Урок "Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів"

10 клас                                                                                                         Українська мова

Тема. Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів

Мета: засвоїти основні групи фразеологізмів, розглянути питання їх багатозначності, синонімії та антонімії , визначати стилістичне забарвлення фразеологізмів; збагачувати мовлення учнів образними виразами; вміло використовувати фразеологізми в мовленні; розвивати уміння добувати, обробляти та раціонально використовувати інформацію; розуміти засоби образності в різних сферах життєдіяльності людини; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, удосконалення вмінь і навичок.

Форма проведення: урок - дослідження

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал,  фразеологічний словник, мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми, картки, інтернет-ресурси

Епіграф уроку:                                                                  Мову чудову, глибинне і пружне слово,

                                                                            немов гостру зброю, дав нам народ.

                                                                                                                 П. Тичина

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Інсценізація поезії

• Ви, мабуть, неодноразово чули вираз: сміятися на кутні. А як ви його розумієте?

Послухайте як на це питання відповів Дмитро Білоус у поезії «Сміятися на кутні»

- Ану, - питає вчитель, -

дослідники майбутні!

Що означає вираз –

сміятися на кутні?

Гриць каже: - Кутня – цвинтар

(це скрізь – місця покутні).

Сміятись там – і значить

Сміятися на кутні.

А Федь: - Про смерть говорить

Цей вираз, досить грубий,

бо в черепі, звичайно,

видніють кутні зуби.

- Ану, - питає вчитель,-

хто ще як розуміє? –

Засумнівались учні ,

ніхто сказать не сміє.

- Тут, - каже вчитель, - треба

різницю в лицях бачить,

коли сміються люди

і коли люди плачуть.

По-різному в людини

видніються крізь губи

при сміхові – передні,

при плачі – кутні зуби.

Самі ж гримаси схожі,

нема чого й балакать.

Сміятися на кутні –

це й означає плакать.

ІІІ. Повідомлення теми , мети і завдань . Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Сьогодні ми з вами розглядаємо цікаве явище у нашій мові – фразеологізми. Наше завдання – визначити  основні групи фразеологізмів,  дослідити їх роль у мовленні, вдосконалювати навички пояснювати значення фразеологізмів, добирати фразеологічні синоніми, антоніми, доречно їх уживати у власному мовленні. Кожен із вас побуває  сьогодні у ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

   Отже, запишіть у зошити тему уроку: «Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до їхнього стилістичного забарвлення».

Оскільки ми  будемо працювати над фразеологізмами, то я хочу вам і побажати, використовуючи фразеологізми. Бажаю працювати світлими головами, не пасти задніх,  бачити зірки крізь терни та здобути в кінці уроку своє золоте руно знань. Тож починаймо!

ІV. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності учнів у процесі виконання практичних завдань

1.Комплексна робота з текстом

Прочитайте текст, визначте тему, приналежність до стилю мовлення.

З лексикою української мови нерозривно пов’язана фразеологія. Фразеологією називають

1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми;

2) сукупність фразеологізмів у мові. Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючи іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот.

Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, побудоване за моделлю словосполучення чи речення, що виражає єдине поняття, лексично неподільне і відтворюване в мовленні. Фразеологічними словосполученнями є, наприклад, гіркий хліб (нелегке життя), пекти раки (червоніти), собака на сіні (скупий), море по коліна (нічого не страшно). Означаючи, таким чином, певні предметні поняття, дії, якості, стани та інше, фразеологічні звороти збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно по­повнюють словниковий склад мови.

До фразеології належать і крилаті слова — влучні вирази видат­них людей, українських, російських та зарубіжних письменників, переклади античних та інших стародавніх висловів: Світ ловив мене, та не спіймав. (Г.Сковорода). Борі­теся — поборете (Т. Шевченко). Пропаща сила (Панас Мирний). Бути чи не бути (В. Шекспір). Людська комедія (О. де Бальзак). Ахіллесова п’ята (з грецького міфу про героя Ахілла). Перейти Рубікон (з римського переказу про Цезаря).

До фразеології відносять також прислів’я та приказки: Де руки й охота, там скора робота. Друзі пізнаються в біді. З хворої голови та на здорову. Дивиться, як кіт на сало та ін. Прислів’я та приказ­ки є широким узагальненням народного досвіду; вони роблять нашу мову більш яскравою, влучною і широко вживаються в художніх творах. До фразеологізмів належать і каламбурні вислови, наприклад: На городі бузина, а в Києві дядько, народні порівняння(білий як сніг, як крейда, як стіна, як полотно; потрібний, як торішній сніг, як зайцю п’ята нога, як п’яте колесо до воза, як зайцю стоп-сигнал; вродлива (красива) як калина, як маків цвіт, як вишня), народні побажання (з роси та й з води; на тихі води, на ясні зорі; хай йому грець; колька йому в бік; цур тобі пек), народні привітання (до завтра, на добраніч, доброго ранку, добрий вечір (добри­вечір), бувайте здорові, доброго здоров’я, на все добре, всього найкращого), загальновідомі терміни, професійні вислови та усталені звороти(відігравати роль, зміна декорацій, як по нотах (з театрально-музичної сфери), досягти апогею (з астрономії), бурхлива реакція (з хімії),; гірка пілюля (з ме­дицини), закрутити гайки (з технічної сфери), ділові папери(мати на увазі, брати участь, брати до уваги, відкрити збори, надати слово).

Фразеологізми є експресивним засобом мови, ними можна влучно й дотепно висловити думку, дати оцінку. Фразеологізми мають різне стилістичне забарвлення.

Розмовні і просторічні фразеологізми  вживаються у побутовому спілкуванні й художній літературі, фольклорні фразеологізми в усній народній творчості, книжні фразеологізми у наукових і публіцистичних текстах, рідше — у художніх, нейтральні фразеологізми в усіх стилях .

Культура мовлення потребує вміння доби­рати найнеобхідніший, найвдаліший і найдоречніший фра­зеологізм, щоб він і за змістом підходив, і був окрасою мови. Гарним прикладом є крилаті вислови з видання А. П. Коваль.

Тема: поняття про фразеологізми, групи фразеологізмів. Стиль мовлення – науковий.

2.Техніка зворотного зв’язку

Вписати у таблицю, таблицю укласти в папку  «Підготовка до ЗНО»

1.Фразеологічні словосполучення: гіркий хліб, пекти раки, море по коліна.

2.Крилаті вислови: Борітеся — поборете. Пропаща сила. Ахіллесова п’ята.

3.Прислів’я та приказки: Друзі пізнаються в біді. Дивиться, як кіт на сало.

4.Народні порівняння: білий як сніг, вродлива, як маків цвіт.

5.Народні побажання: з роси та й з води;  хай йому грець.

6. Професійні вислови: бурхлива реакція,гірка пілюля, ділові папери.

7.Усталені звороти: мати на увазі, брати участь, надати слово.

•              У яких стилях вживаються фразеологізми?( Розмовні і просторічні фразеологізми  вживаються у побутовому спілкуванні й художній літературі, фольклорні фразеологізми в усній народній творчості, книжні фразеологізми у наукових і публіцистичних текстах, рідше — у художніх, нейтральні фразеологізми в усіх стилях ).
•              Назвіть особливості фразеологізмів.( Ними можна влучно й дотепно висловити думку, дати оцінку).

2. «Мозковий штурм»

• Пригадайте, що таке багатозначність?
• Чим багатозначні слова відрізняються від омонімів?
• Які слова називаються синонімами, антонімами?

4.Дослідження- аналіз (колективна робота)

Прочитайте речення. Визначте в першій частині синоніми, а в другій антоніми. Випишіть 2 речення з синонімами й одне з антонімами.

1.Пишно займаються багряні зорі навесні(Л. Українка). Хай цвітуть прапори пурпурові, як сади, як весна молода(В. Сосюра). От і розбіглася на морі супротивна хвиля, а з теї хвилі вилетіли коні, як жар червоні, у червону колясу запряжені…(Л. Українка)

2.З новими друзями не забувай старих(Прислів’я). Ластівка день починає, а соловей кінчає(Прислів’я).  Хто забуває про малу послугу, не вартий великої(Прислів’я).

5.Лінгвістичне дослідження (робота в групах)

Розпізнайте фразеологізм, поясніть його значення.

Завдання першої групи:

1.Від побаченого в нього очі на лоба полізли (велике здивування). 2. Працювали, аж очі на лоба лізли, возили землю, за три роки й завод виріс. (фізичне напруження, важку працю, стомлення )(Т.Хижняк) 3. Очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи. (відчуття стра­ху, переляку) (М.Коцюбинський).

Завдання другої групи:

1) Рота як слід він не вспіє роззявити — зараз готове все (говорити, казати що-небудь) (П. Грабовський) 2) У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова. (уважно слухати). 3) Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу (бути дуже враженим чимось) (В. Кучер) 4) Ну, гони биків, чого рота роззявив? (бути неуважним) (Г. Тютюнник) На чуже добро ще змалку рота роззявляє (посягати на що-небудь). (С. Голованівський).

- Скільки значень має фразеологізм? Як називаються такі фразеологізми?

Багатозначність полягає в тому, що в контексті значення фразеологізму може змінюватись, закріплюючись потім і в мові.

6.Лінгвістична задача

З’ясуйте значення фразеологізмів у поданих реченнях.

1.Чіпка, розгнівавшись на Бородая, хотів пустити йому півня. (З учн. тв.). 2.Співаючи, Максим знову пустив півня (Журн.)

- Чи є щось спільне у значенні фразеологізмів?

- Як називаються такі фразеологізми?

Іноді  значення настільки розходяться, що утворю­ють омоніми. Пустити півня означає: 1) влаштувати пожежу; 2) сфальшивити при співі.

7.Гра « Коло пропозицій»

Доберіть  фразеологізми до ілюстрації. Як вони називаються?

Багато: кури не клю­ють; хоч лопатою греби; аж кишить; як маку; як піску морського; ні проїхати, ні пройти; на воловій шкурі не списати; по самі вуха; по шию; з головою; по саму зав’язку; хоч греблю гати; ціла купа; як цвіту в городі; як цвіту по всьому світу.

Мало: кіт наплакав,; не густо, як у кота сліз, із заячий хвіст, на макове зерно, крапля в морі

- Як називаються такі фразеологізми? Це фразеологізми- синоніми.

8.Творче завдання проблемного характеру (робота в парах)

Складіть і запишіть речення, у яких би наведені вислови виступали б то у вигляді вільних словосполучень, то у значенні фразеологізмів.

Розбити горщика. Прикусити язика.

9. Пошукова робота ( за варіантами)

Доберіть до фразеологічних зворотів антонімічні (письмово в зошиті). Пояснити їх значення.

Завдання для І варіанта	З рідного батька здере. Гнути спину. Перебиватися з хліба на воду.
Завдання для ІІ варіанта	Ударити лихом об землю. Справляти реготи. На ладан дише.

Перевірка за варіантами.

І варіант. З рідного батька здере – останнє віддасть.

              Гнути спину – ні за холодну воду не братися.

              Перебиватися з хліба на воду- жити на широку ногу.

ІІ варіант. Ударити лихом об землю – повісити носа.

              Справляти реготи – ревма ревти.

              На ладан дише – кров з молоком.

9.Гра «Фразеологічний аукціон» (робота в парах)

У фразеологічні одиниці вставте пропущені слова (користуйтесь довідкою). Поясніть значення фразеологізмів.

     Гострити …; сам собі …; … на … не попадає; викинути з …;  втрачати …; … з’їсти; прихилити …; ламати …;  не по …;  на … ходити;  крізь … цідити.

Довідка: зуб, голова (малюнки).

Гострити зуби, сам собі голова; зуб  на зуб не попадає; викинути з голови;  втрачати голову, зуби  з’їсти; прихилити голову, ламати голову,  не по зубах,  на голові ходити,  крізь зуби цідити.

10.Перспективне завдання. (індивідуально)

«Мої мрії» у фразеологізмах.

11.Гра « Я редактор»

Відредагуйте  вислови.

• Прийняти міри –
• Заключати договір –
• Кидатися у вічі -
• Згідно плану – 
• Приймати участь –

Правильні відповіді.

Вжити заходів, укладати договір,  впасти в око, згідно з планом,  брати участь

V. Контроль отриманих знань.

Тести закритого типу (письмово на аркушах).

1. Виберіть рядок, у якому подано синонім до фразеологізму і хочеться, і колеться.

А) І нашим і вашим.

Б) Ні холодно ні жарко.

В) Інший бік медалі.

Г) І сюди гаряче і туди боляче.

2. Який фразеологізм є антонімом до вислову стояти як пень?

А) Стояти на власних ногах.

Б) Скрутити собі м’язи.

В) Бігти стрімголов.

Г) Стояти на краю безодні.

3. У якому рядку словосполучення становлять синонімічний ряд?

А) Скреготати зубами, хапати за барки, умивати руки.

Б) Улазити в душу, перти проти рожна, не дати собі ради.

В) Ховатися в кущі, питати долі, набувати слави.

Г) Брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

4. У якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення?

А) Повісити носа, стерти з лиця землі, уродитися в сорочці.

Б) Живіт присох до спини, крихти  в роті не було, ріски в рот не брати.

В) Зганяти зі світу, вішати собак, з легкої руки.

Г) Ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.

5.Установіть відповідність між фразеологізмом і його синонімом:

1) Кований на всі чотири копита;       А) з-під стоячого підошву вирве;

                                                                Б) не зав’яже кішці хвоста;

                                                                В) був на коні й під конем;

                                                                Г) хоч до рани прикладай.

2) як корова язиком злизала;               А) змести з лиця землі;                                                                                             

                                                                Б) наче вітром здуло;

                                                                В) як кіт наплакав;

                                                                Г) як обухом по голові.

3) як виросте трава на помості;          А) за царя Гороха;

                                                               Б) як солоного зайця ганяти;

                                                               В) у свинячий голос;

                                                               Г) як рак свисне.

4) як викапаний;                                  А) як дві краплі води;

                                                               Б) як сніг на голову;

                                                               В) кум королю;

                                                               Г) іти як із каменя.

6.Установіть відповідність між фразеологізмом і його антонімом:

1) Не бачити смаленого вовка;         А) ставати на диби;

                                                             Б) собаку з’їсти;

                                                             В) і в хвіст, і в гриву;

                                                             Г) не в тім’я битий.

2) тримати в кулаці;                          А) попускати віжки;

                                                            Б) носити камінь за пазухою;

                                                            В) пускати сльози;

                                                            Г) з ока не спустити.

3) у рот води набрати;                      А) товкти воду в ступі;

                                                            Б) держати ніс за вітром;

                                                            В) ускочити в халепу;

                                                            Г) теревені правити.

4) під самим носом;                          А) не за горами;

                                                            Б) де раки зимують;

                                                            В) у чорта на болоті;

                                                            Г) під чотири вітри.

Відповіді: 1-Г.2-В.3-Г.4-Б.5.1-в ;2-б;3-г;4-а.6.1-в;2-а;3-г;4-в.

 VІ. Підсумки уроку. Рефлексія

Метод незакінчених речень

— Я зрозумів...

— Я не вмів, а тепер вмію...

— Я не знав, а тепер знаю...

      Мене зацікавило…

VІІ.  Оцінювання.

VІІІ.  Домашнє завдання.

1.Знати, що таке багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

2.Скласти невеличкий письмовий гумористичний твір, використовуючи фразеологізми-синоніми: підбивати клинці, пускати бісики, стріляти очима, смалити халявки.(високий рівень)

3. Виконати вправу.