Урок "Новітня Україна: на шляху до державної незалежності. Українська революція 1917-1921 рр., Голодомор 1932-33 рр."

Про матеріал

Мета: познайомити учнів з подіями в Україні XX ст.: утворення УНР, злуки УНР і ЗУНР, героїзм студентів у бою під Крутами; розглянути початок розгортання державотворчих процесів; формувати навички роботи з візуальними та писемними джерелами; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності.

Перегляд файлу

 

Тема: Новітня Україна: на шляху до державної незалежності.

Українська революція 1917-1921 рр., Голодомор 1932-33 рр.

Мета: познайомити учнів з подіями в Україні XX ст.: утворення УНР, злуки УНР і ЗУНР,  героїзм студентів у бою під Крутами; розглянути початок розгортання державотворчих процесів; формувати навички роботи з візуальними та писемними джерелами; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності.

Пам’ятки і пам’ятники України для навчальної роботи: пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.),Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ)

Основні дати:

1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

29 січня 1918 року – бій під Крутами

 22 січня 1919 року- злука соборність УНР і ЗУНР

1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

Підручник Пометун, Малієнко.

Хід уроку

1. Орг момент 5 хв

2. Актуалізація опорних знань. Диктант 7 хв додаток

3. Мотивація

На минулому уроці ми з вами ознайомилися з періодом козацтва та з подіями національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр під проводом Б.Хмельницького, вході якої козакам вдалося створити Українську  державу – Гетьманщину. Але під тиском обставин цій державі не судилося довго бути. Уже через декілька років територія України знову була розділена між іншими державами, більшу частину отримала Річ Посполита і Московська держава.

Але український народ не полишав надію про незалежність.

Сьогодні ми поговоримо про події ХХ століття- новий етап у боротьбі за незалежність. Запис теми уроку

4. Вивчення нового матеріалу

Перенесемося в  ХХ століття

Початок ХХ століття – перша світова війна 1914-1918 року. У роки війни Україна опинилася по два ворогуючи фронти: (робота з картою)

західні землі належали Австро-Угорщині, Наддніпрянщина – Росії.

- Які бувають наслідки війни? Смерть  людей, руйнації, занепад господарства.

- Що може спонукати багатьох людей одночасно прагнути змін?

Страждання,відчай і зневіра змушують людей виступити проти існуючої влади. Прагнення людей до змін в ході боротьби – революція (поворот, корінні зміни), запис в зошит.

У 1917 р. в Україні розпочинається революція, яка триває до 1921 рр.

Як ви думаєте, чого будуть вимагати люди? (припинення війни, заміни одноосібної влади царя і створення республіки)

Робота з підручником с 114 визначення республіка

Робота з візуальними джерелами:

Роздивіться ілюстрацію: Що може об’єднувати таку велику кількість людей?

Чого вони вимагають?

Коментоване читання с 115

Робота з джерелом с 115. Що було проголошено 4 універсалом? Створення УНР

Робота з візуальними джерелами:

Роздивіться ілюстрацію -  пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ): за що людині встановлюють пам’ятник? кому встановлено даний пам’ятник? що ви знаєте про цю людину?

Пам'ятник Михайлу Грушевському,  розташований поряд зі спорудами, з якими були пов'язані життя та діяльність. Це університет, де в 1917–1918 роках діяли Українська Центральна Рада і українські політичні партії, відбувалися важливі події політичного і державного значення доби Української революції.

Михайло Грушевський– це вчений світового рівня

Його перу належать близько двох тисяч праць з історії,  літератури, етнографії, фольклору. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”

Саме М.Грушевського було обрано головою ЦР.

Після проголошення УНР влада більшовиків,яка встановилася в Росії після вбивства царя не хотіла втрачати багаті території України, а тому розпочала швидкій наступ. Новостворена республіка не мала великого війська для захисту своїх кордонів.

Але патріотично настроєні студенти молодших курсів  Київського університету Володимира звернулися в газетах до українського студентства:

«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-„большевицька“ грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до „Куреня Січових Стрільців“, який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету»

- З яким проханням звертаються студенти? Із закликом про допомогу

Для охорони кордонів України з півночі на станції Бахмач (Чернігівська обл) із середини грудня 1917 року перебував український гарнізон у складі чотирьох сотень 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького. Вже 27 січня 1918 року до них приєдналася перша сотня Січових стрільців без особливої військової підготовки, з обмеженою кількістю набоїв, всього 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд. На додаток, уже під час самого бою, приєдналося ще й 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва.

Приблизно 500-600 чол. Українська молодь проти 5000 професійного ввійська зустрілися на станції Крути.

29 січня приблизно о 9 год розпочався бій. Загони українських військових мали затримати якомога довше армію більшовиків від наступу на Київ. Протрималися 5 годин, з великими втратами, закінчились набої, відступаючи підривали колії. Забравши вбитих і поранених, українське військо відступало. У сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи в сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту більшовиками. За свідченнями очевидців, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу  перед розстрілом перший почав співати, а  решта студентів підтримали спів.

Гімн України

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

За рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до місця, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.

Робота з візуальним джерелом

Монумент битви під Крутами 1918 р. (автор Анатолій Гайдамака, 2006 р.) копія однієї з колон портику Червоного корпусу заввишки 10 метрів і символічна могила в пам'ять про героїчний вчинок.

Цього року  100 річниця вшанування пам’яті героїв Крут. Давайте і ми будемо пам’ятати про цей подвиг.

Революційні події охопили і західноукраїнські землі, які були під  владою Австро-Угорщини. В ході революції була утворена ЗУНР.

22 січня 2019 року відбулося проголошення акту злуки, об’єднання УНР і ЗУНР. Цю подію ми відзначаємо як день соборності і свободи України.

Робота з документом с 116 акт злуки. Яка була мета об’єднання

Незважаючи на важки кроки до незалежності України, більшовики за підтримки робітників перемогли і захопили владу.  У 1922 році Україна ввійшла о складу Радянського Союзу. І хоча Україна втратила свою незалежність, революційні події вплинули на наступні покоління українців.

Далі, в історії нашої держави відбулася чи не найжахливіша подія, трагедія для всього українського народу: голодомор 1932-33 років. Впродовж ХХ століття голод в Україні був тричі: 1921-1923 роки, 1932-1933 роки, 1946-1947 роки. Під час цих трагічних літ загинуло щонайменше 10 мільйонів людей.  

Але голодомор 1932-33 років- це заплановане масове знищення українського народу, геноцид,  радянським урядом з метою викорінити незадоволених владою і зробити народ покірним.

Люди гинули сотнями, тисячами: чоловіки, жінки, діти пухли від голоду і вмирали.

Робота з візуальним джерелом.

 На знак пам'яті про загиблі життя мільйонів українців, 2009 року в Києві засновано музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні».

 Пам’ятний знак Жертвам Голодомору, Суми(р-н Автовокзалу)

Пісня «Свіча О.Білозір

Підсумок уроку.

Підводить вчитель. Перша половина 20 ст. була складною і насиченою подіями: українська революція 1917-1921 рр., героїзм студентів під Крутами, акт злуки УНР і ЗУНР. Це початок розгортання державотворчих процесів на шляху до незалежності.

Про утворення незалежної України ми поговоримо на наступному уроці.

ДЗ. Параграф 17, завдання 2 с 119 письмово (за підручником Пометун)

 

 

Картинки по запросу пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ)

 

Пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ)

 

 

 

 

 

 

 

Похожее изображение

 

Пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.)

 

 

Картинки по запросу пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.)

 

Станція Крути. Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похожее изображение

 

Національний музей

 «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ)

 

 

07

 

Картинки по запросу Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ)

 

 

 

 

 

Пам'ятний знак Жертвам Голодомору, Суми

 

Пам’ятний знак Жертвам Голодомору, Суми

 

 

 

 

 

 

 

 

Диктант 5 клас

«Київська Русь, Козацька Україна»

  1. Засновник Києва:

А.Олег   Б.Кий    В. Ігор    Г.Володимир

2. Перший князь Київської Руси:

А.Олег   Б.Ярослав    В. Ігор    Г.Володимир

3. Цей правитель проводив мирну політику:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Ольга    Г.Володимир

4. Це князь-воїн, все життя провів в походах:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Олег    Г.Володимир

5. Хреститель Київської Русі:

А.Святослав   Б.Ярослав    В. Олег    Г.Володимир

6. Хрещення Київської Русі відбулося:

А.882   Б.988    В. 1187

7. Укріплений табір козаків – це:

А. фортеця    Б. Січ    В. замок    Г. городище

8. Цей гетьман очолив козаків під час переможних морських походів перші десятиліття 17 ст.:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

9. Цей гетьман заснував першу Січ на о.Хортиця на Запоріжжі:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

 В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

10. Цей гетьман очолив національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої:

А. П.Конашевич-Сагайдачний  Б. Б.Хмельницький 

В. Д.Байда Вишневецький    Г. Г.Кондратьєв

11. Початок національно-визвольної війни українського народу:

А. 1648   Б.988    В. 1187

 

 

doc
Додано
11 липня 2018
Переглядів
2912
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку