Бінарний урок розроблено
Голубчик Тетяною Василівною, вчителькою біології, інтегрованого курсу “Пізнаємо природу” Чернівецької гімназії №11
Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №11
Урок розроблено відповідно до Модельних навчальних програм:
«Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.).
«Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.)
Тема
Оксана Іваненко. «Цвітарінь». Розповідь про письменницю. Художній світ пізнавальної казки. Тема екології у творі. Розвиток подій у творі, моральноетична проблематика. Роль тварин у природі та для людини. Практична робота. Визначення тварин своєї місцевості за особливостями зовнішньої будови та опис за зразком.
ТЛ: мова автора і мова дійових осіб, прозова мова.
Очікувані результати навчання:
учень/учениця:
Види навчальної діяльності: вправа “Термометр настрою”, прийом “Криголам”, вправа “Розумники”, рольова гра, вправа “Я - юний дослідник”, проблемні питання, вправа “Нотатник”, руханка “Пташки”, вправа “Мапа думок”, практична робота, вправа “Магічна куля”, метод “Ажурна пилка”, вправа “Шлях героя”, складання паспорту твору, вправа “Лінія часу”, складання фотоколажу, вправа “3-2-1”, техніка “Однохвилинне есе”.
Обладнання: мультимедійне обладнання, роздрукований матеріал “Термометр настрою”, ребуси, аудіозаписи голосів птахів, костюм горобчика, стікери у формі яйця, сплетене з гілочок гніздо, літературознавчий словник, таблиця до вправи “Нотатник”, відеоруханка, QR-код із покликанням на мапу думок, таблиця “Опис тварин” до практичної роботи, заготовка закладки до твору, заготовка до вправи “Шлях героя”, заготовка до вправи “Лінія часу”, таблиця-підказка “Художні засоби твору”, заготовка до вправи “3-2-1”, елементи дерева і горобців.
Тип уроку: бінарний урок з елементами STREAM
Урок формує такі компетентності:
Наскрізні вміння:
Тварини знають набагато більше, ніж люди.
Собаки можуть заздалегідь відчути землетрус.
Птахи пролітають половину земної кулі, щоб
відшукати своє гніздо. Якби люди частіше слухали
тварин, вони б не робили стільки помилок.
Гелен Браун,
американська письменниця
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
1.Привітання.
2.Вправа «Термометр настрою».
Учні позначають на термометрі градус свого настрою на початку уроку, у середині уроку і на кінець уроку. Пам’ятаймо, від температури довкілля залежить життя і поведінка тварин.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Прийом «Криголам».
Пригадайте історії про порятунок тваринами людей чи інших тварин, які тебе вразили, і розкажіть їх однокласникам/однокласницям.
2. Вправа «Розумники».
Учні розгадують ребус і прогнозують, про що йтиметься на уроці.
ІІІ. Оголошення теми і мети.
Мотивація навчальної діяльності
1. Емоційне налаштування “Впізнай пташку за її співом”.
Діти слухають спів птахів та називають тварину, яку впізнали.
Музика - голоси птахів
https://www.youtube.com/watch?v=eIY6e33_B0k
2. Рольова гра.
Учень/учениця в костюмі горобчика заходить до класу. Між учнями й горобчиком відбувається діалог про важливість птахів і їх значення в екосистемі.
3. Звернення до епіграфа.
Обговорення епіграфа.
4. Очікувані результати.
У кожного учня/учениці заготовки-стікери у формі яйця, на яких вони пишуть очікування від уроку і складають у гніздо, зображене на дошці.
ІV. Етап засвоєння нових знань
1.Вправа “Я - юний дослідник”.
Випереджувальне завдання. Учні-учасники Всеукраїнського конкурсу “Птах року” презентують свої доробки у різних номінаціях.
Довідка для вчителя
20 березня відзначають Всесвітній день горобця. Ця дата має на меті підвищити обізнаність про птаха і підкреслити важливість збереження популяції горобців хатніх, які ще доволі поширені в містах, проте їх чисельність з кожним днем неухильно скорочується. Відповідно до рішення Українського товариства охорони птахів птахом 2024 року обрано горобця хатнього (Passer domesticus).
У Всеукраїнському конкурсі “Птах року” є такі номінації:
* Змістовна різнопланова робота (випуски стінгазет, виготовлення інформаційних та агітаційних листівок, лепбуків, агітаційних плакатів).
* Змістовна природоохоронна, дослідницько-пропагандистська і практична екологічна робота у вирішенні проблеми охорони птахів (реферати, презентації, результати власних спостережень за птахами, власні фото).
* Кращий літературний твір (власні оповідання, казки вірші про птахів).
* Кращий малюнок і креативність сприйняття орнітофауни.
* Кращий доробок, креативність та самобутнє сприйняття орнітофауни (власні поробки з природних матеріалів, глини, паперу, ниток, тканин - зображення птаха у вигляді вишивки бісером, стрічками та нитками).
2. Проблемні питання.
Відповіді на запитання відшукати впродовж уроку.
3. Робота з підручником.
Читання із завданням.
Вчитель дає учням завдання виписати назви птахів, які трапляються у творі “Цвітарінь”.
Довідка для вчителя.
Чайки, чаплі, лелеки, чечіточка, біла сова, шуліка, журавлі, дикі гуси і качки, снігурі, горобці.
4.Робота з літературознавчим словником.
Мова автора – це мова розповіді й опису, прямої характеристики, авторських відступів, а також це мова ліричного героя (в її особливостях, інтонаціях, емоційному забарвленні виразно виступає образ автора, виявляється його ставлення до дійсності). Мова автора характеризується індивідуальним стилем, який виявляється в особливостях манери автора, особливостях використання ним лексики народної мови, своєрідності образних висловів, синтаксичної будови речень. Все це становить творчу своєрідність.
Мова персонажів – є важливим засобом типізації та індивідуалізації, тобто характеристики героїв. Вони виявляються і в складі лексики, і у фразеологічних зворотах, і у характері інтонації, і у вимові слів, звуків. Індивідуалізація мови стосується і епічних, і драматичних творів. Письменник намагається знайти в мові різних людей характерні для них риси і художньо це відтворити. У зв’язку з цим важливу роль відіграють у художніх творах діалоги, внутрішні монологи. Кожен персонаж твору характеризується також і особливостями своєї лексики, а саме: загальнонародними словами, діалектизмами, професіоналізмами, характерними фразеологічними зворотами, улюбленими висловами, приказками тощо.
5. Вправа “Нотатник”.
Учні доповнюють таблицю “Різниця між прозовою і віршованою мовою” (на основі попередньо вивченого матеріалу). Роблять висновки про різницю між прозовою і віршованою мовою.
|
|
Прозова мова |
Віршована мова |
|
Походження |
Проза – від лат. “незв’язний, вільний, прямий” |
Вірш – від лат. “ряд, рядок” |
|
Розмір |
|
Малий розмір викладеного |
|
Структура |
|
Речення можуть групуватися у строфи, рядки можуть римуватися, відчувається ритм |
|
Будова твору |
|
Є ліричний герой зі своїми переживаннями та настроєм |
|
Емоції |
|
Викликає сильні емоції у читача |
|
Художні засоби |
|
Широка палітра художніх засобів |
|
Рід літератури |
Епос |
Лірика |
6. Фізкультхвилинка.
Руханка “Пташки” за покликанням.
https://www.youtube.com/watch?v=-SEvs4FLsy0
7. Вправа “Мапа думок”.
Роль тварин у природі та житті людини
Зайдіть за QR-кодом та доповніть наявну інформацію назвами видів тварин, які виконують зазначені функції.
8. Практична робота.
Мета роботи: визначення тварин своєї місцевості за особливостями зовнішньої будови та опис за зразком.
Заповніть таблицю друкованого зошита відповідно до малюнку тварини, який виконали заздалегідь або про тварину, згадану у творі .
|
План опису |
Опис |
|
Назва тварини |
|
|
Група, до якої належить |
|
|
Де живе |
|
|
Як її впізнати (будова тіла) |
|
|
Харчування |
|
|
Спосіб життя |
|
|
Роль в природі |
|
|
Значення в житті людини |
|
|
Цікавий факт про тварину |
|
Запишіть висновок зазначивши, що допомагає тварині вижити.
8. Магічна куля
Формувальне оцінювання виконаного завдання
V. Узагальнення і систематизація знань
1. Робота в групах. Ажурна пилка
Учні об’єднуються в групи за порами року.
Група 1 - працює із закладкою, складаючи паспорт твору.
Група 2 - виконує вправу «Шлях героя», в якій учні заповнюють стікери, розповідаючи, що сталося в житті героя-птаха.
Група 3 - розкладає події твору в хронологічному порядку щодо пір року.
Група 4 - виписує ознаки весни, що приходить, і визначає, які художні засоби використовує автор (за підказкою).
VІ. Підбиття підсумків уроку
1. Проблемні питання.
Відповіді учнів на проблемні питання.
2. Фотоколаж “Червона книга Буковини”.
Учні об'єднуються у 6 груп.
Перейдіть за посиланням і зробіть фотоколаж на тему “Які червонокнижні тварини мешкають у твоєму регіоні?”
VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Вправа «3-2-1».
Здобувачі освіти заповнюють свої бланки і обмінюються з однокласником.
2. Результати очікувань.
Чи справдились ваші очікування? Діти підходять до гнізда й вибирають ті стікери, які справдились. Обмінюють яйце на горобенятко та розміщують на його тінь.
3. Вправа «Термометр настрою».
Учні порівнюють свій настрій на початку уроку, у середині, у кінці уроку. Висловлюють думку про те, як від температури тіла залежить життя і здоров'я людини.
4. Самооцінювання. Техніка «Однохвилинне есе».
Учні пишуть коротке однохвилинне есе, оцінюючи свою роботу на уроці. Вчитель оцінює есе дітей, які прочитають його всьому класу.
VІІІ. Оголошення домашнього завдання.
Завдання для всього класу.
1. Прочитайте §51 «Чим ми завдячуємо тваринам» ст. 195-196 [1].
2. Прочитайте твір “Цвітарінь” [2], виконайте вправу “6 капелюхів”.
Індивідуальні завдання.
1. Створіть драббл (продовження твору), описавши зустріч Цві та Рінь.
2. Попрацюйте в групах над створенням презентації на тему «Збереження різноманіття тварин».
3. Відвідайте з друзями/батьками екскурсію «Тварини нашої місцевості». За допомогою додаткових джерел інформації з'ясуйте основні причини зменшення чисельності тварин та їхнього вимирання.
Список використаних джерел