Урок "Основи професійного самовизначення"

№ уроку

Клас: 11

Тема розділу: Проєктування професійного успіху.

Тема уроку: Основи професійного самовизначення.

Мета уроку:

• Ознайомити учнів з проблемою самовизначення та її складністю, важливістю;
• Розкрити поняття «професійна діяльність», «професійне самовизначення», «професійна кар’єра». «культура праці»;
• Виявити в учнів інтерес та схильність до різних типів професій та розвивати їх індивідуальні можливості в подальшому процесі навчання;
• Ознайомити учнів з класифікацією професій, сформувати у них вміння орієнтуватись у складному світі професій;
• Формувати навички свідомого вибору професії з урахуванням особистих якостей та суспільного запиту.
• Розвивати мовленнєві, інтелектуальні та пізнавальні здібності школярів, ціннісні орієнтації, активне самостійне мислення.

Обладнання: проектор, мультимедійна дошка, комп’ютери.

Дидактичний матеріал:інформаційно-комунікаційні технології з енциклопедичними програмами та програмами, що забезпечують вихід у Інтернет;  Технології: підручник для 11 класу, В.М. Мадзігон, А.М. Тарара, В.П. Тименко та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 172с.; ілюстровані  роздаткові картки; супутня слайдова презентація ходу уроку вчителя.

 

Основні поняття: основні види діяльності людини, функції професійної діяльності, типи професій, професійне самовизначення, сфери професійної діяльності людини, культура праці та професійна етика.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Структура уроку:

1. Організаційний момент .
2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
3. Мотивація навчально трудової діяльності учнів.
4. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.

1.  Основні види діяльності людини.
2. Основні функції професійної діяльності людини.
3. Професійна діяльність та її сфери.
4. Професійне самовизначення, професійне становлення та професійна компетентність.
5. Культура праці
6. Професійна етика.
7. Професійне становлення особистості.

6. Закріплення нових знань і вмінь на практиці.
7. Підсумки уроку та домашнє завдання.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і вмінь.

(Вчитель роздає обраним ним учням картки з визначенням понять «Гра», «Навчання», «Праця», щоб ті зачитали вголос ці визначення).

Видів діяльності людини – велика кількість. Але існують головні, які забезпечують  існування людини і формування її як особистості.

Картка №1. Гра.

Не створює матеріального продукту. Задача гри: принести учасникам  емоційні переживання, змоделювати процеси , в яких можна отримати новий досвід, але не навички. Гра має переважно роль спілкування та розрядки під час діяльності.

Картка №2. Навчання.

Є безпосередньою підготовкою до праці, розвиває людину розумово, фізично, естетично. Під час навчання отримують знання, вміння та навички, які будуть основою для подальшої трудової діяльності.

Картка №3. Праця.

Це створення матеріального чи нематеріального продукту. Це може бути вирощений врожай, написана книга, наукове відкриття, проведений урок, зачіска, створена перукарем чи суспільний захід. Праця- це основний вид людської діяльності, який має вирішальну дію для суспільства та для кожної людини в окремому випадку. Змінюючи в процесі праці умови свого життя, людина змінює і свою природу, розвиває свої здібності.

Вчитель проводить фронтальну роботу з учнями шляхом проведення усного тесту.

1. Що не відноситься до основних видів діяльності людини?

а) гра;  б) навчання; в) праця.

           2. Створення соціально значущих корисних речей- це ознака:

                а) гри; б) праці; в) навчання.

            3. Набуття людиною нових знань- це мета:

а) гри; б) навчання; в) праці.

             4. Мета гри – це:

                 а) отримання нових емоцій та переживань;

                 б) створення матеріального продукту;

                 в) отримання нових навичок.

3. Мотивація навчально трудової діяльності учнів.

Чому почався урок саме з цих понять «гра», «навчання», «праця»? Тому, що це – складові вибору професії, така складна задача перед кожною людиною в час інформаційних та передових технологій. Граючись, ми вчимося, а потім - обираємо основний вид занять у житті. А дехто - і декілька … І за правильністю головного вибору нашого життя часто стоять зламані долі та пасивне існування або ж творче та радісне життя..  Відчуття корисності суспільству або ж роль маленького гвинтика, який буде виконавцем чужої волі…

Ким бути в цьому вируючому житті? Це питання ставило, ставить и буде ставити людство та  кожен із нас.

 

4. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку буде така:

«Основи професійного самовизначення».

 

•  Під час уроку ми ознайомимося з проблемою самовизначення, її актуальністю для вас на сьогоднішній день; розкриємо значення таких понять, як «професійна діяльність»,  «професійна кар’єра», «культура праці»;розкриємо поняття«професії»  в широкому розумінні цього слова, ознайомимося з класифікацією професій та, враховуючи ваші особисті якості, визначимося з типом професії  для вас, шановні учні.
• Завдання нашого уроку полягає в тому, щоб різними прийомами  та методами віднайти сьогодні  особистий напрямок руху у ваше майбутнє.

 

 

5. Вивчення нового матеріалу.

 

 Як знайти своє покликання? Напевно, відповідь на це питання ніхто не дасть. Мудро сказав про це  німецький поет Гете: «Пізнати себе можнатільки діючи, але ніколи – тільки споглядаючи». Розуміти це треба так. Щоб дізнатися до чого у вас покликання, яка праця найбільше до душі - треба спробувати щось робити самому, а не пасивно спостерігати за працею інших. Вибір професії – складне завдання, до вирішення якого слід підходити зважено. Формула вибору професії «потрібно   - хочу - можу » підкреслює необхідність врахування тих факторів, без яких не можливо правильно самовизначитись. Формула вибору професії –  це стратегія успіху!

 

 

«Хочу» вказує на необхідність врахування бажань, інтересів, прагнень.

«Можу» - здібностей, таланту, стану здоров’я.

«Треба» - стан ринку праці та соціально- економічний стан регіону.

Отже, зона оптимального вибору професії знаходиться в області перетину особистих бажань, здібностей людини та потреб ринку праці в кадрах даної професії.

Вчитель розділяє учнів на дві групи. Завдання першої та другої- ідентичні, але відрізняються формою виконання. Учні працюють за  комп’ютерами.

Завдання для першої групи: побудувати кругову діаграму , у кола якої вписати свої- «хочу», «можу» та «треба».

Завдання для другої групи: закінчити речення(вже заведені заздалегідь вчителем на робочий стіл у вигляді документу).

•  Мій інтерес направлений на…
• Я прагну …..
• Добре було б для цього..
• Можу на сьогоднішній день…
• Мені заважає….

На виконання завдань – 7 хвилин.

Вчитель застосовує прийом «Мікрофон». Кожен з учнів, хто бажає, висловлює свою думку. Але спочатку перша група, а потім – друга. І вчитель підводить підсумок сказаного учнями.

У другій групі чітко видно існування Я – ідеального та Я- реального. Якщо у реченні «Мені заважає…» немає продовження, то ці два я мають лиш незначну різницю, тобто майже збігаються. А значить-  досягнення мети проходитиме результативно та інтенсивно. Але якщо є причини, які заважають якимось чином, то тільки шляхом самовдосконалення та самовиховання можна скоригувати свій шлях та, можливо, відмовитися від обраного шляху і прийти до іншого.

Якщо при виборі професії враховувати свої особисті бажання, здібності, стан здоров’я та соціальні потреби свого регіону, то насправді можна правильно обрати собі майбутній шлях, по якому можна йти з натхненням та гарним настроєм. Вибираючи професію - ви обираєте своє майбутнє!

Що ж таке «професія»?

Учні записують визначення у зошит, у технологічний словник.

 

«Професія» - це спільність людей, зайнятих даним видом праці. Це група споріднених спеціальностей.

«Спеціальність» - чим і як зайнята людина, у чому вдосконалює свою майстерність.

«Професійна діяльність» - це стан досягнення певних цілей.

Основні функції професійної діяльності людини:

• Створення матеріальних та духовних благ;
• Отримання засобів для життя;
• Сприяння загальному та професійному розвитку людини.

Сфери професійної діяльності людини:

• Виробнича
• Невиробнича

Методом «мозкового штурму» вчитель пропонує обрати із запропонованих термінів обрати ті, які належать до визначень «спеціальність» та «професія».

Завдання. Токар, хірург, директор школи, піаніст, оператор виробництва, столяр, диспетчер, художник, ткаля, різьбяр по каменю, вчитель, токар, продавець книг, інженер, перукар, водій, швачка, кухар, вчитель історії.

«Професійне самовизначення» - це самостійний, осмислений вибір майбутньої професії, формування ставлення до неї. Правильне професійне самовизначення є початком для побудови професійної кар’єри.

«Професійна кар’єра» - досягнення людиною успіху в певній професійній діяльності, де людина може досягти успіхів тільки за певних умов. Однією з цих умов є культура праці.

«Культура праці» - це технологічна дисципліна, раціональна організація робочого місця, дотримання безпеки праці і виробничої естетики, бережливе ставлення до обладнання та засобів праці, енергії, вміння аналізувати економічну ефективність власної праці.

Якщо побудувати піраміду, то можна всі визначення цього уроку вишикувати в такому порядку:

Професійне самовизначення

Професійна діяльність

Професійна кар’єра

Сфери професійної діяльності можна класифікувати за предметами праці (на що саме спрямована людська праця). Тут виокремлюють п’ять сфер:

• Людина- людина
• Людина- техніка
• Людина- знакові системи
• Людина- природа
• Людина- художній образ.

Людина - людина:

Галузі праці: керування людьми, навчання і виховання, медичне, соціально – побутове, інформаційне обслуговування людей.

Професійно важливі якості: любов до людей, спостережливість, винахідливість, чесність, чуйність, емоційна стійкість, організаторські здібності.

Людина- техніка:

Галузі праці: обробка ґрунтів, добування та обробка гірських порід, обробка матеріалів, збирання та налагодження техніки, спорудження будинків, переробка сільськогосподарської продукції.

Професійно важливі якості: любов до техніки, технічне мислення, координація рухів, швидкість реакції, технічний слух, схильність до технічної творчості.

Людина- знакова система:

Галузі праці: створення і оформлення документів, аналіз і переклад текстів, діловодство, геодезія та картографія, фінанси та економіка, банківська справа, поліграфія, креслення та конструювання, музейна та архівна справа, статистика, робота на ПК.

Людина – природа:

Галузі праці: рослинництво, тваринництво, лісове господарство, біологія.

Професійно важливі якості: любов до тварин, рослин, спостережливість, точність рухів, терплячість та наполегливість, наочно – образне мислення, фізична витривалість.

Людина- художній образ:

Галузі праці: декоративно - прикладне мистецтво, скульптура, фотографія, музичне та хореографічне мистецтво, архітектура, література, телебачення.

Професійно важливі якості: творче та образне мислення, образна пам’ять, спостережливість, художній смак, творчі здібності.

 

Слід зазначити, що класифікація професій допомагає розібратися в тому, які загальні вимоги ставить об’єкт праці до людини. Обізнаність з класифікацією професій та загальними вимогами до людини дасть змогу визначити, який тип професій відповідає найбільше особистим якостям учня.

З життєвого досвіду вам вже відомо, що одну й ту саму роботу можна виконувати по різному. Із одними людьми в їхній професійній діяльності ви спілкуєтеся із задоволенням, а в другій- з роздратованістю.. Це тому, що кожна людина по різному ставиться до своєї праці, її організації, планування, використання різних сучасних технологій, техніки безпеки, ставлення до праці.

 

6. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Учням пропонується, за їхнім бажанням, пройти тест - опитування, з однойменними відповідями «так» і «ні».

Подумай , чи згоден ти з твердженнями і запиши, з якими ти згоден, а з якими ні:

1. Професія обирається раз і назавжди.
2. Вибір професії залежить від товщини гаманця.
3. Потрібно знайти ту професію, в якій ти будеш кращим.
4. Професія призначена людині від народження.
5. По назві вузу можна судити про того, кого він готує.
6. Професії можна вибрати, спираючись на знання батьків і друзів.
7. Професію слід вибирати, вже ставши дорослим.
8. Аби здобути хорошу освіту, потрібно йти в престижний вуз.
9. Якщо у тебе є гроші, то профорієнтація не потрібна.
10. Психолог – не помічник у виборі професії.

Насправді всі твердження є помилковими. Але якщо є стверджувальні відповіді, то:

1-2. Ти чудово справляєшся з проблемою вибору професії. Твій рівень інформованості про світ професій і те, як вибирати, дорівнює майже рівню фахівця.

3-4.   Тобі не вистачає інформації та впевненості у виборі професії.

6 і більше.  Спробуй чесно відповісти на питання: «Чому мені так важко взяти відповідальність на себе?». Можливо, відповівши на нього, ти зрозумієш, як стати самостійніше.

 

Вчитель пропонує учням слайд, на якому вказані професії. Потрібно вказати, до якого типу відносяться дані професії. Використовується метод «мозкового штурму».

Потім учні розподіляються на 5 груп та працюють за комп’ютерами. На робочому столі відкривають матеріали, заздалегідь підготовлені вчителем.

Кожна група повинна скласти перелік вимог до особистості кожного типу професій та заповнити вказані вільні рядки. Використовується метод «асоціативного куща».

 

Тип професії	Вимоги професії до особистості
Людина - техніка
Людина - людина
Людина- природа
Людина- знакова система
Людина- художній образ

 

Підказка: оперативна пам’ять, схильність до технічної творчості, наочно- образне мислення, любов до тварин, логічне мислення, керування людьми, любов до рослин, любов до техніки, концентрування уваги та аналіз, навчання та виховання, терплячість та наполегливість, схильність до технічної творчості, емоційна стійкість, соціально – побутове обслуговування, фізична витривалість, технічний слух, зорова пам’ять, інформаційне обслуговування людей, спостережливість.

Після виконання завдання учні зачитують результати своєї праці, співставляючи відповіді кожної з груп.

Вчитель проводить бесіду з учнями у формі діалогу.

• Що означає поняття «професійне самовизначення»?
• Змоделюйте всю ланку кроків, яку необхідно пройти, щоб отримати омріяну професію.
• За своїми здібностями та рисами особистості визначте, до якої групи професій ви віднесли б свій вибір у майбутньому?
• Чи можна стати професіоналом, одержавши тільки початкові знання при здобутті майбутньої професії?

7. Підсумки уроку (рефлексія).

Вчитель використовує метод «мікрофону». Він починає речення і передає уявний мікрофон обраним учням, які закінчують речення.

• Сьогодні під час уроку ми розглянули такі види діяльності людини…(гра, навчання, праця).
• Ми дійшли думки, що правильний вибір професії залежить від …(хочу, можу, треба. Інтересів, здібностей та потреб ринку праці).
• Новим для мене  під час уроку було….
• Труднощі під час уроку були у мене….
• Я оцінюю свою роботу на оцінку…
• Роботу класу я оцінюю на оцінку…

Оцінки отримують учні, які при  виконанні завдань та в процесі діалогів при вивченні даної теми демонстрували високий рівень засвоєння матеріалу та рівень виконання практичної роботи.

 

8. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення на тему «Історія виникнення портфоліо», «Види портфоліо».

 

 

 

 

 

Використані джерела:

 

1.Технології: підручник для 11 класу, В.М. Мадзігон, А.М. Тарара, В.П. Тименко та ін. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 172с.

2.Ткачук Л.В. Психологічні особливості особистісного самовизначення сучасного юнацтва// Наука і освіта. – 2002.– №1.– С.59-63.

3.Ткачук Л. В. Професійне самовизначення та його емпатійні детермінанти у сучасного юнацтва: Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003.

4.Професійна орієнтація молоді / Випуск 1.–Тернопіль, 1995.

5.http://svitohlyad.com.ua/samovdoskonalennya/profesijne-samovyznachennya-osnovni-etapy-formuvannya/

6. Борис І. Мотиваційна сфера як проблемний чинник поведінки//Психологія і суспільство. – 2002. -№2.

7.Резапкина  Г.В. Тренинг развития профессионального самосознания.

http://psylseptember, ru. 2009/19/07

8.Профориентация: игры и тренинги.

http://psih_prof.

9.Гамезо М.В., Домашенко І.А. Атлас з психології: інформ. – метод. Посібник до курсу «Психологія людини»: - М.:Пед. общество России, 1999. – 397 с.