера до влади. Нацизм.
2. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині.
3. Економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції.

Проблемне питання. Назвати причини встановлення нацистської диктатури в Німеччині (економічна криза, соціальні суперечності, слабкість Веймарської республіки, невдоволення населення умовами Версальського миру ).

VІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота над першим питанням.

а) Проблемний виклад матеріалу.

Світова економічна криза, як і в інших країнах світу, призвела до скорочення промислового виробництва в Німеччині на 58 %; кількість безробітних досягла 9 млн осіб, реальна заробітна плата знизилася на 25-40%. Загострилися соціальні суперечності, розорилися десятки тисяч дрібних підприємств. Ситуація в Німеччині ускладнилася через втрату колоній і необхідність сплачувати репарації.

Представники фінансово- промислової олігархії вбачали вихід із кризи у встановленні сильної державної влади. Уряд Г. Брюнінга втратив у Рейхстазі більшість голосів. Разом з тим дедалі більшу популярність здобувала Націонал-соціалістична робітнича партія (НСДАП), створена ще в 1919 році, як робітнича партія  (до 1920 р.) Партію фінансово підтримували промислові магнати. Лідером нацистів був Адольф Гітлер.

б) Робота з таблицею (слайд 7)

Гасла НСРП щодо створення «нового світового порядку»
• Ліквідація умов Версальського миру; • Підготовка до війни-реваншу; • Націоналізація трестів, звільнення трудівників від «сваволі монополій». • Відчуження поміщицьких земель у спільне користування; • Участь робітників у прибутках підприємств; • Забезпечення старості, захист інтересів матері і дитини.
Апарат насилля і залякування інакомислячих;
Штурмові загони (СА) – до 500 тис.осіб	Охоронні загони (СС) – до 52 тис.осіб
Соціальна база партії: дрібна і середня буржуазія, значна частина робітників і селян – 6,5 млн голосів (друге місце) на вибори до рейхстагу у вересні 1930 року.

 

в) Відеоролик «Прихід Гітлера до влади» (слайд 10, 11)

Отже,  нацисти прийшли до влади законним, конституційним шляхом. Для Німеччини це стало не просто заміною одного уряду іншим, а переходом від демократії  до тоталітаризму.

Робота над другим питанням.

а) Робота зі схемою (слайд 12)

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАШИСТСЬКОЇ ДИКТАТУРИ В НІМЕЧЧИНІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) Проблемний виклад.

Перше до чого вдався Гітлер – це знищення опозиції (400 чоловік).

29 – 30 червня 1933 року  - «ніч довгих ножів». За одну ніч знищені всі опозиціонери, всі ті хто заважав Гітлеру.

Друге – розправа з комуністами.

Гітлеру заважали комуністи, тому в березні 1933 року нацисти підпалюють рейхстаг і звинувачують в цьому комуністів. Хоча на суді вину комуністів за підпал рейхстагу довести не вдалося 10 тисяч комуністів посаджено до в’язниці , а КПН – заборонено.

Третє –  політика проти євреїв ( 1%  від усього населення Німеччини).

Словник: Голокост – геноцид проти єврейського народу (слайд 13).

До 1935 року видано 400 законів, направлених проти єврейського народу:

- позбавлення громадянства;

- заборона змішаних шлюбів;

- заборона євреям займати державні посади, викладати в школах, працювати юристами, лікарями;

- в їхніх паспортах ставили спеціальні позначки ( жінкам дописували ім’я Сара, а чоловікам – Ізраїль);

 - репресії;

 - виселення в гетто (спеціально відведені квартали і будинки, заборона з’являтися в громадських місцях, нашивали жовту чотирикутну зірку на одязі) (слайд 14);

 - концтабори (Бухенвальд, Дахау, Заксенхаузен…) – це табори для примусової ізоляції та придушення осіб, визнаних ворогами правлячого режиму у Німеччині (слайд 15);

- 9-10 листопада 1938р. – “кришталева ніч” (розгром єврейських магазинів) (слайд 16) ;

- примусова еміграція (Б.Брехт, А.Ейнштейн, Т. і Г. Манни, Л.Фейхтвангер та інші);

-  жертвами Голокосту стали 6 млн. чоловік

Отже, після смерті останнього президента Веймарської республіки 2 серпня 1934 року А.Гітлера оголошено фюрером, а державу – ІІІ Рейхом. 

Робота над третім питанням.

Самостійна робота в групах (слайд 17).

Завдання першій групі. Дати відповідь на питання: якою була економічна політика гітлерівського режиму?

Державне регулювання економікою.

Відбулися разючі зміни в економіці: суть – нечуване досі державне регулювання господарського життя:

- будівництво загальнонаціональної мережі швидкісних автострад (зниження кількості безробітних, пожвавлення будівельної індустрії);

- 1934 рік – закон «Про органічну побудову німецької економіки»  ( створено сім загальнодержавних груп підприємств основних галузей господарства (картелі). Їм надавалися пільгові державні замовлення: зростають прибутки монополії + арієзація економіки + націоналізація власності євреїв);

- 1936р. – 4-х річний план розвитку;

- мілітаризація економіки (збільшилися витрати бюджету на військові цілі з 620 млн. до 15 млрд. марок);

- карткова система, трудова повинність (дефіцит бюджету  паперові гроші щоб не допустити знецінення  контроль над цінами і заплатою  карткова система  збільшення державного регулювання);

- 1933 р. закон «Про спадкове селянське господарство» (середні і великі господарства не підлягали розподілу між спадкоємцями, а передавались старшому синові (підтримка середняків);

- допомога малозабезпеченим (кампанія збирання коштів для малозабезпечених, пільгові круїзи по морю, виробництво дешевого автомобіля «Фольксвагена»;

- зменшення безробіття.

Цей комплекс заходів сприяв виходу з кризи та зменшенню безробіття. В 1935 році досягнуто до кризового рівня виробництва.

Завдання другій групі. Дати відповідь на питання: якою була ідеологічна політика нацистського режиму?

 Особливу роль приділяли Міністерству пропаганди на чолі з Й. Геббельсом. Одна із перших акцій – спалення книг в Берліні та інших університетських центрах.

1. Створення нацистських організацій, членство в яких обов’язкове, під жорстким контролем держави:

 - дитячий фашистський рух (з 6 років);

 - “Гітлер-югенд” (з 14 років) – 8 млн. осіб;

 - Німецький Трудовий фронт – 23 млн. осіб.

2. Культ особи вождя.

3. Пропаганда “арійського походження ” німців.

4. Заборона діяльності всіх партій, крім нацистської.

5. Політика щодо сім’ї (державою заохочувалася народжуваність, багатодітним матерям вручалася офіційна відзнака  «Хрест Матері», золотий вручався за народження восьми дітей, срібний – шести, бронзовий – чотирьох).

В 1936 році в Берліні відбулися Олімпійські ігри. Багато спортсменів бойкотували ігри. Ці ігри повинні були показати всім перевагу арійської раси.

Проблемний виклад. Соціальна політика нацистського режиму.

Була спрямована на всезагальний контроль над всіма сферами життя людини.

Отже, все соціально-економічне і суспільно-політичне життя країни під керівництвом фашистської партії було спрямоване на підготовку до нової війни.

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота над історичним портретом А.Гітлера (слайд 18) .

План (слайд 19-28).

1. Біографічні дані.
2. Особисті якості, що сприяли досягненню поставленої мети.
3. Інтереси якого політичного угрупування (течії) представляв.
4. Використання засобів і способів для досягнення поставленої мети.
5. Найяскравіші заходи (реформи, закони, виступи, слова).
6. Підсумки політичної діяльності та їх значення.
7. Ваша власна оцінка особи.

Перегляд презентації.

VІІІ. Узагальнення матеріалу (слайд 29).

Дати відповідь на проблемне питання уроку: «Назвати причини встановлення нацистської диктатури в Німеччині.»

Підсумок уроку.

ІХ. Домашнє завдання уроку (слайд 30).

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Написати історичний портрет А.Гітлера за планом.
3. Підготувати презентацію за темою: «Формування «надлюдини» в Німеччині: суть та наслідки.»