Урок "Ознайомлення з прислівником як частиною мови."

4 клас

Дата ______________

Урок №

Тема. Ознайомлення з прислівником як частиною мови.

Мета:  ознайомити учнів з новою частиною мови – прислівником, його граматичними ознаками;  вчитись розпізнавати прислівники у тексті, грамотно вживати  у мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру мовлення.

                                                      Хід уроку:

     Діти, в народі кажуть, що гість – дому радість. Сподіваюсь, що ви як і я раді нашим гостям. Давайте з ними привітаємось.

І. Актуалізація  опорних знань та мотивація навчання.

1.Бесіда. Епіграф уроку.

• Хочу почати урок  словами Максима Рильського:

Як парость виноградної лози

Плекайте мову…

• Прочитайте самостійно. Значення яких слів ви не зрозуміли?

(парость – росток, плекайте – лелейте, любите)

• Як ви зрозуміли  вислів відомого українського письменника?

(мову треба любити, розвивати, спілкуватися; треба, щоб кожна людина відчула, що рідна мова їй потрібна)

• Доберіть до слова мова прикметники.( рідна, співуча, державна, солов’їна, калинова – калина символ України)

• Сьогодні  ми продовжуємо говорити про науку, яка вивчає частини мови?
• Як вона називається?
• Пригадайте ті частини мови, які ви вже знаєте.
• На які дві групи поділяються частини мови?
• Чим службова частина мови  відрізняється від самостійної?( до самостійних можна поставити запитання, вони є членами речення; службові служать для зв’язку слів у реченні )

2. Розподільний диктант.

• А зараз застосуємо наші знання на практиці.

Завдання: розподілити слова за частинами мови.

Ім’я,  знайомий, у, Маріуполь, трьома, її,  грається, і,  над, щасливий,  дев’ять,  вас, а,  читаєш. ( розібрати орфограми)

• Як ви вважаєте, до якої частини мови можна віднести слова весело, навесні?
• Чому?
• У яку колонку ми їх запишемо?
• ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
• То з чим ми сьогодні ознайомимось на уроці? ( з новою частиною мови…прислівником)
• А що будемо вчитися робити?...

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1.               Мозковий штурм. (дошка)

• Згадайте, що нам відомо про цю частину мови?

                                         ПРИСЛІВНИК

2.Ознайомлення з правилом.

• Прочитайте самостійно правило про числівник, яке є на ваших аркушах.

Запам 'ятай.

     Прислівник – це незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або пояснює, де, коли відбувається дія.

     Прислівники відповідають на питання як? коли? де? куди? звідки?
Наприклад: як? весело, коли? влітку, де? вгорі, куди? далеко, звідки? здалеку.

     Прислівники у реченні найчастіше зв`язані з дієсловами.

     В реченні вони виконують роль другорядних членів.( обставина)

     Прислівники не мають закінчень, тому що не змінюються. Схожі на закінчення частини основи прислівників є суфіксами.

• Що нового про прислівник  підказало вам правило?

зв язане з дієсловом

                                   Незмінна

                                   Прислівник

суфікси Виражає ознаку дії

• Що значить незмінна частина мови?( нема закінчень)
• Прочитайте словосполучення. Визначити до якої частини мови належать слова.

Субота завтра, село близько, кущі навесні.

• Спробуємо визначити закінчення і суфікс у словосполученнях.
• Чому іменники мають закінчення? (зміна частина мови)
• Чому прислівники не мають закінчень?

ІV. Основна частина.

1. Добери до дієслів    прислівники.

• З якою частиною мови найчастіше зв`язані прислівники?

     Співає (як?) …радісно, тоненько, голосисто, урочисто, мелодійно.
     Росте (де?) …вдалині, навколо, навкруги.

2. Вправа «Редактор»

А тепер час міркувати.

Свою творчість проявляти.

Розум, фантазію прояви,

І маленький вірш склади.

а)Віднови вірш, дібравши потрібні прислівники з довідки.

Гнуться верби над ставом,

______________, _____________ квітнуть трави.

______________, _____________ малеча

В зграї ластівок щебече.

Сонце ___________ сміється,

і тепло так ___________ ллється!

Слова для довідок: лагідно; рясно, пишно; щедро; дзвінко, весело.

б)Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

V. Підсумок уроку.

• Складіть характеристику прислівника. Заповніть таблицю.

Гра « Заміни одним словом»

Фразеологізми – стійкі словосполучення, які можна замінити одним словом.

Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками.

Одна нога тут, а друга там.

Ніс у ніс.

До останньої нитки.

Голкою ніде ткнути.

Бурмотіти під носа.

 З першого слова.

 Як сніг на голову.

Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

VІ. Домашнє завдання.

Записати 5 прислів'їв з прислівниками. Усно пояснити їх зміст.

VІІ. Виставлення оцінок з коментарем учителя.

Довідковий матеріал та самостійна робота

ПРИСЛІВНИК – Самостійна незмінна частина мови, яка виражає:

• ознаку дії;
• ознаку іншої ознаки;
• ознаку предмета.

Питання на які відповідає прислівник: де, коли, як, звідки, куди, в якій мірі, чому, скільки, наскільки.

Синтаксична роль прислівника.

1. У реченні прислівник виступає найчастіше обставиною :

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів.

Т.Г.Шевченко

2). Рідше – присудком :

На серці весело.

3). Означенням :

Дорога ліворуч вела в царство лісу

В. Крищенко

4) Підметами і додатками:

Давай не оглядатися назад,
Не обмочила душу хмара чорна.
Давай зайдемо у квітучий сад,
Де є “сьогодні” і немає “вчора”.

В Крищенко

Розряди за значенням:

Якісно-означальні – ЯК?
Місця – ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ?
Часу – КОЛИ? ВІДКОЛИ? ДОКИ? З ЯКИХ ПІР?
Причини – ЧОМУ? З ЯКОЇ ПРИЧИНИ? ЧЕРЕЗ ЩО?
Мети – ДЛЯ ЧОГО? З ЯКОЮ МЕТОЮ?
Способу дії – ЯК? ЯКИМ ЧИНОМ?
Міри і ступеня – СКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ?

Групи за походженням:

ПОХІДНІ – праворуч, влітку, надворі, по-моєму, всього-на-всього, напередодні, спересердя.

НЕПОХІДНІ – тоді, туди, сюди, тут, там, скрізь, тепер, потім.

Ступені порівняння прислівників:

Вищий ступінь – проста форма, складена форма.

Найвищий ступінь – проста форма, складена форма.

 Ступені порівняння прислівників

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: [г], [к], [з] при сполученні з суфіксом –ш- змінюється на [жч]: дорого – дорожче, важко – важче, низько – нижче. [с] змінюється на [шч] (на письмі щ) висо [к]о – ви[шч]е (на письмі – вище).

Деякі прислівники вищого і найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре – краще – найкраще.

Способи творення прислівників

НЕ з прислівниками пишемо

Розподільний диктант

Розподілити прислівники відповідно до правил правопису.

не/бавом; не/багатолюдно; не/бажано; не/безплідно, а результативно; не/безуспішно; не/близько, а далеко; не/боязко, а впевнено; не/вгаваюче; не/вгамовано; не/вдало; не/вдогад; не/взабарі; не/відь-де; не/влад; не/навмисно; не/впопад; не/гоже; не/голосно, а тихо; не/гучно, проте приглушено; не/даром; не/задовго; не/квапом; не/мало, а достатньо; не/минуче; не/помалу; не/рідко, не/щодавно; не/швидко, а повільно.

НІ з прислівниками пишемо

Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом. У цьому випадку він є префіксом: ніде, нізащо, нітрохи.

Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні мало.

Орфографічний практикум

Визначити, у яких випадках не і ні виступають часткою, у яких — префіксом, а в яких — частиною кореня.

Ні/трохи, ні/защо, ні/звідки, ні/туди ні/сюди, ні/так ні/сяк, ні/коли, не/дуже, не/задовго, не/влад, не/даремно, не/інакше, ні/чогісінько, ні/яково, не/одноразово, ні/скільки, ні/почім.

Дослідження-відновлення

Відновити фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні

1) Голкою… ткнути. 2) Як… нічого. 3) …у світі. 4) І вгору глянути… 5) …б не подумав. 6) Далі вже… 7) …не годиться. 8) Переводиться на…

Довідка: нікуди, нікуди, нінащо, ніде, ніде, нізащо, ніколи, ніколи.

И та і в кінці прислівника

и
Після букв, що позначають тверді приголосні: навскоси.

ЗАВЖДИ!

1) Після г, к, х: пошепки.
2) У кінці прислівників з префіксом по: по-заячи,по-українськи, по-вовчи.

і

1) У кінці прислівників після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні: в цілості,навесні.
2) У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі.

Творчий диктант

Утворити прислівники шляхом поєднання іменників з прийменником в. пояснити написання.

в(глибина), в(гора), в(далечінь), в (далина), в(ніч), в(ранок), в (середина), в(купа), в(кінець).

Розподільний диктант

Записати слова у дві колонки:

1) и в кінці прислівників;

2) і в кінці прислівників. Позначити орфограму.

удвіч.., заоч.., восен.., взагал.., декол.., звідк.., дедал.., надвор.., навпомацк..,

вширшк.., всюд.., наодинц.., напровесн.., втрич.., упівсил.., досередин.., віднин.., зовн.., навколішк..

 Правопис прислівників на –о, -е

Висновок: прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, повністю зберігають особливості правопису прикметників, зокрема й творення вищого й найвищого ступенів порівняння.

Дефіс у прислівниках ставлять

Розподіліть прислівники залежно від написання

Мало…помалу, не…сподівано, до… ладу, ось…таки, не…впинно, в… позику, віч…на…віч, ясно як… треба, часто…густо, з…далека, до… останку, абиде…таки, о…бразливо

Розподіліть у три колонки слова залежно від написання

 У…трьох, аморально…таки, аби…де, с…тиха, яби…як, ну…ну, рік…у…рік, отож…бо, і в…день і в…ночі, на…щастя, тень…телень, от…таки, рано…пораненьку

Самостійна робота

1. У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника?

А. РІД, ЧИСЛО, ВІДМІНОК;

Б. ЧАС, СПОСІБ;

В. ВІДМІНОК, ЧИСЛО;

Г. НЕЗМІННІСТЬ

2. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники:

А. ставитись по/сусідському, дивитись по/вовчому, взяти за/багато;

Б. за/багато днів, приносити до/дому, відпочивати по/перше вересня;

В. іти по/вовчому сліду, співати по/українськи, кинути на/гору;

Г. підніматися на/гору Ельбрус, іти до/дому, постукати в/друге вікно.

3. У якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені

порівняння:

А. ГАРНО, КОРИСНО, ВЕСЕЛО, ЗАВЗЯТО;

Б. РІШУЧЕ, БАГАТО, ЩОЙНО, ДАЛЕКО;

В. ГЛИБОКО, РАНО, ШВИДКО, ЛЕГКО;

Г. ДОРОГО, ГОЛОСНО, ВАЖКО, ЗРУЧНО.

4. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс:

А. ПО/ПЕРШЕ, ПО/ВАШОМУ, НІ/КУДИ, НА/ВЕСНІ;

Б. БУДЬ/ЯК, ПО/БРАТЕРСЬКИ, В/ГОЛОС, НА/ПЕВНО:

В. ХТОЗНА/ДЕ, КОЛИ/НЕ/КОЛИ, НА/БІК, У/ПЕРШЕ;

Г. ПО/НАШОМУ, ДЕ/НЕ/ДЕ, ВІЧ/НА/ВІЧ, ЧАСТО/ГУСТО

5. У якому рядку всі прислівники пишуться з нн?

А. ГУМА..О, АКТИВ..О, БЕЗУПИ..О, СО..О;

Б. ВІДМІ..О, СТАРА..О, НЕСКАЗА..О, ЩОДЕ..О:

В. НЕГАДА..О, САМОВІДДА..О, НЕЗДОЛА..О, ДОРЕЧ..О,

Г. БАГРЯ..О, НЕ ПОРУШ..О, НЕВТОМ..О, НЕВПИ..О.

6. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?

А. ДЕНЬ У ДЕНЬ, БЕЗ КІНЦЯ-КРАЮ, ВІЧ-НА-ВІЧ, НЕ ДО ВПОДОБИ;

Б. НЕ ЗЛО, ЗОЗЛА, ЧАС ВІД ЧАСУ, БЕЗПЕРЕСТАНКУ;

В. У СТОКРАТ, ПО-ДРУГЕ, ЯК-НЕБУДЬ, НАВИВОРІТ;

Г. ПО-МОЄМУ, ПО-ЗИМОВОМУ, ЯК-НЕБУДЬ, РІК-У-РІК.