Урок "Обставина як другорядний член речення"

                 Урок  « Обставина як другорядний член речення»

Мета:

• поглибити знання учнів про другорядні члени речення, зокрема обставину, розглянути види обставин, їхні функції в реченні;
• формувати вміння правильно визначати в реченнях обставини, класифікувати їх за значенням;
• звести набуті знання в певну схему, щоб чітко уявляти структури вивчених понять;
• удосконалювати вміння робити синтаксичний розбір речення;
• виховувати повагу до народних традицій, звичаїв, обрядів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                          Перебіг  уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

    1.  Перевірка домашнього завдання

Читання творів – мініатюр «Улюблене свято» та речень з другорядним членами речення, виписаних з художньої літератури.

   2. Вибірковий диктант

Виписати означення з означуваним словом. З’ясувати, який зв’язок між ними та чим виражені означення.

         Сумний грудень у свято і в будень (узгодження, прикметник).

         Пасіка була огороджена лісою з лози (керування, іменник у родовому    відмінку з прийменником).

        Бажання ворожити на Андрія в дівчат було завжди (прилягання,       неозначена форма дієслова).

    3. Бліцопитування

• Яке значення в реченні має означення?
• Який член речення пояснюють означення?
• Що спільного й відмінного між узгодженими та неузгодженими означеннями?
• Якими частинами мови виражаються означення?
• Як пов’язані означення з означуваними словами?

4. «Із народної мудрості»

Дописати прислів’я та приказки. Знайти прислівники, поставити питання до кожного з них, визначити групу за значенням.

      Прийшла Покрова, сиди, чумак, (де? місця)… .

      На коляду (коли? часу) уночі тріщить, а (коли? часу) … плющить.

     Як на Катерину (як? спосіб дії) холодно, то буде (як? спосіб дії) … .

Висновок: у реченні прислівники найчастіше виступають обставиною і за значенням діляться на такі групи: способу дії, міри й ступеня, місця, часу, причини, мети дії.

    2. Зробити синтаксичний розбір речення

  Стрітення – найбільше свято в лютому. (Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне).

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

  Сьогодні ми продовжуємо вивчати другорядні члени речення. Темою нашого уроку є  «Обставина як другорядний член речення».

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Колективна робота із таблицею «Обставина як другорядний член речення»

 Давайте розглянемо таблицю і з’ясуємо, які є види обставин за значенням  (діти аналізують таблицю). Навести власні приклади.

 Пригадайте, що таке обставина, які члени речення вона пояснює, чим може  бути виражена (діти читають правило).

 Якщо обставина з’єднується з головним словом зв’язком керування, то вона може мати й значення додатка, наприклад :

          Масляною називають останній тиждень перед Великим постом.

 Обставина перед постом може також відповідати на питання додатка перед чим?

2. Пояснювальний диктант

   Підкреслити обставини, поставити до них питання, вказати вид.

Новий рік (коли? часу) завжди був бажаним святом у кожній (де? місця) родині.

Кутя (як? спосіб дії) неодмінно має стояти в новому горщику (як довго? часу) протягом усіх свят.

При (при якій умові? умови) похмурій погоді на Водохреща чекай врожаю на хліб.

Незважаючи (незважаючи на що? допусту) на лютий холод, громада йшла до освяченого водоймища.

Потомились руки, (з якої причини? причини) ретельно замішуючи різдвяного калача.

Село співом щедрувальників сповнене (якою мірою? міри) по вінця.

  3. Творча робота 

      І група.  Доповнити за змістом текст обставинами з довідки.

(Коли?) … припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства.

Ось чому (коли?) … годилося засіяти збіжжям оселі.

(Як?) … батьки будили своїх синів.

(Коли?) …, дітлахи брали виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним борошном і, (як?)…, засівали власну хату.

        Довідка: вдосвіта, ставши перед образами, на Новий рік, зодягшись,          неодмінно.

       Висновок: обставини виражаються прислівником, іменником у непрямих відмінках (зазвичай   із прийменником), дієприслівником і дієприслівниковим зворотом.

    ІІ група. Скласти зв’язний текст (6-7 речень) з теми «Свято Миколая», використовуючи обставини. 

   4. Лінгвістична гра «Добери речення»

   Підібрати до поданих схем відповідне речення.

  Додаток, означення, додаток, присудок, підмет.

 Обставина, присудок, обставина, означення, додаток.

 Обставина, підмет, присудок.

 По вечері родина колядувала.

          Ланцюжок зимових свят відкриває Різдво.

На стіл ставили дванадцять пісних страв.

 VI. Закріплення матеріалу

     1. Коментоване письмо

     Визначити види обставин за значенням і чим вони виражені.

У новорічну ніч приходили переважно дівчата щедрувати (мети дії, неозначеною формою дієслова).

Незважаючи на складне життя, любив співи: дівочі колядки, щедрівки, веснянки (допусту, дієприслівниковим зворотом).

На Масляну пекли млинці, налисники, завиваники, оладки (час дії, іменником з прийменником).

Напередодні Різдва готувалася перша кутя (час дії, прислівником).

 На цьому уроці ми завершили вивчення членів речення. Під час бліцопитування та в процесі пояснення нового матеріалу ви давали їм визначення.

Давайте разом простежимо: чи можна звести послідовність цих визначень в чіткий алгоритм. Ця схема буде універсальною для всіх членів речення.

      Схема буде виглядати в такій послідовності:

• назва члена речення;
• вказівка: головний чи другорядний;
• на що вказує, що означає, роль у реченні;
• на які питання відповідає;
• приклад.

 Тепер завжди правильно й у відповідній послідовності дасте визначення членів речення.

    2. Cкладання дiалогу «Обставина як другорядний член речення»

 VIІ. Пiдсумок уроку

      Рефлексія

• Що було найцікавішим для вас на уроці?

• Що було найважчим ?

  VIІІ. Домашнє завдання

     Виписати із художніх текстів 5-6 речень з обставинами місця, часу,

     способу дії, причини, мети.