Тема. Особливості персько-таджицької поезії
Мета: опрацювати матеріал про виникнення класичної персько-таджицької літератури; ознайомити з її головними темами й образами; розвивати уміння працювати в групі, виступати перед аудиторією; виховувати інтерес до східної літератури.
Обладнання: картки, схема, кросворди.
Восток — дело тонкое
Із кінофільму «Белое солнце пустыни
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Мотивація навчальної діяльності
«Склади слово»
Фарсі — це мова, якою створювалась персько-таджицька література розквіт якої припадає на Х-ХV ст., які називають золотою добою в історії культури Сходу.
III. Вивчення нового матеріалу
Завдання: опрацювати теоретичний матеріал, підготувати виступ-пояснення для класу, законспектувати виступи однокласників.
Картка № І
Вторгнення військ Арабського халіфату у VII ст. в Іран, а пізніше і в Середню Азію завдало давній іранській культурі значного удару. Вогнем і мечем були насаджені нова релігія завойовників — іслам та арабська мова. Місцева аристократія пристосовувалася до завойовників, втрачаючи не тільки честь, але й рідну мову.
Для іранської словесності настали «віки мовчання». Література перестала існувати. Багато книг були спалені завойовниками, нові не з'являлись. Та все ж іранська література не щезла зовсім.
Картка № 2
Освічені іранці — письменники — зуміли засвоїти нову для них арабську традицію, сприйняти найбільш цінні елементи арабської поетичної культури. Разом із тим ці письменники змогли зберегти чимало самобутніх ознак давньої іранської традиції. Таким чином, іранська література не лише піднесла арабську літературу на новий щабель, але й підготувала грунт для подальшого виникнення літератури рідною мовою — фарсі.
Держава Саманідів культивувала рідну мову — фарсі. Після того, як до влади прийшли іранські династії, активно почала розвиватися література на фарсі. Аристократія на чолі з монархом оцінили роль поезії, що користувалася величезною популярністю у народу, як засобу укріплення своєї могутності й впливу.
Картка № З
Поезія цього часу (X-XV ст.) зосереджує свою увагу (на відміну від давньоіранської літератури) не на прославленні божеств, а на зображенні людини — чи то як монарха та його оточення (панегірична поезія), чи як звичайної людини (гідної пошани особистості).
Картка № 4
Концепція людини в класичній поезії була принципово новою сходинкою в осмисленні гідності та самоцінності особистості. Разом із тим класика зберегла й синтезувала образи героя-богатиря та людини-брата розробленого попередньою літературою. Класична персько-таджицька поезія в її кращих зразках відрізнялася філософічністю, вільнодумстві антиклерикальною спрямованістю.
Основна ідея — усвідомлення людської гідності; центральний образ — вільна, автономна людська особистість.
Картка №5
Значну роль у розвитку класичної персько-таджицької літератури відіграла арабська поезія. Вона збагачувала своїм досвідом персько-таджицьку літературу, але мусульманський Ренесанс (як називають розвиток культури цих народів у X—XV ст.) був не просто повторенням, а саме відродженням рідної культури за допомогою такого явища, як літературний синтез.
Персько-таджицька література мовою фарсі
Учні можуть виконати додаткові завдання: в тексті картки виділити ключові слова й словосполучення, які допоможуть краще зрозуміти та запам'ятати важливі факти.
2. Міні-кросворди «Золоті імена східної поезії»
1) Кросворд
По горизонталі:
По вертикалі: засновник персько-таджицької літератури — Рудакі.
2) Кросворд
По горизонталі:
По вертикалі: співець кохання — Гафіз.
3) Кросворд
По горизонталі:
По вертикалі: поет, мудрець і вчений — Омар Хайям.
IV. Підсумки уроку
«Мікрофон»
Сьогодні на уроці: