Урок. :«О бємні іграшки. Добір матеріалів, інструментів, пристосувань. Технологія виготовлення об ємної іграшки».

Дата______________________                Клас: 5 – А – Б клас.

Тема:«О бємні іграшки. Добір матеріалів, інструментів, пристосувань. Технологія виготовлення об ємної іграшки».

Мета:

• Навчальна– ознайомити з технологічною послідовністю виготовлення об ємної іграшки; навчити правильно добирати матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення іграшки;
• Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;
• Виховна – виховувати повагу до традицій українського народу; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:

• Зразки готових об ємних іграшок;
• Ілюстрації з журналів, книжок;
• Тканина, нитки, ножиці.

Міжпредметні звязки: історія, художня культура, мистецтво.

Хід уроку

1. Організаційна частина уроку

2. Актуалізація знань учнів.

3.Мотивація навчальної діяльності учнів

Однією з перших мяких іграшок стала ганчіркова лялька. Гралися в ганчіркові ляльки не тільки дівчатка, а й хлопчики до 7-8 років, а вже потім ігри і іграшки ділились на дівчачі і хлопчачі. Для малюків ляльки виготовляли мами і бабусі. Підростаючи, дівчата самі вчилися виготовляти собі ляльку, таким чином набували вмінь шити і вишивати. Потім зявились плюшеві ведмедики, зайчики, котики, правда, раніше вони не були такими барвистими, яскравими як зараз.

Мяка іграшка – сама нова із всіх іграшок, їй трохи більше 100 років. Перші мякі іграшки з’явились на початку двадцятого століття в Німеччині. Німецька майстриня Маргарет Штайф придумала мяких маленьких слоненят. Спочатку вони служили подушечками для голок і шпильок, але дітям вони дуже сподобалися як іграшки. Тоді Маргарет створила цілий звіринець: кролики і слони, мавпи і верблюди, ослики і зайчики, і багато інших тваринок. Зшиті вони були з оксамиту і плюшу. А в 1903 році Маргарет Штайф створила самого першого плюшевого ведмедика на імя Тедді. Він так сподобався і дітям і дорослим, що іграшкових ведмедиків стали виготовляти і в інших країнах. З того часу розпочалась тріумфальна хода мякої іграшки світом.

Представлення теми уроку та очікуваних результатів.

      Оголошення записану на дошці тему уроку. Залучення учнів до спільного визначення очікуваних результатів уроку.

       Очікувані результати.  Після цього уроку учні зможуть:

• Розповідати про різновиди та техніки плетіння виробів з бісеру;
• Визначати види оздоблень та добирати необхідні інструменти і матеріали;
• Відчувати і розуміти прекрасне.

Нагадую учням, що наприкінці уроку буду перевіряти наскільки вони досягли цих результатів.

4. Вивчення нового матеріалу.

Мяка іграшка може бути зшита з мяких тканин, фетра, звязана гачком або спицями, з мякою набивкою всередині. Навіть саму гарну іграшку можна зшити з «нічого». Це можуть бути клаптики тканини, обрізки стрічок, мережива, клаптики шкіри, клейонки і, звичайно, ваша фантазія. Не обмежуйте свою фантазію. Всі самі найкращі речі в світі були виготовлені не по інструкції, а в процесі вільної творчості. А найголовніше  - робити все з любовю.

Інструменти та матеріали

Основні матеріали для деталей іграшки.

Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральнее хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).

Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей – іноді шматочки тканини із сірникову коробочку стають у нагоді.

Шматочки білої, чорної та кольорової шкіри – натуральної та штучної– згодиться пара від загубленої пальчатки, місцями потертий широкий пояс, уцілілі шматочки старої сумки, халяви старих осінніх чобіт, тощо.

Оздоблювальні матеріали .

Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.

Фурнітура – різні гудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.

Нитки вишивальні та для в’язання.

З’єднувальні матеріали.

Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).

Клей – ПВА, ТИТАН, плавкий силіконовий клей.

Наповновач.

Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок). Можна використати інші обємні матеріали – вату, обрізки тканини – але тоді іграшка буде важкою та не такою мякою на дотик. Перших ведмедиків, взагалі, заповнювали деревяними ошурками.

М’яка проволока (приблизно 2 мм товщиною) длякаркасів – алюмінієва чи мідна.

Інструменти для шиття м’якої іграшки.

 Це ножиці, нитки, голки і шпильки,клей.
Не обійтися вам і без пінцета, за допомогою якого ви будете вивертати готову форму і наповнювати її синтепоном. Замість пінцета можна взяти і звичайний кілочок, металевий або дерев'яний (чудово підійдуть палички для суші). Знадобиться вам також гостро заструганий олівець і, нарешті, наперсток. Він вам буде конче потрібний, коли ви шитимете цупку тканину або хутро.
Послідовність виготовлення м’якої іграшки

6. Закріплення нових знань учнів.

7.  Підведення підсумків уроку.

При підбитті підсумків звертаю увагу учнів на очікувані результати.

Бесіда.

Запитання до учнів:

1. Як ви вважаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку? Чому ви так вважаєте?
2. Які труднощі виникали у вас протягом уроку?
3. Що ви порадите однокласникам для подолання таких труднощів?

8. Оцінювання результатів уроку.

Пропоную учням оцінити свою роботу на кроці , виставивши собі від 0 до 2 балів за кожним з критеріїв, а також врахувати додатковий бал, отриманий під час гри, заповнивши картку самооцінки роботи на уроці.

9.  Домашнє завдання.

Підготувати інструменти та матеріали для роботи .