Урок пам'яті " Чорнобиль… Трагедія… Пам'ять… "

                                                 Урок пам’яті

 

Тема. Чорнобиль… Трагедія… Пам'ять…

                                                                

Мета: Згадати  про трагедію віку – вибух на ЧАЕС, поглибити знання 

             учнів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан

             навколишнього середовища та стурбованість кожного учня

             за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду,

             чужий біль як власний. Виховувати любов до рідного краю.

 

Обладнання: виставка книг про Чорнобиль, вислови про Чорнобиль, презентація «Гіркий спомин Чорнобиля»,  фільм «За секунду до катастрофи», відеоматеріали.

                                                                                               Епіграф:

                                                                Хай стане мир міцним у стократ,

                                                                Хай над землею чисте небо буде.

                                                              Чорнобиль – попередження, набат,

                                                              Його уроки людство – не забуде.

                                                                                                            М.Луків

                                                   Хід заходу

Ведучий 1 : Шановні учні, вчителі, присутні! Сьогодні ми зібралися, щоб обговорити та пригадати трагічну подію не тільки нашої держави, а й усього людства.

 

1.Відео «День в історії» (2хв.14с) 

 

Ведучий 2: Тема Чорнобиля сьогодні звучить з особливою гостротою та актуальністю. Ще не загоїлися рани, продовжує врізатися в душу слово «зона», ідуть один за одним у небуття ліквідатори та колишні мешканці Прип’яті. З кожним роком збільшується кількість захворювань ендокринної системи та органів кровообігу, зростають показники інвалідності. Це все він – гіркий полин «гіркого»Чорнобилю.

 

 Ведучий 1:       Вірш «Життя, розколоте навпіл»

                            Чорних дат у людства не мало.

                            Кожна з них – це міна під прогрес,

                            Найстрашніше, що усіх спіткало, -

                            Вибух на Чорнобильській АЕС.

 

Ведучий 2: Чорнобиль…Минуло 34 роки. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Вона засвідчує всемогутність і безсилля людини.

 

Ведучий 1:   Є чорне золото і чорний хліб,

                       Є чорний лебідь і лебідка чорна.

                       Та найчорнішим серед них усіх

                       Є все-таки Чорнобиль…

 

Ведучий 2: Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недогледіли її.

Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана України.

 

Ведучий 1: Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція.

 

Ведучий 2: Ось так люди, які протягом багатьох сотень років працювали на землі, вирощуючи жито й картоплю, розводячи велику рогату худобу й свиней, забули, що зобов’язані життям природі, потривожили її. Кажуть, що Наполеон і Гітлер пробували захопити ці землі, але зазнали поразки. Незважаючи на голод, пошесті чуми й холодної зими чорнобильці тримали свої землі, боронили її.

Але те, чого не вдалося зробити великим тиранам, з легкістю вдалося маленькій часточці, такій, як атом.

 

Ведучий 1: 26 квітня 1986 року почався відлік чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.

 

Ведучий 2: 26 квітня!

                    В ніч із забуття

                    Йде страшне створіння – атомне дитя.

                    Суть його безкровна і зіниць нема

                    І уста безмовні, і душа німа.

                    Вирвавшись на волю з мороку ночей,

                    Вже калічить долі батьків і дітей.

 

Ведучий 1: У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хвилини 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму несподівано розірвало велетенське полум’я.

 

Ведучий 2: Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть.

 

Ведучий 1: Проте в ту саму ніч, з 25 на 26 квітня, відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним.

 

2.Відео Новини ТВ «Спогади ліквідаторів» 4хв.50с

 

Ведучий 1: Що ж трапилося насправді? Чи була катастрофа невідворотною? У цьому нам допоможе розібратися наступний сюжет.

 

3.Відео «Пояснення ядерного вибуху» 2хв.17с

 

Ведучий 2: Біда, що сталася, відгукнулася болем у серцях мільйонів людей, схвилювала міжнародну громадськість. Наша країна вперше зустрілася з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

 

Ведучий 1: Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки людства як незагоєна рана на тілі України.  Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.

 

 4.Відео пісня Н.Май «Чорнобильська біда»(3хв.4с)

 

Ведучий 2: Першими до реактора за тривогою прибули пожежні з охорони АЕС на чолі з 23-річним начальником караулу лейтенантом Володимиром Правиком.

 За ними незабаром прибув і караул з охорони міста Прип’яті, командиром якого був 22-річний лейтенант Віктор Кібенок.

Їх було 28 – пожежних Чорнобиля. Ніхто з них не здригнувся, не відступив; і кожен гідний того, аби про нього говорили, писали, пам’ятали. Про кожного.

 

Ведучий 1: Ті, що згоріли в огні

                     В перші хвилини двобою,

                     Землю прикрили собою,

                     Як наші діди на війні.

                     Не залишили пости,

                     Мужньо стояли на герці,

                     Пам’ятник їм вознести

                     Треба у кожному серці…

 

5.Під  відео «Перші ліквідатори» (2 хв.23с) ведучі читають наступну інформацію

 

Ведучий 2: Декілька годин провели пожежні на 4-му енергоблоці. Життям і здоров’ям сплачено за години неймовірно важкої праці.

Відвага… Для пожежника - це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так і тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу.

 

Ведучий 1: Та, ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

 

Ведучий 2: Запам’ятайте їхні імена:

 –      Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик

–       Герой радянського Союзу лейтенант Віктор Кібенок

–       Сержант Микола Ващук

–       Старший сержант Василь Ігнатенко

–       Старший сержант Микола Титенок

–       Сержант Володимир Тищура

 

Ведучий 1: Під посиленим натиском радіації відважно діяли і померли в Москві від опіків та опромінення досвідчений інженер Олександр Акімов, оператор Анатолій Кургуз, Олександр Лелеченко. Вони до кінця виконали свiй обов’язок.

 

Ведучий 2: Поповнився список тих, хто після пожежників і робітників АЕС заступив на вахту в боротьбі з невидимою могутньою силою. Ліквідатори – люди, що за обов’язком служби взяли участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Це люди різних національностей, професій, різного віку. Біда їх об’єднала, і де б вони не народилися, у яких краях не мешкали – у їхньому життєвому паспорті значиться прописка «Чорнобилець».

 

6. Відео «Чорнобильська трагедія + вірш» перегляд з 19 секунди (2хв.33с )

 

Ведучий 1: Вічна слава героям! Тих, кого вже немає вшануймо хвилиною мовчання.

 

(хвилина мовчання)

 

Ведучий 2: 2018 рік. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

 

7.Відео вірш «Чорнобиль-трава» (3хв.15с)

 

Ведучий 1: Чимало років минуло з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок. Давайте берегти оточуючий світ! Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

 

Ведучий 2: О Боже Великий, Всесильний наш Боже!

                     Дай певність на радість,

                     Умнож наші сили,

                     Аби підняли ми обпалені крила,

                     Щоб швидше минувся час лиха й випроби,

                     Щоб змився дощами пекельний Чорнобиль.

 

8.Презентація «Чорнобиль… Трагедія… Память…»

 

Ведучий 1:  Чорнобиль... Це важка спадщина для майбутнiх поколiнь ..

 

Ведучий 2: Трагедія Чорнобиля - трагедія людського життя.

 

Ведучий 1:  Луна Чорнобиля з часом не стихає. Ще сотні років буде тягтися чорнобильський слід крізь життя як нині живучих, так ще і ненароджених людей, доля яких тепер пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, вони втрачають здоров'я, ламаються тисячі доль. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг, не упивайся своєю могутністю, людино, не жартуй із ним. Тому що ти - причина, але ти - і наслідок.

 

Ведучий 2: Чорнобиль дав нам кілька моральних уроків трагедії:

 

1-й урок — безвідповідальності (ми не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, інформація про неї довго подавалася в присмерках напівправди.);

 

2-й урок — милосердя (всі люди відгукнулись на біду, прийшли чорнобильцям на допомогу: збирали кошти у фонд Чорнобиля; діти-чорнобильці відпочивали й оздоровлювались у санаторіях, таборах відпочинку);

 

3-й урок — патріотизму (ми мусимо завжди пам'ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на захист, прийняти правильне рішення, насамперед думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не зганьбити його; любити й берегти рідну землю).

 

Ведучий 1: Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...

 

Ведучий 2:   Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.