Урок "Різноманітність рослин свого краю (м.Запоріжжя)"

(Інтегрований урок з біології, екології, історії вчителя біології Глинянської А.Е.)

Клас: 6

Тема. Різноманітність рослин свого краю (м.Запоріжжя)

Мета:

-навчальна: формувати уявлення дітей про різноманітність рослинного світу (про водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні та квіткові рослини), їх ознаки;  розкрити особливості природи рідного краю;  розвивати  уміння розрізняти окремі рослини цих груп, розуміти значення їх у природі і у житті людини; виявити характері особливості та їхнє значення в природі й житті людини;

-розвивальна: виробляти уміння узагальнювати, робити висновки; 

-виховна: виховувати  бережливе ставлення до природи рідного краю, спостережливість, допитливість, взаємоповагу у спільній діяльності, здатність до самовираження кожного учня, любов до рослин, любов до рідного краю.

Обладнання: малюнки, таблиці, схеми, робочий зошит.

Тип уроку: інтегрований урок

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Тестовий контроль знань із взаємоперевіркою

1. Біологія – це наука про ..

А) рослин, Б) тварин, В) грибів, Г) живих організмів

2. Закінчи ланцюжок : живлення, дихання, розмноження…..
3. З перелічених об’єктів вибери живі організми

А) лід, Б) орел, В) вода, Г) верба, Д) підосичник

4. Дати визначення терміну ботаніка
5. Вибрати науки, які входять до розділу «Структура»:

А) Мікологія, Б) Анатомія, В) Генетика, Г) Зоологія, Д) Цитологія

6. Вибрати науки, які входять до розділу «Різноманітність»:

А) Медицина, Б) Ботаніка, В) Біохімія, Г) Вірусологія, Д) Анатомія

7. Збудником СНІДу є:

А) гриби, Б) бактерії, В) віруси, Г) рослини

8. Основним джерелом енергії для рослин є:

А) світло, Б) поживні речовини, В) вода

9. Установіть відповідність між науками та їх визначеннями:

1.  Ботаніка
2. Зоологія
3. Екологія
4. Генетика
5. Медицина

 

А) вивчає взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем

Б) вивчає спадковість та мінливість організмів

В) вивчає тваринний світ

Г) вивчає рослинний світ

Д) вивчає захворювання людей

 

10. Основною властивістю живих є:

А) ріст, Б) живлення, В) розмноження, Г) дихання, Д) обмін речовин

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

Сьогодні у нас цікавий урок.

В природу ми з вами зробимо крок

Із нею ми зустрічались не раз

І знову вона завітала до нас.

• А яким би ви хотіли бачити наш урок?

 (цікавим, казковим, проблемним, пошуковим, продуктивним)

-  Будьте уважні, бо свою роботу на уроці ви будете оцінювати самостійно.

 

• Наш урок проходитиме під таким девізом:

Діяти – активно!

Думати – оперативно!

Сперечатись – доказово!

Творчо мислити – обов’язково!

• Потисніть одне одному руки і приготуйтеся до активної співпраці.

 

Прийом «асоціативний кущ»

 

 

Рослина

 

 

 

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні ми здійснимо уявну подорож до рослинного світу нашого міста Запоріжжя, а саме завітаємо до парку «Дубовий гай». Мабуть, немає серед нас з вами людини, яка б не була у цьому чудовому парку. Але мало хто з нас, проходячи повз рослини парку, замислювався про їх назву, в яких умовах вони зростають, яке мають значення. Які вони – рослини парку «Дубовий гай»? Тому тема нашого уроку «Різноманітність рослин свого краю».  Отож, не гаймо часу,  вирушаймо у путь!

 

V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди

 

1.Історія створення парку

Дубóвий Гáй — центральний парк культури та відпочинку міста Запоріжжя, який знаходиться в Олександрівському районі м. Запоріжжя, який ділиться на 3 частини затокою та протокою річки Мокра Московка. Одне з найекологічніших місць міста.

 

• Діти, як ви вважаєте, чому парк має гарну екологію?

 

Особливо багатолюдно у парку у вихідні. Різноманітні атракціони, харчевні, катання на конях. У парку забавки – на будь-який смак, аби на те грошей вистачило. Але тутешні постійні відвідувачі перевагу віддають прогулянці під стародавніми дубами. Кажуть, тут особлива, дуже сильна позитивна енергетика.

Дане місце було популярним ще в позаминулому столітті. Там полюбляли збиратись і співробітники Олександрівська, і поважні пани зі своїми не менш поважними пані.

 

• Які свята проводять в парку «Дубовий гай»?

 

Пов'язана з Дубовим Гаєм і легенда про Дуб Махна, і народна пам'ять зберегла її — саме тут Нестор Іванович планував розбити найбільший у місті парк, про що кажеться у відповідних документах, які зберіглися в Запорізькому обласному архіві.

Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» офіційно було відкрито 1 травня 1959 року рішенням Державного комітету УРСР по охороні природи на базі існуючих зелених насаджень у 1956 році. Але ця місцевість була популярною ще в позаминулому столітті - під тутешніми дубами полюбляли відпочивати запорожці. Ще раніше місцевість в районі нинішнього парку так і називалася через велику кількість висаджених дубів, через що й було вирішено залишити дану назву. В цей час парк стає центральним місцем масових гулянь і відпочинку робітничого класу, починається додатковий благоустрій всієї території — прокладаються алеї, викорчовуються чагарники, через річку Московку перекидають пішохідні містки. Зводяться малі архітектурні форми — фонтани й альтанки, літній кінотеатр. З нещодавно зведеної головної сцени час-від-часу лунає сучасна музика, в тому числі, й напів-підвальний джаз.

За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.

У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли «з-під хана», або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, коли повернулися «з-за Дунаю» на чолі з отаманом Йосипом Гладким.

Крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу. Хтозна, як воно було насправді, але краєзнавці, щоб врятувати артефакт, ще за сталінських часів прикріпили на нього табличку: «Исторический дуб. Под этим дубом летом 1921 года собирался Александровский исполнительный комитет». На жаль, коли комуністи з’ясували, що це неправда, викорчували дуб з корінням. Це сталося у 1977 році, а яму залили бетоном. Тепер тут доріжка, і мало хто здогадується, що ходить по тому місцю, де ріс той легендарний дуб.

122-річний дуб, що височить поряд зі стойкою бару літнього ресторану «Олександрівський повіт» — згадка про відомого українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, краєзнавця, педагога, засновника історичного музею та архіву Запоріжжя Якова Новицького. Цей дуб — один з трьох, що висадив Яків Новицький у себе на подвір’ї. Дуб дивом вцілів. Працівники ресторану запевняють, що вони та відвідувачі дуб Новицького не ображають, дбайливо ставляться. Біля дубу народ  гуляє, тож, певно, історичному дереву тут завжди весело.

 

-Що зараз відбувається з парком? ( Реставрація, ремонтні роботи)

 

2. Рослинний склад парку

Дубовий гай являє собою єдиний комплекс, який можна поділити на декілька ярусів.

Ярус деревних крон:  Деревний фонд - дуби, клени, тополі, ясени...

Чагарниковий ярус: тут, найчастіше, зростають кущі та низькі дерева - ліщина, гостролист, бруслина, граб, спірея, дика вишня, магнолії, сакура...

Трав'яний ярус нараховує безліч квітучих лікарських рослин, наприклад, блакитний пролісок і примулу, звіробій та м'ята, птіцемлечник та чистяки... Часто тут трапляються папороті

Наземний ярус: у цій частині рослинність складається з різних мохів, лишайників і грибів, які вкривають земну поверхню.

Вода:
- рослинність широко представлена очеретами, річковим горіхом, кубишками та латаття (лілія водяна), ряска...

 

3.Випереджальне завдання учнів (додаток 1)

Інформаційне повідомлення учнів. Протягом виступу учнів інші учні  систематизують дані про рослини у зошиті спираючись на інформацію учнів.

 

-Фізкультхвилинка

Руки в сторони та вгору —

 На носочки піднялись.

 Підніми голівку вгору —

 Й на долоньки подивись.

 Присідати ми почнемо,

 Добре ноги розімнемо.

 Раз — присіли, руки прямо.

 Встали — знову все так само.

 Повертаємося вправно,

 Все виконуємо гарно.

 Вліво-вправо повернулись

 І сусіду усміхнулись.

 

 

VI. Узагальнення і систематизація вивченого

 

Розгадування загадок

1.Там,ж де в яр травиця бігла,

Красувалась куля біла.

Налетів жартун-вітрисько,

Щось травиці пошукав…

І знялося з кулі триста

Спілих білих парашутів ( Кульбаба)

 

2. У зеленим зіллі

Виросли дівчатка –

Вії у них білі,

Золоті очатка. (Ромашки)

 

3. Плечистий, коренастий

Та міцний, як зуб,

Виріс у дворі наш  …(дуб)

 

4. Що за дерево таке?

Серед літа, не зими

Білим пухом все вкриває,

Коли всюди він літає. (Тополя)

 

* Вправа «Лови помилку» (учням роздається по 2 карти , одна зеленого кольору (символізує правильне твердження), інша червоного кольору (символізує неправильне твердження), при зачитуванні тверджень учні підіймають картку відповідного кольору).

1.Екологічна ситуація у парку є однією з найгірших на території міста Запоріжжя.

2. Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» офіційно було відкрито 1 травня 1959 року

3. Парк ділиться на 5 частини затокою та протокою річки Мокра Московка.

4.Дубовий гай славився  дубом Махна.

5. Трав'яний ярус включає дуб, тополю, клен, ясен.

6. Чагарниковий ярус включає ліщину, гостролист,  граб, магнолії, сакуру.

 

Переставивши літери запиши назви рослин

УКББАЛЬА

МШААКРО

ЯАГОНЛІМ

НЕЛК

СОКРОПЛІ

 

VІІ. Підсумок уроку.

Перегляньте опорний конспект.

-Про що сьогодні ви дізналися на уроці?

-Які яруси рослин можна виділити в парку?

-Яка екологічна ситуація в парку «Дубовий гай»?  Чи є це важливим для міста Запоріжжя?

-Що ви можете розповісти про історію створення парку?

-Яке значення рослин у житті людини?

 

Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

• На уроці я зрозумів …
• Сьогодні я навчився …
• На уроці найцікавішим було …
• На уроці мені було найважче …

 

VІІI. Повідомлення домашнього завдання.

 

1.Опрацювати конспект в зошиті, прочитати §45-46, ст..202 №2,3 письмово

2. Скласти кросворд з теми уроку або синкан (за бажанням)

 

Використані джерела:

1. Дерева, що говорять: Про кого розповідають запорізькі дуби, — zp.depo.ua, 2016-08-21
2. http://dubovkazp.com/uk/content/fauna-ta-flora
3. http://8next.com/azagadky/2080-tv_ukrl3_48.html
4. https://naurok.com.ua/urok-ekskursiya-riznomanitnist-prirodi-ridnogo-krayu-45720.html
5. http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/initial/51691/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

1. Дуб звичайний — багаторічна рослина, дерево родини букових. Одна з найпоширеніших деревних порід помірної смуги Європи та найдовговічніший вид дерев в Україні. Цінна деревинна, танідоносна, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, лікарська та декоративна культура. Могутнє дерево 20-50 м заввишки з шатроподібною або широкопірамідальною кроною й міцними гілками. Стовбур завтовшки 1-1,5 м. Кора у молодих дерев сіра, гладенька, у старих — темно-сіра, товста, з поздовжніми тріщинами. Молоді пагони голі або ледь опушені, оливково-бурі або червонуваті, ребристі, з овальними бруньками. Коренева система розвинена, коріння спрямовує ріст у глибину. Довжина кореня дорівнює висоті надземної частини дерева.

Листки чергові, короткочерешкові, видовжено-оберненояйцеподібні, донизу звужені, перистолопатеві (7-40 см завдовжки). Лопаті тупі, округлі, вирізи між ними неглибокі. Молоді листки опушені, у старих листків опушення зберігається тільки на жилках.

Квітки одностатеві. Рослина однодомна. Тичинкові квітки зібрані в пониклі сережки, кожна квітка має 6-8-роздільну зеленувату оцвітину і 6-10 тичинок. Маточкові квітки зібрані по 2-5 у пазухах верхніх листків на довгих квітконосах, дрібні (до 2 мм у діаметрі) з редукованою оцвітиною. Маточка одна з червонуватою трилопатевою приймочкою і нижньою зав'яззю.

Плід — горіх (жолудь) голий, коричневий, 1,5-3,5 см завдовжки, розташований на плодоніжці завдовжки 3-8 см. Жолудь розміщений у блюдце- або чашеподібній мисочці (0,5-1 см завдовжки).

Відомі дві сезонні форми дуба звичайного — рання та пізня. У раннього дуба листки розпускаються у квітні і на зиму опадають, а у пізнього листки розпускаються на два-три тижні пізніше і на молодих рослинах залишаються на зиму.

 

 

2. Тополя (Populus) — рід деревних листопадних рослин, родини вербові (Salicaceae), заввишки 18 — 45 м і більше. Тополя— рід деревних листопадних рослин, родини вербуватих, заввишки 18 — 45 м і більше. Швидкорослі світлолюбні дерева, деякі живуть по 120 — 150 pp. Відомо близько 150 видів, в Україні — 11. Найпоширеніші: тополя тремтяча або осика (P. tremula L.), тополя чорна або осокір (P. nigra L.), тополя біла (P. alba L.), тополя пірамідальна (P. pyramidalis Moenoh), тополя дельтолиста або канадська (P. deltoides Marsch.), тополя бальзамічна (P. balsamifera L.). Тополя широко використовують в озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях, деякі вирощують як декоративні. Деревина м'яка, легка, біла, її використовують у паперовому, сірниковому та фанерному виробництвах, у будівництві, для виготовлення штучного шовку. 

ТОПОЛЯ — символ дерева життя; оберіг українців; символ рідної землі, свободи, України; дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності; результат міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Тополя може символізувати воду й вогонь, місяць і сонце, адже листя має різні відтінки зеленого: знизу світлозелений (вода, місяць), зверху темнозелений (вогонь, сонце).

 

 

 

3. Магно́лія (Magnolia) — великий рід рослин родини магнолієвих, містить близько 210 видів, названий іменем французького ботаніка П'єра Маньоля (фр. Pierre Magnol). Рід включає як вічнозелені, так і листопадні дерева, деякі до 30 м заввишки. Листки черешкові чергові, шкірясті, еліптичні або обернено яйцеподібні, цілокраї, зверху голі, блискучі, зісподу — опушені. Пагони з великими слідами від листків та вузькими кільцеподібними слідами від прилистків. Кора попелясто-сіра або коричнева, гладка, луската або борозниста. Квітки двостатеві, великі (до 20 см у діаметрі), запашні, одиничні, верхівкові; пелюсткоподібні листочки оцвітини різних кольорів — від кремово-білих і зеленкуватих до темно-бузкових, розміщені колами. Цвіте з травня до вересня. Плід — шишкоподібна багатолистянка з великим насінням, часто червоного кольору.

Листя магнолій містять алкалоїди, кумарини, флавоноїди, вітаміни (аскорбінова кислота, рутин, токоферол), мікро- та макроелементи, ефірні олії, до складу яких входять спирти, феноли, сесквітрерпени та інші сполуки. Препарати магнолії великоквіткової мають виражені гіпотензивні властивості, пов'язані з наявністю алкалоїдів та ефірних олій у рослині. Зниження артеріального тиску при їх вживанні супроводжується сповільненням ритму серцевих скорочень, покращенням самопочуття хворих.

Галенові препарати магнолії ефективні при лікуванні гіпертонічної хвороби на початковій стадії захворювання. У народній медицині настій листя магнолії застосовують для миття голови при випаданні волосся (для зміцнення та росту).

 

 

 

4. Ліщи́на звича́йна або європе́йська (Corylus avellana) — багаторічна рослина родини Березових, відома також під народними назвами горі́шник, орішина, лісови́й горі́х.

У тих країнах, де мало ліщини, її розводять в садах вже як культурну рослину. Це стосується в першу чергу до Греції та Риму, де ліщину обробляли в стародавні часи, завізши її з Кавказу. Про давність вживання горіхів в їжу можна судити по великій кількості горіхової шкаралупи, знайденої в усіх оселях доісторичної людини.

Фундук — це окультурена форма ліщини, найкращий сорт ліщини.

Ліщина звичайна — деревовидний кущ 2-4 м заввишки. Кора — темно-сіра з характерними сочевичками.

Гілки дугоподібно розходяться в різні боки, утворюючи оберненоконусоподібну крону. Пагони й молоді листки опушені. Бруньки заокруглені з війчастими лусочками. Листки — чергові, оберненояйцеподібні, широкі (7-16 см завдовжки і 4-8 см завширшки), при основі скошеносерцеподібні, нерівномірно зубчасті, на коротких черешках.

Квіти

Тичинкові квітки без оцвітини, зібрані у видовжені (3-5 см завдовжки) сережки, луски їх густо опушені, а голі пиляки мають вгорі характерний пучок волосків.

Маточкові квітки у двоквіткових розвилках, що розміщені в пазусі покривної луски і приховані в черепичастій кулястій бруньці, з якої виступають червонуваті приймочки.

Ліщина — однодомна рослина, що має на різних гілках тичинкові і маточкові квітки. Тільки після цвітіння починає розпускатися листя на кущах ліщини.

Цвітіння ліщини в лютому на Вінниччині

Плід — горіх 15-20 мм завширшки, вкритий дуже коротким опушенням та обгорнутий трубчастою зеленою плюскою, схожою на зрослі листки. Плюска утворюється із приквітків.

Ліщина звичайна цвіте у березні — квітні, плоди достигають у серпні.

 

 

5.Пролісок блакитний - стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне (6-20 см заввишки) з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини його довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Плід — чорна, тупотригранна коробочка. Декоративна, медоносна і лікарська рослина.

Проліски дволисті і пониклі — гарні декоративні ранньовесняні рослини. Рекомендуються для кам'яних гірок, але найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно (цибулинками-дітками), тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.

У пролісок дволистих відомі форми з білими і рожевими квітками.

Всі види пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини пролісків дволистих. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлюванні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу.

 

 

6. Звіробій звичайний, місцеві назви: стокровиця, калмицький чай, зілля свєтоянське, заяча крівця тощо — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних. Стебло пряме, голе, вгорі гіллясте, 30-60 см заввишки. Міжвузля округлі або з двома гранями, щільні. Листки супротивні, сидячі, овальні, видовжено-яйцеподібні або видовжені, тупуваті, цілокраї, з численними залозками. Квітки правильні, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю. Чашечка з п'яти зрослих при основі ланцетних, загострених, гладеньких по краю чашолистків. Віночок п'ятичленний, жовтий, пелюстки з численними чорно-бурими або фіолетовими крапками. Тичинок багато, маточка одна з верхньою зав'яззю і трьома-п'ятьма стовпчиками. Плід — багатонасінна тригранна коробочка. Лікарська, фітонцидна, ефіроолійна, танідоносна, харчова, фарбувальна, медоносна, отруйна рослина.

 

 

7. Лата́ття, водяна лілія (Nymphaéa) — рід водяних рослин родини Лататтєві (Nymphaeaceae). Латаття — багаторічник, його коріння «повзає» по дну водойм, а великі листки плавають на поверхні плеса. Підводне кореневище має товщину до 10 см. Листки на довгих черешках — до 20-13 см у діаметрі з плівчастими ланцетними прилистками. Живучи постійно у воді, латаття має постійно інтенсивно випаровувати воду, щоб розчини мінеральних солей, що їх засмоктує коріння, піднімалося до листя. І вода випаровується через численні продихи, якими всіяний горішній бік листя. Їх буває близько 11-12 мільйонів на одному листку. Нижній бік листка забарвлений у темно-фіолетовий колір. Завдяки темному забарвленню він краще прогрівається і випаровування через те посилюється. Чашечка чотирилиста. Пелюстки численні, звичайно трохи довші за чашолистки, білі. Поверхня плода вкрита рубцями. Плоди кулясті, яйцеподібні, еліпсоїдальні. Вони швидко згнивають у воді, насіння звільнюється від оболонки і спливає на поверхню води. Тут воно тривалий час плаває, мандрує водоймою на великі відстані, маючи особливе, наповнене повітрям напинало. Це насіння охоче поїдає риба і птиця.^[1] Латаття популярна декоративна квітка у водоймах Південної та Південно-східної Азії. У деяких містах (Убон Ратчатані) створюють цілі сади з різних видів латаття.