Урок Осуд антигуманної сутності війни (за оповіданням Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»)

Урок з використанням логічної схеми-конспекта як засобу візуалізації навчального матеріалу  при ознайомленні з оповіданням Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

(11 клас)

Тема уроку: Осуд антигуманної сутності війни (за оповіданням Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»)

Мета уроку: проаналізувати оповідання, створити умови, які б спонукали учнів самостійно дійти висновку щодо глибокого аналізу тексту; формувати уявлення учнів про такі загальнолюдські цінності, як патріотизм, краса, справедливість, відповідальність за долю людини, країни, людства; виховувати неприйняття всіх форм мілітаризму.

Тип ЛСК: оригінальна, полізображальна.

Мета використання: за допомогою ЛСК з′ясувати  співвідношення ключових текстових одиниць з іншими компонентами твору і вийти на авторську концепцію; розвивати навички роботи з текстом і його компонентами, вміння робити висновки.

Епіграф:        

 Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, розкажи

 там, що ми лежимо тут, чесно виконавши закон.

 Симонід Кеоський

Хід уроку.

1. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Оповідання Г. Белля «Подорожній…» має незвичний заголовок: фраза обривається, думка незавершена.

Вдамося до історії Давньої Греції, щоб довершити думку, подану в заголовку. Епіграфом до уроку і є двовірш епітафії про битву 300 спартанців у Фермопільській ущелині, що відбулася в 480 р. до н. е.

Тут, захищаючи батьківщину від 2-мільйонної армії персів, загинули спартанські воїни під проводом царя Леоніда, чим прославили свої імена на віки. Яку ж аналогію вбачає Г. Белль між цими подіями і сюжетом оповідання? Спробуємо з′ясувати це в процесі аналізу, використовуючи ЛСК

“Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну”.

Г. Белль

Два питання, що

мучать героя:

- “...ти мусиш дізнатися, що в тебе за рана...”

- “...чи ти справді в своїй школі”...

Війна

ВІДПОВІДЬ:

Герой оповідання – німецький юнак, вчорашній школяр, фізично  і духовно скалічений нацистським режимом. Хлопець, незважаючи на свій важкий стан, пізнає колишню alma mater, але пізнанню цьому щосили опирається, бо війна і мирне життя для нього – світи несумісні.

Звертаючись до тексту, спробуємо прослідкувати, які ключові одиниці несуть на собі основне смислове навантаження.

Питання до аналізу:

• Як починається оповідання?
• Яке слово домінує в діалозі героїв?
• Чи є в тексті бінарна опозиція слову «мерці»?
• Чи знаємо ми, хто цей «я»?
• Що являє собою сюжет оповідання? (Це головне –знайти герою відповідь на два питання)
• Чи вказує автор на час дії?
• Куди несуть героя, який «ще не мертвий»? А «решту»?

Висновок: Виникають семантичні поля:

«Дім знань»  –––  «Мертвий дім»

(Герой на  межі  життя і смерті (коридор). Він зеленого кольору (символ життя), а на сходах, на жовтій стіні (хворобливий, оманливий колір) усі взірцеві арійці: «від великого курфюрста до Гітлера».

2. Запитання, відповіді на які будуть покладені в основу ЛСК:
   • Чому так довго проходить процес впізнавання?
   • Кого за взірець обирають в цих гімназіях?
   • Які деталі в тексті підсилюють «межу», на якій стоїть герой?
   • Який момент є кульмінаційним в оповіданні?
   • Як закінчується оповідання?
3. Методичний коментар до використання ЛСК.

Працюючи над аналізом оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», слід в першу чергу звернути увагу учнів на такі особливості творчого стилю письменника, як:

• Тема війни в її антифашистській спрямованості та дегероїзованому ракурсі, часто подана «з точки зору переможених»;
• Герой-аутсайдер, що виділяється на тлі маси своєю самотністю та слабкістю, котра, втім, є ознакою підвищеної чуйності й здатності до співчуття;
• Ускладненість композиції, широке використання можливостей внутрішнього монологу, символічного підтексту, обірваної фрази.

Дія оповідання «Подорожній…» відбувається в дні війни, але бойові епізоди там не відтворені. Лише зображені їх найжахливіші наслідки. Герой – вчорашній гімназист, який попадає в саме пекло війни. Його, мабуть, смертельно пораненого, бентежать два питання, на які він прагне знайти відповідь протягом всього оповідання: які поранення він отримав і чи справді він знаходиться в своїй школі (На схемі – центральний блок). Знаходження відповідей – болісне для героя як в прямому, так і в переносному значення. Лівий блок схеми – спогади про гімназію, тобто про мирне життя, правий блок – реальні для самого героя наслідки війни. Ці два світи – мир і війна – несумісні для героя, тому він не хоче (а може – боїться) впізнати в колишній гімназії мертвий дім.

Підсумовує зміст ЛСК висновок-відповідь. Незважаючи на відкритий фінал твору, необхідно акцентувати увагу учнів на осуді антигуманної сутності війни у творчості. Г. Белля, зокрема в оповіданні «Подорожній…» . Автор у творі не повчає, не агітує, не вдається до сили логіки, а створює атмосферу, в якій зло стає нестерпним, війна – абсурдом.

4. Підсумки уроку.

Три місяці реальної війни невпізнанно змінили 8 років «класичної» підготовки до неї. Причому не лише героя твору. Хлопця зумисне позбавлено індивідуальних рис – його доля досить типова. І ця схожість з іншими віддаляє його від реальності, тому він так наполегливо шукає сліди своєї індивідуальності. І знаходить лише надряпане на банані «Хай живе Того» та власноручний  запис незакінченої фрази в залі малювання.

Концепція автора стає зрозумілою саме в кінці твору: фраза, не дописана героєм, стосується справжніх героїв, смерть яких стала символом сміливого служіння вітчизні. А юні німецькі хлопчики так і не стали героями, тому що смерть, позбавлена високого сенсу, страшна і безглузда.