Урок. "Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях."

Про матеріал
Основні способи забезпечення захисту населення та територій у разі загрози й виникнення надзвичайних ситуацій та способи проведення евакуації населення. Види евакуацій.
Перегляд файлу

 

 

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 11 класу з предмету «Захист  України»

 

РОЗДІЛ VІІІ.    ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

 

ТЕМА:  Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

 

Мета:

ознайомити учнів з основними способами захисту населення в надзвичайних ситуаціях та способів проведення евакуації населення;

виховання в учнів відповідального ставлення до проведення евакуації населення.

Навчальні питання:

  1.     Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
  2.     Способи проведення евакуації населення.

 

Метод проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: кабінет.

Час: 45 хв.

Матеріальне забезпечення:

Підручник «Захист Вітчизни», плакат.

Міжпредметні зв’язки: фізична культура.



 

 

Хід уроку

  1.                    Організаційний момент (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю (тренування декілька разів ( у разі потреби ).

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу    (30 хв.)

3.1  Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

Забезпечення захисту населення та територій у разі загрози й виникнення НС, як одне із найважливіших завдань держави, здійснюється згідно із законами України.

Комплекс підготовчих захисних заходів однаковий як для мирного, так і для воєнного часу, оскільки враховує поєднання впливу вражаючих факторів НС і можливого застосування агресором сучасних засобів ураження.

Захист населення та територій від НС здійснюється за відповідними принципами, що забезпечують максимально ефективне розв’язання проблеми, а саме:

пріоритетність завдань, спрямованих на захист людей, збереження їхнього здоров’я, а також на захист довкілля;

обов’язковість завчасного планування та реалізації заходів щодо захисту населення та територій з урахуванням економічних, природних та інших особливостей регіону, а також імовірності виникнення НС;

комплексне використання способів і засобів захисту та вибір найбільш раціональних;

вільний доступ населення до інформації про захист від НС;

особиста відповідальність керівників органів ЦЗ та піклування громадян про власну безпеку, неухильне дотримання ними правил поведінки та дій у НС.

Основні способи захисту населення від вражаючої дії факторів, що виникають у НС мирного та воєнного часу, такі:

використання засобів індивідуального захисту,

укриття людей у захисних спорудах,

здійснення заходів з евакуації населення.

Використання засобів індивідуального захисту. Цей спосіб полягає у своєчасному використанні спеціальних індивідуальних засобів, що забезпечують захист органів дихання, шкіри, підвищує захисні властивості організму від дії СДОР, РР та бактеріальних засобів (БЗ).

Для повного та ефективного захисту потрібне виконання таких умов:

заздалегідь забезпечити населення засобами індивідуального захисту;

своєчасно видати людям засоби захисту (у разі виникнення НС);

своєчасно оповістити населення про небезпеку та постійно інформувати його про стан радіоактивної, хімічної та біологічної обстановки.

Укриття людей у захисних спорудах (ЗС) полягає у своєчасному укритті людей у спеціальних інженерних спорудах, що здатні захистити людей від дії вражаючих факторів або послабити їх дію.

3.2  Способи проведення евакуації населення

Евакуація як спосіб захисту населення використовується давно. Особливо великих масштабів вона сягнула в роки Другої світової війни. З європейської частини країни евакуювалися заводи з робітниками, службовцями та їхніми родинами. 

Здійснення заходів з евакуації населення полягає в завчасному
 (до початку виникнення НС, у період загрози) вивезенні (виведенні) населення з місць можливого ураження, зони катастрофічного затоплення (зараження) у безпечні райони на тимчасове або постійне проживання.

Евакуація і розосередження міського населення - одне із засобів захисту населення. Він в багато разів знижує щільність населення міст, отже, і населення може бути значно зменшено.

Евакуація – організоване вивезення населення, не зайнятого у сфері виробництва, зокрема учнів і навчальних закладів, з у заміську зону.

Розосередження - організований вивезення з міст робітників і службовців об'єктів, що працюють у час, та його розміщення заміській зоні на відпочинок.

Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні.

Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:

обов’язкова;

загальна або часткова;

тимчасова або безповоротна.

http://subject.com.ua/textbook/protection/10klas/10klas.files/image195.jpg

"Чи потрібна евакуація в наші дні, чи не втратила вона свого значення?" - Доводиться часто чути такі питання. Практика сучасного життя говорить про те, що населення все частіше піддається небезпекам в результаті стихійних лих, аварій і катастроф в промисловості і на транспорті. У цих умовах роль ЦО, а тепер МНС значно зросла. Ця система покликана здійснювати захист населення в будь-якій обстановці, у будь-яких критичних ситуаціях, прагнучі максимально зменшити страждання і знегоди людей. 

Візьмемо, наприклад, стихійні лиха: землетруси, повені, зсуви, масові лісові пожежі. У цих випадках майже завжди доводиться вдаватися до евакуації.

Не раз доводилося виводити і вивозити людей із зон масових лісових пожеж. Особливо небезпечні так звані верхові пожежі, швидкість поширення яких досягає 15 - 20 км / ч. 

  http://trassae95.com/images/news/img137467665843351374676713.jpghttp://www.mynizhyn.com/image/news/ukraine/100615_pogega.jpghttp://slavdelo.dn.ua/wp-content/plugins/wp-mobile-detector/timthumb.php?src=http://slavdelo.dn.ua/wp-content/uploads/2015/06/pozhar-naftobaza-Kiev-1024x576.jpg&w=1000

Все частіше доводиться вдаватися до евакуаційних заходів при аваріях на атомних електростанціях, при викидах і розливах сильнодіючих отруйних та біологічно шкідливих речовин, при великих пожежах на нафтохімічних і нафтопереробних заводах.

Ще свіжа в пам'яті евакуація населення з 30-кілометрової зони при аварії на Чорнобильській АЕС у квітні-травні 1986 р. Населення вивозили з рр.. Чорнобиль, Прип'ять та ще 300 населених пунктів.

Загальну евакуацію проводять в особливий період за рішенням Кабінету Міністрів України та у разі виникнення загрози для населення, яке проживає в зоні виникнення НС воєнного характеру, можливого радіоактивного зараження територій навколо атомних електростанцій, виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням хвилі прориву, лісових і торф’яних пожеж, інших явищ із тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам, об’єктам.

Часткову евакуацію населення проводять на відповідній території в разі виникнення або загрози виникнення НС.

Під час проведення часткової або загальної евакуації насамперед вивозять незайняте у сфері виробництва та обслуговування населення: маленьких дітей, школярів, студентів, вихованців дитячих будинків разом із викладачами та вихователями, пенсіонерів та інвалідів з будинків для осіб похилого віку разом з обслуговуючим персоналом та членами їх сімей.

Рішення про проведення евакуації приймають:

на державному рівні - Кабінет Міністрів України;

 на регіональному рівні - обласні державні адміністрації;

на місцевому рівні - районні державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

на об’єктовому рівні - керівники об’єктів господарювання.

У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може опинитися в зоні радіоактивного зараження, приймається місцевими державними адміністраціями на підставі висновку санітарно-епідеміологічної служби відповідно до прогнозованого дозового навантаження на населення або за інформацією суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі.

У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності -керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

Обов’язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:

аварій з викидом радіоактивних та СДОР;

катастрофічного затоплення місцевості;

масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період). Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:

можливого радіоактивного та хімічного зараження;

катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.

Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб.

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

утворення регіональних, місцевих та об’єктових органів з евакуації;

планування евакуації;

визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;

організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

За рішенням відповідних органів для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - усі наявні транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

Суб’єкту господарювання та громадянину, транспортні засоби яких залучені, компенсуються вартість надання послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації або усунення загрози її виникнення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Працівник об’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення у зв’язку з надзвичайною ситуацією, несуть відповідальність відповідно до закону.

У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав відповідні центральні органи виконавчої влади проводять їх евакуацію.

Евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення.

Порядок проведення евакуації визначається Кабінетом Міністрів України.

Оповіщення населення про евакуацію здійснюють штаби ЦО з допомогою засобів: на радіо, телебаченню, через печатку, і навіть через ЖЕК (домоуправління).

http://karlivka.adm-pl.gov.ua/sites/karlivka.adm-pl.gov.ua/files/upload/page1.jpg

http://karlivka.adm-pl.gov.ua/sites/karlivka.adm-pl.gov.ua/files/upload/page1.jpghttp://brovary.pravo-znaty.org.ua/wp-content/uploads/2014/03/kopiya_af0133405b8d51f04b30d6a8fb92fee7.jpg

http://karlivka.adm-pl.gov.ua/sites/karlivka.adm-pl.gov.ua/files/upload/page1.jpg

На кожному підприємстві, навчальному закладі, ЖЕК, домоуправлінні завчасно становлять евакуаційні списки всіх працівників та членів їх родин.

Для своєчасного проведення евакуації і розосередження населення в містах створюються збірні евакуаційні пункти (ЗЕП). Зазвичай, ЗЕП розміщуються в клубах, кінотеатрах, Палацах культури, школах та інших громадських спорудах. Кожному ЗЕП приписується порядковий номер.

До ЗЕП приписують робочі, службовці найближчих підприємств, організацій, навчальних установ і члени їхнім родинам, і навіть населення, яке проживає вдома ЖЕК (домоуправлінь), розміщених у цьому ж районі.

З оголошенням евакуації громадянин зобов'язаний швидко підготувати кошти, засоби індивідуального захисту, особисті речі, гроші й документи (паспорт, військовий квиток, посвідчення про народження дітей та інші документи). Усі речі вкладають в валізу, речовий мішок або торбу, до них прикріплюють ярличок із зазначенням прізвища, постійної адреси - й місця, куди евакуюються. Дітям дошкільного віку необхідно пришити на одяг мітки з білої тканини із зазначенням прізвища, року, адреси батьків й кінцевого пункту евакуації.

Оскільки час підготовки до евакуації може дуже обмеженим, у сім'ї бажано заздалегідь знайти й скласти список речей і продуктів, потрібно взяти з собою у ту чи іншу сезон. Кількість речей і продуктів має бути розраховане те що, що доведеться нести їх самому. При евакуації на транспортних засобах загальна маса речей і продуктів повинна бути приблизно 50 кг дорослого людини; при евакуації пішим порядком може бути значно менше - відповідно до фізичної витривалістю кожної людини.

Прибути в визначений час на збірний евакуаційний пункт, пройти реєстрацію. З собою, крім речей та інших документів, необхідно мати кошти, засоби індивідуальної захисту, одяг, взуття, постіль, набір медикаментів і дво або тридобовий запас продуктів харчування та води.

Правила поведінки на ЗЕП, їсти дорогою прямування

Організованість і дисциплінованість, вчасне та неухильне виконання всіх вказівок адміністрації збірних евакуаційних пунктів є головними правилами поведінки населення.

При поводжені на транспорті необхідно суворо дотримуватися встановлені правила, підтримувати дисципліну і Порядок, виконувати вказівки старшого вагону, автомобілю чи судну, не залишати транспортні засоби.

При виведення населення пішим порядком поблизу ЗЕП формуються колони від 500 до 1000 людина.

Для контролю за організацією маршу призначаються вихідний пункт і пункти регулювання. Швидкість руху планується 4-5 кілометри на годину. Для відпочинку передбачаються привали: малий (на 10-15 хвилин) - через кожні 1-1,5 години руху і великий (на 1-2 години) на початку Другої половини переходу. Маршрут піших колон зазвичай планують на відстань одного добового переходу з завданням вийти за зону можливих руйнацій.

При евакуації пішим порядком необхідно дотримуватися зазначений темп руху, за сигналом Повітряна тривога сховатися у найближчому захисному спорудженні або скористатися захисними властивостями місцевості (яри, кар'єри, ущелини ....).

Безпосередньо перед маршем, якщо є можливість, варто прийняти гарячу їжу, бо можливість прийняття ії під час руху малоймовірна.

При скоєнні маршу необхідно дотримуватися порядку. Не можна залишати колону без дозволу її начальника. При поганому самопочутті слід звернутися до медичного працівника, який супроводжує колону. У разі появи в колоні сторонніх осіб слід негайно повідомити про це начальникові колони.

Прийом і розміщення прибулого населення

Прийом і розміщення прибулого населення у заміській зоні здійснюють місцеві органи адміністрації зі штабами цивільної оборони сільських районів.
І тому при адміністрації створюються прийомні евакуаційні пункти (ПЕП), а в місцях прибуття організовуються пункти зустрічі.

IV. Підсумок уроку (5 хв.)

Наголошення темі уроку та закріплення вивченого матеріалу:

  1.     Що таке евакозаходи?

Евакозаходами називаються розосередження та евакуація населення з категорійних міст у заміську зону.

  1.     Хто приймає Рішення про проведення евакуації населення?

Рішення про проведення евакуації приймають:

на державному рівні - Кабінет Міністрів України;

на регіональному рівні - обласні державні адміністрації;

на місцевому рівні - районні державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

на об’єктовому рівні - керівники об’єктів господарювання.

  1.     Як необхідно підготуватися до евакуації?

Оголошення оцінок.

V.  Домашнє завдання (2 хв.)

вивчити матеріал конспекту, ознайомитися з матеріалом підручника «Цивільний захист» на сторінках 360 – 363.

 

 

Учитель предмету «Захист України»     Борис ДАЦЕНКО

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.3
Відповідність темі
4.3
Загальна:
4.6
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Губарева Ольга Володимирівна
    Матеріал с застосуванням застарілий, в умовах сучасності, понять. Наприклад : "Оповіщення населення про евакуацію здійснюють штаби ЦО з допомогою засобів: на радіо, телебаченню, через печатку, і навіть через ЖЕК (домоуправління)." Не використано поняття "Обов'язкова евакуація в умовах воєнного стану" .
    Загальна:
    3.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    3.0
    Відповідність темі
    3.0
  2. Аня Лебідь
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Safonov Ivan
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту, академічний, профільний, для хлопців) 11 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
19 грудня 2023
Переглядів
475
Оцінка розробки
4.6 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку