Урок "Парки та рослинні насадження на території міста Запоріжжя"

Про матеріал

Розробка інтегрованого уроку з біології до теми

«100 років історії міста Запоріжжя»

Перегляд файлу

Розробка інтегрованого уроку з біології до теми

«100 років історії міста Запоріжжя»

Вчитель: Глинянська Анастасія Едуардівна

Тема: Парки та рослинні насадження на території міста Запоріжжя

Мета: навчальна: розширити й поглибити знання учнів про рідний край, його історію, рослинність, природоохоронні території; вивчити рідкісні види рослин м.Запоріжжя, що занесені до Червоної книги України; сформувати у школярів поняття про охорону природи;

розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення учнів, уміння спілкуватися;

виховна: виховувати любов та бережливе ставлення до природи; навчити дітей бачити красу навколишнього світу; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу; формувати екологічне мислення та свідомість.

Обладнання: фото рослин, карта м.Запоріжжя, роздатковий матеріал, стікери

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

I Організаційний момент

II Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант

1. Тверда оболонка земної кулі – це … (Літосфера).

2. Межа цієї оболонки в біосфері становить … (2-4 км).

3. Водна оболонка земної кулі – це - … (Гідросфера).

4. Межа цієї оболонки в біосфері становить … (11 км).

5. Повітряна оболонка земної кулі – це - … (Атмосфера).

6. Живі організми населяють атмосферу до … (Озонового екрану).

7. Літосфера, гідросфера, атмосфера разом … (Утворюють біосферу).

8. У біосфері постійно відбувається … (Обмін речовин, енергії, інформації).

9. Енергію з космосу переносять на Землю … (Зелені рослини).

10.Процес утворення зеленими рослинами органічних речовин із вуглекислого газу і води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом …? (Фотоситез).

11. Необхідність в охороні біосфери виникла з появою … (Людини розумної).

12. Врятувати планету від забруднення можуть лише … (Рослини та людина розумна).

III Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

Буду палко землю цілувати,

Де вітри, і сонце, і блакить…

Коли я промовлю тихо: мати,

То вона, кохана, не мовчить,

Чистою росою враз заб’ється…

До грудей колоссям припаде,

Забринить, заквітне, засміється,

Рідна і пахуча, як ніде…

С.Будний «Земля»

Ще в далекі часи вождь індіанців Сіу говорив: «Земля не належить нам. Це ми належимо Землі». З давніх-давен люди приділяли увагу охороні природи, по-різному ставились до охорони навколишнього середовища.

І особливе місце в житті людини займали рослини. Вони були їжею для людей і тварин, лікарськими засобами, сировиною для різних галузей промисловості, складовою кругообігу речовин у природі та брали участь в ґрунтоутворенні, зволожували повітря. А з розвитком науки люди дізналися, що рослини є джерелом кисню, яким дихають всі живі істоти, та очищують навколишнє середовище від забруднення. А ще рослини є прикрасою нашого життя, приносять радість. Тому темою нашого уроку є «Парки та рослинні насадження на території міста Запоріжжя».

IV Вивчення нового матеріалу

Вступне сово вчителя: Без рослин життя неможливе. Але сьогодні в Україні відбувається скорочення площі, яку займає рослинність. Так , за останні сто років лісів стало на 75% менше. Але ж ліс – очищує повітря, зберігає ріки, заліковує рани Землі і надає їй нової сили. Зменшуються площі земель з природною рослинністю, що приводить до знищення багатьох видів рослин та погіршення стану атмосферного повітря.

Особливо страждають зелені насадження від недбалого ставлення людини у великих промислових містах. Але ж саме тут вони мають величезне значення для очищення повітря від вихлопних газів автомобілів та шкідливих викидів підприємств, для збереження здоров’я населення.

Зокрема в парках і скверах нашого міста ми бачимо багато хворих дерев, поламаних, уражених паразитичними організмами, зрубаних, закиданих промисловим та побутовим сміттям.

Людина вичерпала далеко не всі можливості застосування рослин. Навіть бур’янисті рослини – постійні супутники людини – можуть виявитися корисними. Наприклад, широко розповсюджений бур’ян пастуша сумка в роки Другої світової війни використовувалася як складова кровоспинного засобу. Багато видів рослин, що використовуються людиною, стають рідкісними і навіть зникаючими.

Кожна людина відповідає за скарби природи. Буває прикро, коли серед відвідувачів парків і лісів трапляються люди, байдужі до природи. В цей весняний час вони несуть із лісу цілі оберемки перших весняних квітів пролісків та підсніжників, які свідчать про черствість людської душі.

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Історія міста Запоріжжя

-Діти, а чи знаєте ви, якокою була перша назва нашого міста? (відповідь учнів)

(Розповідь вчителя) Сучасне м. Запоріжжя веде своє коріння від заснування м. Олександрівськ. Заснування міста Олександрівська прийнято пов’язувати з будівництвом фортеці - Нової Дніпровської укріпленої лінії. Указ про її створення було підписано Катериною ІІ в травні 1770 р. Планувалося будівництво 7 фортець, що повинні були розташовуватися від Дніпра по річкам Конці, Берді до Азовського моря. Найбільш значущими були фортеці Олександрівська – на Дніпрі та Петрівська – на узбережжі Азовського моря.

Будівництво Олександрівської фортеці розпочалося в серпні 1770 р., коли сюди прибула інженерна команда під командуванням підполковника Фредерздорфа та землекопачі. Відповідно до плану недалеко від Дніпра, на березі річки Мокрої Московки, було закладено фортечні споруди та місто. До настання зими побудували будинки для офіцерів, землянки для солдатів та робітників. Зима того року була холодною, тому на опалення та на будівництво вирубали старі дуби по берегах. Весною ж після розлиття річок виявилося, що місце для фортеці вибрали невдало, і її вирішили побудувати ближче до річки Сухої Московки.

Фортеця займала площу в 105 десятин і розташовувалася на території, яка обмежується сучасними вулицями Шкільною, Фортечною, проспектом Соборним і доходила до сучасного трампарку. Споруда представляла собою багатокутну зірку, створену земляними насипами-валами, під захистом яких власне і розташовувалися військові споруди. На озброєнні фортеці було 137 гармат. На території фортеці були збудовані декілька кам’яних та дерев’яних будинків для офіцерів, будівлі канцелярії, 8 казарм для солдатів, шпиталь, аптека, продовольчі та збройові сховища. В 1772 р. тут було відкрито похідну церкву-намет в ім’я Святого Георгія Побідоносця. В 1789 р. на кошти військових в казенному будинку було відкрито Олександро-Невську церкву. Фортеця стала місцем, де зупинялися військові частини, що пересувалися на південь, сюди засилали колодників на каторжні роботи. З 1770 р. в фортеці знаходилися інженерна команда, прикордонний батальйон. Тут діяв лазарет, під час російсько-турецьких воєн розгортали шпиталі, працювали аптека, батальйонна школа. З 1776 до 1784 рр. тут розташовувалася митниця, з 1785 по 1798 рр. – поштова дистанція.

На місці, де була закладена перша фортеця було засноване поселення, яке спочатку мало статус форштадту, потім посаду, а в 1806 р. отримало статус повітового міста. За назвою фортеці цей населений пункт отримав назву Олександрівськ. В 1773 р. інженерною командою в Олександрівську було побудовано церкву в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці. В 1788 р. вона була вже в аварійному стані, її розібрали та збудували на тому ж місці нову, дерев’яну. Вона діяла до 1886 р., коли на її місці звели новий кам’яний Покровський собор.

В 1838 р. в місті було 664 дерев’яних будинки та 4 кам’яних. В місті було 6 вітряків, 4 бойні, 24 крамниці, 4 шинки, 1 винна крамниця. Працювало 59 ремісників. Прибуток міста складав 4,5 тис. рублів. В місті діяло повітове училище, лікарня.

В 1856 р. в Олександрівську вже працювали 2 цегляних заводи, 5 кузень, відкрилися 5 заїжджих дворів та ін.

У 1873 р. через м. Олександрівськ було прокладено залізницю, було відкрито рух по гілці Лозово-Севастопольської залізниці. Влітку 1874 р. була відкрита залізнична ділянка Олександрівськ – Мелітополь, продовжена наступного року до Сімферополя.

Завдяки вигідному географічному розташуванню, Олександрівськ не залишився осторонь торгівлі. У 50-ті рр. XIX ст. у місті існували дві пристані купців у гирлі ріки Московки. Через Олександрівську пристань велася активна торгівля зерном, цукром, лісом та іншими товарами.

Наявність покладів глини сприяла розвитку цегляно-черепичного виробництва. Значний розвиток отримало млинарство.

Наприкінці ХІХ ст. перед мешканцями міста гостро стояла проблема водопостачання. Більша частина городян користувалася послугами візників, що у діжках привозили воду з Дніпра. Деякі мали криниці. Але якість цієї води не відповідала ніяким санітарним нормам. Тому в 1894 р. міська влада підписала договір з інженером С. Лизловим на будівництво міського водопроводу. Каналізація в місті з’явилася тільки за радянських часів.

9 березня 1910 р. розпочалося будівництво міської електростанції, яка запрацювала в 1911 р. Центральні вулиці міста отримали електричне освітлення. Електричні проводи потяглися до учбових закладів, лікарень, приватних будинків.

Перевезення городян здійснювали приватні візники. Для регламентації їхнього промислу в 1908 р. міською управою була встановлена вартість на пасажирські перевезення: від 30 копійок до 1,5 карбованців залежно від маршруту. Але не всім мешканцям міста були по кишені такі поїздки. Тому в 1912 р. одна з мешканок міста запропонувала вести перевезення пасажирів лінійками – парокінними десятимісними візками на гумовому ходу. Ціна за проїзд складала 7 – 8 коп. з дорослого та 4 коп. з дитини. В 1908 р. в місті з’явилися перші автомобілі.

Медичну допомогу мешканцям міста надавали міські, земські та приватні лікарі, міські акушерки. У 1894 р. почала працювати залізнична лікарня, що мала 4 відділення. Міської лікарні довгий час не було.

З початку XX ст. в Олександрівську почалося піднесення культурного життя. Стали популярними театральні вистави, що були публічними й демонструвалися при великому зібранні народу на ярмарках і у міському саду, який в нашому місті розташовувався у квадраті між вулицями Гоголівською, Жуковською, Тургенівською та Дніпровською.

Які театри вам відомі у м.Запоріжжя?

З утворенням у липні 1920 р. Олександрівської губернії, повітовий центр перетворюється на губернське місто. Олександрівська губернія об’єднала в собі Бердянський, Мелітопольський, Олександрівський повіти та Хортицьку, Кічкаську волості Катеринославського повіту.

1921 рік приніс Олександрівську нове ім’я. Так повітове місто було перейменоване на Запоріжжя, а Олександрівська губернія на Запорізьку. Втім, вже 1 грудня 1922 р. Запоріжжя приєднали до Катеринославської губернії.

Далі велось активне будівництво міста, але восени 1939 р. почалася Друга світова війна. Не оминули ці страшні події і Запоріжжя, захисники і громадяни якого продемонстрували зразки героїзму, мужності, стійкості і самопожертви. В цей період місто було перетворене на «руїни».

Після перемоги розпочалася відбудова господарства, до руйнування якого призвела війна. У 1947 р. Дніпрогес дав перший післявоєнний струм, були відвантажені перші партії холоднокатаного сталевого листа.

На середину 50-х років настає період відносної стабільності. З’являються нові галузі – виробництво трансформаторів та титану.

18 листопада 1960 р. з конвеєра почали зходити перші малолітражні автомобілі «Запорожець». З 60-х років Запоріжжя зростає територіально. Будуються нові мікрорайони, населення швидко зростає. Порівняно з довоєнними часами, росте виробництво, науковий потенціал, добробут населення.

Наразі місто Запоріжжя — один з найбільших адміністративних, індустріальних і культурних центрів півдня України.

Парки м.Запоріжжя та їх рослинність (карта м.Запоріжжя, додаток)

Не дивлячись на свій індустріальний характер, Запоріжжя є містом зеленим і затишним. На території Запоріжжя розташовано 13 територій та об’єктів природнозаповідного фонду.

Загальна площа таких об’єктів становить 1436,6 га, з них 1 загальнодержавного значення (загальногеологічний заказник «Дніпровські пороги») та 12 місцевого значення. Відсоток заповідності міста становить 4,34%.

Учні, які об’єкти природо заповідного фонду у Запоріжжі ви знаєте?

Парки та зелені зони розташовані в усіх районах міста. Серед найпопулярніших парків можна назвати Центральний парк “Дубовий Гай”, Парк Перемоги, Ландшафтний парк Острів Хортиця, Вознесенівський парк, Парк ім. Климова. Окрім цих парків є ще сквер імені Пушкіна, парк Громади, парк Трудової слави, Олександрівський парк, парк «Металургів», парк Енергетиків, площа Театральна тощо.

Парк “Дубовий Гай” розташуваввся на вулиці Глісерній вниз до Дніпра.

-Яку назву має річка, що протікає через парк?(учні відповідають)

Так, приємна особливість парку – заплави річки Мокрої Московки. У парку встановлено декілька містків, є фонтан, атракціони, тенісні корти. Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» офіційно було відкрито 1 травня 1959 року рішенням Державного комітету УРСР з охорони природи на базі існуючих зелених насаджень у 1956 році. Але ця місцевість була популярною ще в позаминулому столітті — під тутешніми дубами полюбляли відпочивати запорожці. Ще раніше, до революції, місцевість в районі нинішнього парку так і називалася через велику кількість висаджених дубів, через що й було вирішено залишити дану назву. За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам'ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.

У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли «з-під хана», або ж, що більш імовірно, у 1829 році, коли повернулися «з-за Дунаю» на чолі з отаманом Йосипом Гладким.

-Яким ще дубом славиться парк «Дубовий гай»?

Правильно, крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу.

Парк Перемоги – один з найбільших парків Запоріжжя, парк спускається до самої Набережної магістралі. Тут велика зелена територія, також протікає річка Мокра московка та є озеро.

Вознесенівський парк – розташований неподалік Дніпра та Набережної магістралі. В останній час парк зазнав приємних трансформацій. Територія парку сучасна і доглянута. Тут є мальовничі містки, озеро, де мешкають качки, лавки і майданчики для відпочинку та дитячого дозвілля.

Ще один з мальовничих зелених куточків міста - Парк Металургів імені Віталія Сацького. Парк розташовано на березі Дніпра. Звідси відкривається чудовий краєвид на річку та ДніпроГЕС. Цей парк має багату історію і свого часу був чи не головним місцем відпочинку для запоріжців. Історія парку розпочинається у 1935 році, коли 1 травня відбулося офіційне відкриття. Цікаво: вхід до парку був платним та коштував 30 копійок.

У тогочасному парку Металургів були тенісні майданчики, атракціони, кінотеатр, танцмайданчик та, навіть, цирк. На ретро-фото постають пишні алеї, фонтани та скульптури.

Сьогодні парк продовжує радувати містян та дарувати можливість для приємного відпочинку. Під час суботників, що регулярно проводяться тут, парк оновився та став ще більш зручним і затишним. Це улюблене місце відпочинку не лише для тих, хто живе неподалік. Парк також став чудовою локацією для проведення загальноміських заходів та фестивалів. Цього року Парк Металургів імені Віталія Сацького вдруге гостинно прийме гостей найатмосфернішого музичного фестивалю Zaporizhzhia Jazzy.

Ландшафтний парк Острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, що є унікальним історичним та природнім комплексом. (перегляд відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=jqSkfShpwU4 )

-Який парк є найбільшим (одним з найбільших) у нашому місті?

3. Рослинний світ о.Хортиця (випереджувальне завдання: 2-3 учні готують повідомлення)

Острів Хортиця – це унікальний біокомплекс, на території якого зібрано майже всі види ландшафтів, характерних для півдня України. Кожен з таких ландшафтів став домівкою для сотень різноманітних видів рослин. Поля, луки, степи, ліси, плавні, скелі, берегова лінія річок, русла та схили балок острова Хортиця – все це густо заселено широким різноманіттям рослинного світу. На території заповідника налічується 1092 види рослин, що становить 72 % від загальної кількості видів флори Запорізької області. Згідно з показниками різноманіття рослинного світу Хортиця не поступається таким відомим заповідникам як Асканія-Нова (451 вид рослин), Український степовий заповідник (1064 види), «Кам’яні могили» (468 видів). Виявлення на острові Хортиця нових видів рослин відбувається і зараз.

Від самого початку територія Хортиці була практично повністю вкрита степом, однак згодом ландшафтні комплекси острова доповнилися антропогенними формами – парками, штучними лісонасадженнями, сільськогосподарськими полями, садами. При цьому споконвічні форми ландшафтів збереглися і продовжують існувати на острові. Кожній порі року, як і кожному ландшафтному комплексу заповідника, притаманні власні цікаві види рослин. Взимку погляд потішать засніжені гілочки сосен та ялин, висаджених людиною на острові протягом останніх ста років. Навесні рослинний світ прокидається – з’являються проліски, а потім виростають на луках і в степах високі соковиті трави, серед яких майорять барвисті квіти.

Влітку п'янким ароматом наповнюють степи польові трави і квіти, шумлять на вітру широкі крони красенів-дубів. Осінь на Хортиці просто сяє від різноманіття фарб – клени, акації, дуби, фруктові дерева осипають землю різнокольоровим листям, у лісах виростають чудернацькі гриби, а на корі дерев красується оксамитовий мох.

Славиться Хортиця своїми пролісками, що вкривають схили балок тоді, коли перша відлига починає пробуджувати рослинний світ від зимового сну. Серед рослин Хортиці дуже багато рідкісних видів – їх тут 145. Також у рослинному світі острова багато ендеміків – рослин, що зустрічаються лише на обмеженій території та нерозповсюджені в інших місцях. Таких рослин тут 104 види. Ландшафти Хортиці – як окремі світи, у кожному з них ви зустрінете свій неповторний рослинний світ. При цьому ландшафти щільно розташовані на відносно невеликій території та стрімко змінюють один одного.

Прогулюючись Хортицею, ви зустрінете стільки видів рослин, скільки могли б побачити лише пройшовши сотні кілометрів шляху через декілька областей України. Ось над Дніпром нависають скелі – там живуть дуже незвичайні рослини. Вони невибагливі до вологи і можуть вижити на скелях без ґрунту та в умовах засухи. Пройшовши вглиб острова, ви потрапите у байрачний ліс, де ростуть дуби. Багатьом із них сотні років і вони пам'ятають багато історичних подій. Їхні могутні крони кидають величезну тінь і забезпечують прохолоду у спекотні літні дні. Піднявшись на схил балки, ви опинитесь у царстві степу, серед заростей ковилу і польових квітів, що колосяться на сонці. Декілька кілометрів шляху – і ви вже на березі плавневого озера. А там – зарості кубишок, гарні білі глечики і одне із самих древніх водяних рослин – водяний горіх. Над водою нависають крони дерев, що ростуть у плавневому лісі – осокори та верби.

У лісах Хортиці росте багато грибів, від найменших до величезних. Іх можна зустріти як у байрачному лісі балок, так і в штучних лісах острова.

Острів Хортицю можна розглядати як унікальний ботанічний об'єкт України, біокомплекс із багатим рослинним світом, що включає рідкісні та унікальні види. Хортиця – одне з небагатьох місць, де живий світ представлений настільки різноманітно на такій невеликій території. Природні умови острова і заповідний режим дозволили зберегти на території Хортиці неповторний рослинний світ, який став перлиною Запорізького краю.

V. Узагальнення знань.

Розгадай кросворд

$C:\Users\www\Desktop\КРОСВОРД З ВІДПОВІДЯМИ.png$