Урок "О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні».

Урок-фрейм

Тема. О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні».

Мета: розглянути умови написання кіноповісті «Україна в огні», використовуючи елементи  інтерактивного навчання, сформулювати жанрову специфіку твору Довженка як кіноповісті; розкрити бачення письменником долі народу; розвивати в учнів уміння визначати проблеми твору, розуміти красу і силу довженкового слова;  розвивати творчі здібності одинадцятикласників  шляхом формування учнівських компетенцій; виховувати повагу до людей воєнного покоління та почуття національної самосвідомості й патріотизму; культивувати пам'ять про героїчні і трагічні сторінки історії України.

Мета відкритого уроку: використання елементів інтерактивного навчання на уроках української літератури; аналіз літературного твору шляхом створення проблемних ситуацій.

Обладнання: текст літературного твору, м/м дошка, відеофрагменти воєнної кінохроніки та фільму «Незабутнє», творчі проекти учнів, презентація.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-фрейм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

1. Організаційний момент.

    Друзі, сьогодні у нас незвичайний урок – урок-фрейм.

 Фрейм з англійської   — це «рамка», «окремий кадр фільму» , для бачення нової ситуації, що базується на певному  шаблоні.

    Ми маємо продемонструвати, що знаємо і вміємо. Цілком природно, якщо ви  відчуваєте хвилювання. Нехай подолати  його допоможе пам’ятка. Увага на дошку:

Я -

Доросла людина ,
творча особистість .

Я

     Вчуся , бо все хочу знати !

Мені ці знання знадобляться у майбутньому.

 

    Я все знаю, я все можу, я все зможу!

 

Перед вами лежить « Експрес-зошит», який  допомагатиме  у роботі , а також оцінювальна картка, яку заповнюватимете  протягом заняття.
 

2. Актуалізація опорних знань.

Вчитель.  На попередньому уроці ви ознайомилися із життєвим і творчим шляхом Олександра Петровича Довженка. Перевіримо  знання з вивченої теми за допомогою  « Бліц-опитування».

 

 1.Бліц-опитування

За кожну правильну ви отримаєте  1 бал.

1. Де вперше О.Довженко розпочав свою кіномистецьку діяльність? (На Одеській кіностудії)
2. Як називалися перші фільми, поставлені ним? (“Вася – реформатор”, “Ягідка кохання”)
3. В якій харківській газеті О.Довженко працював художником – ілюстратором? (У газеті ”Вісті ВУЦВК” під псевдонімом ”Сашко”)
4. Який фільм приніс митцеві світову славу майстра німого кіно? (1930 рік, “Земля”)
5. Про який фільм О.П. Довженко говорив: ”Я робив його з любов’ю і великим напруженням всіх своїх сил, як пам’ятник народу, як знак своєї любові і глибокої поваги до героя.”(“Щорс“)
6. Над яким сценарієм працював Олександр Петрович напередодні Великої Вітчизняної війни? (Над сценарієм повісті М.Гоголя “Тарас Бульба”)
7. Яку новелу письменника у дні війни було видано за рік вісімнадцять разів дванадцятьма мовами? (1942, “Ніч перед боєм”)
8. Назвіть кіноповісті О.Довженка, в заголовку яких є географічні назви. (“Прощай, Америко”, “Зачарована Десна”, “Антарктида”)
9. Назвіть кіноповісті, які були удостоєні Державної премії? (“Мічурін”, “Поема про море”)
10.  Де поховано Олександра Довженка? ( У Москві на Новодівичому кладовищі)

Вчитель. Підбийте бали і занесіть їх у оцінювальну картку

3. Мотивація навчальної діяльності.

   Вчитель. Настає час і кожний письменник повинен зробити вибір між духовними та матеріальними цінностями.

    Перед О.Довженком відкрилися три шляхи: Краси, Достатку, Правди. Який із них обрати ? Пропоную вашій увазі інсценівку « Вибір Довженка»  у виконанні учасників драматичного гуртка.

 

                Інсценівка « Вибір Довженка»

Дійові особи : Довженко, Достаток, Краса, Правда.

Достаток. Олександре, обери мене і ти матимеш  спокійне  і сите життя, гроші.

Краса . Краса – верховний учитель. Вона нас усьому вчить.

Правда .  Але не буває краси без правди.

Довженко. Якщо вибирати  між красою і правдою, я б вибрав красу. У ній  більш глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне тільки те, що прекрасне. І коли ми не постигнемо краси, ми ніколи не зрозуміємо правди... Я обираю і красу, і правду.

 

Вчитель.  „Я обираю і красу, і правду...” Саме в цьому заключається зміст проблемного питання уроку, яке звучить так :

 

• Чи можна назвати О.Довженка співцем правди і краси?

 

• Спробуємо або довести це, або спростувати, розглядаючи твір „ Україна в огні”.

 

 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Оголошення теми та мети уроку.

Вчитель. Тема нашого уроку-фрейму  -  «  О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні».

Завдання уроку  виведіть самостійно і запишіть в « Експрес-зошит».

Будь ласка, озвучте свої варіанти відповідей:

(можливі варіанти відповідей учнів)

• розглянути умови написання кіноповісті «Україна в огні»;
• визначити проблеми твору; 
• сформулювати жанрову специфіку твору як кіноповісті;
• розкрити бачення письменником долі народу.

Вчитель. Урок-фрейм  допоможе нам створити власні кадри   кіноповісті О.Довженка « Україна в огні» в рамках нашого уроку.

Роботу продовжимо в  групах  «Бібліографів», «Літературознавців» та  «Істориків»

Об’єднання відбулося заздалегідь  на основі ваших творчих уподобань.

У кожній групі працюватиме учень-консультант  із рубрикою  « Актуальна цитата».

 

2. Створення міні-проектів у рамках обраної теми

Вчитель. Перед вами   ключові слова уроку, за якими і будемо створювати «кадри», на основі матеріалів випередженого домашнього завдання.

 

Довженко                    Війна                        Україна                        

 

3.  « Бібліографи»

Історія написання твору. Спогади автора.
31 березня 1942 року митець створює публіцистичний нарис «Україна в огні». Цей твір Довженко писав на матеріалі народного горя, хоча він добре знав про заборону Сталіна писати про відступ Радянської армії.

 Твір було написано швидко, так само швидко знято фільм. Кіноповість «Україна в огні» була розпочата влітку 1942 року, у часи відступу військ територією України. У 1943 році твір було закінчено, але вперше надрукований через 23 роки, у 1966 році, уже після смерті автора, а повне видання в 1995 році.

    Замість визнання і вдячності кінофільм і повість були осуджені й заборонені. Фільм за кіноповістю  Довженка "Україна в огні", знятий у 1964 році Юлією Солнцевою,  взагалі не вийшов на екрани , а повість уперше        опубліковано вже після смерті письменника.
    Вчитель.  Вашій увазі пропонуємо  відеофрагмент спогадів  О. Довженка

( перегляд відеофрагменту).

  Вчитель.  Рубрика « Актуальтна цитата».  Консультанте, підтвердіть факти.

   Консультант.  У своєму «Щоденнику» О. Довженко пише: «Моя повість “Україна в огні” не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови… Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика… Блюстителі партійних чеснот,чистоплюї і перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями…»

 

Вчитель.  На основі прослуханої інформації визначимо причини заборони кіноповісті та занотуємо у « Експрес-зошит».

( можливі варіанти відповідей учнів):

• автор був відвертий із читачами;
• сказав гірку правду про тогочасні колгоспи;
• про відступ Червоної Армії у перші дні війни,
• країна була не готова до війни;
• про органи внутрішніх справ.

 

Вчитель. Хвилинка « Теорія літератури».

В українській літературі О. Довженко першим створив кіноповість.

         Щоб визначити, що це за жанр, проведемо дослідження з теорії літератури.

  На основі знань про сценарій та повість, визначимо     ознаки кіноповісті  за допомогою діаграми « Вена»

 

 Отже, Кіноповість – повість, написана з урахуванням специфіки кіно та літератури. Це видозміна класичної повісті, у якій епічно зображуються події, розширені діалогічні сцени, вводяться ліричні відступи, але вирішальним залишається кадр.

 

    Вчитель. Утім, стосовно Довженка це визначення неточне. Він не писав свої прозові твори,  думаючи про те, як вони виглядали б на екрані - це індивідуальний стиль  письменника.

• Які ви знаєте кіноповісті, що належать перу митця?

( можливі варіанти відповідей учнів):

(«Арсенал», «Аероград», «Щорс», «Повість полум’яних літ», «Мічурін», «Земля», «Поема про море», «Зачарована Десна», «Україна в огні»).

Вчитель.  Перед вами  « Афіші» кадрів  із фільмів названих творів, а також літературних видань митця .

Вчитель.  Протягом усього творчого життя О.Довженко постійно відчував внутрішній конфлікт між сценаристом та письменником.

Рубрика «Актуальна цитата»   

•  У вступі до кіноповісті сам Довженко зазначив: «Тут всі сліди битви сценариста з письменником. Один закликав до строгого професійного рисунка сценарію, другий, вражений стражданням народу, весь час поривався до розширення теми, розміркувань, ліричних відступів, - до авторської участі в громадді великих подій».  

Вчитель. У художниці Алли Горської є портрет Довженка: розполовинене обличчя (темне і світле), яке митець охопив руками. Цей портрет дуже точно передає трагедію великого Художника. Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати «Україну в огні»! Через те, що весь твір із першого до останнього рядка пронизаний правдою, його замовчували так довго.

• А якою ж була правда 1942 року?

Вчитель. На наш урок-фрейм запрошено вчителя історії Білокриницьку О.М., з метою розкриття історичних подій того часу. Надаємо їй слово.

Історичні факти :

1. Наступ німецько-фашистських загарбників розпочався _______________________________________________
2. Радянський Союз був не підготовлений до бойових дій

(відступ) ________________________________________

 

3. Україна першою зустріла ворогів

_________________________________________.

4. Загинуло  8 млн. населення України

З них:

• У боях 2,5 млн. чол..
• У полоні та окупації – 5,5 млн. чол..

5. Серед наших земляків війну пройшли ____________________________________________________________

 

 

Вчитель.

      Виповнюється 70 років від дня визволення України від німецько-фашистських загарбників. Дуже мало залишилася тих, хто боронив наші землі. Саме нам із вами через роки, десятиліття слід пам’ятати про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, слід не забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської навали.

Учень. Дозвольте прочитати власного вірша про війну.

Я прочитав Довженкові сторінки,

Занурившись в трагедію буття:

Лиш чорно-сірі земляні відтінки

Летять круками у людські життя.

 

Горілий степ і води каламутні,

І крики, зойки і дитячий плач,

Обличчя наречених постарілі, смутні…

На бій всій кличе стомлений сурмач.

 

Герої наші, ми вас пам’ятаєм

За вашу силу, міць, патріотизм.

Книжки про вас, поезії читаєм,

Беремо за взірець ваш героїзм.

     Вчитель.  Група « Істориків» підготувала дослідження: « Проблема народу та війни, історичної пам’яті в кіноповісті».

Виступ групи « Істориків»

• О.Довженко з особливою трагічністю описував картини війни, дотримуючись історичної правди

( учні декламують уривки з кіноповісті під відеохроніку ВВв)

• «Горять жита на многії кілометри, палають, топчуться людьми, підводами. І ярина толочиться множеством тисяч бездомних коней і корів. Бредуть корови, вівці, коні без числа і краю. Вершники біжать великими житами, оглядаючись назад, на чорне димне небо. Ревуть аероплани. Мечуть бомби. Розсипаються вершники по полю, мов птиці. Пролітають над Олесею ворожі літаки. Бомбардують шлях. Вершники шарахаються на всі боки. Крик, і плач, і височенний зойк поранених коней. Страшно Олесі».
• «Величезне, значно більше, ніж може вмістити людська душа, горе впало на народ, придушило його, погнало».
• Вчитель. Дякую за емоційне монологічне читання рядків твору.
• Війна Україні принесла багато горя. Довелося й орати замість коней і волів, і віддавати цвіт нації в Німеччину на каторжні роботи, зазнавати принижень, гинути у вогні пожеж, під дулами фашистських автоматів, на шибеницях.
• Глибина народного горя в окупації простежується в епізодах( фото колаж):

Смерть діда Демида, обрання старости, катування людей,

помсти фон Крауза за смерть сина, вивіз на каторжні роботи .

Вчитель . Рубрика « Актуальна цитата»

• Одна з причин таких подій , на думку автора, та, що радянським воїнам «…ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам'ять у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово «священна» не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі».

 

Вчитель. Перейдемо до роботи над твором.  Хто на вашу думку є його  головним образом ? На це питання дасть відповідь група «Літературознавців».

• Ми вважаємо, що головним образом кіноповісті є Україна.
• Пропонуємо створити « Асоціативний кущ» до образу України, використавши епітети з твору.

( можливі відповіді учнів): „кривава”, „обпалена”, „розбита”, „поруйнована”, „обездолена ”, „ розірвана на шматки”.

 

Вчитель. Так. Довженко використовує епітети, щоб підкреслити трагічність становища України в роки II світової війни.

• Та Україна – це передусім, українці. Які вони?
• Виходячи з теми уроку « Літературознавці» підготували матеріали до характеристики персонажів.

 

« Літературознавці»

• Ми розмежували  героїв на позитивних та негативних, на основі їх учинків.

Вчитель. Коротку характеристику персонажів занотуйте у  таблицю « Експрес-зошита».

• Позитивних героїв ми зобразили у вигляді родинного дерева, яке символізує міць і силу України.

 

Тетяна  Запорожець  - берегиня роду

Лаврін Запорожець  - батько, староста, кремезний воїн, патріот

Олеся - поетична душа України ,

Христя -  трагічна доля України, смілива, войовнича

Роман Запорожець   - воїн, безстрашний месник , продовжувач роду запорозького.               

Іван Запорожець   - воїн, патріот країни                   

Василь Кравчина – танкіст, вірний коханню

 

• Та на фоні героїзму та відданості є ті, які не витримали перевірки на слабкість:

Зрадники,дезертири.

Заброда – колишній куркуль,  Лаврін Запорожець – особистий ворог.

Сини Купріяна Хуторного (Павло, Микола) – Павло став поліцаєм, і під час сварки вбив батька. Микола під тиском погодився стати поліцаєм, але потім втік до партизанського загону

Іван Гарковенко – під дулами німецьких гвинтівок погодився стати поліцаєм , потім втік до партизан, визнавши помилки.

 

 Висновок:

• Довженко не ідеалізує свій народ, а показує його трагедію. Людина, опиняючись у не звичній для неї ситуації , веде себе зовсім по-іншому, у такі моменти відкривається  справжнє обличчя. Характеризуючи героїв твору, автор дає зрозуміти, український народ має в жилах кров вільних козаків, які ніколи не корилися ворогам.

VI. Закріплення вивченого.

Вчитель.  Сьогодні на уроці ми зробили дуже багато.  Підсумок уроку проведуть представники  груп  шляхом складання сенкану та відповідей на проблемне запитання.

- Чи можна назвати  О. Довженка співцем правди і краси ?

 (можливі відповіді учнів)

               - Правда війни.

 - Краса людських почуттів.

• Переді мною О.Довженко постав як патріотом своєї держави. Він зберіг і передав нам правду минулого, і показав, що український  народ вартий власної історії.
• Не кожен міг розкрити свій письменницький  талант у період правління Сталіна, та Довженко попри всі перепони не тільки проявив себе геніальним митцем, а й доніс до нас правдиві факти ВВв .
• О.Довженко показав красу людських почуттів , навіть на фоні війни, трагізму зароджується кохання, яке символізує віру в  майбутнє, продовження роду.
• Василь називає Олесю красивою, навіть тоді, коли та посивіла від пережитої трагедії. У цьому епізоді письменник показує духовну красу нації.

Учні складають «сенкан» відповідно до своєї групи

Довженко                               Україна                         Війна

Видатний, талановитий                 Безмежна, мальовнича         Світова, безжалісна

Любить, мріє, працює                   Захоплює, дивує, квітне       Нищить, руйнує, убиває

Справжній майстер

худ. слова                                      Найкраща у світі земля      Війна – трагедія усього   народу

     Митець                                             Батьківщина                            Горе

 

VII. Рефлексія. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

• Виконаємо вправу « Продовж речення»

Я знаю історію написання кіноповісті ”Україна в огні.”
Я вмію здійснювати ідейно – художній аналіз твору.
Я можу будувати зв’язне висловлювання щодо характеристики образів..

Оцінювання. Вчитель. Приємно відзначити, що ви реально оцінили рівень своїх знань і я погоджуюся з вашими балами. А тепер конкретніше. Особлива подяка учасникам драматичного гуртка та керівникам груп, які допомогли зробити урок інформаційно насиченим та цікавим.

VII. Домашнє завдання

Прокоментуйте слова О.Довженка: «…епічна героїка -  це та героїка, що народжується зі страждання і трагедії». Усне есе.