Урок "Ознайомлення з прислівником як частиною мови."

4 клас

Дата ______________

 

Урок №

Тема. Ознайомлення з прислівником як частиною мови.

Мета:  ознайомити учнів з новою частиною мови – прислівником, його граматичними ознаками;  вчитись розпізнавати прислівники у тексті, грамотно вживати  у мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру мовлення.

                                                      Хід уроку:

     Діти, в народі кажуть, що гість – дому радість. Сподіваюсь, що ви як і я раді нашим гостям. Давайте з ними привітаємось.

І. Актуалізація  опорних знань та мотивація навчання.

1.Бесіда. Епіграф уроку.

• Хочу почати урок  словами Максима Рильського:

Як парость виноградної лози

Плекайте мову…

• Прочитайте самостійно. Значення яких слів ви не зрозуміли?

(парость – росток, плекайте – лелейте, любите)

• Як ви зрозуміли  вислів відомого українського письменника?

(мову треба любити, розвивати, спілкуватися; треба, щоб кожна людина відчула, що рідна мова їй потрібна)

• Доберіть до слова мова прикметники.( рідна, співуча, державна, солов’їна, калинова – калина символ України)

• Сьогодні  ми продовжуємо говорити про науку, яка вивчає частини мови?
• Як вона називається?
• Пригадайте ті частини мови, які ви вже знаєте.
• На які дві групи поділяються частини мови?
• Чим службова частина мови  відрізняється від самостійної?( до самостійних можна поставити запитання, вони є членами речення; службові служать для зв’язку слів у реченні )

 

2. Розподільний диктант.

• А зараз застосуємо наші знання на практиці.

Завдання: розподілити слова за частинами мови.

Ім’я,  знайомий, у, Маріуполь, трьома, її,  грається, і,  над, щасливий,  дев’ять,  вас, а,  читаєш. ( розібрати орфограми)

 

 

іменник	прикметник	дієслово	займенник	числівник	прийменник	сполучник

 

• Як ви вважаєте, до якої частини мови можна віднести слова весело, навесні?
• Чому?
• У яку колонку ми їх запишемо?
• ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
• То з чим ми сьогодні ознайомимось на уроці? ( з новою частиною мови…прислівником)
• А що будемо вчитися робити?...

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

 

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

 

1.               Мозковий штурм. (дошка)

• Згадайте, що нам відомо про цю частину мови?

 

                                         ПРИСЛІВНИК

 

 

2.Ознайомлення з правилом.

 

• Прочитайте самостійно правило про числівник, яке є на ваших аркушах.

Запам 'ятай.

     Прислівник – це незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або пояснює, де, коли відбувається дія.

     Прислівники відповідають на питання як? коли? де? куди? звідки?
Наприклад: як? весело, коли? влітку, де? вгорі, куди? далеко, звідки? здалеку.

     Прислівники у реченні найчастіше зв`язані з дієсловами.

     В реченні вони виконують роль другорядних членів.( обставина)

     Прислівники не мають закінчень, тому що не змінюються. Схожі на закінчення частини основи прислівників є суфіксами.

 

• Що нового про прислівник  підказало вам правило?

 

 

зв язане з дієсловом

                                   Незмінна

                                   Прислівник

 

 

суфікси Виражає ознаку дії

 

• Що значить незмінна частина мови?( нема закінчень)
• Прочитайте словосполучення. Визначити до якої частини мови належать слова.

Субота завтра, село близько, кущі навесні.

 

• Спробуємо визначити закінчення і суфікс у словосполученнях.
• Чому іменники мають закінчення? (зміна частина мови)
• Чому прислівники не мають закінчень?

 

ІV. Основна частина.

 

1. Добери до дієслів    прислівники.

• З якою частиною мови найчастіше зв`язані прислівники?

     Співає (як?) …радісно, тоненько, голосисто, урочисто, мелодійно.
     Росте (де?) …вдалині, навколо, навкруги.

 

2. Вправа «Редактор»

А тепер час міркувати.

Свою творчість проявляти.

Розум, фантазію прояви,

І маленький вірш склади.

а)Віднови вірш, дібравши потрібні прислівники з довідки.

Гнуться верби над ставом,

______________, _____________ квітнуть трави.

______________, _____________ малеча

В зграї ластівок щебече.

Сонце ___________ сміється,

і тепло так ___________ ллється!

Слова для довідок: лагідно; рясно, пишно; щедро; дзвінко, весело.

 

б)Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

 

V. Підсумок уроку.

• Складіть характеристику прислівника. Заповніть таблицю.

 

Частина мови	Прислівник
Змінна чи незмінна?
Що означає?
На які питання відповідає?
З якою частиною мови найчастіше зв'язується у реченні?
Яким є членом речення?

 

Гра « Заміни одним словом»

Фразеологізми – стійкі словосполучення, які можна замінити одним словом.

Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками.

Одна нога тут, а друга там.

Ніс у ніс.

До останньої нитки.

Голкою ніде ткнути.

Бурмотіти під носа.

 З першого слова.

 Як сніг на голову.

Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

 

VІ. Домашнє завдання.

Записати 5 прислів'їв з прислівниками. Усно пояснити їх зміст.

 

VІІ. Виставлення оцінок з коментарем учителя.

 

 

Довідковий матеріал та самостійна робота

ПРИСЛІВНИК – Самостійна незмінна частина мови, яка виражає:

• ознаку дії;
• ознаку іншої ознаки;
• ознаку предмета.

Питання на які відповідає прислівник: де, коли, як, звідки, куди, в якій мірі, чому, скільки, наскільки.

Синтаксична роль прислівника.

1. У реченні прислівник виступає найчастіше обставиною :

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів.

Т.Г.Шевченко

2). Рідше – присудком :

На серці весело.

3). Означенням :

Дорога ліворуч вела в царство лісу

В. Крищенко

4) Підметами і додатками:

Давай не оглядатися назад,
Не обмочила душу хмара чорна.
Давай зайдемо у квітучий сад,
Де є “сьогодні” і немає “вчора”.

В Крищенко

Розряди за значенням:

Якісно-означальні – ЯК?
Місця – ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ?
Часу – КОЛИ? ВІДКОЛИ? ДОКИ? З ЯКИХ ПІР?
Причини – ЧОМУ? З ЯКОЇ ПРИЧИНИ? ЧЕРЕЗ ЩО?
Мети – ДЛЯ ЧОГО? З ЯКОЮ МЕТОЮ?
Способу дії – ЯК? ЯКИМ ЧИНОМ?
Міри і ступеня – СКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ?

Групи за походженням:

ПОХІДНІ – праворуч, влітку, надворі, по-моєму, всього-на-всього, напередодні, спересердя.

НЕПОХІДНІ – тоді, туди, сюди, тут, там, скрізь, тепер, потім.

Ступені порівняння прислівників:

Вищий ступінь – проста форма, складена форма.

Найвищий ступінь – проста форма, складена форма.

 

 Ступені порівняння прислівників

	Звичайний	Вищий	Найвищий
Проста форма	Швидко	Швидше	Найшвидше (щонайшвидше)
Складена форма	Сумлінно	Більш (менш) сумлінно	Найбільш (найменш) сумлінно

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: [г], [к], [з] при сполученні з суфіксом –ш- змінюється на [жч]: дорого – дорожче, важко – важче, низько – нижче. [с] змінюється на [шч] (на письмі щ) висо [к]о – ви[шч]е (на письмі – вище).

Деякі прислівники вищого і найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре – краще – найкраще.

Способи творення прислівників

СПОСІБ ТВОРЕННЯ	ПРИКЛАДИ
Префіксальний	Високо – > невисоко, багато – > забагато
Суфіксальний	Добрий – > добре,  гарно – > гарнісінько
Префіксально-суфіксальний	Український – > по-українськи, один – > поодинці
Злиття основ	Ліворуч, босоніж
Складання однакових або слів близьких за значенням	Ледь-ледь, тишком-нишком,часто-густо
Перехід інших частин мови в прислівники	Зимою, жаль, гаряче

НЕ з прислівниками пишемо

РАЗОМ	ОКРЕМО:
Якщо без не прислівник не вживається: незабаром, негайно,непорушно;	Якщо в реченні є протиставлення: Криві дровагорять не гірше, а краще від рівних (Народна творчість);
Якщо до прислівника-обставини з не можна дібрати синоніми:невисоко (низько), небагато (мало), неблизько (далеко);	Якщо прислівник є в реченні присудком: Мені в житті довсього не байдуже. В.Сосюра
Якщо прислівник утворений від прикметника з наголошенимисуфіксами -анн- або -енн-: несказанно, широченно

Розподільний диктант

Розподілити прислівники відповідно до правил правопису.

не/бавом; не/багатолюдно; не/бажано; не/безплідно, а результативно; не/безуспішно; не/близько, а далеко; не/боязко, а впевнено; не/вгаваюче; не/вгамовано; не/вдало; не/вдогад; не/взабарі; не/відь-де; не/влад; не/навмисно; не/впопад; не/гоже; не/голосно, а тихо; не/гучно, проте приглушено; не/даром; не/задовго; не/квапом; не/мало, а достатньо; не/минуче; не/помалу; не/рідко, не/щодавно; не/швидко, а повільно.

Без частки не не вживається	Можна дібрати синонім без частки не	Є протиставлення

НІ з прислівниками пишемо

Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом. У цьому випадку він є префіксом: ніде, нізащо, нітрохи.

Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні мало.

Орфографічний практикум

Визначити, у яких випадках не і ні виступають часткою, у яких — префіксом, а в яких — частиною кореня.

Ні/трохи, ні/защо, ні/звідки, ні/туди ні/сюди, ні/так ні/сяк, ні/коли, не/дуже, не/задовго, не/влад, не/даремно, не/інакше, ні/чогісінько, ні/яково, не/одноразово, ні/скільки, ні/почім.

Дослідження-відновлення

Відновити фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні

1) Голкою… ткнути. 2) Як… нічого. 3) …у світі. 4) І вгору глянути… 5) …б не подумав. 6) Далі вже… 7) …не годиться. 8) Переводиться на…

Довідка: нікуди, нікуди, нінащо, ніде, ніде, нізащо, ніколи, ніколи.

И та і в кінці прислівника

и
Після букв, що позначають тверді приголосні: навскоси.

ЗАВЖДИ!

1) Після г, к, х: пошепки.
2) У кінці прислівників з префіксом по: по-заячи,по-українськи, по-вовчи.

і

1) У кінці прислівників після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні: в цілості,навесні.
2) У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі.

Творчий диктант

Утворити прислівники шляхом поєднання іменників з прийменником в. пояснити написання.

в(глибина), в(гора), в(далечінь), в (далина), в(ніч), в(ранок), в (середина), в(купа), в(кінець).

Розподільний диктант

Записати слова у дві колонки:

1) и в кінці прислівників;

2) і в кінці прислівників. Позначити орфограму.

удвіч.., заоч.., восен.., взагал.., декол.., звідк.., дедал.., надвор.., навпомацк..,

вширшк.., всюд.., наодинц.., напровесн.., втрич.., упівсил.., досередин.., віднин.., зовн.., навколішк..

 

 Правопис прислівників на –о, -е

Прикметники:	Прислівники:
туманний нескінченний нежданий ближчий найкращий	туманно нескінченно неждано ближче найкраще

Висновок: прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, повністю зберігають особливості правопису прикметників, зокрема й творення вищого й найвищого ступенів порівняння.

Дефіс у прислівниках ставлять

Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е-, -и-, -ому-, -ему- (-єму-)	У складних прислівниках після будь-, казна-, бозна-, хтозна-	У складних прислівниках перед –небудь, -таки, -то	За складання однакових чи близьких за змістом слів
По-перше, по-людськи, по-нашому, по-своєму	Будь-коли, казна-як, хтозна-коли	Будь-коли, казна-як, хтозна-коли	Ледве-ледве, пліч-о-пліч, тишком-нишком

Розподіліть прислівники залежно від написання

Мало…помалу, не…сподівано, до… ладу, ось…таки, не…впинно, в… позику, віч…на…віч, ясно як… треба, часто…густо, з…далека, до… останку, абиде…таки, о…бразливо

через дефіс	разом	окремо

Розподіліть у три колонки слова залежно від написання

 У…трьох, аморально…таки, аби…де, с…тиха, яби…як, ну…ну, рік…у…рік, отож…бо, і в…день і в…ночі, на…щастя, тень…телень, от…таки, рано…пораненьку

 

разом	окремо	через дефіс

Самостійна робота

1. У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника?

А. РІД, ЧИСЛО, ВІДМІНОК;

Б. ЧАС, СПОСІБ;

В. ВІДМІНОК, ЧИСЛО;

Г. НЕЗМІННІСТЬ

2. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники:

А. ставитись по/сусідському, дивитись по/вовчому, взяти за/багато;

Б. за/багато днів, приносити до/дому, відпочивати по/перше вересня;

В. іти по/вовчому сліду, співати по/українськи, кинути на/гору;

Г. підніматися на/гору Ельбрус, іти до/дому, постукати в/друге вікно.

3. У якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені

порівняння:

А. ГАРНО, КОРИСНО, ВЕСЕЛО, ЗАВЗЯТО;

Б. РІШУЧЕ, БАГАТО, ЩОЙНО, ДАЛЕКО;

В. ГЛИБОКО, РАНО, ШВИДКО, ЛЕГКО;

Г. ДОРОГО, ГОЛОСНО, ВАЖКО, ЗРУЧНО.

4. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс:

А. ПО/ПЕРШЕ, ПО/ВАШОМУ, НІ/КУДИ, НА/ВЕСНІ;

Б. БУДЬ/ЯК, ПО/БРАТЕРСЬКИ, В/ГОЛОС, НА/ПЕВНО:

В. ХТОЗНА/ДЕ, КОЛИ/НЕ/КОЛИ, НА/БІК, У/ПЕРШЕ;

Г. ПО/НАШОМУ, ДЕ/НЕ/ДЕ, ВІЧ/НА/ВІЧ, ЧАСТО/ГУСТО

5. У якому рядку всі прислівники пишуться з нн?

А. ГУМА..О, АКТИВ..О, БЕЗУПИ..О, СО..О;

Б. ВІДМІ..О, СТАРА..О, НЕСКАЗА..О, ЩОДЕ..О:

В. НЕГАДА..О, САМОВІДДА..О, НЕЗДОЛА..О, ДОРЕЧ..О,

Г. БАГРЯ..О, НЕ ПОРУШ..О, НЕВТОМ..О, НЕВПИ..О.

6. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?

А. ДЕНЬ У ДЕНЬ, БЕЗ КІНЦЯ-КРАЮ, ВІЧ-НА-ВІЧ, НЕ ДО ВПОДОБИ;

Б. НЕ ЗЛО, ЗОЗЛА, ЧАС ВІД ЧАСУ, БЕЗПЕРЕСТАНКУ;

В. У СТОКРАТ, ПО-ДРУГЕ, ЯК-НЕБУДЬ, НАВИВОРІТ;

Г. ПО-МОЄМУ, ПО-ЗИМОВОМУ, ЯК-НЕБУДЬ, РІК-У-РІК.