Європейське революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії.

УРОК 12

Поговоримо?Які українські землі входили до складу Австрійської імперії?Яким було їх соціально-економічне становище?Чи може краще життя прийти само по собі?

Європейське революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії.

План«Весна народів» на українських землях. Головна руська рада. Українці в австрійському парламенті

1. «Весна народів» на українських землях25 квітня 1848 р. Австрію було проголошено конституційною монархією та задекларовано демократичні, усім народам гарантовано непорушність їхніх національності й мови. Що означає термін «весна народів»?«Весна народів» - революційні події в Європі 1848-1849 рр., визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної та Центральної Європи, боротьба цих народів за національну свободу.

Причини революції:абсолютизмстанові привілеї дворян національне пригнічення народів імперіїнезадоволення більшості населення країни своїм економічним становищем

Квітень – березень 1848 р. - скасування панщини на західноукраїнських землях. Проголошення поміщиків єдиними власниками лісів та пасовищ. Сервітут - звичаєве чи законом встановлене право користуватися (частково або спільно) чужим майном. Скасування панщини і кріпосних повинностей за викуп. Селяни ставали власниками земліОдержання селянами громадянських прав Збереження поміщицьких землеволодінь

Зародження українського національного руху 1848-1849р. у Східній Галичині було пов’язане з середовищем греко-католицького духівництва.19 квітня 1848 р. - клопотання на ім’я імператора про запровадження в школах і громадському житті Східної Галичини української мови, забезпечення українцям доступу на всі посади та зрівняння в правах греко-католицького духівництва з католицьким.

2 травня 1848 р. у Львові створено Головну українську раду. Головна руська рада — орган громадського самоврядування українців, утворений на хвилі піднесення революційного руху в Східній Галичині. Перший голова Ради Єпископ Григорій Яхимович

Окружні ради. Відділ фінансів. Відділ селянських прав. Відділ шкільництва. Відділ політичних прав. Головна руська рада. Складалася з 15 представників греко-католицького духовенства і 15 представників інтелегенціїМісцеві ради (близько 50)До місцевих рад входило по троє педставників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелегенції (у тому числі 10 священиків)

Зоря Галицькадрукований орган Головної руської ради перша в Галичині та Україні газета українською мовою, почала виходити з 15 травня 1848р. Робота з джерелом. Відозва до українського народу, опублікована у першому номері газети: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...» Яке значення мала відозва , опублікована у «Зорі Галицькій»?То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські й галицькі українці - одна нація.

Мета діяльності ГРРЗбереження віри і досягнення рівності в правах між всіма релігійними конфесіями. Плекання рідної мови, запровадження її в початкових і вищих школах, заснування періодичних видань, підтримування листування з письменниками як нашими, розповсюдження корисних і повчальних книжок руською мовою. Дотримання конституційних прав українців, пошуки способів зміни становища українців конституційним шляхом.

запровадження української мови в школах та діловодстві краю;забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади;можливість призначати на посади в адміністрації краю лише тих чиновників, які володіють українською мовою. Жовтень 1848 р. у Львові на з’їзді західноукраїнських діячів науки і культури прийнято рішення утвердити єдину граматику української мови та вимагати від влади впровадження рідної мови у школах. утворене товариство «Галицько-руська матиця», що друкувало навчальну, художню і наукову літературуавстрійський уряд погодився запровадити навчання українською мовою у народних школах та гімназіях; у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови та літератури. Вимоги ГРРДіяльність ГРР

У липні 1848 р. у Відні відкрилося засідання вперше обраного загальноімперського парламенту (рейхстагу). 3. Українці в австрійському парламентіДо української делегації увійшло 39 українців від Галичини (27 селян) 5 від Буковини. Очолював українську делегацію єпископ, голова ГРР Г. Яхимович.

Робота з підручником. Якою була мета австрійського парламенту?Чого прагнула українська та польська делегації?Яким був результат діяльності українців в австрійському парламенті?

Опрацювати § 10 «Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії»Повторити § 8-9 Домашнє завдання