2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Урок "О.Довженко - видатний український кінорежисер і письменник. Оповідання «Ніч перед боєм»— твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців.

Про матеріал
Конспект уроку української літератури 8 клас на тему "Олександр ДОВЖЕНКО - видатний український кінорежисер і письменник. Оповідання «Ніч перед боєм» — твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час Другої світової війни."
Перегляд файлу

Урок української літератури, 8 клас

 Тема. Олександр ДОВЖЕНКО - видатний український кінорежисер і письменник. Оповідання «Ніч перед боєм» — твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час Другої світової війни.

 Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю видатного українського кінорежисера і письменника Олександра Довженка;

 розпочати ідейно-художній аналіз оповідання «Ніч перед боєм»  , з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, жанр, композицію;

розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; уміння аналізувати текст твору, робити висновки; формувати кругозір, світогляд;

сприяти виховуванню любові до Батьківщини та готовності стати на її захист, шанобливого ставлення до народу; формуванню національної свідомісті,  почуття гордості за героїв України.

Очікувані результати: учні повинні      

ЗНАТИ: короткі відомості з біографії та творчості видатного українського кінорежисера і письменника Олександра Довженка; зміст оповідання «Ніч перед боєм».

ВМІТИ: аналізувати оповідання, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, жанр, композицію; виокремлювати в творі основне; висловлювівати власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи.

Міжпредметні зв’язки:  історія України, всесвітня історія, зарубіжна література,  кіномистецтво, художня  культура.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання, прийоми: міні-діалоги, колективна робота з текстом твору,бесіда, фронтальне опитування,  художнє читання та інсценізація уривків твору, інтерактивні вправи  , перегляд слайдової презентації.

Форма організації навчальної діяльності учнів:  урок –аналіз художнього твору

Обладнання:   портрет О. Довженка, тексти твору , епіграф уроку, слайдова презентація, висловлювання О. Вишні, Ч. Чапліна.

                                                 

 

 

ХІД УРОКУ

Епіграф:                Три найсолодші літери в житті - 
Як колискову, що співала мати
У стомленному самозабутті - 
МИР на землі ти винен зберігати

 

  І. Організаційний момент.

1. Привітання

Учитель:   Добрий день! Рада, діти, вас бачити і вітати присутніх на  уроці моїх колег. 

2.  З’ясування емоційно-психологічного настрою учнів, перевірка їх готовності до уроку.

 "Психологічна настанова".  "До успіху"

Учитель:   Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і наполегливими. Тобто, треба

 

 Рефлексія

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

 

 II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель: Сьогоднішній урок присвячений незвичайній людині - кінорежисеру, сценаристу, письменнику, художнику, публіцисту  – Олександру Петровичу Довженку та його оповіданню «Ніч перед боєм»

(запис дати і теми уроку в зошити)

 Слайд 1  Олександр ДОВЖЕНКО - видатний український кінорежисер і письменник. Оповідання «Ніч перед боєм» — твір про героїзм, самовідданість та патріотизм українців

Учитель: Спробуємо сформулювати   мету та завдання уроку (за опорною схемою).                                                                                                   Слайд 2

 Вибір цілей уроку

Відповіді учнів

Про що дізнаємося?

Про життєвий і творчий  шлях видатного українського кінорежисера і письменника; ознайомимось із змістом оповідання «Ніч перед боєм».

Чого навчимося?

аналізувати оповідання, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, жанр, композицію; виокремлювати в творі основне; висловити власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи.

Навіщо це нам?

 

 

Учитель: Щоб розкрити багатогранність особистості О. Довженка, давайте почнемо із світу його захоплень. Що ви дізналися про це?

Учні перелічують захоплення:

  •        Ніколи не розлучався з томиком М. Гоголя. «Тарас Бульба» – улюблений літературний твір і персонаж.
  •        Захоплювався блискучою грою Марії Заньковецької, творчістю режисера Леся Курбаса та його театру «Березіль». Цінував талант Анатоля Петрицького.
  •        Безмежно любив народні пісні, колядки з материного голосу (до старості вона зберегла чудовий слух і голос).
  •        Його пристрасть — усе перебудовувати, поліпшувати, вдосконалювати. Любив креслення і малювання.
  •        Здібний карикатурист, прекрасний декламатор. Мав хист до перевтілення в літературний образ.
  •        Цікавився малярством, зокрема живописом та графікою. Час від часу писав автопортрети, портрети, пейзажі, зокрема олійні портрети Григорія Петровського і Василя Еллана-Блакитного, графічні портрети В.Сосюри, М.Йогансена, П. Тичини, В. Поліщука, І. Дніпровського. На Одеській кінофабриці мріяв «робити комедії – веселі й дошкульні».
  •        Найбільше захоплення в житті – кіно, у цьому найяскравіше проявився геній «українського Мікеланджело»                                       

Висновок робить учитель і ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАРТ. Слайд 3

     Слово вчителя:

Так, діти, з дитинства Олександр Петрович був  неперевершеним мрійником і фантазером. Та й зрілим уже майстром, як писав Остап Вишня, «завжди він говорив не про те, що було, і не про те, що є, а про те, що колись буде». Мріяв усю землю перетворити на розкішний квітучий сад. Для початку посадив фруктові сади на Київській кіностудії та на Мосфільмі.

Його називали «живим акумулятором ідей». Умів розповіддю захопити слухачів, був надзвичайно артистичною людиною. Скрізь бажав втрутитися. Мав пристрасть усе перебудовувати і змінювати. 

 А сам він писав: «Я народився і жив для добра і любові. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм».  Чи правий був письменник? (запитання до учнів).   Так, дійсно,  видатний український письменник помилявся.  Він сам, його творчість належали не тільки його сучасникам, а належать і, поколінням нинішнім та прийдешнім. У цьому ми й переконаємося на сьогоднішньому уроці.

 

 IІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1.   Метод «Аукціон»:

 

Учитель: Для того, щоб познайомитись з біографією Олександра Петровича, я вам пропоную провести аукціон. Лотами будуть такі питання. Слайд 4  

Завдання :

  • Вам необхідно викупити їх своїми знаннями. ( найвищий бал отримують учні, які підготували короткі, але найцікавіші повідомлення і «викупили» декілька лотів).
  • у зошитах за розповідями скласти анкету-характеристику письменника;

 

  1. Місце народження, родина та дитячі роки О. Довженка Слайд 5-6
  2.     Освіта                                                                                    Слайд 7
  3.     Творча діяльність                                                                Слайд 8
  4.     Рід занять і найбільше захоплення.                                   Слайд 9
  5.     Участь у Другій  світовій війні                                         Слайд 10
  6.     Нагороди та відзнаки                                                         Слайд 11

Анкета-характеристики письменника.

Ім’я, по батькові, прізвище — Олександр Петрович Довженко

Роки життя — 1894-1956

Місце народження — хутір В’юнище (с. Сосниця) на Чернігівщині

Батьки — неписьменні селяни; батько Петро Семенович, мати Одарка Єрмолаївна

Освіта — місцеві початкова та вища школи, Глухівський учительський інститут, Київський комерційний інститут (економічний факультет)

Рід занять — учитель, художник-карикатурист, дипломат, кінорежисер, кіносценарист, критик, журналіст

Захоплення — кіно, літературна творчість

Сімейний стан — одружений

Основні твори — «Зачарована Десна», «Україна в огні», оповідання, кіноповісті, нариси, «Щоденник» та ін.

Нагороди, відзнаки — приз Міжнародного кінофестивалю у Венеції, орден Леніна, звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, дві Державних (Сталінських) премії, Премія праці Міжнародного кінофестивалю в Готвальдові, Премія за найкращий фільм Міжнародного кінофестивалю в Маріанських Лазнях (Чехословаччина), звання народного артиста РСФСР, орден Трудового Червоного Прапора, Перша премія автору сценарію Всесоюзного кінофестивалю (посмертно), Ленінська премія (посмертно)

Підсумок роботи (учитель)

 

  1.          Слово вчителя. Робота над оповіданням «Ніч перед боєм»
  1. Історія створення твору. 

Слайд 10. Як ви уже знаєте Олександр Довженко був учасником війни. У своїх статтях, оповіданнях, листівках, нарисах вражав  умінням зворушити серця воїнів та людей, які працювали задля перемоги в тилу. Він досліджував людину на війні, витоки її патріотизму, мужності, героїзму. Подвиги на фронті, реальні трагічні факти, події в тилу у ворога він глибокого осмислював, аналізував, узагальнював.  Чимало страшних воєнних картин лягло в основу творів письменника: «Україна в огні», «Мати», «Повість полумяних літ», «Я бачу перемогу». Так народилась ідея оповідання «Ніч перед боєм», в основу якого ліг реальний епізод. Два діди - Платон і Савка - ціною свого життя топлять у Десні човен з гітлерівцями.

слайд 12 Оповідання «Ніч перед боєм» відноситься до ряду тих нечисленних Довженкових творів періоду війни, творча доля яких склалася щасливо. Оповідання  з’явилося в серпні 1942 року в газеті «Червона зірка» і було опубліковано вісімнадцять разів дванадцятьома мовами.  І зараз ми  будемо працювати над цим твором

   (записуємо назву оповідання).

Визначимо його  ідейно-тематичну спрямованість,  жанрові особливості оповідання, охарактеризуємо головних героїв твору. Будемо вчитися висловлювати власну думку,  аналізувати проблематику оповідання і виховувати в собі  почуття патріотизму, самовідданості,  вміння знаходити потрібні слова для переконання.

Завдання учням: протягом уроку під час аналізу працювати над складанням опорної схеми «Захисник Вітчизни»;

Метод «Символ твору». Завдання художникам: під час роботи над змістом  спробуйте намалювати предмет, який символізував би  оповідання чи був би символом літературного героя

  1. Репродуктивна бесіда + робота з підручником.

 Учитель:  твір «Ніч перед боєм» за жанром…….( оповідання). Доведіть свою думку.

1.  Де і коли відбуваються події твору? (на Десні, у роки війни)
2.  Що вам відомо про Другу світову війну війну? Які почуття у вас виникають під час згадування часів воєнного лихоліття? Слайд   13-14

3. Назвіть головних  героїв твору?  Назвіть прізвища другорядних героїв твору (Сокіл, Троянда,   Дробот). Які асоціації вони у вас викликають? (Рослинний та тваринний світ).

4. Чому, на вашу думку, автор вибирає саме такі прізвища? (Природа – мир).

 

5. Яким показано на початку твору Колодуба? людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові»).

 

Ким був Петро Колодуб у мирний час? («А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе»). А на війні? Під час переправи?  (командир танка)

6.  Слайд 15. А про що просять солдати свого командира перед боєм? (розказати свій внутрішній секрет бойового духу). Навіщо це їм потрібно? (бій буде важкий, і солдати розуміють, що не всі повернуться назад).

 

7. Давайте послухаємо,  як почав свою розповідь командир?

 

 8. УЧЕНЬ напамять (- Це було на Десні. Ми відходили без зв'язку, без артилерії, ми одступали на схід день і ніч. Ворожі кліщі мали от-от замкнутися перед нами. Ми несли на плечах своїх поранених товаришів, падали з ними, проклинали все на світі і йшли далі. Ніде правди діти, були такі, що й стрілялися од розпачу, і гордості, й жалю. Були й такі, що кидали зброю і з гіркою лайкою повзли до рідних хат, не мавши сили духу пройти мимо. Да... одним словом, звичайний наш український дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу).

 

9. слайд 16   - Хто були ці діди-перевізники? Як вони зустріли бійців? І чому так зневажливо поставилися до відступаючих? ( Платон Півторак. — Тікаєте, бісові сини?   Багато я вже вас перевіз. Ой багато, та здорові все, та молоді, та все — перевези та перевези. Савко! — крикнув Платон до сусідньої хати. — Ходім, Савко. Треба перевезти, нехай вже тікають. Га?.. Ходім, ходім! Це вже, мабуть, останні).

 

10.  Що і ще довелося вислухати бійцям від дідів Платона та Савки?

(-Не знаю, чого вони оце так тікають, чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.  А це — казна-що, не люди).

 

11.   А як природа реагує на відступ солдат? ОПИС ДЕСНИ

(«А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається?») слайд 17.

(Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося в воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а є міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками).

12.  Про що говорила природа? Який художній засіб використав Довженко у цьому описі? (художній паралеліз)-Художній паралелі́зм  спільність характерних рис (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя)
 

13.  Чи намагалися солдати пояснити чому вони тікають? Що  відчували вони?

    Колодуб:(- Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили її, і пригнули. Прощай, моя рідна, дорога Десно).    (Сором, біль).

 

14.   Давайте прочитаємо, що на це сказали діди?

 

Діалог читають 2 учні

(-  Не вміли битися. От тобі і відступ, — сказав Платон. — Що у військовому статуті сказано про війну — ну? Хто скаже? Мовчите, вояки. Сказано: коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.

— А де ваша ненависть? — підхопив Савка.

— Еге, а вмирать боїтеся. Значить, нема у вас живої ненависті. Нема! — Дід Платон аж крякнув і підвівся на кормі. Ти собі подумай, Савко, як оце народу дивитися на отаке паскудство. Він же надіявся на їх усіх,   а воно он що виходить — "діду, перевези"! 

- Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові.

— Не знаю, як ти, Савко,— сказав Платон,— а мене б з Дніпра чи з Десни не те що Гітлер, а сам нечистий би не вигнав, прости господи, не при ночі згадуючи).

Поясніть.

 

15. Яку  роль відіграла у житті головного героя і його товаришів  зустріч  з дідусями? (Вони не пожаліли їх, а говорили правду, хоч яка вона і не була гірка, викресали вогонь героїзму і ненависті до ворогів)

Ким були діди для солдатів? ( живим грізним голосом нашого мужнього народу). Чому?

 

16.    Хто вплинув на формування такого великого героїзму й патріотичного почуття у героя? (Дід Платон)

 

17.  слайд 18  Які слова Платона Півторака воїни запам’ятали на усе життя?

Учні знаходять цитату і зачитують:

 «Життя - бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»

Учитель: Отже, це була «наука чого»? (ненависті)

 

Матеріал для вчителя.

У цих словах діда Платона виражена основна думка твору. Саме так   Довженко   бачив ситуацію і пропагував таку необхідну на той час «науку ненависті». Її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир Петро Колодуб, від імені якого ведеться розповідь. Для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через Десну стала справжнім духовним очищенням. 

 

18. Давайте послухаємо,   як сам про те він розповідав?(інсценізація)

 

(- Що наше життя? Що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? — голос капітана зазвучав, як бойова сурма. — Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!.. Так. — Капітан Колодуб усміхнувся. — А все ж таки нічого в світі я б так не хотів, як після війни поїхати на Десну до діда Платона і... поклонитися діду Платону в ноги за науку,— сказав капітан Колодуб).

 Слайд 19 (— Діда Платона, товаришу капітан, уже нема живого, — сказав Іван Дробот. — Ото як ви пішли у лози, через годину прибігли німці. Довго вони били діда, що перевіз вас, хотіли розстріляти, а потім був приказ негайно переправитися на другий берег. Ну повезли. Насіло їх вщерть. Випливли на середину Десни. Тоді дід Платон і каже:

— Савко, прости мене!

— Бог простить.

— У другий раз!

— Бог простить.

— Прости утретє!

— Бог простить.

— Прости і ти мене, Платоне, — сказав дід Савка.

— Бог простить.

— У другий раз!

— Бог простить.

— У третій раз!

— Бог простить.

Та за третім разом як повиймали вони весла, та як стрибнули на правий борт, та й перекинули човна. Все потонуло — і кулемети, і німці, і діди. Один тільки я виплив на наш берег.

— А хто ж ти такий? — тихо спитав капітан Колодуб.

— Я онук діда Савки. Я сидів на другій опачині...).

 

19. Чи можна назвати цей вчинок героїчним? А це приклад чого?

Матеріал для вчителя.

Найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. Платон і Савка гинуть, потопивши посеред Десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. Ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. Слайд 20 

 

 20. Визначення   теми та ідеї оповідання

Тема: відображення віри у перемогу звичайних людей Платона Півторака і діда Савки, розкриття їх ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба та інших героїв- захисників Вітчизни.

Ідея: Уславлення героїчного подвигу народу.

 Адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки.

 

21.  Що, на вашу думку, символізують образи дідусів у творі?

 

Матеріал для вчителя.

Символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. Невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме « крайню» вікову категорію — старість. Вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.

 

4. Робота по складанню опорної схеми «Захисник Вітчизни». 

- То чи можна назвати діда Платона і діда Савку героями? А солдат?

- Хто вартий цього звання?  Слайд  21  

Опорна схема «Захисник Вітчизни»

Захисники Вітчизни

Риси характеру

Герої Другої світової війни;

Герої народних дум

козаки запорозької Січі, учасники Революції Гідності, Герої Небесної Сотні , воїни – бійці АТО .

Сміливість

Стійкість

Хоробрість

Мужність

Чуйність

Здатність на подвиг

Доброта

Відвертість 

Відважність

Впевненість у перемозі

Здатність на самопожертву

5.   Слово вчителя.

   Саме вам, діти, через роки, десятиліття слід нести пам’ять про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, саме ви  не повинні забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської навали, хто поліг у боях, визволяючи міста і села України, хто свідомо зробив крок на зустріч зі смертю,  Слайд  22  «Пам’ятай!»

Біль утрат ніколи не згасити ,

Не знищить спогадів минулих тлінь,

Та подвиг ваш довіку буде жити

У пам’яті прийдешніх поколінь…

ІV . Підсумок уроку. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжити речення. Слайд  23  

« На уроці я дізнався…»

«Найбільше в оповіданні мене вразило…»

«Моє ставлення до захисників Вітчизни…»

Вчитель.

Наш урок добігає кінця.

       Усе , що ми робимо,  це все задля рідної Батьківщини. Вона  уособлює у собі великий узагальнений образ неньки - матері, яка  любить своїх синів. А сини захищають її ціною  життя. Це одне велике єдине неподільне ціле. Вона у нас у душі. За неї стояли на смерть герої народних дум , козаки запорозької Січі, герої твору О.Довженка, учасники Революції Гідності, Герої Небесної Сотні. Так, як і сьогодні  виконують свій громадянський обов’язок воїни у зоні АТО, захищаючи єдність і незалежність нашої  держави. І в цьому я вбачаю духовну  єдність поколінь. Слайд  24  

 Найзаповітніше бажання усіх українців сьогодні - жити під мирним небом. Ми віримо в те, що ця наша мрія   здійсниться  обов'язково.  Ви – майбутнє України, захисники Вітчизни, повинні бути гідними своїх предків, любити Батьківщину і захищати її.

Три найсолодші літери в житті -

Як колискову, що співала мати

У стомленному самозабутті -

МИР на землі ти винен зберігати.

 

Учитель. Давайте повернемося на початок уроку. То чи вдалося нам виконати завдання, які стояли на його початку? Слайд  25  

Оцінка роботи 

V. Домашнє завдання. Слайд  26  Для всіх: скласти тестові завдання за біографією О. Довженка (6 завдань);

дібрати цитатний матеріал до характеристики діда Платона(1в.), діда Савки(ІІ в.)

 

docx
Додано
27 січня 2019
Переглядів
3093
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку