Урок: "Нова українська література і театр"

Тема: Нова українська література і театр

Мета: Охарактеризувати особливості розвитку нової української літератури; довести, що нова українська література відображала особливості суспільного розвитку; ознайомити із життям і діяльністю, творчістю письменників даної епохи; дати уявлення про появу перших професійних театрів, провести зв’язок нової української літератури і театру, які були тісно між собою пов’язані; виховувати почуття патріотизму, любові до Батьківщини, гордості за її історичне минуле.

Обладнання: карта, портрети вчених першої половини ХІХ ст., портрети письменників даної епохи, мультимедійний проектор.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

Ми сьогодні побуваємо в нашій Україні в першій половині ХІХ століття. Відчути її неповторне минуле, провести зв’язок із сьогоденням і ще раз довести, що історія – це пам’ять народу, життя видатних людей, це загадки і таємниці, це мистецтво і література.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дайте визначення поняттю «культура».
2. Назвіть структуру системи освіти в Україні в першій половині 19 ст.

Робота з картою

Покажіть на карті міста України у яких розташовувались:

а) вищі навчальні заклади (Київ, Харків, Львів)

б) середні навчальні заклади, ліцеї (Луцьк, Ніжин, Одеса)

Наклеїти стікери з відповідними навчальними закладами.

Робота з візуальним джерелом

На дошці прикріпити портрети талановитих вчених п.п. ХІХ ст. Михайло Максимович, Михайло Остроградський, Дмитро Бантиш-Каменський, Микола Костомаров, Тимофій Осиповський.

Завдання: Поряд прикріпити прізвище вченого та галузь, в якій він працював.

ІІІ. Виклад нового матеріалу

Учитель: Німецький філософ Гердер вважав, що мова є найважливішим компонентом національності: «Чи має нація щось дорожче, ніж мова її батьків». Це буде наше проблемне питання на сьогоднішньому уроці. Ми повернемось до нього в кінці уроку.

Зараз давайте об’єднаємось в 3 групи. Кожна група працюватиме над окремим завданням.

1 група – історики

2 група – літературознавці

3 група – театрали

Виступ групи істориків

Якими термінами ми можемо охарактеризувати той період часу? Новоросія, Малоросія, народ, нація, індустріальне суспільство, технічний прогрес, ринкова економіка, капіталізм, меценати, криза, інтеграція, уніфікація, модернізація, національне відродження.

Визначте позитивні  та негативні фактори розвитку української культури.

Висновок: Суперечливі фактори як позитивні, так і негативні сприяли  становленню нової культури.

Виступ групи літературознавців

Слухаючи доповіді групи літературознавців заповнити таблицю

Іван Котляревський (1769-1838) – автор «Енеїди», написаної народною мовою. Для полтавського театру написав п’єси «Наталка Полтавка» (1838), «Москаль-чарівник» (1841).

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – автор сатиристичних творів «Дворянські вибори», «Пан Халявський», «Сватання на Гончарівці», «Конотопська відьма» та інші. У 1834 році у Харкові видав «Малоросійські оповідання».

Петро Гулак-Артемовський (1790-1865) – професор (пізніше ректор) Харківського університету, видатний поет, літературознавець, байкар. Свої поетичні та літературні твори публікував на сторінках журналу «Український вісник». Автор байки «Пан та собака» (1818), в якій автор висловлював протест проти феодально-кріпосного ладу.

Тарас Шевченко (1814-1861) – великий український поет, художник, мислитель, громадський діяч. Автор «Кобзаря» (1840), «Гайдамаків» (1841), «Три літа» (1843-45), «Сон» та ін.

Показ відео  флеш-мобу «Весь світ читає Шевченка» (до 200-річчя кобзаря)

Євген Гребінка (1812-1848) – український байкар, автор творів «Малоросійські приказки», «Ніжинський полковник Золотаренко», альманаху «Ластівка» (1841).

Пантелеймон Куліш (1819-1897)видатний письменник, історик та етнограф. Автор історичного твору «Історія возз’єднання Русі», поеми «Україна», роману «Чорна рада» та ін. Він запровадив нову систему передавання української мови на письмі – «кулішівку», здійснив переклад Біблії українською совою.

Виступ групи театралів

В Україні на початку ХІХ ст. діяли російські професійні театри у Києві, Полтаві, Харкові.

Першу українську театральну трупу організував Г. Квітка-Основ’яненко. Існував аматорський театр у селі Кибинці, керівником і режисером якого був батько М. Гоголя.

У поміщицьких маєтках діяли домашні театри, в яких грали кріпаки. Найвідоміші кріпацькі театри в селі Кибинці на Полтавщині у маєтку Д. Трощинського та селі Качанівці на Чернігівщині у поміщика Г. Тарновського.

На західноукраїнських землях перші аматорські трупи виникли напередодні революції 1848-1849 рр. Ставили п’єси І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, а також місцевих акторів – М. Устияновича, С. Петрушевича, О. Духновича.

Перегляд фрагменту фільму 1938 р. «Сватання на Гончарівці»

IV. Закріплення та узагальнення

Кожна група складає сенкан до теми над якою працювали:

1 група – історія

2 група – література

3 група – театр

Метод «Мікрофон»

Відповідь на проблемне запитання: «Чи має нація щось дорожче, ніж мова її батьків?»

V. Підсумки уроку

Домашнє завдання:  прочитати § 17, написати листа сучасника письменнику першої половини ХІХ ст.