Урок "Основи: поняття, склад і назви".

8 клас

Урок № 41

Тема: Основи: поняття, склад і назви, класифікація, виявлення і використання.

Мета: сформувати вміння складати формули основ, давати їм назви; продовжити формувати навички складати рівняння хімічних реакцій; розглянути правила техніки безпеки під час роботи з лугами.  

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

За формулою записати назву речовини, за назвою – формулу.

1. купрум оксид
2. ферум (ІІ) оксид
3. цинк оксид
4. СО₂
5. СаО
6. Fe₂O₃

2. Бесіда

• Що таке кислоти; оксиди?
• Як класифікують кислоти; оксиди?
• Використання кислот.

Ш. Вивчення нового матеріалу

1. Склад, назви й класифікація основ

Вапно – одна із сполук, давно відомих людині. Суміш вапна з водою нерідко використовують і нині в будівництві. Такою сумішшю білять стовбури і гілки дерев, захищаючи їх від шкідників, а взимку – від сонячних опіків. Вапно ( точніше – гашене вапно) належить до класу основ.

Кожна основа утворена трьома елементами. Серед них два елементи «обов’язкові» – Оксисен і Гідроген, а третім є металічний елемент.

Основа – сполука, що складається з із катіонів металічного елемента Mⁿ⁺ і гідроксид – аніонів OH ^–.

Назва йона OH ^– походить від назви елементів Оксисену і Гідрогену. Пояснити, чому він має заряд –1, можна так. Уявімо, що йон OH ^– утворюється в результаті сполучення H⁺ і O^2–, і складемо заряди цих частинок: +1+(–2) = –1.

Формули основ. Виведемо загальну хімічну формулу сполук цього класу. Ви знаєте, що будь – яка речовина є електронейтральною. Тому в основі на кожний йон металічного елемента із зарядом +n має припадати n йонів OH ^–. Отже, загальна формула основ – M(OH)_n, де М – позначення металу, n – його валентність.

Приклади хімічних формул основ: NaOH, Mg(OH)₂, Bi(OH)₃.

Основи – йонні сполуки. Тому графічні формули для них не використовуються.

Назви основ. За номенклатурними правилами IUPAC, речовини, які містять OH^–  групи називають гідроксидами. Якщо елемент утворює кілька гідроксидів, то в його назві зазначають ступінь окиснення металу римською цифрою в дужках після назви гідроксиду. Наприклад, Cu(OH)₂ – купрум(ІІ) гідроксид, Fe(OH)₂ – ферум(ІІ) гідроксид, Fe(OH)₃ – ферум(ІІІ) гідроксид.

За іншою поширеною номенклатурою гідроксиди, утворені одним металом, розрізняють за допомогою префікса, який є грецькою назвою відповідного числа. Наприклад, Fe(OH)₂ – ферум дигідроксид, Fe(OH)₃ – ферум тригідроксид.

Для деяких основ застосовують традиційні назви. Наприклад, натрій гідроксид називається «їдким натром», або «каустичною содою», калій гідроксид – «їдким калієм», кальцій гідроксид – «гашеним вапном», барій гідроксид – «їдким баритом».

Для кожної основи існує відповідний оксид: NaOH – Na₂O;   Mn(OH)₂.

Заряд йона металічного елемента в основі та оксиді один і той самий.

Оксиди, що відповідають основам, називають основними. На відміну від оксидів основ у природі немає.

Класифікація основ

1. розчинні (луги)

2. нерозчинні (Cu(OH)₂)

2. Одержання основ.

Добувають основи кількома методами.

1. безпосереднім сполученням основних оксидів з водою.

Цим способом можна користуватися в тих випадках, коли основний оксид безпосередньо взаємодіє з водою. Наприклад:

Na₂O + H₂O = 2NaOH

CaО + H₂O = Ca(OH)₂

2. взаємодією їдких лугів, з розчинами солей.

Цим способом користуються в лабораторіях, коли відповідний оксид з водою безпосередньо не взаємодіє, а гідроксид є  нерозчинним. Наприклад:

CuSO₄ + 2KOH = Cu(OH)₂ ↓ + K₂SO₄

FeCl₃ + 3NaOH = Fe(OH)₃ ↓ + 3NaCl

Демонстрація. Одержання Cu(OH)₂.

У пробірку з 0,5 мл натрій гідроксиду поміщається приблизно така сама кількість розчинної солі міді, наприклад сульфату. Спостерігається випадання блакитного осаду купрум гідроксиду.

3. взаємодією активніших металів (K, Na, Ca, Ba) з водою.

Наприклад:

2Na + 2H₂O = 2NaOH + H₂ ↑

Ca + 2H₂O = Ca(OH)₂ + H₂ ↑

Для технічного одержання NaOH і KOH широко використовують спосіб електролізу водних розчинів NaCl і KCl.

2NaCl + 2H₂O = 2NaOH + H₂ ↑ + Cl₂ ↑

2KCl + 2H₂O  = 2KOH + H₂ ↑ + Cl₂ ↑

3. Правила техніки безпеки під час роботи з лугами.

Луги – дуже агресивні речовини, вони роз’їдають шкіру, тканини, папір та інші предмети. У разі потрапляння розчину лугу на шкіру або одяг потрібно змити його великою кількістю води до зникнення почуття милкості, а потім нейтралізувати слабкою кислотою – борною або оцтовою. Тверді луги варто брати тільки пінцетом, оскільки у разі потрапляння на шкіру вони можуть викликати опіки.

ІV. Закріплення вмінь та навичок: Запишіть формули основ, які є сполуками Літію і Барію. Зважте на те, що величина заряду йона металічного елемента збігається зі значенням його валентності.

VI. Домашнє завдання: вивчити визначення основних понять; записати та

назвати формули трьох основ (на вибір учнів).

7. Підбиття підсумків уроку

Основа – сполука, що складається з із катіонів металічного елемента Mⁿ⁺ і гідроксид – аніонів OH ^–.Загальна формула основ – M(OH)_n.

Хімічна назва кислот складається із назви металічного елемента і слова «гідроксид».

Для кожної основи існує відповідний оксид: його називають основним оксидом.