Урок «Органи чуття – наші помічники»

Органи чуття – наші помічники

Мета: формувати уявлення учнів про органи чуття, пояснити їхнє значення у житті людини; формувати вміння роботи в парах, групах;  розвивати зацікавленість процесом пізнання себе та своїх можливостей, спостережливість і кмітливість, вміння аналізувати  і робити висновки, доводити свою думку; розвивати зорову, слухову, нюхову пам'ять та увагу, творчу активність, уважність, зв’язне мовлення; виховувати дбайливе ставлення до власного організму, прагнення берегти здоров'я.

Обладнання: предметні малюнки; матеріали для дослідів: кошик, м’яч, кеглі, мішечок з олівцями, ластиками, папірцями, деталями конструктора «Лего», прищепками; м’яка іграшка, в’язані рукавиці, мішечок з гілочкою сосни,  коробочка з нарізаними апельсином, лимоном, часником, ваніль; сухарики, цукор, сіль на тарілочках, ложки, серветки паперові; шаблони «Органи чуття».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.Організаційний момент

Ми - школярики веселі

спішимо в Країну знань,

де багато запитань.

Чи все необхідне до уроку ви приготували?

Голова - щоб усе сприймати.

Вуха - аби слухати та чути.

Очі - щоб усе бачити.

Руки - аби ними відчувати та їх піднімати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Упродовж дня у нас виникає багато різних відчуттів. Що таке відчуття? Послухайте уважно слова - відчуття, чуття (учитель підказує дітям, показуючи на вухо). Ці слова схожі на слово чути чи не так? Чим ми чуємо? Дійсно, вушками. Вони допомагають нам чути голоси, різні звуки.

Але поміркуймо разом, чи тільки вушка допомагають нам пізнати навколишній світ?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

- А скажіть, будь ласка, яка зараз пора року? Доведіть, що це саме так. Ваша шкіра відчуває температуру повітря, очі бачать зміни у природі, вушка та носик відчувають звуки та запахи саме цієї при року. Наш мозок зберігає у пам’яті цю інформацію. І тому ми ніколи не переплутаємо літо і зиму, весну та осінь. Сьогодні на уроці ми будемо дослідниками, ми спробуємо визначити, як органи чуття допомагають нам краще взаємодіяти із навколишнім світом, пізнавати та відчувати його.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота над загадками.

Відгадайте загадки.

На обличчі кожен має

Всі запахи він розпізнає

Повітря через себе ганяє

Морозів не полюбляє. (Ніс.)

Коли ми говоримо,

Він завжди в роботі.

Коли ми мовчимо,

То й він відпочиває. (Язик.)

Все чують, але мовчать,

Зліва брат і праворуч брат.

Між собою не зустрічаються,

Хто тямущий – здогадається. (Вуха.)

Є на кожному обличчі

Два красивих озерця,

Обидва однакові,

І розділяє їх гора. (Очі)

Горщик розумом багатий,

Сім дірок у нім видати. (Голова.)

- Це все - ваші органи, розміщені на голові. Як ви гадаєте, що спільного між ними?

- Яким узагальнюючим словом їх можна назвати?

- Так хто ж вони, наші помічники, без яких ми не можемо уявити свого життя?

- Навіщо вони вам потрібні? (Щоб добре чути, бачити, відчувати різні смаки, запахи)

Гра «Що змінилося?»

За сигналом діти заплющують очі. У цей час потрібно заховати якийсь предмет або переставити  на інше місце. Діти мають сказати, що змінилося.

-За допомогою якого органу ви помітили зміни?

Практична робота

Дослід 1

Із заплющеними очима пройти між кеглями і не зрушити їх.

Висновок. Із заплющеними очима дуже важко орієнтуватися у просторі. Очі потрібні для орієнтування у просторі.

Дослід 2

Влучити в кошик м’ячиком спочатку з обома розплющеними очима, а потім, прикривши одне око, повторити спробу.

Висновок. Нам потрібні обоє очей для чіткого орієнтування у просторі.

 «Сенкан»

Складіть «сенкан» до слова «очі».

Очі.

Спостережливі, красиві.

Розрізняють, придивляються, допомагають.

Очі потрібні для орієнтування у просторі.

Орган зору.

Практична робота

- Навіть із заплющеними очима ми можемо назвати предмет, що потрапив до наших рук. Нумо це перевіримо.

Дослід 1.

Гра «Дізнайся, що в торбинці»

 Дітям зав’язують очі. Двоє учнів упізнають предмет на дотик у рукавицях, а двоє інших - руками.

Свої висновки щодо предмета озвучують.

Дослід 2.

Доторкнутися до предметів та з’ясувати, які поверхні вони мають:  гладенький апельсин, м’яка іграшка, твердий (пластмасовий) м’ячик.

Що допомогло правильно впізнати предмет? (Пальці, шкіра на пальцях.)

Висновок. Органом дотику людини є шкіра.

Повідомлення про шкіру

Шкірою ми можемо відчувати холод або тепло, подих вітру, укол, удар і дійти висновку, добре, а що - небезпечно. Цієї властивості шкірі надають нервові закінчення, що в ній містяться.  Шкіра, так само як і кістки, міцна й пружна. Цьому вона завдячує речовині кератину, завдяки якому шкіра не рветься і не сповзає.

Шкіра покриває все наше тіло. Серед людських органів шкіра посідає перше місце за розміром (площею).

У шкірі міститься пігмент меланін, від кількості якого в організмі залежить, якого кольору шкіра. За невеликої кількості меланіну людина має світлу шкіру, а завдяки чималій кількості темну.

Дослідницька робота

Дослід 1

Розглянь шкіру своєї руки.

Доторкнись до неї, потягни.

Яка вона?

Зігни та розігни пальці, руки в ліктях.

Чи заважає шкіра рухатися?

Висновок. Шкіра м’яка, гладенька, пружна, еластична. Завдяки таким властивостям вона  не заважає  людині рухатися і є надійним захисником внутрішніх органів.

Дослід 2

Як дізнатися: тепла чи холодна рідина в склянці?

Що ще можна відчути на дотик?

Висновок. Шкіра пронизана нервовими закінченнями, тому ми відчуваємо тепло, холод, біль. Шкіра - орган чуття.

Вправа «Відгадай!»

Діти об’єднуються в пари. Один у парі заплющує очі, а партнер на його спині пише пальчиком будь-яку літеру або цифру. Завдання дитини: відгадати, що «записано» на спині. Потім гравці міняються місцями.

Хвилинка релаксації. Звучить музика

Чим наповнився наш клас? Що змінилося у класі? (У класі лунала музика.)

Який ваш орган допоміг вам почути цю музику? (Вуха.)

Діти, затуліть вуха й повторіть те, що я скажу. Тільки не підслуховуйте!

Що ви відчували? Який висновок ви можете зробити?

Висновок. За допомогою  вух людина чує звуки навколишнього світу. Особливо важливо чути  мовлення інших людей, адже за допомогою слів ми передаємо одне одному свої думки, знання.

«Асоціативний кущ»

Продовжте перелік звуків, що ми чуємо.

Гра-руханка «У лісочку на горбочку»

Одна дитина присідає в центрі кола, вдаючи, що спить. Діти ,узявшись за руки, ідуть по колу промовляючи:

У лісочку, на горбочку,

спить Ганнуся в холодочку.

Ми до неї підійдемо,

сон Ганнусин проженемо.

Ганнусю, прокидайся,

(ці слова промовляє хтось із дітей)

В хоровод збирайся! Усі:відгадай, хто покликав?

Той, кого впізнала «Ганнуся», займає її місце.

Експеримент

Чи можна за допомогою нюху з’ясувати, що міститься в кожній коробочці?

Щоб дати відповідь на це запитання, ми проведемо експеримент: ви із заплющеними очима спробуєте за допомогою нюху визначити, що в кожній коробочці.

Гра «Назви, що це?»

У коробочці (з-під «кіндера») - шматочки часнику, апельсина, лимона, ваніль.  Із заплющеними очима відгадуємо.

Як дізналися? За допомогою чого?

Висновок. Ніс потрібен, щоб відчувати різні запахи.

Дослідницька робота

Дослід1. Дмухніть на долоню носом.

Яким стало повітря? (Теплим.)

Отже, що носик робить з повітрям? (Нагріває, робить теплим.)

Чим корисніше дихати ротом чи носом? Чому?

Послухайте, як про це йдеться у вірші.

Наш Миколка дихав ротом

І частесенько хворів.

І хворобами своїми

Він замучив лікарів.

А тепер він диха носом -

І справжнісінькі дива:

Став бадьорим і щасливим,

Бо захворювань нема.

Л. Лисенко

Дослід 2. Затисніть ніс рукою і скажіть якесь слово.

Чуєте, як відразу змінився ваш голос? Він став низьким і неприємним.

Ви, напевне, здивуєтесь, але від носа залежить і ваш голос. Ніс разом з носоглоткою робить ваш голос неповторним (м’яким і тихим, голосним і дзвінким).

Гра «Запашний мішечок».(У мішечку хвоя)

По черзі підійдіть,  заплющте очі та відгадайте за запахом, що в мішечку.

Висновок. Отже, ми переконалися, що за допомогою носиків ми можемо дихати і розрізняти запахи.

Якими бувають запахи? (Сильними і слабкими, приємними і неприємними, різкими тощо.)

Чи може запах попередити людину про небезпеку?

 Дослідницька робота.

Дослід 1. Навіщо слина в роті?

-Як ви вважаєте, чому наш язичок завжди мокрий, навіть коли ми нічого не п’ємо?

-Так, бо він весь час змочується слиною. Навіщо вона потрібна?

-Слина змочує їжу, щоб її легко було жувати, а потім ковтати. Простежмо, що станеться з нашим сухариком, якого я вам дам. (Діти кладуть у рот шматочок сухарика, спостерігаю він змочується слиною, жують, після чого легко ковтають.)

Подумайте: якби не було зараз у наших ротиках слини, що сталося б із сухариком, а також із нашими зубами, язиком, ротом? (Сухарики пошкодили б зуби порізали б язичка, піднебіння і все, що траплялося б на їхньому шляху)

А ще наша слина - дуже хороший санітарний лікар, бо вправно бореться з мікробами, які потрапляють у наш ротик разом з їжею, вбивають їх, щоб ми були здоровими.

 Дослід 2. Як ми відчуваємо смак?

На тарілочках - дві гірки з кристаликами. Вони однакові на вигляд, за кольором та формою. (визначають на смак сіль та цукор,)

Що допомогло вам визначити, що це? (Язик)

Висновок. За допомогою язика ми відчуваємо смак.

V. Підсумок уроку. Рефлексія

Вправа «Мікрофон»

Ось і закінчилось наше дослідження.

Які досліди були цікавими для вас?

Що вас здивувало?

Що ви запам’ятали?

Які висновки ми можемо зробити?

Висновок уроку: Ми досліджували  органи чуття, дізналися про те, як вони нам допомагають.  Що наш мозок запам’ятовує інформацію, яку надають йому органи чуття. І це допомагає нам орієнтуватися в оточуючому світі.

«Займи позицію»

Дискусія в класі, обговоріть проблему. (Кожен учень робить свій висновок щодо порушеної проблеми.)

Чи можуть органи чуття повідомляти про небезпеку?

Робота в групах

Виготовлення аплікації «Органи чуття»