Урок "Олесь Воля – автор унікального епосу «Мор». Духовна біографія неординарного митця в антуражі стрімкого, непередбачуваного часу"

Солоницька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Методична розробка уроку літератури рідного краю

Олесь Воля – автор унікального епосу «Мор». Духовна біографія неординарного митця в антуражі стрімкого, непередбачуваного часу

6 клас

                               Підготувала:

Учитель української мови і літератури

                                                 Матвієць Альона Олександрівна

2018

Олесь Воля – автор унікального епосу «Мор». Духовна біографія неординарного митця в антуражі стрімкого, непередбачуваного часу

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника – земляка  Олеся Волі , допомогти усвідомити значущість його творів, викликати захоплення талановитими земляками; розвивати навички аналізу та самостійного визначення художньої  вартості літературних творів, вміння грамотно висловлювати власні думки, зіставляти описане з реальним життям; толерантно і аргументовано доводити свою думку; формувати кругозір, світогляд; виховувати любов до літератури рідного краю, прищеплювати інтерес до власних результатів навчальної діяльності; допитливість, пунктуальність.

Очікувані результати: 

Учні знають:

• біографічні відомості про поета;
• назви його творів.

Учні вміють:

• розповідати про життєвий шлях поета-земляка;
• осмислювати і аналізувати зміст творів;
• робити узагальнення і власні висновки;
• висловлювати власні думки про прочитане.

Обладнання: літературна карта Полтавщини, портрет письменника, видання його творів , презентація, відео «Презентація «Щоденника» частина І».

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАГІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання

Ви зайшли в цей світлий клас,бо покликав дзвоник вас.

Будем твори ми читати,говорити і писати,

рідний край свій прославляти.

Тож часу не гаймо і урок розпочинаймо!

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Подивіться, будь ласка, на літературну карту Полтавщини. Вона рясніє непересічними талантами: Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Євген Гребінка, Панас Мирний, Остап Вишня та багато інших письменників,чиї імена увійшли в духовну скарбницю українського народу.

 – Які сучасні письменники Полтавщини вам знайомі? (Марійка Бойко,Микола Костенко,Петро Ротач, Галина Вовченко,Михайло Любивий , Володимир Тарасенко, Любов Пономаренко)

 –  Назвіть відомі твори полтавських літераторів  («Апостол праведної ліри» В. Тарасенка, «Книга Велеса» М. Костенка та інші.)

 – Чи хотіли б ви стати письменником? Про що б ви писали?

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося із життям та творчістю відомого художника слова, члена Національної спілки письменників України, нашого земляка – Олеся Волі.

ІV.СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розповідь вчителя. (Супроводжується переглядом  презентації)

Життєвий і творчий шлях письменника

Олесь Воля (справжнє ім'я Міщенко Олександр Володимирович) народився  13 квітня 1952року в селі Винники Козельщинського району, Полтавської області — український письменник, журналіст, мислитель, дослідник Голодомору в Україні 1932–1933 рр.Початкову освіту здобував у рідному селі, а потім в Бреусівській середній школі. Навчався письменник в тій самій класній кімнаті, що й Олесь Гончар. Був здібним і старанним, понад усе любив українську мову і літературу.Багато читав, виступав на сцені сільського будинку культури, декламував вірші.Ще будучи старшокласником почав дописувати до районної газети.

Закінчив факультет журналістики Київського університету.Працював журналістом у районній газеті, провідником у поїздах далекого сполучення, різноробочим, клерком, розповсюджувачем книжок на Петрівці. Будував Байкало-Амурську магістраль, викладав літературу у вечірній школі в Сибіру. Власний кореспондент газети «Селянська правда від Івана Бокого».

Досліджувати Голодомори в Україні почав ще студентом за радянської влади, переходив з хати в хату в селах Полтавщини, розпитуючи про стражденні долі співвітчизників, про голодомор 1932–1933 років та політичні репресії. Окремі розповіді тих, хто пережив голодовку 1921-1923-го, та історії про війну видавав у районній газеті. Молодого колегу в його дослідженнях підтримував Олесь Гончар, закликаючи: «Відкладіть усе, Олександре, а книгу про голод напишіть!..»

Молодший Олесь пообіцяв спершу самому собі, а затим принагідно й класикові вітчизняної літератури написати книгу неодмінно, чого б це не вартувало. І встиг подарувати свою вистраждану роками книгу Олесеві Терентійовичу Гончару.

Починав писати традиційну прозу, але потім звернувся до інших жанрів — документальних свідчень, роздумів, лаконічних суджень.Автор численних художніх і документально-публіцистичних книжок, з поміж яких варто виділити трикнижжя Книгу буття України «Мор», «Піраміду Духу», «Щоденники», «Безкровна війна», роман «Степівщина», збірки поезій «Українські катрени», книги повістей і новел «Все починається з любові», «Я плакав на ранкову траву», «Перегін», «Діалог з великими», «Я вибрав письменницьку долю».

Могли всі ровесники, а зробив лише він, Олесь Воля. Кілька разів  обійшов рідні краї й занотував спогади сотень і сотень земляків про голодомор 1932-33 років. Так народився фундаментальний народний епос «Мор». Унікальна книжка великого формату має 1152 сторінки! 

У повісті "Завірюха" письменник змальовує події 30-х років минулого століття. Через долю однієї родини показана трагедія усього українського селянства, аналогів якій немає у світовій історії.Олесь Воля зосереджує увагу на головному: правді життя, розкритті внутрішнього світу своїх героїв, які за щонайнещадніших і нещадимих обставин зберігають гідність, совість, милосердя.

 «Щоденник. Сорок років. 1969–2009» — автобіографічна оповідь на 1112 сторінок; представлені документи епохи, розповіді свідків, роздуми, аналіз-дослідження того, що чинили й чинять вороги і недруги над підневільним, ошуканим українським народом.В приміщенні Національної спілки письменників України Олесь Воля презентував свій “Щоденник”, який вів упродовж сорокаліття. Виступаючи на велелюдному зібранні, колеги по перу відзначали, що ця унікальна книга — не лише подієва, а й творча, мовлячи ширше, — духовна біографія неординарного митця в антуражі стрімкого, непередбачуваного, незрідка, на жаль, трагічного часу.

“Щоденник” Олеся Волі вмістив чимало свідчень людей, яким пощастило вижити у жахливих умовах стежень і переслідувань тоталітарної доби, фальсифікованих звинувачень і фатальних, смертельних вироків. Хоча вина “ворогів народу” найчастіше полягала тільки в тому, що вони мислили й говорили не так, як “партія вела”, або мали щось “куркульське” у своєму дворі. За безглуздими доносами (чи й без них) селян родинами викидали з рідних хат, висилали туди, де Макар телят не пас. Для влади це були лише “гвинтики”, маленькі й беззахисні люди — проти армад немилосердної репресивної машини.

Рік за роком  шліфував роздуми про  людину та навколишній світ – і подав на суд читачів зібрання афористичних суджень – 1216 сторінок…

Таких книжок,  і за обсягом, і за форматом, як у Олеся Волі, немає сьогодні в жодного нашого письменника.

Письменник-гуманіст Олесь Воля вважає інакше, звертаючись до сучасників стражденними устами закатованих у буцегарнях і заморених голодом: нехай то були бідні на статки, але багаті душею люди й через це — ближчі до Бога. Застерігаючи водночас, що вільний дух людини жодній владі не перемогти, хоч би якою жорстокою вона була. Тож краще не будити й не творити диявольського зла, що відійшло в минуле. Життя, судячи зі “Щоденника”, є діяння добра. У цьому переконують розмаїття епізодів і людських доль, явлених у книзі, яку навіть за обсягом — понад тисячу сторінок тексту, понад сотню фотографій — можна назвати фоліантом.

Варто мовити й про громадянський чин письменника-патріота, оскільки в радянський час навіть згадувати про голод і репресії було небезпечно. А він, тоді ще студент Олександр Міщенко, пішки долав не лише рідну Козельщину, що на Полтавщині, з хати в хату переходив, розпитуючи про стражденні долі співвітчизників, аби згодом повідати правду про голодомор 1932—1933 років та політичні репресії, беззастережно називаючи їхніх винуватців. Через це і сам автор “Щоденника” зазнав переслідувань, так чи інакше змушений був уникати зустрічей з недремноокими охоронцями тоталітарного режиму. Та й зараз невідомо, чи позбувся їхньої опіки.

Насамкінець зазначу, що зафіксовані у “Щоденнику” спогади сприймаються як своєрідний письменницький пам’ятник жертвам тих оддаленілих, але не відболілих днів.

Звідки такий псевдонім «Воля»? Ось як про це говорить сам письменник: «Коли мене «чекісти» в 1975 році намагалися розтоптати, розчавити, нав’язуючи дохлих собак усіляких, що я, мовляв, «антисовєтчик», «націоналіст», бо читаю Грушевсського і заборонених Ніцше й Біблію, коли я змушений був втікати , коли цю нелегальну втечу сам батько мій духовний Амосов благословив, і коли я нарешті на БАМі опинився, але і там мене доконували, – то я звернувся до мого єдиного, найвищого аторитета: Господа. Звернувся я й заприсягнув Усевишньому: «Господи, за що я мучусь так? Чому мені не вірять? Я чистий пред тобою, мов сльозина. І коли мене не зломить кагебешня, я візьму псевдонім ВОЛЯ. Воля мене триматиме на світі, порятунком буде…». Отож – пізніше, коли трішки в пір’я вбився, і відчув себе письменником, узяв псевдонім – В о л я. Воля – це як молитва, як віра, як несмертя. Мов кров духу животворящого. Можливо, для когось занадто пафосно звучить – для мене ні».

Лауреат літературних премій імені Олеся Гончара (2004) та Григорія Сковороди (2009), грошову частку якої письменник побажав передати на благодійні цілі.

Учитель

Отож, ми переглянули презентацію та ознайомились з біографією письменника. А зараз я пропоную вам переглянути відео з презентації «Щоденника», яка відбулася в приміщенні Національної спілки письменників України.

2.Перегляд відео «Презентація «Щоденника» частина І»( фрагмент, читає Олесь Воля)

Обговорення фрагменту відео за питаннями

 – Які враження виникли у вас під час перегляду?

 – Що ви можете сказати про письменника?

 – Чи вагомим ,на вашу думку, є внесок письменника-земляка?

3. Випереджувальне завдання

«Мор. Книга буття України» — щоб написати фундаментальний народний епос обсягом 1152 сторінки, Олесь Воля кілька разів обійшов рідні краї й занотував спогади 10 тисяч очевидців про голодомор 1932-33 років.

Одна учениця мала випереджувальне завдання на сьогоднішній урок – вивчити уривок з цього унікального епосу « Я міліціонерів злякалась…»

Слово учениці (читає напам’ять текст)

ЗУБЕНКО Катерина Дмитрівна народилася 1926 року в селі Григорівка

Канівського району Черкаської області

Я МІЛІЦІОНЕРІВ ЗЛЯКАЛАСЬ

Мій батько Ломако Дмитро Гнатович працював колгоспним бухгалтером. Записують його в актив і женуть розкуркулювати, а він: «Не піду я драти людям очі, хоч убийте мене!» Й після цього виганяють батька з бухгалтерів, женуть разом з матір’ю у жнива хліб збирати. Менша сестричка також бігала на поле, колосок який знайде, додому несе. Аж тут охоронник і начальство сільське заходились стріляти по дітях із колосочками в руках. А батько їм: «Хіба ви радянська влада, ви - банда. По дітях стріляєте, як по ворогах...»

Склали на батька акта, що він представників влади бандою називав та ще й прибрехали на суді, що батько і мати різали колоски з готових снопів.

І судили жорстоко батька й матір, батькові сім років ув’язнення присудили, матері – рік примусових робіт, а в сім’ї п’ятеро дітей. Мені, найстаршій, тринадцятий рік, а потім десять, вісім, п’ять і два роки. Знявся бунт на суді, й ледве суддю не вбили люди: кажуть, один чоловік був за правду і того судять… Міліціонерів тоді було, як сарани, вони й присмирили людей.

Взимку мати ходила на каменоломню заготовляти камінь для будов, а влітку відправили її в колгосп полоти городину.Я там була: мертвяків, що голодною смертю померли, так багато бачила, наче гарбузів доспілих у пору осінню на полі.

Й поправили батька в Маріуполь будувати завод – там і  помер з голоду.

Мене мама після шостого класу послала у місто поступати в технікум: «Іди, дочко, бо помремо усі з голоду...», я й пішла.А там годували тричі на день учнів, і я зрозуміла, що на світі не без добрих людей.Вступних екзаменів я не склала, а в технікум узяли, бо екзаменами керував Козій Микола Павлович з Волині.Через півроку Микола Павлович на зборах студентів сказав: «Ми прийняли Катерину Зубенко до технікуму під мою відповідальність, а сьогодні за гарне навчання ми вручаємо їй першу премію – плаття».

Був це подарунок над усе дорожчий…

… Я міліціонерів тоді як злякалась, коли батька судили в дитинстві, що все життя боюся їх як злої сили.

4.Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки — раз!

На носках стоїть весь клас,

Два присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! — і вгору,

Два! — і вниз,

На сусіда подивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз — присіли, два — піднялись.

Хай мужніє ваше тіло.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

5. Обговорення змісту спогаду  за питаннями:

 – Які враження виникли у вас після того, коли  ви прослухали спогад?

 – Що викликало позитивне, а що негативне ставлення у творі?

 – Хто є головним героєм у творі? Від чийого імені ведеться розповідь?

 –  Яке у вас ставлення до нього?

V.ЗАКРІПЛЕННЯ ОПРАЦЬОВАНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Прийом «Три шапки питань»

Наступним етапом нашого уроку буде прийом «Три шапки питань», головна особливість якого в тому,  що питання ставитиму не я, а ви самі.

 – Діти, ви отримали невеликі папірці червоного, зеленого і жовтого кольору.На дошці прикріплено три шапочки тих же кольорів.Завдання наступне: ви маєте написати три питання і покласти їх до наших шапочок.А потім по черзі (за бажанням) кожен зможе дістати питання і дати на нього відповідь. Якщо в когось виникатимуть труднощі з відповіддю, не хвилюйтеся, бо ми з класом вам допоможемо.Отож:

• Зелений – питання стосується теми уроку (зміст твору, біографія письменника);
• Жовтий – питання спрямоване на з’ясування іншої думки, щоб зрівняти її з власною;
• Червоний – питання , на яке ви не знаєте відповідь, але хотіли б дізнатися.

2.Літературний диктант

1.Олесь Воля народився в селі… (Винники).

2. Батьківщиною О.Міщенка  є… (Полтавщина).

3. Про що книга «Мор»? (Голодомор 1932 – 33 рр.)

4. Під впливом якого письменника Олесь Воля пробує власні сили у красному письменстві? (О.Гончара).

5.Автобіографічна оповідь на 1112 сторінок («Щоденник).

6.У школі понад усе любив предмет ( українську мову і літературу).

7. Олесь Воля закінчив факультет ( журналістики).

VI.ПІДСУМОК  УРОКУ

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Актуальність проблем творів Олеся Волі  в наш час, на мій погляд, полягає в тому…

- Сьогоднішній урок був для мене корисним, тому що…

2. Оголошення  результатів  навчальної  діяльності  учнів

3.Заключне  слово  вчителя

Могли всі ровесники, а зробив лише він, Олесь Воля. Кілька разів  обійшов рідні краї й занотував спогади сотень і сотень земляків про голодомор 1932-33 років. Спогади сприймаються як своєрідний письменницький пам’ятник жертвам тих оддаленілих, але не відболілих днів.Безперечно, це неоціненний внесок в українську літературу, історію.Тільки на Полтавщині голодною смертю вбито кожну третю людину, а то й повністю кутки й хутори вимирали. Вся Україна в тридцять третьому була краєм горя і смертей. Країна втратила кожну п’яту людину. Це більше, ніж у грізні роки Великої Вітчизняної війни. Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

На вибір

1.Написати твір-роздум на тему «У чому полягає щастя людини».

2.Написати листа до письменника.

Використана література

1. Афоризми Олеся Волі // «Українська газета плюс», № 45 (185), 18-31 грудня 2008 .
2. На «Волі народу» — Олесь Воля, автор унікального епосу «Мор» // «Воля народу» — громадсько-політичний портал, 13 квітня 2012.
3. Олесь Воля: Життя є діяння добра // Культурологічний просвітницький тижневик «Слово Просвіти», 23 листопада 2011.
4. Олесь Воля.«Мор: Книга буття України» (К., 2002) .
5. Олесь Воля: “Я вибрав письменницьку долю…” //Київ, березень 2017 року

№11 (199) 2 червня 2017.

6. Той. що минає натовп // «Персонал Плюс», № 15 (472) 11 — 17 квітня 2012.

Інтернет – джерела

1. https://uk.wikipedia.

2.https://youtu.be/4QTut8BO2C8 – Олесь Воля. Презентація книги «Щоденник», частина 1.