Культура Стародавнього Шумеру

ШУМЕРСЬКА КУЛЬТУРААвтор: Гребініченко Наталя Вікторівна

Перші шумерські поселення виникли близько 4000 до н.е. Це були окремі міста-держави, що постійно воювали один з одним. Кожне місто мало свого правителя й своє божество. Але їх поєднували мова, культура, і, можливо, етнічна приналежність. Найбільшими із цих міст були Ерида, Ніппур, Киш, Лагаш, Урук, Ур і Умма.

У 4 тис .до н.е. в шумерів виникло рисункове письмо. Шумери малювали предмети чи тварини на пласких глиняних табличках. Згодом значки ставали дедалі менше схожими на ті предмети, які вони мали позначати. Через форму зрізу очеретяної палички для письма рисунки поступово перетворювалися на символи, що складалися з клиноподібних рисок. Тому таке письмо називається клинописом. У містах Дворіччя було багато шкіл, де навчалися майбутні писарі. Шумерські школи називали «будинками табличок», а учнів - «дітьми будинків табличок». Знайдені клинописні архіви донесли до нас близько 150 памяток шумерської літератури. Хоча шумерська писемність виникла виключно для задоволення господарських потреб (як система обліку майна), перші писемні пам’ятки літератури з’явилися в шумерів дуже рано: уже в записах, датованих 26ст. до н. е. ,зустрічаються зразки жанру народної мудрості, культові тексти та гімни. Шумерська писемність

На початку І тис. до н. е. у Месопотамії глиняні таблички змінюються дерев’яними, вкритими воском. Такі дерев’яні таблички потім зброшуровували в книги — ширми за допомогою шнурка. Користуватися такими «книгами» було зручніше, ніж важкими і крихкими глиняними табличками. Іноді клинописні знаки наносилися чорнилом на вологу глину.

Основними монументальними спорудами були храми і палаци. Храми часто розміщувалися на вершині особливої східчастої вежі — зикурату. Зикурати складалися з декількох платформ, що звужуються догори, складених суцільною цегельною кладкою. Піднятися до храму, що знаходився на верхньому майданчику, можна було довгими круговими сходами і похилими підйомами. Хода до храму становила частину релігійних церемоній. «Храми-гори», створені працею як вільних громадян, так і рабів стали символами всемогутності держави. Архитектура шумерів

Житло для людей будувалося не настільки ретельно і продумано. Забудова проводилася стихійно, між будинками були немощені криві і вузькі провулки і безвихідь. Будинки в основному були прямокутними в плані, без вікон, висвітлювалися через дверні прорізи. Обов’язковий був внутрішній дворик. Зовні будинок оточувався глинобитній стіною. У багатьох будинках була каналізація. Поселення зазвичай обносилось зовні фортечною стіною, сягала значної товщини. Першим, за переказами, поселенням, обнесеній стіною (тобто власне «містом»), був древній Урук, що отримав в аккадском епосі постійний епітет «Урук огороджений».

Самим чудовим з скульптурних творів періодів Урук і Джемдет-Наср є знайдена в Уруці мармурова жіноча голова (Багдад, Іракський музей). Плоско зрізана ззаду, вона була прикріплена колись до стіни храму, будучи частиною горельефной фігури. Особа богині з величезними широко розкритими очима і зрощеними над переніссям бровами (очі і брови інкрустовані) відрізняється великою виразністю. Загальна пластична трактування великими обсягами, чітка і впевнена, створює відчуття справжньої монументальності. На голові колись був прикріплений убір з золота. Скульптура шумерів

Статуї ніколи не досягали величезних розмірів. Камінь був дефіцитом, і сировину для скульптури змушені були привозити з інших місць. У скульптурі був відсутній строгий канон у трактуванні постаті, статуї завжди індивідуальні, руки схрещені на грудях. Анатомія людського тіла мало хвилює скульптора. Він не створював ідеал, не заглиблювався в пластичні рішення тіла, тому тіло ховалося під жорсткими шатами на відміну від оголених фігур в Єгипті. Саме примітне в скульптурі - це трактування особи. Риси обличчя ретельно опрацьовані. Основну увагу приковують очі - великі, дуже опуклі, інкрустовані різними матеріалами, без повік, вони висловлюють здивування, благання, жалість. Показовими в цьому плані скульптурна група подружньої пари з Шумер, яка навертає до богів зворушливу благання, статуя керуючого Ебі-Мулу і численні статуї Гудеа в позі постійної молитви, обличчя виражає зосередженість, спокій і силу правителя.

Потреба в ознаменуванні перемоги в постійній боротьбі за владу між містами обумовила появу нового типу рельєфу меморіального характеру. Мова йде про стели - кам'яні плити різних розмірів, що мають закруглену верхню частину й зображення з історичною або релігійною тематикою. Однією з найефектніших стел є Стела царя Еаннатума (Стела шулік), від якої збереглися деякі фрагменти. Стела присвячена перемозі Еаннатума, шумерського князя Лагаша, над містом Уммой. На обох сторонах стели зображені сцени, розділені на смуги.

Важливу роль в шумерському суспільстві грали і релігійні вірування. Пантеон шумерських богів складався з 50 головних божеств, які, відповідно до їхніх вірувань, вершили долю всього людства. Подібно грецької міфології, боги древніх шумерів відповідали за різні сфери життя і природні явища. Так самими шанованими богами були бог неба Ан, богиня Землі – Нинхурсаг, бог повітря – Енліль. Згідно шумерської міфології, людина була створена верховним богом- царем, який змішав глину зі своєю кров’ю, зліпив з цієї суміші фігурку людини і вдихнув у неї життя. Тому, стародавні шумери вірили в тісний зв’язок людини з богом, і вважали себе представниками божеств на землі. Релігія

Шумери не вірили в життя після смерті і були реалістами. Вони визнавали, що хоча боги вище критики, вони не завжди бувають добрими по відношенню до людей. Душею і центром кожного міста-держави був храм на честь божества-покровителя. Шумери вірили, що божество-покровитель є власником міста. Частина землі вирощувалась спеціально для божества, найчастіше рабами. Решта землі оброблялася працівниками храму або хліборобами, які платили храму ренту. Рента і піднесення йшли на підтримку храму і допомогу бідним.

Посередником між людьми і богами виступали жерці. За допомогою ворожінь, заклинань і магічних формул вони намагалися осягнути волю небожителів і донести її до простого народу. Протягом 3 тис. До н.е. ставлення до богів поступово змінювалося: їм стали приписувати нові якості. Зміцнення державності в Дворіччя відбилося і на релігійних уявленнях жителів. Божества, що уособлювали космічні та природні сили, стали сприйматися як великі «небесні начальники» і вже потім як природна стихія і «подавачі благ». У пантеоні богів з'явилися бог-секретар, бог-носій трону владики, боги-привратники. Важливі божества були співвіднесені з різними планетами і сузір'ями: Уту - з Сонцем, Нерґал - з Марсом, Инанна - з Венерою. Тому всіх городян цікавило положення світил на небосхилі, їх взаємне розташування і особливо місце «своєї» зірки: це обіцяло неминучі зміни в житті міста-держави і його населення, будь то благоденство або нещастя. Так поступово формувався культ небесних світил, почали розвиватися астрономічна думка і астрологія.

Астрологія народилася серед першої цивілізації людства - шумерської цивілізації. Це було приблизно 6 тисяч років тому. Спочатку шумери обожнювали 7 найближчих до Землі планет. Вплив їх на Землю розглядалося, як воля Божества, що живе на цій планеті. Шумери вперше помітили, що зміни положення небесних тіл на небі викликають зміни в земному житті. Спостерігаючи постійно мінливу динаміку зоряного неба, шумерські священнослужителі постійно вивчали і досліджували вплив руху небесних тіл на земне життя. Тобто, вони співвідносили життя земну з рухом небесних тіл. Там на небі відчувався порядок, гармонія, послідовність, законність. Вони зробили наступний логічний висновок: якщо земне життя буде узгоджена з волею Богів, що живуть на планетах, то аналогічний порядок і гармонія виникне на Землі. Пророцтва майбутнього будувалися на основі вивчення стану на небі зірок і сузір'їв, польотам птахів, за нутрощами тварин, принесених в жертву богам. Люди вірили в зумовленість людської долі, в залежність людини вищим силам; вірили в те, що надприродні сили завжди незримо присутні в реальному світі і проявляють себе таємничим чином.

На малюнках Сонце зображується в центрі Сонячної системи, і воно оточене відомими нам планетами. Усього їм було відомо п’ять планет, також вони зображували Сонце, Місяць, зірки, об’єднані в сузір’я, які вони зображували як тварин (месопотамські знаки Зодіаку). Американський письменник, який народився в Азербайджані, Захарія Сітчин, стверджував, що клинописні таблички містять відомості про загадкову планету Нібіру, яку населяли інопланетяни ануннаки. Але ці дані побудовані на мовних спекуляціях. Швидше за все, загадкова планета Нибиру — це Юпітер. Ануннаки, яких Сітчин зобразив інопланетянами — це люди, предки шумерів, представники земної цивілізації, яка була перед шумерською. Календар розділяв рік на два півріччя – холодне, вологе й жарке, сухе. Складався з 12 місяців і 360 днів. Раз на декілька років у календар додавався додатковий місяць із 28 днів. Наявність календаря мала велике значення для розвитку землеробства. Календар визначав строки посадки й збору врожаю, тут були відзначені дні релігійних свят. Зірки групувалися у 12 знаків зодіаку. Уперше зірки були об’єднані в сузір’я і їх символічні позначення збереглися в незмінному виді до наших днів.

Шумери вирощували пшеницю, ячмінь, бобові, цибуля, ріпу і фініки. Вони розводили велику і дрібну рогату худобу, займалися рибальством, полюванням за дичиною в річковій долині. Їжі зазвичай було в достатку, і населення зростало. У річковій долині не було родовищ міді, але її знайшли в горах на схід і північ. Шумери навчилися отримувати мідь з руди до 4000 до н.е. і виготовляти бронзові вироби до 3500 до н.е. Вони продавали продовольство, тканини і ремісничі вироби, а купували сировину, включаючи деревину, мідь і камінь, з яких виготовляли предмети повсякденного вжитку, зброя та інші товари. Торговці піднімалися по Тигру і Євфрату до Анатолії, досягали середземноморського узбережжя. Вони торгували також в Перській затоці, закуповуючи товари з Індії і з Далекого Сходу. Економіка

Починаючи з шумерської доби, народи Дворіччя використовували системи числення, в основі яких були числа 5, 6, 10 та похідні від них ЗО та 60. Пізніше з'явилася більш раціональна десяткова система — також компромісна, в якій основними числами були 60, 360. До речі, від цієї системи бере свій початок поділ години на 60 хв, кола — на 360 градусів. Тут була винайдена арифметика і зародилася геометрія, для обчислення використовувалися таблиці множення, дроби, квадратні й кубічні корені. Звичайно, математика мала суто практичний характер. Накопичувалися знання у ветеринарії та медицині. Третім тисячоліттям до н. е. датується створення порадника з виготовлення ліків з мінеральних, рослинних та інших речовин. Зароджувалася хірургія. Відомо, що ще за часів Хаммурапі (XVII ст. до н. е.) вавилонські лікарі робили досить складні операції на очах, хоча найкращими засобами лікування продовжували вважати молитви, заклинання, різні ритуали. Шумери навчилися спостерігати за Сонцем, Місяцем, зірками. Вони обчислили їхній шлях по небу, визначили багато сузір'їв і дали їм імена. Шумерам здавалося, що зірки, їхній рух і розташування визначають долі людей і держав. Вони відкрили пояс Зодіаку - 12 сузір'їв, що утворюють велике коло, по якому Сонце робить свій шлях протягом року. Цій прадавній цивілізації приписується винахід колеса й гончарного кола. Глиняний посуд гончарі обпалювали в печах, а найцінніші речі покривали глазур’ю й емаллю, розмальовували міфологічними сюжетами, зображеннями священних птахів і тварин або сценами повсякденного життя. Досягнення

5. Була доступна плавка металів. При розкопках археологи знайшли виготовлені із золота, срібла й міді кинджали, шоломи, сокири, вироби релігійного культу, статусні предмети, що належали жерцям і знаті – намиста, маски, діадеми.6. У записах шумерів є описи послідовності дій під час хірургічних операцій, вказівки використовувати й підтримувати гігієну. Уже тоді вони вміли отримувати спирт і знали про його антисептичні властивості. Розбудовували фітотерапію, робили косметичні креми й масла.7. Шумери побудували перші у світі морські кораблі для подорожей і торгівлі. Дефіцит дерева призвів до технології спорудження кораблів з очерету, але весла, щогли й рулі були дерев’яними. Схеми й креслення будівель, також посібник з ремонту кораблів були зафіксовані на табличках.8. На шумерських малюнках можна побачити співаків, танцюристів, музикантів і музичних інструментів, на яких вони відіграли — це арфа, лютня, сопілка, барабани. Збереглися й записи музичних нот.