Урок "Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах"

Урок №2

Тема: Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах

Мета: формування літературних компетентностей: розкрити поняття «літературний процес», знати основні епохи літературного процесу в різних країнах; характеризувати  поняття «літературний напрям», «літературна течія», уміти розрізняти їх; формування ключових життєвих компетентностей: уміння вчитися: виробляти навички з пошуку потрібної інформації в додаткових джерелах; комунікативної: розвивати навички роботи як індивідуально, так і в колективі; загальнокультурної: виховувати естетичний смак, прагнення до розширення свого кругозору

Теорія літератури: літературний процес, літературний напрям, літературна течія

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційний заряд «Любі, діти, осіннє сонечко заглянуло через вікно до нашого класу і ласкаво посміхнулося. Підставте свої долоньки під його промінчики, відчуйте теплоту і передайте її своєму товаришу, випромінюючи позитивну емоцію.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.               Бесіда

- Яке поняття ширше «культура» чи «література»?

- Що спільного і відмінного в цих поняттях?

2.               Робота в групах

За уривком з тексту визначити рід та жанр художнього твору. Назвати його основні особливості.

1 група

«Як вистоїш, коли всі проти тебе –

Упали духом і тебе клянуть,

Як всупереч усім ти віриш в себе,

А з їх зневіри також візьмеш суть;

Якщо чекати зможеш ти невтомно,

Оббріханий – мовчати і пройти

Під поглядом ненависті, притому

Не грати цноти ані доброти;»   (Лірика; вірш Р.Кіплінга «Якщо…»)

2 група

«Старий Берман був художником і жив на першому поверсі під ними. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптори Мікеланджело «Мойсей», кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. У мистецтві Берман був невдахою.» (Епос; оповідання О.Генрі «Останній листок»)

3 група

Джульєтта

Хто ти,

Що, притаївшись під серпанком ночі,

Мою підслухав таїну сердечну?

Ромео

Яким ім’ям назвать себе – не знаю.

Своє ім’я ненавиджу я сам!

Свята моя, адже ж воно – твій ворог.

Я б розірвав його, коли б воно

Написане стояло на папері

(Драма; трагедія В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку

Ми розпочинаємо системне вивчення літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення. Тому наша розмова буде присвячена з’‎ясуванню надзвичайно важливих культурологічних та літературознавчих понять, які мають стати для вас науковим підґрунтям як до розуміння поступального й невпинного розвитку всесвітнього літературного процесу в цілому, так і до опанування окремих творів, що є шедеврами різних культурно- історичних епох та національних культур.

ІV. Робота над темою уроку

1.               Слово вчителя

Літературний процес – розвиток літератури різних народів, що характеризується певними закономірностями на кожному етапі від давнини до сучасності.

2.               Інтерактивна вправа «Ажурна пилка»

«Домашні групи» учнів опрацьовують матеріал (за випереджальним завданням (матеріал в додатку) за запитаннями:

1 група:

1.               В якій літературі сформувалися основні жанри європейської літератури
2.               Античною називається література яких країн?

3. На яке століття припадає епоха Середньовіччя?

4. Яка література цього періоду досягла найбільшого розквіту ?

5.Синонім назви епохи  Відродження

6. Назвіть представників епохи Відродження

2 група

7. Яка характерна ознака епохи Просвітництва?

8. Що характерно для романтичної літератури?

9. Назвіть письменників-реалістів

10. Яка тематика літератури модернізму?

11. Основні ознаки літератури постмодернізму

«Змінні» групи опрацьовують всі запитання

3.               Перевірка рівня засвоєння нового матеріалу
4.               Слово вчителя з елементами бесіди

Концепція розвитку української літератури має дещо інший вигляд:

•                   література часів Київської Русі (княжа доба);
•                   середньовіччя (давня українська література);
•                   становлення нової української літератури (кінець XVIII – поч. XIX ст.);
•                   перша та друга половина XIX ст.;
•                   із деякими застереженнями виділяють період кінця XIX – поч. XX ст. (величезний масив здобутків української літератури у XX ст. у материковій Україні та в діаспорі).
•                   Які епохи збігаються в західноєвропейській літературі і в українській?

Літературний напрям – найбільша одиниця літературного процесу, що охоплює змістовий і художній рівні творів, епохи й системи творчості, об’єднує в єдиний комплекс інші історико-топологічні категорії.

5. Робота в зошитах.

Складання таблиці «Літературні напрями»

V . Підсумок уроку

1.Інтерактивна вправа «Знайди відповідність»

VIII ст. до н. е. – V ст. н. е.                                           Постмодернізм

Лицарські романи                                                          XIV-XVI ст. 

 Відродження                                                                 Античність

Розум                                                                              Мотив самотності                                                                                                                                                   Романтизм                                                                      Просвітництво                                                                                                             Середньовіччя                                                               О.Бальзак                                                                                                                                                                                                                             гіпертекст

2. Рефлексія

3 . Самооцінювання

V І. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника (с.8) та робочого зошита.

Індивідуальне завдання: підготувати презентацію про Веди

 

Використана література

1.Зарубіжна література: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./О.М.Ніколенко, Т.М. Конєва, О.В.Орлова та ін.. – К.: Грамота, 2016. –  с.126,216

 2. Зарубіжна література: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./О.М.Ніколенко, В.Г.Туряниця. – К.: Грамота, 2016. –  с.144, 282
3.https://vseosvita.ua План - конспект "Літературний процес. Основні літературні ...

 

 

 

 

 

Додаток

Стародавня література (VIII ст. до н. е. – V ст. н. е.). Одним із перших літературних творів вважають шумерський епос про Гільгамеша. Підвалини європейської літератури заклала література антична, якою прийнято називати

літературу Стародавньої Греції та Риму. В античній літературі сформувалися

основні жанри європейської літератури в їхніх архаїчних формах та основи науки про літературу.

Середньовічна література (IV-XV ст.). Цей період в історії літератури обумовлено традиціями народної творчості, культурним впливом античного світу та християнством. Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло в XII-XIII ст. (лицарська література, героїчний епос).

Література епохи Відродження (XIV-XVI ст.). Другу назву епохи – Ренесанс – запропонував у XVI ст. італійський історик мистецтва Дж. Вазарі, бажаючи підкреслити повернення образотворчого мистецтва тієї доби до античних канонів. Початок літератури Відродження традиційно ведуть від

творчості Данте. У цей час розквіту досягло драматичне мистецтво (Шекспір,

школа Лопе де Веги), з’являються гуманістичні утопії (Томас Мор, Томазо

Кампанелла), гостра сатира («Ґарґантюа та Пантаґрюель» Рабле).

Література епохи Просвітництва (др. пол. XVII - XVIII ст.). Для цього періоду характерна віра у прогрес та всемогутність людського розуму. Просвітителі вірили, що саме за допомогою розуму можна буде досягти абсолютного знання про людину та природу («Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта, «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо).

Література ХІХ ст. Література цього періоду розвивалася за двома художньо-стильовими напрямами – романтичним та реалістичним. Романтизм

став реакцією на просвітницький реалізм та класицизм. Романтичній літературі притаманні мотив самотності, конфлікт між героєм та навколишньою

дійсністю (Дж. Байрон, М. Шеллі, Г. Гейне, А. М. Стендаль) інтерес до містики (М. Шеллі, Е. Т. А. Гофман), фольклору (брати Грімм), простої людини

(В. Гюго), далеких країн (Дж. Байрон, Ф. Купер).

Реалізм ХІХ ст. прийнято називати критичним, оскільки його світовідчуття, як і у романтиків, базувалося на неприйнятті буржуазного суспільства.

Важливим елементом реалізму є всебічний неупереджений опис внутрішнього світу героїв. Типовими письменниками реалізму є О. Бальзак, Ч. Діккенс,

та інші.

Література модернізму (помежів’я ХІХ – перша пол. ХХ ст.). Тематично

пов’язаний з індустріалізацією, урбанізацією, відтворенням жахів Першої світової війни.

Література постмодернізму (др. пол. ХХ ст.). Основними ознаками літератури постмодернізму називають гіпертекст, коли порядок прочитання диктує не автор, а вибирає сам читач, інтертекстуальність, що характеризується алюзіями на інші твори, а іноді й свідомим запозиченням, відсутність сюжетної

розв’язки або наявність кількох альтернативних розв’язок, змішання стилів,

іронія, гра і чорний гумор