Осередки народних художніх промислів України. Народні промисли. Так здавна називали домашні способи виробництва предметів, які були необхідні для щоденних потреб людей і для оздоблення оселі. Нині практично в кожній області України виробилися характерні народні художньо-технічні прийоми виготовлення таких речей. Ці прийоми формувалися під впливом природних умов території, властивостей місцевої сировини і передавалися з покоління в покоління. В Україні сьогодні відомо 16 різних видів народних художніх промислів: кераміка, художня обробка деревини, гутне скло, художнє ковальство, ткацтво, вишивка, килимарство, в’язання, художня обробка каменю та шкіри, художнє плетіння, вироби з бісеру, ювелірні вироби тощо.
Художня кераміка. Глибокої давнини сягає виготовлення глиняного посуду. Для керамічних виробів України характерні однакові форми, але вони мають територіальні особливості щодо орнаменту та колориту. Так, на Полтавщині і Київщині переважає стилізований рослинний орнамент, на Чернігівщині та Львівщині поряд з рослинним трапляється і тваринний орнамент. Для Волині і Поділля характерний геометричний малюнок, для Закарпаття – геометричний і квітковий, а в Івано-Франківській області виробляється кераміка різних форм орнаменту. Покутська кераміка. Молочена (молочна) кераміка. Гаварецька чорнодимлена кераміка. Львівська область
Щодо колориту, то зелений посуд переважає на Київщині і Львівщині. Крім того, у Київській і Чернігівській областях, а також на Волині, Поділлі та на півдні Івано-Франківщини виробляють посуд і чорного кольору. Полив’яний посуд характерний для Полтавщини, Вінниччини та Івано-Франківщини. Косівська кераміка
Осередки гончарства на Україні є Бар, Косів, Сокаль, Яворів, Васильків, Опішня, Валки. Опішнянська керамікаhttps://www.youtube.com/watch?v=e2u. E-x. V3ouo. Майоліка – у декоративному мистецтві вироби з кольорової випаленої глини крупнопористої будови, покриті непрозорою емаллю. Васильківська майоліка
Художня обробка дерева. Давню історію в Україні має художнє оформлення дерев’яних предметів побуту технікою різьби, яку поєднують з інкрустацією, випалюванням і малюванням. Нині на багатьох підприємствах народних художніх промислів у західних областях виготовляють шкатулки, дитячі іграшки, музичні інструменти та різноманітну сувенірну продукцію. Осередками художньої обробки дерева в Україні є Косів, Яворів, Львів, Ужгород, Чернівці. Різьба Буковини. Косівська різьба. Яворівська різьба
Серед багатьох підприємств художньої обробки дерева виділяється Косівське об’єднання «Гуцульщина», Ужгородська фабрика художніх виробів, Львівський художньо-виробничий комбінат художнього фонду, деревообробні цехи Ямпільського лісгоспзагу Вінницької області, Лежичівського сувенірного цеху місцевого лісгоспу тощо.Інкрустація Косівщиниhttps. Дерев’яна пластика Закарпаття. Дерев’яна пластика Вінниччини
Лозоплетіння. Художнє плетіння –це вид декоративно-прикладного мистецтва, що означає процес виготовлення творів з природних рослинних матеріалів, інколи на ребристій основі. Осередками художнього лозоплетіння в Україні є Закарпаття, Сумщина, Чернігівщина, Київщина, Полтавщина, Івано-Франківщина, Буковина, Тернопільщина, Вінниччина, Хмельниччина, Дніпропетровщина.
Художня обробка металу. Художнім металом називають декоративно-прикладні й монументальні твори, виготовлені вручну різноманітними техніками з чистих металів та їх сплавів. Осередками художньої обробки металу в Україні є Закарпаття, Буковина, Полісся, Наддніпрянщина.https://www.youtubе. Обробка металів. Ковальська справа XV - XVI ст. ювелірні вироби (золотарство) XVII - XVIII ст. XIX - XX гуцульське металірство. Нині осередками художнього ковальства є цехи при реставраційних майстернях. Умільці ковалі Києва та Львова: В. Миловзоров – Київ. В. Качмар – Львів. О. Дідик – Чернівці
Ткацтво. Ручне килимарство є дуже давнім видом народних художніх промислів в Україні. Нині килими виготовляють на Полтавщині, Чернігівщині. Потужне килимарство розвинене на Гуцульщині в Косові, Пістині, Яблуневі. На Львівщині килими здавна виготовлялися у Глинянах. Багаті традиції подільсько-буковинського килимарства розвиваються на Хотинській фабриці художніх виробів. Гуцульський килим з вовни Ткані килими з вовни ( Чернігівщина)
Осередки ткацтва в Україні – Кролевець, Решетилівка, Богуслава, Обухів, Переяслав-Хмельницький, Косів, Коломия, Суми, Львів, Тячів, Хотин, Опішня. Кролевецькі рушники. Серед регіонального різноманіття українських рушників кролевецькі, найперше, виділялися своєю незвичайною, оригінальною особливістю колористики, власною ритмікою узорів, багатством орнаментів, самобутністю форм, що через поєднання червоно-білих кольорів стали знаменитими на увесь світ.
Вишивка. Вишивання – найпоширеніший вид народного декоративного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Вишивання — найпоширеніша техніка оформлення шкіряних виробів кольоровими вовняними або шовковими нитками (стебнівка, гладь, хрестик тощо), відзначається мажорним колоритом рельєфно накладених орнаментів.
Низь (низинка, нізіне, низзя) – характерний для української вишивки рахунковий шов, що ґрунтується на техніці «вперед голку» і виконується зі споду. Низь домінує у традиційному одяговій вишивці Поділля та Гуцульщини. Ця техніка творить геометричні узори з чіткою діагоналлю на противагу ламаній, яка характерна для хрестика. Вишивка бісером. Буковина. Низинка. Вишивка Гуцульщини
Художня обробка шкіри, кістки та рогу. Фігурки птахів, тварин, сувенірні квіткові композиції, вітрильники, попільнички. Техніка оздоблення шкіряних виробів - холодне і гаряче тиснення; ажурне вирізування, аплікація, плетення кольоровими ремінцями; карбування. II тисячоліття до н.е. В епоху неоліту було започатковане художнє різьблення на кістках та рогах. У давньоруській державі майстри виготовляли гребінці, ґудзики, фігури. XVII - XVIII ст. - козацькі порохівниці. Заслужені майстри: О. Бойко. О. Кваша. Н. Лисенко. В. Ковальчук. Центри розвитку:Івано-Франківськ. Миколаїв. Тернопіль