Урок "ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ ТА ДРОТУ"

Конспект уроку з трудового навчання у 6-класі

ТЕМА: ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ ТА ДРОТУ

Очікувальні результати

 

Обладнання: зразки оздоблених виробів із тонколистового металу та дроту, наждачна шкурка.

Основні поняття: оздоблення, корозія, абразивний матеріал, зачистка, шліфування, полірування, антикорозійне покриття, фарбування.

Тип уроку: комбінований.

ХІД уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Інтерв'ю»

Учням пропонується по черзі, експромтом поділитися відповіддю на питання:

Як ти розумієш поняття «оздоблення»?

Які види оздоблення тобі знайомі з 5 класу?

Чи маєш ти досвід оздоблення виробів з металу?

Чи бачив ти, як інші люди оздоблювали вироби з металу?

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Тема: ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ ТА ДРОТУ

План

        1.  Поняття про оздоблення.

       2.  Підготовка виробів до оздоблення.

       3.  Правила безпечної праці під час фарбування .

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Види оздоблення. Підготовка виробів до оздоблення

Оздоблення надає виробам з тонколистового металу та дроту красивого зовнішнього вигляду. Але разом з тим воно виконує чи не найбільш важливу роль захисту виробу від впливу зовнішнього середовища. Цей вплив полягає в іржавінні поверхні чорного металу під дією атмосферної вологи. За допомогою оздоблювальних робіт деталі отримують високу чистоту поверхні, що збільшує їх опір зносу та іржавінню. Оздоблення включає зачищення, шліфування, полірування і фарбування(фарбами, лаками, декоративно-захисні покриття.)

1 Зачищення проводиться напилком, за допомогою якого з поверхні деталі видаляються сліди іржі, задирки і нерівності (мал. 142).ст.138

Під час підготовки виробу до оздоблення його очищають від іржі за допомогою металевої щітки.

Іржа — плівка червоно-бурового кольору, що утворюється на поверхні сталі внаслідок її взаємодії з вологою, повітрям та іншими чинниками.

 Ручне очищення металу — це метод підготовки металевих поверхонь за допомогою ручних інструментів. Виконують зазначену технологічну операцію за допомогою шліфувальних шкурок, ручних дротяних щіток, шпателів, скребків тощо.

2. Шліфування. Відомості про антикорозійні матеріали

Шліфування — процес різання металів за допомогою абразиного інструмента, ріжучим елементом якого є зерна.

Шліфування забезпечує високу точність і малу шорсткість обробленої поверхні. Тому цей процес найчастіше є остаточною технологічною операцією під час оздоблення виробів. Дивитись  підручник ст.139 мал.143-144.

3.Полірування — це усунення з поверхні незначних нерівностей (мікро нерівностей). Його виконують після ретельного шліфування спеціальними пастами — так званими політурами.

Полірування проводиться після шліфування. Його виконують так: на поверхню наносять тонким шаром полірувальну пасту, змішану з мінеральним маслом. Переміщуючи дерев’яний брусок, обгорнутий у цупку тканину або обклеєний повстю, уздовж оброблюваної поверхні, або виконуючи кругові рухи, отримують дзеркальну поверхню.

Боротьба з корозією полягає у знятті з поверхні заготовки або готової деталі з чорного металу рудих плям чи нашарувань іржі, а також у запобіганні повторному виникненню іржавіння металу.

Під впливом повітря в разі його високої вологості метали піддаються корозії. Унаслідок цього вироби, виготовлені з них, поступово виходять з ладу. Іржа має по­ристу будову (наче губка), тому вона добре утримує в собі вологу, чим створює умови для проникнення корозії в більш глибокі шари металу.

Для того щоб запобігти подальшому ржавінню металу, треба попередньо зняти з його поверхні механічним способом товсті нашарування іржі. Цю операцію можна виконувати вручну за допомогою металевих щіток. Після цього на метал наносять антикорозійні покриття (від анти... — проти і корозія) — тонкошарові покриття для захисту від корозійної дії зовнішнього середовища і надання виробам декоративного вигляду.

В умовах шкільних майстерень найбільш доступними є такі види антикорозійних покриттів, як лакофарбові. Підготовка поверхні металевої деталі суттєво впливає на якість антикорозійного та декоративного покриття. Після шліфування й полірування поверхні деталі її треба знежирити, оскільки, торкаючись деталі пальцями, ми переносимо на неї часточки жирових відкладень. Для знежирення деталі її треба тримати руками в робочих гумових рукавичках та пролити розчином прального порошку. Промивання виконують клаптиками бавовняної тканини, зволоженими в водному розчині прального засобу.

Після знежирення поверхні деталі можна переходити до нанесення захисного покриття.

Коли металеві деталі складно звільнити від шару ржі, перед нанесенням захисного покриття та фарби використовують рідини, що називають перетворювачами ржі. Ці рідини частково розчиняють її і створюють на поверхні металу захисний шар.

У наш час уже існують антикорозійні матеріали, які поєднують у собі якості перетворювача іржі, ґрунтовки та фарби. їх називають емаль-ґрунтом «Три в одному». одношарове покриття такою фарбою поєднує в собі якості і перетворювача іржі, ґрунтовки та емалі. Такі фарби в широкому асортименті можна знайти на полицях магазинів будівельних матеріалів.

Такі кольорові метали, як алюміній та його сплави, є корозійностійкими саме за рахунок утворення на їх поверхні тонкої окисної плівки, яка надалі захищає метал під собою. У цьому можна впевнитись, узявши не фарбовану заготовку з алюмінію зі світло-сірим кольором поверхні. Зробивши на цій поверхні подряпини будь-яким різальним інструментом (напилок, рисувалка, шліфувальна шкурка), можна побачити, який блискучо-сріблястий колір мають ці подряпини, хоча вже через кілька днів сліди механічної обробки набудуть такого самого сіруватого кольору, як і необроблена поверхня.

У промисловості широко застосовують покриття поверх ні виробів різними металами — оловом (лудіння), цинком, нікелем і хромом, а також хімічні покриття — анодування, оксидування тощо. Одним із найпоширеніших способів обробки металевих виробів є фарбування поверхні лакам і фарбами. Якість лакофарбових покриттів багато в чому залежить від якості підготовки поверхні під фарбування

Підготовка металевих поверхонь під фарбуванню включає такі операції:

1. Зачищення поверхні виробу від бруду, іржі та її знежирення

2. Ґрунтування, тобто нанесення шару ґрунту на поверхню виробу для кращого зчеплення лакофарбових покриттів  з металом.

3. Шпаклювання, тобто заповнення дрібних подряпин раковин, вм’ятин, а також швів і стиків на поверхні, що фарбується. Прийоми фарбування металевих виробів фарбами, лаками й емалями такі самі, якими користуються під час фарбування деревини.

Під час фарбування металевих поверхонь треба:

1. Перед фарбуванням ретельно розмішати фарби й емалі  дерев’яною лопаткою.

2. Наносити олійні фарби, лаки та емалі на поверхню з допомогою щетинних щіток.

3. Наносити фарбу тонким шаром, оскільки чим тонший шар, тим він міцніший.

4. Ретельно розтирати фарбу пензлем на поверхні, що фарбується, спочатку в одному напрямі, а потім в іншому — перпендикулярному першому.

 

 

   Правила безпечної праці під час фарбувальних робіт .

1. Під час приготування фарби і фарбування треба дотримуватися правил протипожежної безпеки.

2. Не можна залишати в приміщенні промаслені ганчірки і дрантя через можливість їх самозаймання.

3. Під час фарбування треба своєчасно провітрювати приміщення.

4. Працювати в захисному спецодязі та в робочих рукавичках.

5. Фарбувальні роботи виконувати у витяжній шафі.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Чи добре засвоїли?

1.Які види оздоблення ви знаєте?

2. Яким інструментом зачищають поверхні?

З Як підготувати поверхню металу для нанесення антикорозійних покриттів?

4. У якій послідовності наносять антикорозійні покриття за традиційною технологією?

5, Які сучасні антикорозійні матеріали використовують для захисту чорних металів та яка особливість їх використання?

6 Назвіть основні положення правил безпеки під час фарбування.

V. ПРАКТИЧНА РОБОТА «ШЛІФУВАННЯ ТА ПОЛІРУВАННЯ ВИРОБІВ»

Обладнання, інструменти та матеріали: вироби, виготовлені на попередніх уроках, шліфувальні шкурки різних марок (крупнозернисті, середньозернисті, дрібнозернисті), металева щітка, тампон із фетру, шліфтик, лещата, полірувальна паста, пензлик, фарба-грунт.

I.  Вступний інструктаж

Правила безпечної праці

1. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого.

2. Працювати в рукавицях та окулярах.

3. Шліфування та полірування площинних заготовок виконувати на підкладній дошці.

4. Не торкатися руками шліфувальної шкурки та гострих частин заготовки.

5. Не здмухувати відходи, змітати їх тільки щіткою-зміткою.

6. Оберігати обличчя та очі від потрапляння відходів, які утворюються під час знімання іржі, шліфування та полірування.

II.  Самостійне виконання практичної роботи учнями

Послідовність виконання роботи :

1. За завданням учителя оглянь виготовлений раніше виріб.

2. Визнач, які види робіт потрібно виконати для його оздоблення.

3. Виконай знімання іржі, шліфування та полірування виробу.

4. Перевір якість виконаної роботи.

III. Поточний інструктаж

Перевірка дотримання правил безпечної праці; допомога учням, які мають труднощі в роботі.

IV.  Заключний інструктаж

Перевірка виконаного завдання; визначення найкращих робіт.

 

VI. МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ, ЩОДЕННИКИ.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

• Прочитати § 17 підручника, відповісти на питання с. 143.

 

VIII.  ПРИБИРАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ