Урок. ознайомити учнів зі сторінками творчості Шевченка, які пов’язані з образотворчим мистецтвом, як видатного художника, його найвідомішими витворами мистецтва; розкрити внесок Т

Про матеріал
Цей матеріал сприятиме формуванню міжособистісних відносин; дасть загальне поняття змісту полікультурності світу; визначить роль спілкування між народами, що веде до підвищення культурного рівня кожної людини.
Перегляд файлу

9 клас

Тема: Полікультурність суспільства сучасної доби

 

Мета: формування ключових компетентностей:

загальнокультурна компетентність: формування міжособистісних відносин, оволодіння досягненнями світової культури; дати загальне поняття змісту полікультурності світу; визначити роль спілкування між народами, що веде до підвищення культурного рівня кожної людини;

  міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного ставлення до      світу в різних сферах діяльності людини;

           вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії; розвивати      уміння й навички самоконтролю й самооцінки;

  предметних компетентностей: набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов'язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань; знайомити учнів з шедеврами вітчизняного та світового мистецтва; розвивати здібності щодо образного сприйняття творів мистецтва; розвивати естетичний  смак;

  загальнокультурна компетентність — вміння аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства; формувати в учнів культуру полеміки, вміння слухати опонента, терпимість до іншої точки зору; виховувати толерантність, повагу й доброзичливе ставлення до представників різних національностей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: географічна карта світу, мультимедійний проектор, компютер.

 

                                                    Хід уроку

 

                                  Коли вивчалась спадкова інформація людей, що           

                           живуть у різних кінцях Землі, вчені-генетики

                           у 2002 році дійшли висновків, що усі вони –

                                          американці, азіати, європейці та австралійці -

                                          є віддаленими нащадками однієї пари людських

                                          істот. які мешкали майже дві тисячі віків тому

                                          в  глибинних районах Ефіопії. Таким чином, ми

                                            усі  - одна велика родина, кровні родичі, брати та                  

                                          сестри.                

                                                                                (А.А. Климов. «Я пізнаю світ»)

 

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Виконання завдання «Асоціативний кущ»

  • Напишіть поняття «полікультурність» . Від нього, як сонячні промінці, назвіть усі слова, що асоціюються у вас із цим поняттям. (Якими словами ви б скористалися, щоб пояснити це поняття?)
  • Установіть та позначте звязки між словами за допомогою ліній.
  • Визначте слова, пояснення яких потребує додаткової інформації.

Отже, слово «полікультурний», якщо говорити про культуру, означає

«той, хто проникає, переплітається, віддає надбане і набуває нового, запозичує в охочих віддати і збагачує охочих набути; багатий впливами».  (Ці визначення доповнюються учнями).

 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Кожна окрема культурно-історична епоха залишає наступним поколінням власний скарб у галузі художньої культури. З часом накопичується спільний досвід людства у сфері мистецтва. Саме сукупність цих культурних цінностей формує художню культуру.

Сучасне людство — це тисячі народів, сотні держав, понад шість мільярдів землян, які зовсім між собою різні. У ХХІ столітті з усього різноманіття культур складається єдина цивілізація зі спільними проблемами та базовими цінностями. Однак ця єдина цивілізація існує в багатонаціональному та полікультурному світі, в якому гармонійно співіснують та взаємодіють культури різних країн. Глобалізація культури все більше асоціюється з екологічними та етичними ідеями єдності людства і його долі. Тіснішим стає зв'язок між різними країнами, народами. Вибудовується  новий художній образ світу — полікультурний, — у якому переплітаються, поєднуються і доповнюють одне одного мистецтва різних народів.

 

ІV. Повідомлення теми уроку

V.   Викладання нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди.

  1. Полікультурний світ.                                                                                     

У сучасному суспільстві стає дедалі очевиднішим, що людство розвивається шляхом розширення взаємозв’язків між різними народами і країнами в різних сферах життя: економіці, мистецтві, освіті тощо. Сьогодні неможливо відшукати етнічні спільноти, які б не відчували на собі вплив із боку культур інших народів. Отож, і мистецтво певної країни стає духовною цінністю не лише народу, який живе в ній, але й усієї світової спільноти та кожної окремої особистості.

  •    Наведіть приклад елементів культури інших народів, з якими ви познайомились на уроках художньої культури. (Відповідь учнів)
  •    Яким чином, наприклад, в епоху класицизму, відбувалося взаємопроникнення різних культур? (Відповідь учнів)
  •    Наведіть приклад взаємопроникнення культур інших народів у музичному мистецтві. (Відповідь учнів). (Слухаємо фрагменти дивертисменту із балету П.Чайковського «Лускунчик» - танець індійського гостя, китайський (Чай), арабський (Кава), російський танці)

ХХІ століття відкрило нам нові джерела спілкування.

  • Які сучасні засоби спілкування вам відомі? (Відповідь учнів)

Завдяки сучасним засобам передачі різноманітної інформації, доступності внутрішній світ сучасної людини значно розширився, став багатшим. Долучаючись до літератури, архітектури, кіно, театру, живопису, скульптури різних народів та епох, ми пізнаємо навколишній світ. Саме таким чином ми збагачуємось, підвищуємо свій культурний рівень.

  •    Як ви гадаєте: чи не може таке швидке взаємопроникнення культур призвести до втрати власної національної культури, самобутності? (Відповідь учнів)
  •    А які шляхи збереження власної культури ви знаєте? (Відповідь учнів)
  •    Для чого потрібно її зберігати? (Відповідь учнів)
  • Яким чином відбувається культурний обмін між народами? (Відповідь учнів)

Указом президента України 2017 рік оголошено роком Японії. Були розроблені різноманітні заходи року Японії в Україні: перегляд японських кінофільмів, виставки картин японських художників, концерти дружби, презентації видів спорту, японської музики,  фестиваль повітряних зміїв тощо.

  •    А чи відбувається взаємопроникнення культур інших народів у нашій школі? (Відповідь учнів) Так, щороку ми проводимо тижні культур різних країн: Греції, Польщі, Німеччини, Болгарії, Білорусії, Молдавії, Росії, Грузії, Ізраїля. Учні вивчають пісні (в оригіналі), інструментальні твори, танці, знайомляться з територією, звичаями, обрядами, кухнею, національними костюмами та ін.  Ці заходи цікаві як дітям так і дорослим. Таким чином ми збагачуємо свій культурний рівень.

 

  1. Культурні регіони світу.

Організація ЮНЕСКО розробила концепцію культурних регіонів світу. Розглянемо найбільш суттєві риси деяких з них.

Арабо-мусульманський регіон охоплює арабо-мусульманські країни Середньої і Передньої Азії, Близького Сходу, Північної Африки. В основу мистецтва цього регіону покладено традиційну мусульманську ідеологію. Центральним образом мусульманської культури є чудовий сад – символ раю. Основною культовою спорудою є мечеть – центр мусульманського міста, осередок культури. Мечеті повторюють місце першої проповіді Мухаммеда в Медині: прямокутний двір з водоймою у центрі, огороджений по периметру критими галереями. Обов’язковим архітектурним елементом є галерея з міхрабом – нішею, спрямованою на Мекку. З 8 століття важливою ознакою соборної мечеті стає мінарет. Після завоювання частини християнського світу араби замість галереї з міхрабом стали використовувати приміщення християнських храмів. Відомі два типи мечетей: колонні і купольні. Шедевром першого типу є мечеть у Кордові. Видатний зразок купольної споруди – «Блакитна» мечеть султана Ахмеда. Унікальним явищем арабської культури є арабеска – складний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних фігур і рослинних мотивів. Араби творчо опанували досягнення більш культурних підкорених ними народів, створили вишукану культуру, що вплинула на середньовічну європейську.

Африканський регіон охоплює Африку на південь від Сахари. Традиційне африканське мистецтво – мистецтво народне, сягає в глиб віків. Традиційна скульптура представлена масками і статуетками. Багатоетнічний склад населення зумовив різноманітне музичне мистецтво, тісно пов’язане з магічними обрядами. Африканський танок – дивне поєднання звуків (ритм барабану, вокал), рухів, яскравих барв. Музика африканських рабів вплинула на формування нової американської та європейської музичної культури. 

Індійський культурний регіон охоплює Південно-Східну Азію. Центром його є багатоетнічна та полікультурна Індія, у якій співіснують біля 900 мов та їх діалектів. Індійці мають древню літературу, представлену багатьма розвиненими жанрами, музичне, танцювальне, театральне мистецтво, живопис, багату і своєрідну архітектуру. Основою світосприйняття індусів є віра у нескінченні перевтілення душі, що наповнює оточуючий світ у їхній уяві нерозривною єдністю форм і змісту. Прикладом такої єдності є храм бога Шиви в Кхаджурахо (Х-ХІ ст.). Іншим типом культових споруд є так звані «ступи», присвячені шануванню Будди, та печерні храми, прикрашені скульптурами, різьбленням та кольоровими фресками.

Далекосхідний культурний регіон охоплює Китай, Корею та Японію. Основою китайської культури є ідея гармонії двох протилежних начал - чоловічого, небесного та жіночого, земного. Втіленням ідеї гармонії між небом та землею є храм Неба у Пекіні. Для Японії характерна надмірна увага до створення штучно гармонізованого простору з використанням максимальної кількості елементів у їх природному стані. Широко відомі японські сади та парки, у тому числі «сади каменів».

Латиноамериканський культурний регіон охоплює країни Латинської Америки. Латиноамериканське мистецтво виникло внаслідок змішування індіанської, африканської та європейської (іспанської, португальської) культур. Елементи культури доколумбової Америки активно використовували видатні майстри сучасного мексиканського монументального живопису Д. Рівейра та Д.А. Сікейрос. Найбільш відомою є музична і хореографічна культура регіону, що історично формувалась з трьох коренів – індіанського, креольського та африканського. Це бразильська самба та кубинська румба, аргентинське танго. 

Північноамериканський регіон охоплює країни Північної Америки. Населення Америки дуже строкате: європейці, що почали заселяти Північну Америку наприкінці ХVІ ст.,  кольорове населення – американські індіанці, африканці, мулати, китайці, японці та ін..  Культура в Америці – це простір, швидкість, кіно, технології… і великі письменники: Фенімор Купер, Уолт Уїтмен, Едгар По,Джек Лондон, Ернест Хемінгуей та багато інших.

Європейський культурний регіон охоплює Грецію, Італію, Францію, Іспанію,Велику Британію, Німеччину, Нідерланди, Австрію, слов’янські країни.

Основні особливості Європейського регіону:

1. Швидкі темпи зміни суспільно-економічних епох;

2. формування основних культурних стилів;

3. динамічне освоєння природного середовища;

4. створення машинного виробництва;

5. лідерство у світовому культурному розвиткові.

Європейський культурний регіон - це не стільки територія, скільки особливий спосіб співжиття соціумів, система цінностей, прогрес у всіх сферах буття.

 

  1. Діалог культур.

Жодна національна культура сама по собі не може претендувати на право бути пануючою. Кожна національна культура являє собою сукупність неповторних і незамінних цінностей, оскільки через свої унікальні традиції та форми художньої культури кожен народ заявляє про себе усьому світові.

З відкриттям меж між європейськими державами підсилюється мобільність людей, зростає їхнє прагнення до вивчення інших культур, до встановлення й підтримки різного роду культурних відносин усередині своєї країни та за кордоном. Міста Європи перетворюються в багатомовний простір, у якому співіснують різні національні культури.

Актуальним стає вміння людей жити у злагоді, навіть якщо їхні традиції та звички протилежні. Розумним шляхом до об'єднання може бути тільки діалог культур.

Якщо світові культури є у певному розумінні «особистості», то між ними повинен існувати нескінченний «діалог». Російський культуролог і фі­лософ М.М. Бахтін писав: «Ми ставимо чужій культурі нові питання, яких вона сама собі не ставила, ми шукаємо в ній відповідей на ці питання, і чужа культура відповідає нам, відкриває перед нами нові свої сторони, нові смислові глибини... При такій діалогічній зустрічі двох культур вони не зливаються й не змішуються, кожна зберігає свою єдність і відкриту цілісність, але вони взаємозбагачуються».

Чудовим зразком полікультурності, діалогу Заходу і Сходу є китайський павільйон і японська пагода в м. Брюссель (Бельгія), мавританського стилю – палац Альгамбра в м. Гранада (Іспанія) та ін..

Орієнталістичний дух в європейському образотворчому мистецтві відчутний у творчості Вінсента Ван Гога, Поля Гогена, Анрі Матіса. Ван Гог та Гогег у свій час покинули розвинену європейську цивілізацію, щоб відшукати смисл життя у первісності існування інших народів. Ці відчуття вони передали у своїх картинах: «Таїтянки», «Момент істини» Гогена тощо.

Світової слави здобув український живописець Іван Марчук. Тривалий час він проживав у Австралії, Канаді й США. Доробок митця налічує близько 5000 картин, які він систематизував у цикли. 42 твори належить до циклу «Шевченкіана», за що художник був удостоєний Національної премії імені

Т. Шевченка. Завдяки своїй техніці «пльонтанізму» Іван Марчук потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета «The Daily Telegraph». Нині митець живе і працює в Києві.

Видатний художник-реаліст Ілля Рєпін (1844-1930) народився на Харківщині. Мешкаючи за межами малої Батьківщини, він завжди з любов’ю згадував Україну і присвятив їй значну кількість творів: «Українка біля тину», «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Бандурист», «Вечорниці», «Українська хата», портрет Т.Шевченка  та інші.

На батьківщині художника в Чугуєві відкрито меморіальний музей, а в Києві – встановлено памятник.

Багато українців виявили свої таланти в країнах Європи.

Світове виконавське мистецтво збагатила своїми творчими здобутками славетна українська співачка Соломія Крушельницька (1872-1952). Вона володіла чарівним лірико-драматичним сопрано. Співачка виступала на багатьох музично-драматичних сценах світу (міланській Ла Скала, паризькій Гранд-опера, лондонській Ковент-Гарден). Виконуючи провідні оперні партії (Аїда, Соломея, Чіо-Чіо-Сан тощо), вона не забувала знайомити зарубіжну публіку із українською народною піснею.

Видатний український танцівник, хореограф, теоретик балету Сегій (Серж) Лифар після стажування в Італії стає лідером балетної трупи антрепренера С.Дягілєва в Парижі. З високою майстерністю він виконував провідні ролі майже в усіх найвідоміших балетах цієї трупи. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». За 26 років роботи в Опері Лифар виховав одинадцять зірок балету.

Сергій Лифар дуже любив свою Батьківщину. Яскравим прикладом цього є те, що він на пропозицію президента прийняти громадянство Франції відповів: «Але я ніколи не був і не буду французом, бо я українець і батьківщина моя Україна». Він так і залишився «персоною без громадянства» — не міг зректися свого коріння, предків, землі, де він народився.  «Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро», — говорив він. 

       Ідеалом «людини культури» є така людина, яка шукає власні відпо­віді на «вічні» питання буття. Під час цього пошуку вона вступає в діалог з культурами різних історичних епох, зокрема сучасності. Метою учасників діалогу культур є досягнення взаєморозуміння при всій можливій різниці їхніх поглядів, вірувань і традицій.

На жаль, розмаїття культур має і певні вади, які виражаються в упередженому ставленні до інших людей на підставі їхніх релігійних вірувань, раси, національного походження, що може стати причиною конфліктів. Щоб запобігти конфліктам у суспільстві, основою якого є розмаїття поглядів, слід на перше місце поставити виховання в собі толерантності — терпимості до чужих поглядів, вірувань, політичних уподобань та позицій, поведінки тощо.

Полікультурна особистість має здатність до вільного діалогу з представниками різних культур, що відкриває можливості для взаєморозуміння. Вона готова до міжнаціонального спілкування й співробітництва з представниками різних етнічних груп, спрямована на встановлення добросусідських відносин з усіма народами і прагне підвищити загальну культуру за рахунок взаємного збагачення досвідом духовного розвитку, освоєння культурних досягнень всіх народів.

 

  1. Полікультурність України.

На території сучасної України, завдяки її географічному розташуванню, проживає понад 100 націй і народностей. Відтак склалась унікальна ситуація розмаїття культур у всіх різновидах: етнічному, мовному, релігійному. В дослідженнях учених українське суспільство характеризується як багатокультурне. Сьогодні з’являється можливість не лише вільного розвитку кожної національної культури, а й постійного їхнього зближення в полікультурному просторі України.

Так у нашій країні є приклади архітектурних споруд різних націй і народностей: арабський культурний центр в Одесі, мечеть на честь Сулеймана та Роксолани в Маріуполі, мечеть Ахать-Джамі в Донецьку, китайський місток в Білій Церкві (Олександрійський парк) тощо.

Не менш важливим є питання інтеграції українського мистецтва у світовий культурно-мистецький простір з метою обміну досвідом у цій сфері та підвищення ролі культури у формуванні позитивного іміджу України  у світі. У цьому напрямку влаштовуються різноманітні заходи, зокрема місцеві, регіональні та міжнародні музичні фестивалі, конкурси, творчі зльоти, семінари, конференції тощо.

Проводяться Дні культури різних держав в Україні, виставки робіт українських художників у містах Європи, концерти музичних гуртів, хореографічних колективів.

Зміцнення громадянсько­го суспільства через гармонізацію інтересів його до культури інших народів є потенціалом розвитку сучасних держав та ре­алізації їх соціально значущих функції.

 

VI. Висновок

Європейський принцип «єдності в розмаїтті» активно стверджується в різних сферах, зокрема культурно-просвітницькій і мистецькій. Адже без зміцнення культурних зв’язків розвиток людства неможливий.

Унікальна пам’ятка об’єднаної Європи – парк «Міні-Європа» в Брюсселі. На території парку зібрані макети 350 найвидатніших архітектурних споруд з 80 країн Європи в масштабі 1:25. Тут відвідувачі мають можливість ознайомитися із Ейфелевою та Пізанською вежами, Палацом Дожів, німецькими Бранденбурзькими воротами, Афінським Акрополем, британським Тауером, міською ратушею в Брюсселі тощо.

Таким чином, вивчаючи художні цінності різних народів у процесі діалогів мистецтв, сприяють активізації культурних контактів між країнами та людьми. Люди вчаться жити разом, толерантно ставитися до традицій і вірувань один одного. Так виникає спільна загальнолюдська система цінностей.

 

 

Мистецька скарбничка: 

Полікультурне суспільство  термін, що вживається стосовно регіонів, де історично проживають представники двох та більше етнічних груп.

Художній образ – розкриття реальних явищ через особливе й індивідуально неповторне.

Толерантність – ставлення з повагою до іншої точки зору, вірувань, прагнення зрозуміти відмінну від власної позицію, терпимість, поблажливість до когось або чогось.

Мечеть – культова споруда, храм для молитов у мусульман.

Пагода – буддистська чи індуїстська споруда культового призначення. У різних країнах до пагод зараховують різні типи споруд.

 

Використані джерела:

  1. Художня культура Європи: Навч. Посібник / Миропольська Н.Є., Бєлкіна Е.В., Масол Л.М., Оніщенко О.І. – Харків: Ранок, 2010.
  2. Художня культура світу: Навч. Посібник / Миропольська Н.Є., Бєлкіна Е.В., Масол Л.М., Оніщенко О.І., Владимирова Н.В. – Харків: Ранок, 2010.
  3. Санєєва Г.І. Художня культура. 9 клас: метод. Посіб. – Х.; Вид. група «Основа», 2011. – 80 с.

 

Інтернет ресурси:

 

1. dovidka.biz.ua

       2. vuzlib.com

       3. kupchanko-mm.livejournal.com

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Присич Наталия
Додано
19 жовтня
Переглядів
41
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку